Йоон (яп. 拗音 (ようおん) Йо-он, узгоджене звучання або дифтонг) — це властивість японської мови, відповідно до якої утворюється мора із додаванням додаткового звука й ([j]), тобто відбувається пом'якшене[en] звучання.
За допомогою хірагани йоон можна представити, якщо послідовно поєднати кана, що закінчується на і, наприклад き (кі), і одну із трьох кана: ゃ, ゅ або ょ, що написані в половину свого звичайного розміру. Наприклад, слово кьō «сьогодні», пишеться як きょう [kʲoo], із використанням зменшеної версії кани йо, よ. Для порівняння можна навести слово кійō «спритний», яке записується きよう [kʲijoo], із повнорозмірною кана йо. В історичній орфографії кана[en] йоон не виділяли за допомогою зменшеної версії кани, і відрізнити це необхідно було із контексту.
У більш давні часи японської мови йоон також можна було утворити із кана ва, ві, ве і во; наприклад, くゎ/クヮ ква, くゐ/クヰ кві, くゑ/クヱ кве, くを/クヲ кво. Хоча вони й зникли в сучасній японській мові, ква і кві досі можна зустріти у декільках діалектах рюкюських мов, а кве утворюють за допомогою диграфа くぇ. Замість використання кана き, це звучання утворюється за допомогою кани, що позначає ку, く/ク.
Таблиця Редагувати
|
|
Інші представлення Редагувати
| Шрифт Брайля[en] | |||
|---|---|---|---|
| Йоон | Йоон + дакутен | Йоон + хандакутен | -w- |
В японському шрифті Брайля[en] йоон визначають за допомогою одного із йоон-символів, або його поєднання із символом дакутен чи хандакутен.