Калу́зьке намі́сництво (рос. Калужское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1776–1796 роках. Адміністративний центр — Калуга. Створене 24 серпня 1781 року на основі Калузької провінції Московської губернії і частини Брянського повіту Бєлгородської губернії. Складалося з 12 повітів. 23 грудня 1796 року перетворене на Калузьку губернію.
| Калузьке намісництво | |
| Герб | |
| | |
| Центр | Калуга |
|---|---|
| Утворено | 1776 — 1796 |
| Попередники | Московська губернія, Бєлгородська губернія |
| Наступники | Калузька губернія |
Карти Редагувати
Джерела Редагувати
- Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
- Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001.
- Атлас Российской Империи [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792.