Йосиф Жук (англ. Joseph A. Žuk; 24 грудня 1872, (Підкамінь), Королівство Галичини та Володимирії — 23 лютого 1934, (Сент-Пітерсбург), Флорида, США) — засновник і перший предстоятель (Української православної церкви в Америці), яка на момент його смерті була неканонічною, але в 1936 році прийнята до юрисдикції Константинопольського патріархату.
Йосиф (Жук) Жук Йосиф | |
---|---|
предстоятель (Української православної церкви в Америці) (засновник) | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 24 грудня 1872 (Підкамінь), Королівство Галичини та Володимирії |
Смерть | 23 лютого 1934 (61 рік) (Сейнт-Пітерсберґ), Флорида, США |
Громадянство | українець |
Освіта | (Львівська греко-католицька семінарія) |
Ступені | доктор богослов’я |
Служіння в церкві | |
Конфесія | УГКЦ УПЦ |
Рукоположення | 1899 |
Нагороди та відзнаки | |
![]() ![]() |
Походження та навчання
Йосиф Жук народився 24 грудня 1872 року в селі (Підкамінь) (нині Львівська область) у греко-католицькій родині.
Закінчив Духовну семінарію в Станиславові, навчався у 1895—1897 роках (Львівській греко-католицькій семінарії), потім в єзуїтській колегії (Канізіянум) в Інсбруці.
Служіння у греко-католицтві
У 1899 році, ставши єпископом, (Андрей Шептицький) взяв Йосифа Жука до себе секретарем і (висвятив) його на священника; це була перша хіротонія, здійснена Шептицьким.
У 1904 році Йосиф Жук захистив докторську дисертацію у богословській колегії «Канізіянум» (Австро-Угорщина).
Після того як Андрей Шептицький став главою УГКЦ, він призначив Йосифа ректором Львівської греко-католицької семінарії.
Потім він був зведений у сан (митрата) і призначений генеральним вікарієм архієпископа Сараєвського Йосипа Штадлера. Йосиф Жук прибув до Сараєво 1 жовтня 1910 року. Генеральним вікарієм пробув до 1 травня 1913 року, потім був призначений священником в (церкві святої Варвари) у Відні.
У 1924 році переїхав до Канади. Служив на різних парафіях.
Перехід до православ'я
Прагнення (Ватикану) латинизувати американських греко-католиків привело його у 1928 році до рішення перейти до православ'я. У 1929 році, американські греко-католики, що сумнівалися у канонічності (Іоанна Теодоровича) і конфліктували з єпископом (Костянтином Богачевським), провели нараду в (Аллентауні) (штат Пенсильванія). Разом вони вирішили створити Українську православну єпархію. Духовно її почав опікати сирійський єпископ Афтіміос Офейш — лідер однієї з невизнаних американських юрисдикцій.
У 1931 році учасники наради українських греко-католицьких парафій у Північній Америці обрали священника Йосифа Жука кандидатом на єпископське рукоположення. Разом з тим, Йосиф Жук та духовенство, що його підтримувало, не бажали переходити в підпорядкування Іоанна Теодоровича, який не мав (апостольського спадкоємства).
Єпископ Вінніпегський писав у листі єпископу (Леонтію (Туркевичу)) 24 жовтня 1931 року:
![]() | Усюди і в Америці і в Канаді організовують якісь нові православні церкви з Жуками та іншими, а ми, Православні, мовчимо і спостерігаємо, як наші вівці разбрідаются чужими огорожами. Чому нам не увійти в угоду з усіма православними єпископами, тут греки, серби, болгари, сиро-араби і не поговорити на Соборі про заходи та засоби до збереження споконвічного (Початкового, стародавнього) Православ'я. Я боюся вмирати, залишаючи Церкву в такому хаосі. | ![]() |
Створення Української православної церкви в Америці
25 вересня 1932 року Йосиф Жук був висвячений на єпископа Нью-Йоркського. Хіротонію звершили архієпископ і Примас Американської православної католицької церкви Євфимій (Офеш), єпископ Лос-Анджелеський Софроній (Бишара), єпископ Монреальський Еммануїл (Абу-Хатаб) (Північно-Американська митрополія) та сирійський єпископ Афтіміос Офейш. Після цього до Йосифа Жука приєдналися впливові українські священники Теодоровича. Згодом Афтіміос одружився з молодою сирійською протестанткою й УПЦ в Америці очолив Йосиф Жук. Між двома українськими Церквами в США почалася запекла боротьба за вплив на громаду.
Окормляв до того часу приблизно півдюжини українських парафій АПКЦ. Після розпаду АПКЦ в 1933 році Йосиф Жук створив (Українську православну церкву Америки).
9 листопада 1933 року він оголосив, що в підпорядкованих йому парафіях у неділю 26 листопада відбудеться день жалоби. В цей день у парафіях здійснять «панахиду за душі нещасних наших братів і сестер, що померли страшною голодовою смертю на Великій Україні, за всіх тих, що в тюрмах (чрезвичайки), на (Соловецьких островах), на Сибіру, далеко від Рідної Землі сконали».
Також Йосиф Жук почав переговори з (Константинопольським патріархатом) аби врегулювати свою канонічність.
Смерть
Але Йосиф Жук не встиг це завершити. Він загинув від рук радянських спецслужб23 лютого1934 року в Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида.
Похований Йосиф Жук поблизу церкви на кладовищі міста Перт Амбою. На його похороні був присутній Архієпископ Американський (Афінагор І (Спіру)). Він сприяв переходу жуківців під омофор Константинополя. Як стверджує О. Хомчук, «від того часу ця Церква стала грати роль одинокої канонічної УПЦ проти неканонічної УАПЦ».
У 1936 році українські парафії, які духовно окормляв Йосиф Жук, увійшли до юрисдикції Константинопольського патріархату.
Нагороди
- (Орден Залізної Корони) ІІІ ступеня (1914),
Примітки
- Михайло H. Марунчак Биографічний довідник до исторіï украïнців Канади, Том 1 на («Google Books»)
- УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, Український Католицький Тижневик у Канади від 28 лютого 1938 року. — С. 1-2.
- Митрополит Андрей Шептицький и греко-католики в Росіï: Документи и матеріяли, 1899-1917 на («Google Books»)
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2019.
- Йосиф Жук [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. В 10-ти т. / Гол. ред. В. Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 29 січня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- Українська емігрантська газета «Свобода» від 27 листопада 1933 року [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.]. — С. 1.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 29 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 106.(нім.)
Посилання
- Bishop Joseph Zuk: A brief biographical overview [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет