www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зоологічний інститут РАН Зоологічний інститут Російської академії наук ЗІН РАН ориг назва рос Зоологический институт Рос

Зоологічний інститут РАН

Зоологічний інститут Російської академії наук, ЗІН РАН (ориг. назва: рос. Зоологический институт Российской академии наук, ЗИН РАН; міжн. назва: англ. Zoological Institute of the Russian Academy of Sciences, ZIN) — державна бюджетна наукова установа Російської Федерації, що належить до складу Відділення загальної біології Російської Академії наук.

Зоологічний інститут Російської Академії наук
Основні дані
Засновано 1832
Абревіатура ЗІН РАН (рос. ЗИН РАН)
Розташування Санкт-Петербург, Росія
Країна  Росія
Адреса 199034, Санкт-Петербург, Університетська набережна, буд.1.
Тип інститут Російської академії наукd
науково-дослідний інститут і академічний видавецьd
Вебсторінка zin.ru
 Зоологічний інститут РАН у Вікісховищі

Науково-дослідний Зоологічний інститут працює над проблемами зоології, екології тварин, біорізноманіття, морфології тварин, а також розробляє рекомендації з охорони природи.  

До складу Інституту входять 16 підрозділів, зокрема: 13 лабораторій, Біломорська біологічна станція (ріг Картеш, Карелія), Біологічна станція селища Рибачий (Калінінградська обл.) і Зоологічний Музей.

Загальний фонд Інституту складає 60 мільйонів одиниць зберігання і близько 30 тисяч зоологічних експонатів у Музею.

Результати наукової діяльності Інституту видаються в журналах і збірниках — «Фауна России», «Определителях по фауне России» (видано більш ніж 300 томів), «Труды Зоологического института», «Исследования фауны морей», збірник із паразитології (заг. кількість понад 300 томів).

Історія ред.

Пам'ятна дошка співробітникам Інституту, загиблим під час блокади Ленінграду

Історія Інституту сягає часів Петра І, коли він започаткував 1714 року створення першого в Росії Музею Кунсткамери, де було зібрано перші зоологічні експонати. Офіційно Зоологічний музей, як самостійна установа, була відкрита 4 липня 1832 року.

Будинок, в якому досі розміщено Інститут і Музей на Біржевій площі (південний пакгауз Біржі) 1890 року було передано науковцям. 1901 року відбулось урочисте відкриття Музею.

Під час реформи Академії наук 1930 року було прийнято рішення створити Зоологічний інститут Академії наук СРСР на базі виставкової колекції Музею. Інститут активно працював над створенням Червоної книги СРСР, розробляв нормативні актів у зв'язку із прийняттям закону СРСР «Об охране и использовании животного мира», брав участь у створенні заповідників і заказників та ін.   У Зоологічному інституті Академії наук СРСР було зосереджено найбільшу колекцію фауни СРСР і фауни Палеарктичної області в цілому, зібрано колекції експедицій М. М. Пржевальського, Г. М. Потаніна, Л. С. Берга, Є. Н. Павловського тощо.

У бібліотеці Інституту зберігалася найбільша колекція книг із зоологічних наук, більш ніж як у 450 тис. томах; до «особливого фонду» входило понад 2 тис. примірників, виданих у період з 1537 до 1825 рр.

Під час Німецько-радянської війни 1941-1945 рр. науковий колектив Зоологічного інституту АН СРСР зазнав важких втрат, про що свідчить меморіальна дошка при вході у будівлю. Серед загиблих у блокадному Ленінграді видатні ентомологи: Д. О. Оглоблін, А. М. Рейхардт, А. П. Семенов-Тян-Шанський, А. С. Скориков, С. С. Смирнов та інші.

В різні часи в Зоологічному інституті працювали (або працюють) вчені, які народилися в Україні або жили тут: І. І. Шмальгаузен, Д. О. Оглоблін, І. М. Кержнер, Ф. К. Лук'янович, Д. В. Знойко, О. М. Кириченко, Г. С. Медведєв, О. Г. Кірейчук, Г. Я. Бей-Бієнко та інші.

З 1991 року - Зоологічний інститут Російської академії наук.

Керівництво  ред.

  • 1929—1942 — академік Сергій Олексійович Зернов
  • 1942—1962 — академік Євген Ніканорович Павловський
  • 1962—1974 — академік Борис Овсійович Биховський
  • 1974—1994 — академік Орест Олександрович Скарлато
  • 1994—2005 — академік Олександр Федорович Алімов
  • з 2006 — академік Олег Миколайович Пугачов

Інституту підпорядковано ред.

  • Комітет вивчення мамонтів і мамонтової фауни при відділені загальної біології РАН;
  • Наукові товариства: Російське ентомологічне товариство, Гідробіологічне, Паразітологічне, Малакологічне, Герпетологічне ім. О. М. Нікольського;
  • Редакції журналів «Паразитология», «Энтомологическое обозрение», «Zoosystematica Rossica», «Русский гидробиологический журнал», «Russian Journal of Herpetology»;
  • Зоологічна бібліотека (філіал БАН РАН);
  • дві спеціалізовані Ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Публікації ред.

Інститутом видаються:

  • «Труды Зоологического института» - 2016 р. видано 320 томів
  • «Фауна», дві монографічні серії з систематики - до 2014 р. видано 148 томів
  • «Определители» - до 2014 р. видано 178 томів

На базі інституту редактуються журнали:

  • "Энтомологическое обозрение" - 1901
  • Зоосистематика Росії ("Zoosystematica Rossica") - 1992
  • "Паразитология" - 1967
  • "Comparative Cytogenetics" - 2007.

Праці ред.

  • 1896—1916. Ежегодник Зоологического музея Императорской академии наук
  • 1917—1918. Ежегодник Зоологического музея Академии наук
  • 1922—1923. Ежегодник Зоологического музея Российской академии наук
  • 1925—1932. Ежегодник Зоологического музея Академии наук Союза Советских Социалистических Республик
  • 1932—1968. Труды Зоологического института Академии наук Союза Советских Социалистических Республик
  • 1968—1991. Труды Зоологического института Академии наук СССР
  • З 1992 — Труды Зоологического института Российской академии наук

Серія «Фауна» ред.

  • 1911—1923. Фауна России и сопредельных стран преимущественно по коллекциям Зоологического музея Имперской (з 1917 — Російської) Академии Наук.
  • 1929—1933. Фауна СССР и сопредельных стран преимущественно по коллекциям Зоологического музея (з 1933 — інституту) Академии Наук СССР.
  • 1935—1990. Фауна СССР. Новая серия.
  • 1993— . Фауна России и сопредельных стран.

Серія «Определители» ред.

  • 1927—1990. Определители по фауне СССР, видані Зоологічним музеєм (з 1933 — інститутом) Академії Наук СРСР.
  • 1991- . Определители животных, видані Зоологічним інститутом Російської Академії наук.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Алимов А. Ф. 2002.
  2. Пугачёв О. Н., Слепкова Н. В. Зоологический институт РАН // Биология в Санкт-Петербурге. 1703–2008: Энциклопедический словарь / Отв. ред. Э. И. Колчинский. — СПб.: Нестор-История, 2011. — С. 200—201. — 568 с. ISBN 978-5-98187-643-1. 
  3. Зоологический институт // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград. Энциклопедический справочник. 1992: / Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдакова Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.. — М.: Большая Российская энциклолпедия, 1992. — С. 226—227. — 687 с. — 80 000 экз. — ISBN 5-85270-037-1. 
  4. Данциг Е.М., Гаврилов-Зимин И.А. Псевдококкциды (Homoptera: Coccinea: Pseudococcidae) Палеарктики. Ч. 1. Подсемейство Phenacoccinae. (Фауна России и сопредельных стран. Вып. 148). СПб., 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017. 

