www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калебас туманність У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Калебас Туманність Калебас туманність Тухле яйце

Калебас (туманність)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калебас.

Туманність Калебас (туманність Тухле яйце, OH 231.84 +4.22)  — протопланетарна туманність протяжністю 1,4 світлових років, розташована на відстані близько 5000 світлових років від Землі в сузір'ї Корми. Назва «туманність Калебас» була вперше запропонована 1989 року в одній з ранніх статей про очікувану динаміку туманності і заснована на її зовнішньому вигляді Туманність майже напевно є членом розсіяного скупчення Мессьє 46, бо має таку ж відстань, променеву швидкість і власний рух.

Туманність Калебас
Галактична туманність
Туманність Калебас
Дані спостережень: епоха J2000
Пряме піднесення 07г 42х 16.83с
Схилення -14° 42′ 52.1″
Відстань 4,200 св. р.   (1,300 пк)
Видима зоряна
величина (V)		 9.47
Сузір'я Корма
Фізичні характеристики
Радіус 0.7[a] св. р.
Абсолютна зоряна величина (V) -1.4[b]
Позначення OH 231.84 +4.22,
Calabash Nebula, Rotten Eggs Nebula
Див. також: Списки туманностей

Опис Редагувати

Туманність Калебас показує зорю, яка перетворюється з червоного гіганта на планетарну туманність.

Туманність Калебас демонструє досить рідкісне для спостереження і короткотривале (за астрономічними мірками) явище — перетворення зорі приблизно сонячної маси, яка вже проеволюціонувала до стадії червоного гіганта, на планетарну туманність. Астрономи вважають, що через 1000 років туманність Калебас стане повністю розвиненою планетарною туманністю, в центрі якої швидше за все залишок зорі перетвориться на білий карлик.. Об'єкт іноді називають туманність Тухле яйце, бо він містить відносно велику кількість сірки.

На детальному зображенні НАСА, зробленому за допомогою космічного телескопа Габбл видно зіткнення газу, які створили надзвукові ударні фронти у вмираючій зорі. Найщільніша частина туманності складається з речовини, що викинута нещодавно центральною зорею й прискорюється в протилежних напрямках. Ця речовина, що на зображенні показана жовтим кольором, викинута зі швидкістю до півтора мільйонів кілометрів на годину. Більша частина первісної маси зорі зараз міститься в цій біполярній газовій конструкції.

Команда іспанських та американських астрономів використовувала космічний телескоп НАСА «Габбл» для вивчення того, як газовий потік врізається у навколишню речовину, показану на фото синім кольором. Вони вважають, що така взаємодія домінує в процесах утворення планетарних туманностей. Завдяки високій швидкості газу утворюються ударні фронти, які нагрівають навколишній газ. Хоча раніші комп'ютерні розрахунки передбачили існування й структуру таких ударних фронтів на теоретичному рівні, попередні спостереження не були здатні надати докази такій теорії.

Для нового зображення Габбла були використані фільтри, які дозволяють пропускати світло тільки від іонізованих атомів водню і азоту. Астрономам вдалося вирізнити найтепліші ділянки газу, нагрітого за рахунок сильних ударних хвиль, і виявити, що вони утворюють складну форму подвійного міхура. Яскраві жовто-оранжеві кольори на знімку показують, як щільний високошвидкісний газ рухається від зорі з надзвуковою швидкістю, розриваючи оточуюче середовище в протилежних напрямках. Сама центральна зоря схована у пиловій смузі в центрі.

Більша частина газового потоку, що спостерігається сьогодні, напевне пов'язана з раптовим прискоренням, яке відбулося всього близько 800 років тому.

Зйомки наземними інструментами Редагувати

NGC 2438 і туманність Калебас на фото, знятому Маунт Леммон SkyCenter, використовуючи 0,8-метровий телескоп Шульмана.

На зображеннях глибокого космосу широкого поля, туманність Калебас видно поблизу яскравої планетарної туманності NGC 2438. Хоча туманність Калебас перебуває на тій же відстані, що і Мессьє 46, NGC 2438 є більшим об'єктом позаду.

