? Кадук світлобровий |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Myrmorchilus strigilatus (Wied, 1831) |
Ареал виду |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Myiothera strigilata |
Посилання |
Кадук світлобровий (Myrmorchilus strigilatus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Світлобровий кадук (Myrmorchilus).
Опис ред.
Довжина птаха становить 15-16 см, вага 23-26 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла пістрява, рудувато-чорна. Над очима вузькі білі (у представників підвиду M. s. strigilatus) або охристі (у представників підвиду M. s. suspicax) "брови". Покривні пера крил чорні з двома білими смужками, поцятковані білими плямками. Центральні стернові пера руді, крайні стернові пера мають широкі чорні кінчики і білі края. Горло і груди чорні, решта нижньої частини тіла білувата. У самиць нижня частина тіла коричнювато-біла, чорний "комірець" відсутній, груди поцятковані темно-коричневими смужками.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:
- M. s. strigilatus (Hellmayr, 1910) — східна Бразилія (від сходу Піауї, центральної Сеари і Ріу-Гранді-ду-Норті до півночі Мінас-Жерайсу);
- M. s. suspicax (Cabanis, 1847) — південно-східна Болівія, південно-західна Бразилія (крайній південний захід Мату-Гросу, захід Мату-Гросу-ду-Сул), західний Парагвай (на захід від річки Парагвай) і північна Аргентина (на захід від Парани, на південь до Сантьяго-дель-Естеро і Санта-Фе).
Поширення і екологія ред.
Світлоброві кадуки мешкають в Бразилії, Болівії, Парагваї і Аргентини. Вони живуть в сухих тропічних лісах, чагарникових заростях і саванах Каатинги і Чако. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздо чашоподібне або куполоподібне, зроблене з рослинних волокон і моху, скріплене павутинням, розміщується на землі. В кладці 2 рожевуватих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Насиджують і самиці, і самці.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 11 березня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 11 березня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |