Жан Жозеф Каміль Гюйсманс (26 травня 1871, Білзен, Лімбург — 25 лютого 1968, Антверпен) — бельгійський політичний діяч, один із керівників Бельгійської соціалістичної партії.
| Каміль Гюйсманс Camille Huysmans | ||
| ||
|---|---|---|
| 3 серпня 1946 — 20 березня 1947 року | ||
| Монарх: | Леопольд III | |
| Попередник: | Ахіль ван Аккер | |
| Наступник: | Поль-Анрі Спаак | |
| Народження: | 26 травня 1871 Білзен, Бельгія | |
| Смерть: | 25 лютого 1968 (96 років) Антверпен, Бельгія | |
| Поховання: | Схонселхофd | |
| Країна: | Бельгія | |
| Освіта: | Льєзький університет | |
| Партія: | Соціалістична партія | |
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився в родині службовця. 1891 року закінчив факультет філософії та філології Льєзького університету. У 1905–1922 — секретар Міжнародного соціалістичного бюро 2-го Інтернаціоналу; посідав центристську позицію. Листувався з Леніним. У 1905 — 1907 роках надавав допомогу російським революційним організаціям у закупівлі зброї на бельгійських заводах.
У 1910 — 1965 роках мав місце у бельгійському парламенті. У 1925–1927 роках очолював міністерство науки та мистецтв. У 1927 — 1933 — директор і головний редактор фламандської соціалістичної газети «Волксгазет» (нід. Volksgazet). У 1933 — 1940 роках — бургомістр Антверпена. Під час Другої світової війни у 1940 — 1944 роках перебував у Лондоні.
У 1944 — 1946 роках знову був за бургомістра Антверпена. У 1936 — 1939, 1954 — 1958 роках очолював Палату представників. 1940 року був обраний на посаду голови Бюро Соціалістичного робітничого інтернаціоналу. У 1946 — 1947 роках очолював уряд Бельгії, у 1947 — 1949 роках був міністром просвіти. У 1955 та 1961 роках відвідав СРСР.
Джерела ред.
- Correspondance entre Lénine et Camille Huysmans, 1905–1914. Documents recueillis et présentés par Georges Haupt. Paris, Mouton, 1963