www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн II князь Ліхтенштейну Йоганн II Добрий 1 нім Johann II der Gute ім я при народженні Йоганн Марія Франц Плацідус ф

Йоганн II (князь Ліхтенштейну)

Йоганн II Добрий (нім. Johann II. der Gute), ім'я при народженні Йоганн Марія Франц Плацідус фон унд цу Ліхтенштейн (нім. Johann Maria Franz Placidus von und zu Liechtenstein), (нар. 5 жовтня 1840 — пом. 11 лютого 1929) — 12-й князь Ліхтенштейну в 1858—1929 роках, син князя Алоїза II та графині Франциски Кінські фон Вхініц унд Теттау. Його 70-річне правління було одним із найдовших у світовій історії.

Йоганн II
Johann II.
Йоганн II
Портрет князя Йоганна II пензля Джона Квінсі Адамса, 1908
12-й князь Ліхтенштейну
Початок правління: 12 листопада 1858
Кінець правління: 11 лютого 1929
Інші титули: герцог Опава та Ягерндорф, граф Рітберг
Попередник: Алоїз II
Наступник: Франц I
Дата народження: 5 жовтня 1840(1840-10-05)
Місце народження: Замок Ледніце
Країна: Австрійська імперія
Дата смерті: 11 лютого 1929(1929-02-11) (88 років)
Місце смерті: Замок Вальтіце
Поховання Сімейна гробниця Ліхтенштейнівd
Дружина: не було
Діти: не було
Династія: Ліхтенштейни
Батько: Алоїз II
Мати: Франциска Кінські
Нагороди:

honorary doctorate of the University of Natural Resources and Life Sciences, Viennad (1913)

Йоганн II у Вікісховищі

Був почесним членом Німецького археологічного інституту.

Біографія ред.

Йоганн народився 5 жовтня 1840 року у замку Ледніце в Моравії. Він був шостою дитиною та другим сином в родині правлячого князя Ліхтенштейну Алоїза II та його дружини Франциски Кінські фон Вхініц унд Теттау. Хлопчик мав п'ятьох старших сестер: Марію, Кароліну, Софію, Алоїзію та Іду. Згодом у нього з'явилися ще чотири молодші сестри та брат Франц.

Князь Йоганн на літографії Йозефа Крігубера, близько 1860

Батько невдовзі після його народження відвідав свої ліхтенштейнські землі, ставши першим правителем країни, який там побував.

Йоганн, будучи спадкоємним принцом, не зважаючи на слабке здоров'я, отримав чудову освіту. В юності він навчався під наглядом репетитора, вивчаючи французьку, італійську, чеську та англійську мови. Згодом вивчав науки та історію мистецтв у Боннському університеті, а також знайомився із новітніми технічними дослідженнями в Карлсруе. Завершити навчання йому не довелося, оскільки батько помер якраз після його 18-річчя. Йоганн мусив перебрати на себе управління маєтками та володарювання князівством.

Наступного року він відвідав Ліхтенштейн та ввів обов'язкову освіту до 14 років для всіх дітей у князівстві.

У віці 20 років, зробивши матір регенткою, князь вирушив у подорож Європою. Там він значно розширив художню колекцію дому Ліхтенштейнів. Згодом сприяв розвитку ботаніки, археології та географії.

5 грудня 1861 у Вадуці був створений Державний Банк Ліхтенштейну, який наразі є найстарішим фінансовим інститутом в князівстві.

26 вересня 1862 року Йоганн підписав нову конституцію князівства. Згідно неї депутати до ландтагу вже не призначалися двома станами — духовенством і селянством, а обиралися виборщиками від населення. Гарантувалася певна свобода особистості та віросповідання.

Наприкінці серпня 1863 Йоганн був присутнім на зустрічі князів у Франкфурті як представник своєї країни, хоча вважався мало не патологічно сором'язливим і ніколи не відвідував громадських заходів.

Після розпаду Німецького союзу у 1866 Ліхтенштейн декларував свою незалежність, а у 1868 розпустив армію, яка на той час складалася із 88 вояків, і проголосив себе нейтральною країною.

Князь Ліхтенштейн у 1870 році

Від 1869 року у Ліхтенштейні з'явився телеграф Морзе. У 1887 році до країни була проведена залізниця. У 1898 у князівстві запрацював телефон.

Між 1905 та 1920 роками було відреставровано та розширено замок Вадуц. Сам Йоганн у ньому не жив, однак його спадкоємці в кінцевому підсумку переїхали туди у 1938-му і зробили своєю резиденцією.

Підтримував розвиток туризму в Судетських горах. У 1899 році пожертвував 2000 крон із загальної суми зборів у 10000 крон на будівництво оглядової вежі у Цвіліні біля Крнова, відкритої у 1903-му, так само спонсорував створення оглядової вежі на горі Пастирка біля Моравська-Тршебової, відкритої 19 серпня 1906-го. Був одним із тих, хто фінансував будівництво гірського притулку на південно-східному схилі Краліцького Снєжніка, надавши землю та ліс для будівництва. Перший камінь був закладений у фундамент у 1908 році, урочисте відкриття відбулося 21 липня 1912-го. Будівлю було названо на його честь.

Під час Першої Світової війни дотримувався політики нейтралітету.

Після розпаду Австро-Угорської імперії та створення Чехословаччини на землях, що відділилися, почала проводитися земельна реформа щодо переділу власності. Князь Ліхтенштейн, який мав у своєму активі 1550.93 км2 землі, втратив із них близько 660 км2. Перемовини із чехословацьким урядом вів його брат Франц.

У 1922 році Йоганн створив у Ліхтенштейні ряд автобусних ліній для поліпшення місцевого громадського транспорту.

У 1919 році уклав митний союз із Австрійською республікою. У 1921 та 1923 роках підтримав угоди про поштовий та митний союз зі Швейцарією відповідно, яка взяла на себе організацію поштової та митної служби князівства, а також охорону його кордонів з Австрією. 1924 року швейцарський франк став офіційною валютою Ліхтенштейна, змінивши австрійську крону. Ці реформи сприяли пожвавленню економічного життя країни.

1921-го видав нову Конституцію, яка продовжує діяти до нашого часу із поправками 2003 року.

Протягом усього правління князь підтримував численні музеї через щедрі пожертви. Між іншими, покровительствував Музею прикладного мистецтва. Допомагав Фармакологічному інституту Віденського університету і Академії наук, почесним членом якої був від 1889 року, фінансував відомі історичні та художні історичні публікації. У соціальній і гуманітарній сферах сприяв пожертвам приватних осіб до різних благодійних та некомерційних організацій. На власний кошт заснував кілька лікарень.

Помер у віці 88 років 11 лютого 1929-го у замку Вальтіце. Похований у новому склепі крипти дому Ліхтенштейнів у Вранові.

Престол успадкував його молодший 75-річний брат Франц, який також був не мав дітей. Спадкоємним принцом був проголошений їхній небіж Франц Йозеф.

Приватне життя ред.

Аліса у зрілому віці

У 1857 році австрійський імператор Франц Йосиф I почав підшукувати для 17-річного спадкоємця князівства Ліхтенштейн наречену. Пошуки були припинені зі смертю князя Алоїза, однак імператор дав клятву матері Йоганна, що знайде йому дружину, і продовжив переговори з іноземними країнами.

У січні 1864 Йоганн заручився із молодшою донькою герцога Пармського Карло III Алісою Бурбон-Пармською. Дівчина була зачарована молодим князем, однак той, хоч і залюбки проводив час у її компанії, відмовився брати шлюб і розірвав заручини у грудні.

Протягом всього життя він не був одруженим і не мав коханок. Нащадків не залишив.

Вів відлюдницьке життя і не брав участі в громадських заходах.

Нагороди ред.

Генеалогія ред.

Франц Йозеф I
 
Леопольдіна Штернберзька
 
Йоакім Еґон фон Фюрстенберг-Вайтра
 
Софія Терезія Еттінген-Валлерштайн
 
Йозеф Кінскі фон Вхініц унд Теттау
 
Роза Гаррах- Рорау унд Таннхаузен
 
Рудольф фон Врбна унд Фроденталь
 
Марія-Терезія Кауніц-Рітберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн I
 
 
 
 
 
Марія Йозефа фон Фюрстенберг-Вайтра
 
 
 
 
 
Франц де Паула Кінскі фон Вхініц унд Теттау
 
 
 
 
 
Тереза фон Врбна унд Фроденталь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Алоїз II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франциска Кінскі фон Вхініц унд Теттау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Йоганн II Ліхтенштейн [1] [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Національний банк Ліхтенштейна [2] [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Монархи Европы. Судьбы династий» під редакією Я. В. Попова [3] [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Rozhledna Cvilín u Krnova [4] [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] (чес.)
  5. Pastýřka na Pastvisku u Moravské Třebové [5] [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] (чес.)
  6. Наразі збереглися лише залишки фундаменту, оскільки через поганий стан притулок було знесено у 1971 році.
  7. Краліцький Снєжнік [6] [ 14 грудня 2016 у Wayback Machine.] (чес.)
  8. Князь Йоганн II Ліхтенштейн [7] (нім.)
  9. Evelin Oberhammer: Liechtenstein, Johannes II.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Berlin 1985, ISBN 3-428-00195-8, стор. 520 [8] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. Аліса за чотири роки повінчалася із титулярним великим герцогом Тоскани Фердинандом IV.
  11. . archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 21 квітня 2018. 

Література ред.

  • Deutsches Adelsarchiv e.V. (Hrsg.): Genealogisches Handbuch des Adels (GHdA). Genealogisches Handbuch der Fürstlichen Häuser. Fürstliche Häuser Band XIV. C.A. Starke Verlag Limburg a.d.Lahn, 1991, стор. 65–84.
  • Wilhelm Karl Prinz von Isenburg: Stammtafeln zur Geschichte der europäischen Staaten. Band I. Die deutschen Staaten. 2.verbesserte Auflage. J.A.Stargardt Verlag, Marburg 1953, стор. 175—179.
  • Detlef Schwennicke (Hrsg.): Europäische Stammtafeln. Stammtafeln zur Geschichte der europäischen Staaten. Neue Folge (EST NF), Band III / 1. J.A.Stargardt Verlag, Marburg, (EST NF III/1) стор. 30–39.
  • Norbert Jansen: Franz Josef II. Regierender Fürst von und zu Liechtenstein. Festschrift zum 40.Regierungsjubiläum S.D. . Amtlicher Lehrmittelverlag, Vaduz 1978.
  • Gregor Gatscher-Riedl: Der Letzte seines Standes: Fürst Johann II. von und zu Liechtenstein (1840—1929). In: Heimatkundliche Beilage [zum Amtsblatt der Bezirkshauptmannschaft Mödling], 44. Jgg., F. 1, (Mödling 5. März 2009), стор. 3–5.
  • Harald Wanger: Die regierenden Fürsten von Liechtenstein. Frank P.van Eck Verlagsanstalt, Triesen 1995, ISBN 3-905501-22-8.
  • Verfassung des Fürstentums Liechtenstein vom 5.Oktober 1921. In: Liechtensteinisches Landesgesetzblatt, Jahrgang 1921, Nr. 15, Ausgabe vom 24. Oktober 1921

