www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калініна Людмила Іванівна Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удоскона

Калініна Людмила Іванівна

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Людмила Іванівна Калініна (Сухарєва, Старшинова; 8 вересня 1915, Уфа, Башкортостан — 24 червня 2014) — радянський і російський офіцер, в роки Великої Вітчизняної війни — командир ремонтно-відновлювального полку, танкові війська; інженер полковник.

Калініна Людмила Іванівна
Ім'я при народженні рос. Людмила Ивановна Сухарева
Народження 26 серпня (8 вересня) 1915
Уфа, Російська імперія
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (98 років)
Москва, Росія
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Звання полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Q4192646?

Біографія ред.

Народилася 8 вересня 1915 року в Уфі в російській інтелігентній родині. Батько — Сухарєв Іван Георгійович (1884–1962), бухгалтер; мати — Сухарєва Капітоліна Михайлівна (1892–1975). Перший чоловік — Старшинов Іван Федотович; другий чоловік — Калінін Борис Павлович (1910–1991), танкіст, учасник Великої Вітчизняної війни, полковник танкових військ у відставці.

У 1927 році Людмила Сухарєва з батьками переїхала в Москву, де продовжила навчання в школі. Після закінчення семирічки прийшла на автозавод «АМО» учнем слюсаря. Швидко освоївши робітничу професію, стала працювати слюсарем по ремонту верстатів і автоматів. За відмінну роботу отримала 4-й розряд. У 1932 році вийшла заміж за токаря заводу Старшинова Івана Федотовича, кавалера ордена Леніна.

Одночасно Людмила навчалася на вечірньому робочому факультеті, після закінчення якого в 1934 році, на подив батьків і подруг, поступила в Військову академію механізації і моторизації імені Сталіна. Всупереч розпорядженням про те, щоб жінок до військових вузів не брати, її вступу сприяв директор заводу І. А. Лихачов. З 160 студентів на курсах було тільки дві дівчини. В академії познайомилася з одногруппником Борисом Калініним; вони подружилися і полюбили один одного. Перший чоловік Іван Старшинов був репресований, довелося оформити розлучення.

Після 5-річного навчання навесні 1940 року призначена в штаб Московського військового округу, а Бориса перевели в Забайкаллія.

Влітку 1940 року начальник відділу штабу округу військовий інженер 3-го рангу Людмила Старшинова була включена в групу фахівців по випробуванню легкого плаваючого танка Т-40, в ході якого перші десять побудованих Т-40 пройшли за маршрутом Москва — Брянськ — Київ — Мінськ протяжністю понад три тисячі кілометрів з форсуванням трьох річок (в тому числі, річки Дніпро) і виконанням стрибка з трампліна в Князь-озеро (один з танків мав жіночий екіпаж, до складу якого увійшли механік-водій Людмила Старшинова, Соня Скринникова і Поліна Недялкова). Т-40 з жіночим екіпажем пройшов всі випробування, а Людмила отримала першу нагороду — значок «За відмінне водіння танка».

У роки Великої Вітчизняної війни ред.

У червні 1941 року Людмила з Борисом відпочивали в Криму, коли почалася війна. Прибувши до Москви, вони знову розлучилися: Людмилу направили на Південний фронт, а Бориса — з танковим корпусом на Західний фронт .

Військінженер 3-го рангу Людмила Старшинова надійшла в розпорядження помічника командувача Південного фронту по автобронетанковим і механізованим військам генерал-майора танкових військ А. Д. Штевньова, який доручив їй очолити відділ ремонту та евакуації танків. З фронту військінженер була направлена в службове відрядження в Москву, щоб організувати поставки на фронт запчастин до танків і нової бойової техніки. Людмила успішно впоралася з цим завданням: запчастини прибули літаком, а пізніше підійшли два ешелони з новими танками. Крім того, їй вдалося вмовити поїхати з нею Бориса Калініна, який після Смоленської битви командував в Москві курсами з підготовки танкових екіпажів. Восени 1941 року Людмила і Борис одружилися і воювали разом.

Восени 1941 року війська Південного фронту вели важкі оборонні бої з переважаючими силами противника. Танкові частини зазнавали втрат у живій силі і техніці. Військінженер 3-го рангу Людмила Старшинова в короткі години затишшя встигала підігнати до переднього краю технічні «летючки», тягачі, крани, організувати евакуацію підбитих танків в найближчий тил. Незначні несправності усували на місці.

Після введення в РСЧА погон і нових військових звань, Людмила Старшинова отримала звання інженер-майора. До цього часу вона командувала ремонтно-відновлювальним полком, який включав похідний-ремонтний завод, три армійських ремонтно-відновлювальних батальйони, евакуаційну роту. В її підпорядкуванні знаходилося більше тисячі осіб. Її полк діяв в складі Південного, Північно-Кавказького, Закавказького фронтів і Окремої Приморської армії. Зокрема, за п'ять місяців 1943 року її служба відновила в польових умовах і повернула до ладу 1525 несправних танків. Всього ремонтники Старшинової дали друге життя більш чотирьох тисячам танків, в 1943 році її підрозділ посів друге місце серед всіх танкоремонтних підрозділів по всіх фронтах за кількістю і якістю відремонтованої техніки.

Людмила Іванівна пробула на фронті до осені 1944 року. За роки війни удостоєна ордена Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни II ступеня, двома орденами Червоної Зірки, 23 медалі, в тому числі медаль «За бойові заслуги».

Повоєнні роки ред.

У 1945 році, відразу після закінчення війни, Людмила і Борис Калініни служили в розвідці, виконуючи завдання з вербування фахівців в США і Німеччині. Володіла англійською та німецькою мовами. Проходила службу в Науково-технічному комітеті Головного бронетанкового управління . Людмила і Борис удочерили шестимісячну дівчинку Люду.

Учасниця Параду Перемоги 2000 року, інженер-полковник у відставці Л. І. Калініна працювала в Російському Комітеті ветеранів війни і військової служби, в Раді ветеранів танкових військ і вела громадську роботу.

У 2000 році «за громадську діяльність та багаторічну працю» президент Росії В. В. Путін нагородив її орденом Пошани.

Останній раз водила бойову машину в 2003 році у віці 87 років на полігоні в Кубинці, куди незадовго до цього привезли в подарунок відремонтований танк Т-70, піднятий з боліт в районі Великих Лук. Проїхала за важелями танка 5 км.

Жила в Москві. Померла 24 червня 2014 року. Похована на Ніколо-Архангельському кладовищі.

Нагороди та звання ред.

Радянські державні нагороди  :

Російські державні нагороди:

  • орден Пошани (2000) — за громадську діяльність та багаторічну сумлінну працю

Інші нагороди:

  • Орден Святого Князя Олександра Невського I ступеня (Академія проблем безпеки, оборони і правопорядку)

Почесний громадянин Східного округу Москви, почесний ветеран міста Москви (2010).

Пам'ять ред.

Їй присвячені виставки та експозиції в Бронетанковому музеї в Кубинці і в музеї «Історія танка Т-34». Людмила Іванівна — єдина людина в Росії, яка отримав в подарунок власний танк в робочому стані.

Оцінки й думки ред.

Голова Московської міської Ради ветеранів Долгих Володимир Іванович:

У нас в городе более 50 тысяч участников Великой Отечественной войны — и летчики, и пехотинцы, и врачи, много людей легендарных. Но среди них таких, как Людмила Ивановна — конечно, единицы. Женщина, которая командовала 3,5 тысячами подчиненных-мужчин, восстановила 4 тысячи танков. Это колоссальный вклад в дело Победы. Людмила Ивановна — активный участник наших достижений и во время Великой Отечественной войны, и в послевоенный период.

Л. І. Калініна, 2010 :

Из своих 95 лет я в танковых частях 77 лет. Это дата большая. Всего я достигла своими силами, своей головой, своим сердцем и своим желанием помочь нашей стране. Поэтому на фронт я после окончания академии поехала сама. Я была на Южном фронте, на Северокавказском. Я никогда не сачковала, не убегала от работы и учила людей. И я считаю, что моя жизнь — вся в работе, вся в желании, чтобы страна наша процветала.

Л. І. Калініна, 2012:

За современный танк я, конечно, не сяду, там все электроникой напичкано. Переподготовка мне для этого нужна, а «Т-40», «Т-70» и «Т-34» я и сейчас поведу с закрытыми глазами.