Література ред.

  • Зоологический институт. 150 лет. / Ред. Скарлато О. А. — Л: Наука, 1982. 243 с.
  • Пугачёв О. Н., Слепкова Н. В. Зоологический институт РАН // Биология в Санкт-Петербурге. 1703–2008: Энциклопедический словарь / Отв. ред. Э. И. Колчинский. — СПб.: Нестор-История, 2011. — С. 200—201. — 568 с.
  • Коллекции Зоологического института РАН сокровище мировой науки. / Алимов А.Ф., Танасийчук В.Н., Степаньянц С.Д.// Вестник РАН. 2000. Т. 70. № 1.С. 63-72.
  • Коллекции Зоологического института РАН основа для изучения видового разнообразия. / Алимов А.Ф., Танасийчук В.Н., Степаньянц С.Д. // Зоол. журн. 1999. Т. 78. Вып. 9. С. 1027-1047.
  • Санкт-Петербург колыбель отечественной зоологии. / Алимов А. Ф., Зайцев В. Ф., Пугачев О. Н., Степаньянц С. Д., Слепкова Н. В. // Наука в России. 2003. № 3. С. 92-100.
  • Роль зоологического института РАН в изучении биологического разнообразия России. / Алимов А. Ф., Кержнер И. М., Лобанов А. Л., Степаньянц С. Д. // Успехи совр. биол. 2002. Т. 122. № 1. С. 6-15.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zoologichnij institut Rosijskoyi akademiyi nauk ZIN RAN orig nazva ros Zoologicheskij institut Rossijskoj akademii nauk ZIN RAN mizhn nazva angl Zoological Institute of the Russian Academy of Sciences ZIN derzhavna byudzhetna naukova ustanova Rosijskoyi Federaciyi sho nalezhit do skladu Viddilennya zagalnoyi biologiyi Rosijskoyi Akademiyi nauk Zoologichnij institut Rosijskoyi Akademiyi nauk Osnovni daniZasnovano 1832 K 0 Abreviatura ZIN RAN ros ZIN RAN Roztashuvannya Sankt Peterburg RosiyaKrayina RosiyaAdresa 199034 Sankt Peterburg Universitetska naberezhna bud 1 Tip institut Rosijskoyi akademiyi naukd naukovo doslidnij institut i akademichnij vidavecdVebstorinka zin ru Zoologichnij institut RAN u VikishovishiNaukovo doslidnij Zoologichnij institut pracyuye nad problemami zoologiyi ekologiyi tvarin bioriznomanittya morfologiyi tvarin a takozh rozroblyaye rekomendaciyi z ohoroni prirodi 1 2 Do skladu Institutu vhodyat 16 pidrozdiliv zokrema 13 laboratorij Bilomorska biologichna stanciya rig Kartesh Kareliya Biologichna stanciya selisha Ribachij Kaliningradska obl i Zoologichnij Muzej Zagalnij fond Institutu skladaye 60 miljoniv odinic zberigannya i blizko 30 tisyach zoologichnih eksponativ u Muzeyu Rezultati naukovoyi diyalnosti Institutu vidayutsya v zhurnalah i zbirnikah Fauna Rossii Opredelitelyah po faune Rossii vidano bilsh nizh 300 tomiv Trudy Zoologicheskogo instituta Issledovaniya fauny morej zbirnik iz parazitologiyi zag kilkist ponad 300 tomiv Zmist 1 Istoriya 2 Kerivnictvo 3 Institutu pidporyadkovano 4 Publikaciyi 4 1 Praci 4 2 Seriya Fauna 4 3 Seriya Opredeliteli 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya red nbsp Pam yatna doshka spivrobitnikam Institutu zagiblim pid chas blokadi LeningraduIstoriya Institutu syagaye chasiv Petra I koli vin zapochatkuvav 1714 roku stvorennya pershogo v Rosiyi Muzeyu Kunstkameri de bulo zibrano pershi zoologichni eksponati Oficijno Zoologichnij muzej yak samostijna ustanova bula vidkrita 4 lipnya 1832 roku Budinok v yakomu dosi rozmisheno