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jogann II Dobrij 1 nim Johann II der Gute im ya pri narodzhenni Jogann Mariya Franc Placidus fon und cu Lihtenshtejn nim Johann Maria Franz Placidus von und zu Liechtenstein nar 5 zhovtnya 1840 pom 11 lyutogo 1929 12 j knyaz Lihtenshtejnu v 1858 1929 rokah sin knyazya Aloyiza II ta grafini Franciski Kinski fon Vhinic und Tettau Jogo 70 richne pravlinnya bulo odnim iz najdovshih u svitovij istoriyi Jogann IIJohann II Jogann IIPortret knyazya Joganna II penzlya Dzhona Kvinsi Adamsa 190812 j knyaz LihtenshtejnuPochatok pravlinnya 12 listopada 1858Kinec pravlinnya 11 lyutogo 1929Inshi tituli gercog Opava ta Yagerndorf graf RitbergPoperednik Aloyiz IINastupnik Franc IData narodzhennya 5 zhovtnya 1840 1840 10 05 Misce narodzhennya Zamok LedniceKrayina Avstrijska imperiyaData smerti 11 lyutogo 1929 1929 02 11 88 rokiv Misce smerti Zamok ValticePohovannya Simejna grobnicya LihtenshtejnivdDruzhina ne buloDiti ne buloDinastiya LihtenshtejniBatko Aloyiz IIMati Franciska KinskiNagorodi honorary doctorate of the University of Natural Resources and Life Sciences Viennad 1913 Jogann II u VikishovishiBuv pochesnim chlenom Nimeckogo arheologichnogo institutu Zmist 1 Biografiya 2 Privatne zhittya 3 Nagorodi 4 Genealogiya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya red Jogann narodivsya 5 zhovtnya 1840 roku u zamku Lednice v Moraviyi Vin buv shostoyu ditinoyu ta drugim sinom v rodini pravlyachogo knyazya Lihtenshtejnu Aloyiza II ta jogo druzhini Franciski Kinski fon Vhinic und Tettau Hlopchik mav p yatoh starshih sester Mariyu Karolinu Sofiyu Aloyiziyu ta Idu Zgodom u nogo z yavilisya she chotiri molodshi sestri ta brat Franc nbsp Knyaz Jogann na litografiyi Jozefa Krigubera blizko 1860Batko nevdovzi pislya jogo narodzhennya vidvidav svoyi lihtenshtejnski zemli stavshi pershim pravitelem krayini yakij tam pobuvav Jogann buduchi spadkoyemnim princom ne zvazhayuchi na slabke zdorov ya otrimav chudovu osvitu V yunosti vin navchavsya pid naglyadom repetitora vivchayuchi francuzku italijsku chesku ta anglijsku movi Zgodom vivchav nauki ta istoriyu mistectv u Bonnskomu universiteti a takozh znajomivsya iz novitnimi tehnichnimi doslidzhennyami v Karlsrue Zavershiti navchannya jomu ne dovelosya oskilki batko pomer yakraz pislya jogo 18 richchya Jogann musiv perebrati na sebe upravlinnya mayetkami ta volodaryuvannya knyazivstvom Nastupnogo roku vin vidvidav Lihtenshtejn ta vviv obov yazkovu osvitu do 14 rokiv dlya vsih ditej u knyazivstvi U vici 20 rokiv zrobivshi matir regentkoyu knyaz virushiv u podorozh Yevropoyu Tam vin znachno rozshiriv hudozhnyu kolekciyu domu Lihtenshtejniv Zgodom spriyav rozvitku botaniki arheologiyi ta geografiyi 5 grudnya 1861 u Vaduci buv stvorenij Derzhavnij Bank Lihtenshtejnu yakij narazi ye najstarishim finansovim institutom v knyazivstvi 2 26 veresnya 1862 roku Jogann pidpisav novu konstituciyu knyazivstva Zgidno neyi deputati do landtagu vzhe ne priznachalisya dvoma stanami duhovenstvom i selyanstvom a obiralisya viborshikami vid naselennya Garantuvalasya pevna svoboda osobistosti ta virospovidannya 3 Naprikinci serpnya 1863 Jogann buv prisutnim na zustrichi knyaziv u Frankfurti yak predstavnik svoyeyi krayini hocha vvazhavsya malo ne patologichno sorom yazlivim i nikoli ne vidviduvav gromadskih zahodiv Pislya rozpadu Nimeckogo soyuzu u 1866 Lihtenshtejn deklaruvav svoyu nezalezhnist a u 1868 rozpustiv armiyu yaka na toj chas skladalasya iz 88 voyakiv i progolosiv sebe nejtralnoyu krayinoyu nbsp Knyaz Lihtenshtejn u 1870 rociVid 1869 roku u Lihtenshtejni z yavivsya telegraf Morze U 1887 roci do krayini bula provedena zaliznicya U 1898 u knyazivstvi zapracyuvav telefon Mizh 1905 ta 1920 rokami bulo vidrestavrovano ta rozshireno zamok Vaduc Sam Jogann u nomu ne zhiv odnak jogo spadkoyemci v kincevomu pidsumku pereyihali tudi u 1938 mu i zrobili svoyeyu rezidenciyeyu Pidtrimuvav rozvitok turizmu v Sudetskih gorah U 1899 roci pozhertvuvav 2000 kron iz zagalnoyi sumi zboriv u 10000 kron na budivnictvo oglyadovoyi vezhi u Cvilini bilya Krnova vidkritoyi u 1903 mu 4 tak samo sponsoruvav stvorennya oglyadovoyi vezhi na gori Pastirka bilya Moravska Trshebovoyi vidkritoyi 19 serpnya 1906 go 5 Buv odnim iz tih hto finansuvav budivnictvo girskogo pritulku na pivdenno shidnomu shili Kralickogo Snyezhnika nadavshi zemlyu ta lis dlya budivnictva Pershij kamin buv zakladenij u fundament u 1908 roci urochiste vidkrittya vidbulosya 21 lipnya 1912 go 6 Budivlyu bulo nazvano na jogo chest 7 Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni dotrimuvavsya politiki nejtralitetu Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi ta stvorennya Chehoslovachchini na zemlyah sho viddililisya pochala provoditisya zemelna reforma shodo peredilu vlasnosti Knyaz Lihtenshtejn yakij mav u svoyemu aktivi 1550 93 km2 zemli vtrativ iz nih blizko 660 km2 Peremovini iz chehoslovackim uryadom viv jogo brat Franc U 1922 roci Jogann stvoriv u Lihtenshtejni ryad avtobusnih linij dlya polipshennya miscevogo gromadskogo transportu U 1919 roci uklav mitnij soyuz iz Avstrijskoyu respublikoyu U 1921 ta 1923 rokah pidtrimav ugodi pro poshtovij ta mitnij soyuz zi Shvejcariyeyu vidpovidno yaka vzyala na sebe organizaciyu poshtovoyi ta mitnoyi sluzhbi knyazivstva a takozh ohoronu jogo kordoniv z Avstriyeyu 1924 roku shvejcarskij frank stav oficijnoyu valyutoyu Lihtenshtejna zminivshi avstrijsku kronu Ci reformi spriyali pozhvavlennyu ekonomichnogo zhittya krayini 1921 go vidav novu Konstituciyu yaka prodovzhuye diyati do nashogo chasu iz popravkami 2003 roku Protyagom usogo pravlinnya knyaz pidtrimuvav chislenni muzeyi cherez shedri pozhertvi Mizh inshimi pokrovitelstvuvav Muzeyu prikladnogo mistectva Dopomagav Farmakologichnomu institutu Videnskogo universitetu i Akademiyi nauk pochesnim chlenom yakoyi buv vid 1889 roku finansuvav vidomi istorichni ta hudozhni istorichni publikaciyi U socialnij i gumanitarnij sferah spriyav pozhertvam privatnih osib do riznih blagodijnih ta nekomercijnih organizacij 8 Na vlasnij kosht zasnuvav kilka likaren 9 Pomer u vici 88 rokiv 11 lyutogo 1929 go u zamku Valtice Pohovanij u novomu sklepi kripti domu Lihtenshtejniv u Vranovi Prestol uspadkuvav jogo molodshij 75 richnij brat Franc yakij takozh buv ne mav ditej Spadkoyemnim princom buv progoloshenij yihnij nebizh Franc Jozef Privatne zhittya red nbsp Alisa u zrilomu viciU 1857 roci avstrijskij imperator Franc Josif I pochav pidshukuvati dlya 17 richnogo spadkoyemcya knyazivstva Lihtenshtejn narechenu Poshuki buli pripineni zi smertyu knyazya Aloyiza odnak imperator dav klyatvu materi Joganna sho znajde jomu druzhinu i prodovzhiv peregovori z inozemnimi krayinami U sichni 1864 Jogann zaruchivsya iz molodshoyu donkoyu gercoga Parmskogo Karlo III Alisoyu Burbon Parmskoyu Divchina bula zacharovana molodim knyazem odnak toj hoch i zalyubki provodiv chas u yiyi kompaniyi vidmovivsya brati shlyub i rozirvav zaruchini u grudni 10 Protyagom vsogo zhittya vin ne buv odruzhenim i ne mav kohanok Nashadkiv ne zalishiv Viv vidlyudnicke zhittya i ne brav uchasti v gromadskih zahodah Nagorodi red Orden Zolotogo runa 987 Avstrijska imperiya 1862 Velikij hrest Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Korolivstvo Ugorshina 1876 11 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya Bejlif ordenu Svyatogo Ivana Yerusalimskogo Genealogiya red Franc Jozef I nbsp Leopoldina Shternberzka nbsp Joakim Egon fon Fyurstenberg Vajtra Sofiya Tereziya Ettingen Vallershtajn Jozef Kinski fon Vhinic und Tettau Roza Garrah Rorau und Tannhauzen Rudolf fon Vrbna und Frodental Mariya Tereziya Kaunic Ritberg Jogann I nbsp Mariya Jozefa fon Fyurstenberg Vajtra nbsp Franc de Paula Kinski fon Vhinic und Tettau Tereza fon Vrbna und Frodental Aloyiz II nbsp Franciska Kinski fon Vhinic und Tettau nbsp Jogann Primitki red Jogann II Lihtenshtejn 1 Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Nacionalnij bank Lihtenshtejna 2 Arhivovano 15 listopada 2016 u Wayback Machine ros Monarhi Evropy Sudby dinastij pid redakiyeyu Ya V Popova 3 Arhivovano 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Rozhledna Cvilin u Krnova 4 Arhivovano 4 bereznya 2022 u Wayback Machine ches Pastyrka na Pastvisku u Moravske Trebove 5 Arhivovano 4 bereznya 2022 u Wayback Machine ches Narazi zbereglisya lishe zalishki fundamentu oskilki cherez poganij stan pritulok bulo zneseno u 1971 roci Kralickij Snyezhnik 6 Arhivovano 14 grudnya 2016 u Wayback Machine ches Knyaz Jogann II Lihtenshtejn 7 nim Evelin Oberhammer Liechtenstein Johannes II In Neue Deutsche Biographie Band 14 Duncker amp Humblot Berlin 1985 ISBN 3 428 00195 8 stor 520 8 Arhivovano 2 lipnya 2016 u Wayback Machine nim Alisa za chotiri roki povinchalasya iz titulyarnim velikim gercogom Toskani Ferdinandom IV A Szent Istvan Rend tagjai 1156 archive is 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2018 Literatura red Deutsches Adelsarchiv e V Hrsg Genealogisches Handbuch des Adels GHdA Genealogisches Handbuch der Furstlichen Hauser Furstliche Hauser Band XIV C A Starke Verlag Limburg a d Lahn 1991 stor 65 84 Wilhelm Karl Prinz von Isenburg Stammtafeln zur Geschichte der europaischen Staaten Band I Die deutschen Staaten 2 verbesserte Auflage J A Stargardt Verlag Marburg 1953 stor 175 179 Detlef Schwennicke Hrsg Europaische Stammtafeln Stammtafeln zur Geschichte der europaischen Staaten Neue Folge EST NF Band III 1 J A Stargardt Verlag Marburg EST NF III 1 stor 30 39 Norbert Jansen Franz Josef II Regierender Furst von und zu Liechtenstein Festschrift zum 40 Regierungsjubilaum S D Amtlicher Lehrmittelverlag Vaduz 1978 Gregor Gatscher Riedl Der Letzte seines Standes Furst Johann II von und zu Liechtenstein 1840 1929 In Heimatkundliche Beilage zum Amtsblatt der Bezirkshauptmannschaft Modling 44 Jgg F 1 Modling 5 Marz 2009 stor 3 5 Harald Wanger Die regierenden Fursten von Liechtenstein Frank P van Eck Verlagsanstalt Triesen 1995 ISBN 3 905501 22 8 Verfassung des Furstentums Liechtenstein vom 5 Oktober 1921 In Liechtensteinisches Landesgesetzblatt Jahrgang 1921 Nr 15 Ausgabe vom 24 Oktober 1921Posilannya red Biografiya knyazya Joganna II Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine nim Profil na Geneall net Arhivovano 30 chervnya 2017 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Joganna Lihtenshtejna Arhivovano 31 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Istoriya zamku Valtice Arhivovano 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ches Girskij pritulok knyazya Lihtenshtejna Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jogann II knyaz Lihtenshtejnu amp oldid 36770638