Полковник Л. І. Калініна — не єдина в Росії жінка-танкіст, учасник Великої Вітчизняної війни. Наприклад, в Самарі відома фронтовичка-танкіст Олександра Митрофанівна Ращупкіна, у томичів теж є своя жінка-танкіст — це Герой Радянського Союзу Марія Василівна Октябрська. Всього в танкових військах було менше 20 жінок-танкістів, учасників Великої Вітчизняної війни. Таких, що закінчили ж танкові училища було всього три. Колишня санінструктор І. Н. Левченко — в 1943 році закінчила прискорений курс Сталінградського танкового училища і служила офіцером зв'язку 41-ї гвардійської танкової бригади, командувала групою легких танків Т-60. Молодший технік-лейтенант А. Л. Бойко (Морішева) — в 1943 році закінчила Челябинське танкове училище і воювала на важкому танку ІС-2. Дочка С. М. Кірова гвардії капітан Є. С. Кострікова після закінчення Казанського танкового училища командувала танковим взводом, а в кінці війни — танковою ротою.

Примітки ред.

  1. ↑ Международный Объединённый Биографический Центр.
  2. ↑ Косова Е. Стальная леди танковых войск.
  3. генерал-майор Полина Недялкова. Мужская профессия // Плечом к плечу, сердцем к сердцу. Воспоминания болгар — бойцов и командиров Красной Армии / сб., сост. М. Костадинова, И. Лалов. пер. с болг. М., Воениздат, 1984. стр.182-196
  4. Г. Конюшкова. Двое и танк // Память огненных лет. М., Воениздат, 1975. стр.230-233
  5. ↑ Московских ветеранов поздравили с Днём танкиста.
  6. ↑ Танковый музей в Кубинке.
  7. Победа 1945.
  8. ↑ . «Победа-60». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2012. 
  9. . Музейный комплекс «История танка Т-34». Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 15 липня 2014. 
  10. . Красная звезда. 25.06.2014. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  11. . // Официальный сайт Президента России. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  12. . Музей «История танка Т-34». Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2012. 
  13. Вадим Кожуховский (9 сентября 2006). . Красная Звезда. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 13 вересня 2014. 
  14. Евгений Панов. . Республика Татарстан. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014. 

Посилання ред.