Institut i Muzej na Birzhevij ploshi pivdennij pakgauz Birzhi 1890 roku bulo peredano naukovcyam 1901 roku vidbulos urochiste vidkrittya Muzeyu Pid chas reformi Akademiyi nauk 1930 roku bulo prijnyato rishennya stvoriti Zoologichnij institut Akademiyi nauk SRSR na bazi vistavkovoyi kolekciyi Muzeyu Institut aktivno pracyuvav nad stvorennyam Chervonoyi knigi SRSR rozroblyav normativni aktiv u zv yazku iz prijnyattyam zakonu SRSR Ob ohrane i ispolzovanii zhivotnogo mira brav uchast u stvorenni zapovidnikiv i zakaznikiv ta in U Zoologichnomu instituti Akademiyi nauk SRSR bulo zoseredzheno najbilshu kolekciyu fauni SRSR i fauni Palearktichnoyi oblasti v cilomu zibrano kolekciyi ekspedicij M M Przhevalskogo G M Potanina L S Berga Ye N Pavlovskogo tosho U biblioteci Institutu zberigalasya najbilsha kolekciya knig iz zoologichnih nauk bilsh nizh yak u 450 tis tomah do osoblivogo fondu vhodilo ponad 2 tis primirnikiv vidanih u period z 1537 do 1825 rr Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr naukovij kolektiv Zoologichnogo institutu AN SRSR zaznav vazhkih vtrat pro sho svidchit memorialna doshka pri vhodi u budivlyu Sered zagiblih u blokadnomu Leningradi vidatni entomologi D O Ogloblin A M Rejhardt A P Semenov Tyan Shanskij A S Skorikov S S Smirnov ta inshi V rizni chasi v Zoologichnomu instituti pracyuvali abo pracyuyut vcheni yaki narodilisya v Ukrayini abo zhili tut I I Shmalgauzen D O Ogloblin I M Kerzhner F K Luk yanovich D V Znojko O M Kirichenko G S Medvedyev O G Kirejchuk G Ya Bej Biyenko ta inshi Z 1991 roku Zoologichnij institut Rosijskoyi akademiyi nauk Kerivnictvo red 1929 1942 akademik Sergij Oleksijovich Zernov 1942 1962 akademik Yevgen Nikanorovich Pavlovskij 1962 1974 akademik Boris Ovsijovich Bihovskij 1974 1994 akademik Orest Oleksandrovich Skarlato 1994 2005 akademik Oleksandr Fedorovich Alimov z 2006 akademik Oleg Mikolajovich PugachovInstitutu pidporyadkovano red Komitet vivchennya mamontiv i mamontovoyi fauni pri viddileni zagalnoyi biologiyi RAN Naukovi tovaristva Rosijske entomologichne tovaristvo Gidrobiologichne Parazitologichne Malakologichne Gerpetologichne im O M Nikolskogo Redakciyi zhurnaliv Parazitologiya Entomologicheskoe obozrenie Zoosystematica Rossica Russkij gidrobiologicheskij zhurnal Russian Journal of Herpetology Zoologichna biblioteka filial BAN RAN dvi specializovani Radi po zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij Publikaciyi red Institutom vidayutsya Trudy Zoologicheskogo instituta 2016 r vidano 320 tomiv Fauna dvi monografichni seriyi z sistematiki do 2014 r vidano 148 tomiv 3 Opredeliteli do 2014 r vidano 178 tomiv 4 Na bazi institutu redaktuyutsya zhurnali Entomologicheskoe obozrenie 1901 Zoosistematika Rosiyi Zoosystematica Rossica 1992 Parazitologiya 1967 Comparative Cytogenetics 2007 5 Praci red 1896 1916 Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya Imperatorskoj akademii nauk 1917 1918 Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya Akademii nauk 1922 1923 Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya Rossijskoj akademii nauk 1925 1932 Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya Akademii nauk Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 1932 1968 Trudy Zoologicheskogo instituta Akademii nauk Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 1968 1991 Trudy Zoologicheskogo instituta Akademii nauk SSSR Z 1992 Trudy Zoologicheskogo instituta Rossijskoj akademii naukSeriya Fauna red 1911 1923 Fauna Rossii i sopredelnyh stran preimushestvenno po kollekciyam Zoologicheskogo muzeya Imperskoj z 1917 Rosijskoyi Akademii Nauk 1929 1933 Fauna SSSR i sopredelnyh stran preimushestvenno po kollekciyam Zoologicheskogo muzeya z 1933 institutu Akademii Nauk SSSR 1935 1990 Fauna SSSR Novaya seriya 1993 Fauna Rossii i sopredelnyh stran Seriya Opredeliteli red 1927 1990 Opredeliteli po faune SSSR vidani Zoologichnim muzeyem z 1933 institutom Akademiyi Nauk SRSR 1991 Opredeliteli zhivotnyh vidani Zoologichnim institutom Rosijskoyi Akademiyi nauk Div takozh red Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu RAN Institut zoologiyi imeni I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Institut problem ekologiyi i evolyuciyi imeni O M Syevercova RAN Paleontologichnij institut im O O Borisyaka RANPrimitki red Alimov A F 2002 Pugachyov O N Slepkova N V Zoologicheskij institut RAN Biologiya v Sankt Peterburge 1703 2008 Enciklopedicheskij slovar Otv red E I Kolchinskij SPb Nestor Istoriya 2011 S 200 201 568 s ISBN 978 5 98187 643 1 Zoologicheskij institut Sankt Peterburg Petrograd Leningrad Enciklopedicheskij spravochnik 1992 Red kollegiya Belova L N Buldakova G N Degtyarev A Ya i dr M Bolshaya Rossijskaya enciklolpediya 1992 S 226 227 687 s 80 000 ekz ISBN 5 85270 037 1 Dancig E M Gavrilov Zimin I A Psevdokokkcidy Homoptera Coccinea Pseudococcidae Palearktiki Ch 1 Podsemejstvo Phenacoccinae Fauna Rossii i sopredelnyh stran Vyp 148 SPb 2014 Nauchnye zhurnaly ZIN RAN Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 15 serpnya 2017 Literatura red Zoologicheskij institut 150 let Red Skarlato O A L Nauka 1982 243 s Pugachyov O N Slepkova N V Zoologicheskij institut RAN Biologiya v Sankt Peterburge 1703 2008 Enciklopedicheskij slovar Otv red E I Kolchinskij SPb Nestor Istoriya 2011 S 200 201 568 s Kollekcii Zoologicheskogo instituta RAN sokrovishe mirovoj nauki Alimov A F Tanasijchuk V N Stepanyanc S D Vestnik RAN 2000 T 70 1 S 63 72 Kollekcii Zoologicheskogo instituta RAN osnova dlya izucheniya vidovogo raznoobraziya Alimov A F Tanasijchuk V N Stepanyanc S D Zool zhurn 1999 T 78 Vyp 9 S 1027 1047 Sankt Peterburg kolybel otechestvennoj zoologii Alimov A F Zajcev V F Pugachev O N Stepanyanc S D Slepkova N V Nauka v Rossii 2003 3 S 92 100 Rol zoologicheskogo instituta RAN v izuchenii biologicheskogo raznoobraziya Rossii Alimov A F Kerzhner I M Lobanov A L Stepanyanc S D Uspehi sovr biol 2002 T 122 1 S 6 15 Posilannya red Oficijnij sajt Arhivovano 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Zoologichnij institut RAN Arhivovano 9 veresnya 2017 u Wayback Machine na sajti Sankt Peterburg Enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zoologichnij institut RAN amp oldid 39676179