Йоганн Агрікола, Йоганн Шнайдер (нім. Johannes Agricola, Schneider, Schnitter, лат. Agricola: Bauer, *20 квітня 1492, Айслебен — 22 вересня 1566, Берлін) — німецький проповідник, один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера.
| Йоганн Агрікола | |
|---|---|
| нім. Johannes Agricola | |
| Йоганн Агрікола. Гравюра XVI ст. | |
| Основні відомості | |
| Народження | 20 квітня 1494 Айслебен, Саксонія, Священна Римська імперія |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Альма-матер: | Університет Мартіна Лютера |
| Заклад: | Галле-Віттенберзький університет |
| Конфесія: | протестантизм |
| Смерть: | 22 вересня 1566[…] (72 роки) |
| Берлін, Бранденбург, Священна Римська імперія | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | письменник |
| Основні інтереси: | теологія |
| Звання: | професор |
| Титул: | генерал-суперінтендент |
| Йоганн Агрікола у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
З 1515 року жив й навчався у Віттенберзі, приєднався незабаром до Мартіна Лютера, у 1519 супроводжував його на лейпцизький диспут і в 1525 був відправлений у Франкфурт-на-Майні, щоб за бажанням тамтешнього магістрату встановити в цьому місті чин протестантське богослужіння. Після повернення звідти він був учителем і парафіяльним священиком в Айслебені і 1536 року зайняв професорську кафедру у Віттенберзі, де відбувалася розпочата ним ще раніше антиномістська суперечка з Лютером і Філіппом Меланхтоном. Ця сварка спонукала його в 1536 році переселитися у Берлін, де бранденбурзький курфюрст Йоахім II призначив його придворним проповідником і генерал-суперінтендентом. Агріколі приписують провідну роль при підготовці Аугсбурзького інтериму.
Агрікола помер у Берліні після різноманітної діяльності з розповсюдження протестантського вчення в бранденбурзьких володіннях. Крім багатьох богословських творів він залишив після себе справжній національний твір «Загальні німецькі прислів'я з їх інтерпретаціями» (нім. «Die gemeinen deutschen Sprichwörter mit ihrer Auslegung»), який вийшов спершу нижньонімецькою мовою (Магдебург, 1528), а незабаром і верхньонімецькою (Нюрнберг, 1629); згодом виданий під заголовком «750 німецьких притч» (нім. «Siebenhundert und Fünfzig Deutscher Sprichwörter») (Гагенау, 1534) і кілька разів передруковувався. За патріотичним духом, твердою мораллю і виразною мовою цим збіркам належить одне з перших місць серед німецьких творів того часу.
Крім тог, Агрікола написав кілька церковних співів і «Трагедію Яна Гуса» (лат. «Tragedia Johannes Huss») (Віттенберг, 1538), а також перевів у прозі «Дівчину з острова Андроса» («Andria») Теренція (Берлін, 1543).
Бібліографія Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118501070 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела Редагувати
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
| Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |