www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сліпак 1 2 сліпець 1 3 зінське щеня 3 Spalax рід гризунів родини сліпакових Spalacidae Поширений у степових районах схід

Сліпак

Сліпак, сліпець, зінське щеня (Spalax) — рід гризунів родини сліпакових (Spalacidae). Поширений у степових районах східного Середземномор'я, Причорномор'я, північного прибережжя Каспійського моря.

Морфологія ред.

Довжина тіла 20 — 35 см, хвіст дуже короткий, очі нерозвинені, сховані під шкірою: зовні видні тільки сліди зростання повік у суцільну складку.

Поширення і біологія ред.

Спосіб життя сліпака підземний. Сліпак риє розгалужені системи підземних галерей, в яких живе сам і які слугують середовищем існування багатьох інших видів тварин — комах, ропух тощо. Живиться цибулинами і корінням рослин. Поширені сліпаки переважно в лісостепу і степу.

Систематика ред.

Розрізняють щонайменше 6 видів, у тому числі 4 види у складі фауни України. При широкому розумінні обсягу цього роду (тобто вкл. групу Nannospalax) видовий обсяг роду зростає до 13 видів.

1) види роду Сліпак у вузькому розумінні (Spalax sensu stricto)

поширення цієї групи видів обмежено північним Паратетісом — від Прикарпаття до Південного Уралу на північ від Чорного, Азовського і Каспійського морів.

2) Види роду Nannospalax, яких часто вкл. у склад Spalax (принаймні як окремий підрід):

Поширення цієї групи видів пов'язано переважно з Балканами, Малою і Передньою Азією, Закавказзям; загалом на південь від Чорного, Азовського і Каспійського морів. один з видів проник у північно-західне Причорномор'я і, зокрема, поширений в Одеській області (на північ до Буковини і на схід до Південного Бугу).

Роль у природі й охорона ред.

Втрата видів сліпаків призведе до деградації степових комплексів, зокрема й зникнення ковилового степу (куртини ковили звичайно ростуть на старих кротовинах сліпаків).

Більшість видів фауни Європи і України включена до «червоних» переліків, у тому числі 3 види до Червоної книги України (2009).

Сліпак в Україні ред.

В Україні поширені 4 види:

Ще один вид, який часом відносять до цього роду, представляє рід Nannospalax (інколи як підрід): сліпець понтичний (Nannospalax leucodon Nordm.), поширений у півд.зах. частині Дністро-Бузького межиріччя.

Найвідоміші в Україні дослідники ред.

Найвизначніші огляди і ревізії сліпаків (Spalax s. l.) фауни України та суміжних країн підготовлено Лайошом Мегеєм (Mehely, 1909), Євдокією Решетник (Решетник, 1941), Катериною Янголенко (1965) та Вадимом Топачевським (Топачевский, 1969).

Назва ред.

Наукова назва Spalax походить від давньогрецької назви цих тварин — σπᾰ́λᾰξ. Українська назва сліпак походить від «сліпий», бо тварина через свої недорозвинені очі нічого не бачить. Назва зінське щеня зумовлена народними уявленнями, нібито ці тварини замість очей мають тільки зіниці. У степових районах України сліпаків найчастіше називають «кротами», рідше «сліпцями», іноді «зінським щеням».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 244.
  2. ↑ Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  3. ↑ Раковський, І (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станіславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 3. — С. 123.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — С. 264.
  5. Коробченко М. А., Загороднюк І. В. Назви сліпаків (Spalacidae) фауни України: наукові й українські // Проблеми вивчення й охорони тваринного світу у природних і антропогенних екосистемах. — 2010. — С. 229–238.

Посилання ред.

Література ред.


Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slipak 1 2 slipec 1 3 zinske shenya 3 Spalax rid grizuniv rodini slipakovih Spalacidae Poshirenij u stepovih rajonah shidnogo Seredzemnomor ya Prichornomor ya pivnichnogo priberezhzhya Kaspijskogo morya SlipakPeriod isnuvannya rannij miocen ninislipak shidnij Spalax microphthalmus Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Slipakovi Spalacidae Pidrodina SpalacinaeRid Slipak Spalax Gueldenstaedt 1770Tipovij vidSpalax microphthalmusGuldenstadt 1770VidiSpalax antiquusSpalax arenariusSpalax giganteusSpalax graecusSpalax istricusSpalax microphthalmusSpalax uralensisSpalax zemniSinonimiNannospalax Plamer 1903Vikishovishe Spalax Zmist 1 Morfologiya 2 Poshirennya i biologiya 3 Sistematika 4 Rol u prirodi j ohorona 5 Slipak v Ukrayini 6 Najvidomishi v Ukrayini doslidniki 7 Nazva 8 Div takozh 9 Primitki 10 Posilannya 11 LiteraturaMorfologiya red Dovzhina tila 20 35 sm hvist duzhe korotkij ochi nerozvineni shovani pid shkiroyu zovni vidni tilki slidi zrostannya povik u sucilnu skladku Poshirennya i biologiya red Sposib zhittya slipaka pidzemnij Slipak riye rozgaluzheni sistemi pidzemnih galerej v yakih zhive sam i yaki sluguyut seredovishem isnuvannya bagatoh inshih vidiv tvarin komah ropuh tosho Zhivitsya cibulinami i korinnyam roslin Poshireni slipaki perevazhno v lisostepu i stepu Sistematika red Rozriznyayut shonajmenshe 6 vidiv u tomu chisli 4 vidi u skladi fauni Ukrayini Pri shirokomu rozuminni obsyagu cogo rodu tobto vkl grupu Nannospalax vidovij obsyag rodu zrostaye do 13 vidiv 1 vidi rodu Slipak u vuzkomu rozuminni Spalax sensu stricto grupa giganteus Spalax arenarius slipak pishanij Spalax giganteus slipak gigantskij Spalax uralensis slipak uralskij grupa microphthalmus Spalax graecus slipak bukovinskij Spalax microphthalmus slipak shidnij Spalax zemni slipak podilskij poshirennya ciyeyi grupi vidiv obmezheno pivnichnim Paratetisom vid Prikarpattya do Pivdennogo Uralu na pivnich vid Chornogo Azovskogo i Kaspijskogo moriv 2 Vidi rodu Nannospalax yakih chasto vkl u sklad Spalax prinajmni yak okremij pidrid grupa ehrenbergi Spalax carmeli Spalax ehrenbergi Spalax galili Spalax golani Spalax judaei Spalax munzuri grupa leucodon Spalax leucodon slipec pontichnij Spalax nehringiPoshirennya ciyeyi grupi vidiv pov yazano perevazhno z Balkanami Maloyu i Perednoyu Aziyeyu Zakavkazzyam zagalom na pivden vid Chornogo Azovskogo i Kaspijskogo moriv odin z vidiv pronik u pivnichno zahidne Prichornomor ya i zokrema poshirenij v Odeskij oblasti na pivnich do Bukovini i na shid do Pivdennogo Bugu Rol u prirodi j ohorona red Vtrata vidiv slipakiv prizvede do degradaciyi stepovih kompleksiv zokrema j zniknennya kovilovogo stepu kurtini kovili zvichajno rostut na starih krotovinah slipakiv Bilshist vidiv fauni Yevropi i Ukrayini vklyuchena do chervonih perelikiv u tomu chisli 3 vidi do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 Slipak v Ukrayini red V Ukrayini poshireni 4 vidi Slipak bukovinskij S graecus v Ukrayini mezhirichchya Dnistra i Pruta Slipak pishanij S arenarius nizhnodniprovski piski najbilsh vuzkoarealnij vid ssavciv fauni Yevropi Slipak zvichajnij S microphthalmus Guld lisostepovi j stepovi rajoni Livoberezhzhya Slipak podilskij S zemni Prikarpattya i lisostepovi rajoni Pravoberezhzhya She odin vid yakij chasom vidnosyat do cogo rodu predstavlyaye rid Nannospalax inkoli yak pidrid slipec pontichnij Nannospalax leucodon Nordm poshirenij u pivd zah chastini Dnistro Buzkogo mezhirichchya Najvidomishi v Ukrayini doslidniki red Najviznachnishi oglyadi i reviziyi slipakiv Spalax s l fauni Ukrayini ta sumizhnih krayin pidgotovleno Lajoshom Megeyem Mehely 1909 Yevdokiyeyu Reshetnik Reshetnik 1941 Katerinoyu Yangolenko 1965 ta Vadimom Topachevskim Topachevskij 1969 Nazva red Naukova nazva Spalax pohodit vid davnogreckoyi nazvi cih tvarin spᾰ lᾰ3 Ukrayinska nazva slipak pohodit vid slipij bo tvarina cherez svoyi nedorozvineni ochi nichogo ne bachit 2 Nazva zinske shenya zumovlena narodnimi uyavlennyami nibito ci tvarini zamist ochej mayut tilki zinici 4 U stepovih rajonah Ukrayini slipakiv najchastishe nazivayut krotami ridshe slipcyami inodi zinskim shenyam 5 Div takozh red Grizuni zemleriyiPrimitki red a b Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 244 a b Harchuk S Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Geo amp Bio 2019 Vip 17 S 85 115 DOI 10 15407 gb 2019 17 085 a b Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 3 S 123 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in S 264 Korobchenko M A Zagorodnyuk I V Nazvi slipakiv Spalacidae fauni Ukrayini naukovi j ukrayinski Problemi vivchennya j ohoroni tvarinnogo svitu u prirodnih i antropogennih ekosistemah 2010 S 229 238 Posilannya red Zinske shenya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 496 1000 ekz Biologiya ssavciv zemleriyiv taksonomiya ekologiya poshirennya Teriologichna shkola vebsajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva Literatura red Korobchenko M Zagorodnyuk I Taksonomiya ta rivni diferenciaciyi slipakiv Spalacidae fauni Ukrayini i sumizhnih krayin Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya 2009 Vip 26 S 13 26 Korobchenko M A Zagorodnyuk I V Nazvi slipakiv Spalacidae fauni Ukrayini naukovi j ukrayinski Problemi vivchennya j ohoroni tvarinnogo svitu u prirodnih i antropogennih ekosistemah Materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Za red I V Skilskogo ta N A Smirnova Chernivci DrukArt 2010 S 229 238 Reshetnik E G Materiali do vivchennya sistematiki geografichnogo poshirennya ta ekologiyi slipakiv Spalacinae URSR Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 1941 24 S 23 95 Slipak Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Topachevskij V A Slepyshovye Spalacidae Leningrad Nauka 1969 248 s Fauna SSSR Tom 3 Mlekopitayushie Vyp 3 Yangolenko E I Ekologiya slepyshej roda Spalax i ih hozyajstvennoe znachenie na Bukovine Avtoref dis kand biol nauk Lvov 1965 20 s Mehely L Species Generis Spalax Budapest 1909 334 p nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slipak amp oldid 38835569