Зубов Юрій Вікторович Ю рій Ві кторович Зу бов нар 15 жовтня 1972 19721015 с Степанівка Херсонська область Українська РС

Ю́рій Ві́кторович Зу́бов (нар. 15 жовтня 1972(19721015), с. Степанівка, Херсонська область, Українська РСР — пом. 5 березня 2015, с. Покровське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — український рятувальник, військовий, старшина Збройних сил України. Нагороджений орденом «За Мужність» Ⅲ ступеню (посмертно).

Зубов Юрій Вікторович
Старшина

Загальна інформація
Народження	15 жовтня 1972(1972-10-15) Степанівка, Херсонська область
Смерть	5 березня 2015(2015-03-05) (42 роки) Покровське, Донецька область
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубов.

Зовнішні відеофайли
	"Герої не вмирають" (Юрій Зубов) на YouTube // Телеканал Скіфія, 18 березня 2016

Життєвий шлях ред.

Народився 1972 року в селі Степанівка, що підпорядковане Суворовському району Херсона (на той час село було частиною Чорнобаївки). З дитинства допомагав дідусеві та батькові на пасіці. 1987 року закінчив 8 класів Степанівської середньої школи, 1990-го — спеціальне професійно-технічне училище № 2 міста Херсона, за спеціальністю «машиніст широкого профілю». Протягом 1990—1992 років проходив строкову військову службу у радянській армії — в Іркутську (РРФСР).

Після армії обрав професію рятувальника. Служив водієм 8-ї воєнізованої пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, — з охорони заводу ВАТ «Херсоннафтопереробка». Свого часу рятував мешканців підтопленого смт Нова Маячка Олешківського району, — 18 діб беззмінно пробув у селищі, відкачуючи воду. Про рятувальника писали у місцевій газеті. 2011-го, з вислугою 20 років, вийшов на пенсію. Ветеран рятувальної служби. Мешкав у рідній Степанівці, займався пасікою та господарством.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією влітку 2014.

Старшина, водій БМ-21 «Град» 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283, м. Кривий Ріг.

З осені 2014-го брав участь в антитерористичній операції, зокрема, у боях за Дебальцеве, вийшов з оточення, вберігши машину.

4 березня 2015 помер через зупинку серця, під час несення служби поблизу Бахмута, в с. Покровське (за іншими даними помер у Краматорську).

Похований 8 березня у селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області. Нагороджений орденом «За Мужність»Ⅲ ступеню посмертно.

Без Юрія лишилися мати Катерина, дружина Світлана і три доньки.

Вшанування ред.

13 жовтня 2015 в селі Степанівка на будівлі Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 Херсонської міської ради відкрито меморіальну дошку Юрію Зубову. У шкільному музеї одна з експозицій присвячена полеглому випускнику школи.

Джерела ред.

Зубов Юрій Вікторович [ 8 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Зубов Юрій Вікторович [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
Зубов Юрій Вікторович [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Херсонської ОДА.
// ГУ ДСНС у Херсонській області, 7 березня 2015.
На таких героях тримається наша країна, — Олена Урсуленко [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Херсонщина за день, 13 жовтня 2015.
У Степанівці відкрили меморіальну дошку загиблому Герою [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Солідарність, 15 жовтня 2015.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.