  • Калинина Людмила Ивановна. Победа 1945. Никто не забыт — Ничто не забыто!. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 10 березня 2012. 
  • Калинина Людмила Ивановна. Международный Объединённый Биографический Центр. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 10 березня 2012. 
  • . Танковый музей в Кубинке. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 10 березня 2012. 
  • Елена Косова (7 марта 2012). . РИА Новости. Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 10 березня 2012. 
  •  // Гольяново, № 09/9. — Управа района Гольяново и муниципалитета Гольяново, 2010. — С. 1.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  • . «Победа-60». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2012. 
  • Комитет общественных связей. (20.09.2010). Московских ветеранов поздравили с Днём танкиста. Портал Комитета общественных связей города Москвы. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 10 березня 2012. 
  • Сидибе, Пьер.  // Российская газета, неделя № 5210 (131). — 2010.
  •  // Гольяново, № 9. — сентябрь 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Lyudmila Ivanivna Kalinina Suharyeva Starshinova 8 veresnya 1915 Ufa Bashkortostan 24 chervnya 2014 radyanskij i rosijskij oficer v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni komandir remontno vidnovlyuvalnogo polku tankovi vijska inzhener polkovnik Kalinina Lyudmila IvanivnaIm ya pri narodzhenni ros Lyudmila Ivanovna SuharevaNarodzhennya 26 serpnya 8 veresnya 1915 Ufa Rosijska imperiyaSmert 24 chervnya 2014 2014 06 24 98 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Nikolo Arhangelskij cvintarKrayina SRSR RosiyaZvannya polkovnikVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi Q4192646 Zmist 1 Biografiya 1 1 U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1 2 Povoyenni roki 2 Nagorodi ta zvannya 3 Pam yat 4 Ocinki j dumki 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red Narodilasya 8 veresnya 1915 roku v Ufi v rosijskij inteligentnij rodini Batko Suharyev Ivan Georgijovich 1884 1962 buhgalter mati Suharyeva Kapitolina Mihajlivna 1892 1975 Pershij cholovik Starshinov Ivan Fedotovich drugij cholovik Kalinin Boris Pavlovich 1910 1991 tankist uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni polkovnik tankovih vijsk u vidstavci 1 U 1927 roci Lyudmila Suharyeva z batkami pereyihala v Moskvu de prodovzhila navchannya v shkoli Pislya zakinchennya semirichki prijshla na avtozavod AMO uchnem slyusarya Shvidko osvoyivshi robitnichu profesiyu stala pracyuvati slyusarem po remontu verstativ i avtomativ Za vidminnu robotu otrimala 4 j rozryad U 1932 roci vijshla zamizh za tokarya zavodu Starshinova Ivana Fedotovicha kavalera ordena Lenina 1 Odnochasno Lyudmila navchalasya na vechirnomu robochomu fakulteti pislya zakinchennya yakogo v 1934 roci na podiv batkiv i podrug postupila v Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi imeni Stalina Vsuperech rozporyadzhennyam pro te shob zhinok do vijskovih vuziv ne brati yiyi vstupu spriyav direktor zavodu I A Lihachov Z 160 studentiv na kursah bulo tilki dvi divchini 2 V akademiyi poznajomilasya z odnogruppnikom Borisom Kalininim voni podruzhilisya i polyubili odin odnogo 1 Pershij cholovik Ivan Starshinov buv represovanij dovelosya oformiti rozluchennya 2 Pislya 5 richnogo navchannya navesni 1940 roku priznachena v shtab Moskovskogo vijskovogo okrugu a Borisa pereveli v Zabajkalliya Vlitku 1940 roku nachalnik viddilu shtabu okrugu vijskovij inzhener 3 go rangu Lyudmila Starshinova bula vklyuchena v grupu fahivciv po viprobuvannyu legkogo plavayuchogo tanka T 40 v hodi yakogo pershi desyat pobudovanih T 40 projshli za marshrutom Moskva Bryansk Kiyiv Minsk protyazhnistyu ponad tri tisyachi kilometriv z forsuvannyam troh richok v tomu chisli richki Dnipro i vikonannyam stribka z tramplina v Knyaz ozero odin z tankiv mav zhinochij ekipazh do skladu yakogo uvijshli mehanik vodij Lyudmila Starshinova Sonya Skrinnikova i Polina Nedyalkova 3 T 40 z zhinochim ekipazhem projshov vsi viprobuvannya a Lyudmila otrimala pershu nagorodu znachok Za vidminne vodinnya tanka 1 U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni red U chervni 1941 roku Lyudmila z Borisom vidpochivali v Krimu koli pochalasya vijna Pribuvshi do Moskvi voni znovu rozluchilisya Lyudmilu napravili na Pivdennij front a Borisa z tankovim korpusom na Zahidnij front 1 Vijskinzhener 3 go rangu Lyudmila Starshinova nadijshla v rozporyadzhennya pomichnika komanduvacha Pivdennogo frontu po avtobronetankovim i mehanizovanim vijskam general majora tankovih vijsk A D Shtevnova yakij doruchiv yij ocholiti viddil remontu ta evakuaciyi tankiv Z frontu vijskinzhener bula napravlena v sluzhbove vidryadzhennya v Moskvu shob organizuvati postavki na front zapchastin do tankiv i novoyi bojovoyi tehniki Lyudmila uspishno vporalasya z cim zavdannyam zapchastini pribuli litakom a piznishe pidijshli dva esheloni z novimi tankami 1 Krim togo yij vdalosya vmoviti poyihati z neyu Borisa Kalinina yakij pislya Smolenskoyi bitvi komanduvav v Moskvi kursami z pidgotovki tankovih ekipazhiv Voseni 1941 roku Lyudmila i Boris odruzhilisya i voyuvali razom 1 Voseni 1941 roku vijska Pivdennogo frontu veli vazhki oboronni boyi z perevazhayuchimi silami protivnika Tankovi chastini zaznavali vtrat u zhivij sili i tehnici Vijskinzhener 3 go rangu Lyudmila Starshinova v korotki godini zatishshya vstigala pidignati do perednogo krayu tehnichni letyuchki tyagachi krani organizuvati evakuaciyu pidbitih tankiv v najblizhchij til Neznachni nespravnosti usuvali na misci 1 Pislya vvedennya v RSChA pogon i novih vijskovih zvan Lyudmila Starshinova otrimala zvannya inzhener majora Do cogo chasu vona komanduvala remontno vidnovlyuvalnim polkom yakij vklyuchav pohidnij remontnij zavod tri armijskih remontno vidnovlyuvalnih bataljoni evakuacijnu rotu V yiyi pidporyadkuvanni znahodilosya bilshe tisyachi osib Yiyi polk diyav v skladi Pivdennogo Pivnichno Kavkazkogo Zakavkazkogo frontiv i Okremoyi Primorskoyi armiyi Zokrema za p yat misyaciv 1943 roku yiyi sluzhba vidnovila v polovih umovah i povernula do ladu 1525 nespravnih tankiv Vsogo remontniki Starshinovoyi dali druge zhittya bilsh chotiroh tisyacham tankiv 2 v 1943 roci yiyi pidrozdil posiv druge misce sered vsih tankoremontnih pidrozdiliv 4 po vsih frontah za kilkistyu i yakistyu vidremontovanoyi tehniki 5 Lyudmila Ivanivna probula na fronti do oseni 1944 roku Za roki vijni udostoyena ordena Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni II stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 23 medali v tomu chisli medal Za bojovi zaslugi 1 Povoyenni roki red U 1945 roci vidrazu pislya zakinchennya vijni Lyudmila i Boris Kalinini sluzhili v rozvidci vikonuyuchi zavdannya z verbuvannya fahivciv v SShA i Nimechchini Volodila anglijskoyu ta nimeckoyu movami 2 Prohodila sluzhbu v Naukovo tehnichnomu komiteti Golovnogo bronetankovogo upravlinnya 6 Lyudmila i Boris udocherili shestimisyachnu divchinku Lyudu 2 Uchasnicya Paradu Peremogi 2000 roku 6 inzhener polkovnik u vidstavci L I Kalinina pracyuvala v Rosijskomu Komiteti veteraniv vijni i vijskovoyi sluzhbi v Radi veteraniv tankovih vijsk i vela gromadsku robotu 1 U 2000 roci za gromadsku diyalnist ta bagatorichnu pracyu prezident Rosiyi V V Putin nagorodiv yiyi ordenom Poshani 1 Ostannij raz vodila bojovu mashinu v 2003 roci u vici 87 rokiv na poligoni v Kubinci kudi nezadovgo do cogo privezli v podarunok vidremontovanij tank T 70 pidnyatij z bolit v rajoni Velikih Luk Proyihala za vazhelyami tanka 5 km 7 8 Zhila v Moskvi 1 Pomerla 24 chervnya 2014 roku 9 10 Pohovana na Nikolo Arhangelskomu kladovishi Nagorodi ta zvannya red Radyanski derzhavni nagorodi 1 orden Chervonogo Prapora dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 27 serpnya 1943 6 kvitnya 1985 dva ordeni Chervonoyi Zirki listopad 1941 lyutij 1942 za dostavku boyepripasiv i remont kolisnih mashin v rajoni Mikolayivka 55 medalej 2 v tomu chisli medal Za bojovi zaslugi 6 listopada 1941 medal Za oboronu Kavkazu medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr znak Vidminnik RSChA znachok Za vidminne vodinnya tanka Rosijski derzhavni nagorodi orden Poshani 2000 za gromadsku diyalnist ta bagatorichnu sumlinnu pracyu 11 Inshi nagorodi Orden Svyatogo Knyazya Oleksandra Nevskogo I stupenya Akademiya problem bezpeki oboroni i pravoporyadku Pochesnij gromadyanin Shidnogo okrugu Moskvi pochesnij veteran mista Moskvi 2010 5 Pam yat red Yij prisvyacheni vistavki ta ekspoziciyi v Bronetankovomu muzeyi v Kubinci 6 i v muzeyi Istoriya tanka T 34 12 Lyudmila Ivanivna yedina lyudina v Rosiyi yaka otrimav v podarunok vlasnij tank v robochomu stani 8 Ocinki j dumki red Golova Moskovskoyi miskoyi Radi veteraniv Dolgih Volodimir Ivanovich nbsp U nas v gorode bolee 50 tysyach uchastnikov Velikoj Otechestvennoj vojny i letchiki i pehotincy i vrachi mnogo lyudej legendarnyh No sredi nih takih kak Lyudmila Ivanovna konechno edinicy Zhenshina kotoraya komandovala 3 5 tysyachami podchinennyh