Зубар Михайло Іванович Михайло Іванович Зу бар справжнє прізвище Зубарєв нар 9 березня 1907 Рубіжне пом 6 січня 1992 Хар

Михайло Іванович Зу́бар (справжнє прізвище — Зубарєв; нар. 9 березня 1907, Рубіжне — пом. 6 січня 1992, Харків) — український мистецтвознавець, графік і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України у 1929—1932 роках та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1939 року.

Зубар Михайло Іванович

Народився	9 березня 1907(1907-03-09) Рубіжне, Вовчанський район, Україна
Помер	6 січня 1992(1992-01-06) (84 роки) Харків, Україна
Країна	СРСР Україна
Діяльність	мистецтвознавець, графік, педагог
Alma mater	Харківський художній інститут (1929)
Заклад	Інститут історії матеріальної культури ВУАН Харківський художній інститут Харківське державне художнє училище Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Вчителі	Єрмилов Василь Дмитрович Маренков Олексій Васильович і Падалка Іван Іванович
Відомі учні	Міщенко Григорій Григорович Чернова Мар'яна Володимирівна
Членство	Асоціація революційного мистецтва України Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Зубар.

Життєпис ред.

Народився 9 березня 1907 року в селі Рубіжному (нині Чугуївський район Харківської області, Україна). Упродовж 1921—1929 років навчався в Харківському художньому інституті. У 1930—1932 роках був аспірантом в Українському науково-дослідного інституті історії матеріальної культури НКО УСРР в Харкові. Його педагогами були зокрема Василь Єрмилов, Олексій Маренков, Падалка Іван Іванович.

Після закінчення аспірантури до 1933 року — науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури. Одночасно з 1932 року викладав у Харківському художньому інституті та упродовж 1933—1935 років працював редактором видавництва «Мистецтво». У 1934—1935 роках працював старшим науковим співробітником Галереї картин Тараса Шевченка; у 1935—1941 роках — в Інституті інженерів комунального будівництва; з 1955 року — викладач Харківського художнього училища. Упродовж 1957—1963 років знову працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: доцент, заступник директора, завідувач кафедри історії мистецтв. Помер у Харкові 6 січня 1992 року.

Творчість ред.

Автор

статей:
- «Виставка сучасної графіки» // «Червоний шлях», 1929, № 7;
- «Художник П. Д. Мартинович (До виставки його творів у Музеї українського мистецтва)» // «Червоний шлях», 1930, № 4;
монографії «Василь Касіян. Народний художник СРСР» (Київ, 1946);

Уклав альбом «Василь Касіян. На Заході» (Харків, 1931).

Працював у галузі станкової графіки. Серед творів лінорити:

«Революційний патруль» (1920-ті);
«Міський краєвид» (1924, папір).

Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1927 року.

Деякі твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї.

Примітки ред.

↑ Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.

Література ред.

В. М. Ханко, В. В. Мизгіна. Зубар Михайло Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.

[ХХ-1] Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.