Нотатки Редагувати

  1. ^ Радіус = відстань × sin(кутовий розмір / 2) = 5 тис.світлових років * sin(1′ / 2) = 0.7 світлових років
  2. ^ 9.47 видима величина - 5 * (log10(1 500 пк відстань) - 1) = -1.4 абсолютна величина

Примітки Редагувати

  1. ↑ (SIMBAD, 2007)
  2. (Kastner та ін., 1998)
  3. ↑ (Icke та Preston, 1989)
  4. Vickers S.B.; Frew D.J.; Parker Q.A.; Bojicic I.S. (2015). New light on Galactic post-asymptotic giant branch stars – I. First distance catalogue. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 447: 1673. Bibcode:2015MNRAS.447.1673V. arXiv:1403.7230. doi:10.1093/mnras/stu2383. 
  5. . Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017. 
  6. ↑ Nicole Kiefert. . Astronomy Magazine (February 7, 2017). Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017. (англ.)

Джерела Редагувати

  • Icke, Vincent; Preston, Heather L. (1989). . Astronomy and Astrophysics (NASA Astrophysics Data System (ADS)) 211 (2): 409–412. Bibcode:1989A&A...211..409I. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 7 лютого 2017. 
  • Kastner, Joel H.; Weintraub, David A.; Merrill, K. M.; Gatley, Ian (1998). . The Astronomical Journal (SIMBAD, Centre de Données Astronomiques de Strasbourg) 116 (3): 1412–1418. Bibcode:1998AJ....116.1412K. doi:10.1086/300520. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 7 лютого 2017. 
  • SInMBAD (January 4, 2007). . SIMBAD, Centre de Données Astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калебас (туманність)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalebas Tumannist Kalebas tumannist Tuhle yajce OH 231 84 4 22 protoplanetarna tumannist protyazhnistyu 1 4 svitlovih rokiv roztashovana na vidstani blizko 5000 svitlovih rokiv vid Zemli v suzir yi Kormi Nazva tumannist Kalebas bula vpershe zaproponovana 1989 roku v odnij z rannih statej pro ochikuvanu dinamiku tumannosti i zasnovana na yiyi zovnishnomu viglyadi 3 Tumannist majzhe napevno ye chlenom rozsiyanogo skupchennya Messye 46 bo maye taku zh vidstan promenevu shvidkist i vlasnij ruh 4 Tumannist KalebasGalaktichna tumannistTumannist KalebasDani sposterezhen epoha J2000Pryame pidnesennya 07g 42h 16 83s 1 Shilennya 14 42 52 1 1 Vidstan 4 200 2 sv r 1 300 pk Vidima zoryana velichina V 9 47 1 Suzir ya KormaFizichni harakteristikiRadius 0 7 a sv r Absolyutna zoryana velichina V 1 4 b Poznachennya OH 231 84 4 22 1 Calabash Nebula Rotten Eggs Nebula 1 Div takozh Spiski tumannostej Zmist 1 Opis 2 Zjomki nazemnimi instrumentami 3 Notatki 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaOpis Redaguvati nbsp Tumannist Kalebas pokazuye zoryu yaka peretvoryuyetsya z chervonogo giganta na planetarnu tumannist Tumannist Kalebas demonstruye dosit ridkisne dlya sposterezhennya i korotkotrivale za astronomichnimi mirkami yavishe peretvorennya zori priblizno sonyachnoyi masi yaka vzhe proevolyucionuvala do stadiyi chervonogo giganta na planetarnu tumannist 5 Astronomi vvazhayut sho cherez 1000 rokiv tumannist Kalebas stane povnistyu rozvinenoyu planetarnoyu tumannistyu v centri yakoyi shvidshe za vse zalishok zori peretvoritsya na bilij karlik 6 Ob yekt inodi nazivayut tumannist Tuhle yajce bo vin mistit vidnosno veliku kilkist sirki Na detalnomu zobrazhenni NASA zroblenomu za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gabbl vidno zitknennya gazu yaki stvorili nadzvukovi udarni fronti u vmirayuchij zori Najshilnisha chastina tumannosti skladayetsya z rechovini sho vikinuta neshodavno centralnoyu zoreyu j priskoryuyetsya v protilezhnih napryamkah Cya rechovina sho na zobrazhenni pokazana zhovtim kolorom vikinuta zi shvidkistyu do pivtora miljoniv kilometriv na godinu 6 Bilsha chastina pervisnoyi masi zori zaraz mistitsya v cij bipolyarnij gazovij konstrukciyi Komanda ispanskih ta amerikanskih astronomiv vikoristovuvala