muzhchin vosstanovila 4 tysyachi tankov Eto kolossalnyj vklad v delo Pobedy Lyudmila Ivanovna aktivnyj uchastnik nashih dostizhenij i vo vremya Velikoj Otechestvennoj vojny i v poslevoennyj period nbsp L I Kalinina 2010 5 nbsp Iz svoih 95 let ya v tankovyh chastyah 77 let Eto data bolshaya Vsego ya dostigla svoimi silami svoej golovoj svoim serdcem i svoim zhelaniem pomoch nashej strane Poetomu na front ya posle okonchaniya akademii poehala sama Ya byla na Yuzhnom fronte na Severokavkazskom Ya nikogda ne sachkovala ne ubegala ot raboty i uchila lyudej I ya schitayu chto moya zhizn vsya v rabote vsya v zhelanii chtoby strana nasha procvetala nbsp L I Kalinina 2012 2 nbsp Za sovremennyj tank ya konechno ne syadu tam vse elektronikoj napichkano Perepodgotovka mne dlya etogo nuzhna a T 40 T 70 i T 34 ya i sejchas povedu s zakrytymi glazami nbsp Polkovnik L I Kalinina ne yedina v Rosiyi zhinka tankist uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Napriklad v Samari vidoma frontovichka tankist Oleksandra Mitrofanivna Rashupkina u tomichiv tezh ye svoya zhinka tankist ce Geroj Radyanskogo Soyuzu Mariya Vasilivna Oktyabrska 13 Vsogo v tankovih vijskah bulo menshe 20 zhinok tankistiv uchasnikiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Takih sho zakinchili zh tankovi uchilisha bulo vsogo tri Kolishnya saninstruktor I N Levchenko v 1943 roci zakinchila priskorenij kurs Stalingradskogo tankovogo uchilisha i sluzhila oficerom zv yazku 41 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi komanduvala grupoyu legkih tankiv T 60 Molodshij tehnik lejtenant A L Bojko Morisheva v 1943 roci zakinchila Chelyabinske tankove uchilishe i voyuvala na vazhkomu tanku IS 2 Dochka S M Kirova gvardiyi kapitan Ye S Kostrikova pislya zakinchennya Kazanskogo tankovogo uchilisha komanduvala tankovim vzvodom a v kinci vijni tankovoyu rotoyu 14 Primitki red a b v g d e zh i k l m n p Mezhdunarodnyj Obedinyonnyj Biograficheskij Centr a b v g d e zh Kosova E Stalnaya ledi tankovyh vojsk general major Polina Nedyalkova Muzhskaya professiya Plechom k plechu serdcem k serdcu Vospominaniya bolgar bojcov i komandirov Krasnoj Armii sb sost M Kostadinova I Lalov per s bolg M Voenizdat 1984 str 182 196 G Konyushkova Dvoe i tank Pamyat ognennyh let M Voenizdat 1975 str 230 233 a b v Moskovskih veteranov pozdravili s Dnyom tankista a b v Tankovyj muzej v Kubinke Pobeda 1945 a b V Moskve projdet vstrecha s Lyudmiloj Kalininoj ledi tankovyh vojsk Pobeda 60 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2012 Lyudmila Ivanovna Kalinina 1915 2014 Muzejnyj kompleks Istoriya tanka T 34 Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Svetlaya pamyat Krasnaya zvezda 25 06 2014 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 9 sentyabrya 2000 goda 1616 O nagrazhdenii ordenom Pochyota Kalininoj L I Oficialnyj sajt Prezidenta Rossii Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2016 Zhenshiny i tanki Muzej Istoriya tanka T 34 Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 Vadim Kozhuhovskij 9 sentyabrya 2006 Tankist da Vy devica Krasnaya Zvezda Arhiv originalu za 30 listopada 2017 Procitovano 13 veresnya 2014 Evgenij Panov Tankist devica iz Kazani Respublika Tatarstan Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 Posilannya red Kalinina Lyudmila Ivanovna Pobeda 1945 Nikto ne zabyt Nichto ne zabyto Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 Kalinina Lyudmila Ivanovna Mezhdunarodnyj Obedinyonnyj Biograficheskij Centr Arhiv originalu za 15 veresnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 Vystavka muzej v administrativnom zdanii Muzeya Tankovyj muzej v Kubinke Arhiv originalu za 25 veresnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 Elena Kosova 7 marta 2012 Stalnaya ledi tankovyh vojsk RIA Novosti Arhiv originalu za 25 travnya 2016 Procitovano 10 bereznya 2012 Golyanovo 09 9 Uprava rajona Golyanovo i municipaliteta Golyanovo 2010 S 1 nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 V Moskve projdet vstrecha s Lyudmiloj Kalininoj ledi tankovyh vojsk Pobeda 60 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2012 Komitet obshestvennyh svyazej 20 09 2010 Moskovskih veteranov pozdravili s Dnyom tankista Portal Komiteta obshestvennyh svyazej goroda Moskvy Arhiv originalu za 15 veresnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 Sidibe Per Rossijskaya gazeta nedelya 5210 131 2010 Golyanovo 9 sentyabr 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalinina Lyudmila Ivanivna amp oldid 36257815