Казан-хан (*д/н — 1346) — останній хан єдиного Чагатайського улусу в 1342—1346 роках.
| Казан-хан | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1346 ·загибель у битві |
| Країна | Чагатайський улус |
| Національність | монгол |
| Діяльність | суверен |
| Титул | хан Чагатайського улусу |
| Посада | хан |
| Термін | 1342—1346 роки |
| Попередник | Халіл |
| Наступник | Даніш-Менке Казаган |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Ясавур |
| Діти | Saray Malik Katund |
Життєпис Редагувати
Походив з династії Чингізидів. Син Ясавура, що був сином Хубея (онука Алгу, хана Чагатайського улуса). Батько Халіла у 1316 році повстав проти хана Есун-Буки, намагаючись затвердитися у Мавераннахрі. Лише у 1320 році наступник хан Кепек переміг та стратив Ясавура.
У 1341 році, скориставшись послабленням центрального уряду через хворобу хана Єсун-Тимура, Казан-хан зумів закріпитися в бадахшані, а потім захопив місто Термез. Тоді ж починає карбувати монети з власним ім'ям або спільно з братом Халілом, що зміцнився у Бухарі та Самарканді. Після здобуття останнім ханської влади той зробив Казан-хана співволодарем.
У 1344 році після поразки і полону хана Халіла, Казан-хан виступив проти іншого співправителя — Мухаммеда I, якого здолав у 1345 році. Відтак об'єднав державу під власною орудою. Головне завдання вбачав у відновленні сильної влади хана і централізації улусу. Для цього переніс столицю до міста Карші, поблизу нього вибудував палац Зенджир-Сарай, який розглядав як базу в протистоянні з тюрко-монгольською знаттю, що за часів розгардіяшу набула значної ваги. Невдовзі повстав моногольський бек Казаган, який рушив проти Казан-хана, але той у місцевості Салі-Сарай біля річки Амудар'я завдав суперникові поразки. Це дозволило Казану на деякий час приборкати знать.
У 1346 році Казаган, отримавши допомогу від Нікудерійської орди, знову вдерся до чагатайської держави. У битві неподалік від залізних брам (прохід від Балху на північ) хан зазнав поразки й загинув або був вбитий переможцем — Казаганом. Останній захопив владу, яку не визнали у східних областях. В результаті Чагатайський улус розпався на західну (Трансоксіану) і східну (Могулістан) частини.
Джерела Редагувати
- Grousset, Rene. The Empire of the Steppes: a History of Central Asia. Trans. Naomi Walford. Rutgers University Press: New Brunswick, NJ, 1970. ISBN 0813513049
- Петров П. Н. Смута 1340-х гг. в государстве Чагатаидов (нумизматические данные) // Одиннадцатая всероссийская нумизматическая конференция. СПб. 14-18 апреля 2003. Тезисы докладов и сообщений. СПб., изд-во ГЭ, 2003, С. 104—106.
- Hasanli, Jamil (2014). Khrushchev's Thaw and National Identity in Soviet Azerbaijan, 1954—1959. Lexington Books. p. 124. ISBN 9781498508148.