kosmichnij teleskop NASA Gabbl dlya vivchennya togo yak gazovij potik vrizayetsya u navkolishnyu rechovinu pokazanu na foto sinim kolorom Voni vvazhayut sho taka vzayemodiya dominuye v procesah utvorennya planetarnih tumannostej Zavdyaki visokij shvidkosti gazu utvoryuyutsya udarni fronti yaki nagrivayut navkolishnij gaz Hocha ranishi komp yuterni rozrahunki peredbachili isnuvannya j strukturu takih udarnih frontiv na teoretichnomu rivni 3 poperedni sposterezhennya ne buli zdatni nadati dokazi takij teoriyi Dlya novogo zobrazhennya Gabbla buli vikoristani filtri yaki dozvolyayut propuskati svitlo tilki vid ionizovanih atomiv vodnyu i azotu Astronomam vdalosya virizniti najteplishi dilyanki gazu nagritogo za rahunok silnih udarnih hvil i viyaviti sho voni utvoryuyut skladnu formu podvijnogo mihura Yaskravi zhovto oranzhevi kolori na znimku pokazuyut yak shilnij visokoshvidkisnij gaz ruhayetsya vid zori z nadzvukovoyu shvidkistyu rozrivayuchi otochuyuche seredovishe v protilezhnih napryamkah Sama centralna zorya shovana u pilovij smuzi v centri Bilsha chastina gazovogo potoku sho sposterigayetsya sogodni napevne pov yazana z raptovim priskorennyam yake vidbulosya vsogo blizko 800 rokiv tomu Zjomki nazemnimi instrumentami Redaguvati nbsp NGC 2438 i tumannist Kalebas na foto znyatomu Maunt Lemmon SkyCenter vikoristovuyuchi 0 8 metrovij teleskop Shulmana Na zobrazhennyah glibokogo kosmosu shirokogo polya tumannist Kalebas vidno poblizu yaskravoyi planetarnoyi tumannosti NGC 2438 Hocha tumannist Kalebas perebuvaye na tij zhe vidstani sho i Messye 46 NGC 2438 ye bilshim ob yektom pozadu Notatki Redaguvati Radius vidstan sin kutovij rozmir 2 5 tis svitlovih rokiv sin 1 2 0 7 svitlovih rokiv 9 47 vidima velichina 5 log10 1 500 pk vidstan 1 1 4 absolyutna velichinaPrimitki Redaguvati a b v g d SIMBAD 2007 Kastner ta in 1998 a b Icke ta Preston 1989 Vickers S B Frew D J Parker Q A Bojicic I S 2015 New light on Galactic post asymptotic giant branch stars I First distance catalogue Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 447 1673 Bibcode 2015MNRAS 447 1673V arXiv 1403 7230 doi 10 1093 mnras stu2383 The Calabash clash Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 7 lyutogo 2017 a b Nicole Kiefert Hubble captures an ailing star s death knell Astronomy Magazine February 7 2017 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2017 Procitovano 7 lyutogo 2017 angl Dzherela RedaguvatiIcke Vincent Preston Heather L 1989 The Dynamics of the Calabash Nebula Astronomy and Astrophysics NASA Astrophysics Data System ADS 211 2 409 412 Bibcode 1989A amp A 211 409I Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2017 Kastner Joel H Weintraub David A Merrill K M Gatley Ian 1998 Direct Detection of the Mira at the Heart of OH 231 8 4 2 The Astronomical Journal SIMBAD Centre de Donnees Astronomiques de Strasbourg 116 3 1412 1418 Bibcode 1998AJ 116 1412K doi 10 1086 300520 Arhiv originalu za 25 chervnya 2017 Procitovano 7 lyutogo 2017 SInMBAD January 4 2007 Results for Red Rectangle SIMBAD Centre de Donnees Astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 7 lyutogo 2017 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalebas tumannist PIA04228 Rotten Egg Nebula Arhivovano 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine NASA Planetary Photojournal The Rotten Egg Planetary Nebula Arhivovano 12 grudnya 2005 u Wayback Machine APOD 1999 November 1 The Making of the Rotten Egg Nebula nedostupne posilannya z kvitnya 2019 APOD 2001 September 3 Calabash Nebula at Constellation Guide Arhivovano 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine Calabash Nebula imaged and interpreted by Bo Reipurth at the European Southern Observatory in 1987 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalebas tumannist amp oldid 34976434