Зоринськ Зо ринськ місто в Україні в Алчевській міській громаді Алчевського району Луганської області Відстань до колишн

Сусідні населені пункти: селища Оленівка на заході, Старе, Ломуватка та Южна Ломуватка на північному заході, міста Брянка на півночі і Кипуче на північному сході, села Чорногорівка, Новоселівка на південному сході, Малоіванівка на півдні, селища Байрачки і Софіївка на південному заході.

Історія Редагувати

Місто утворене 17 грудня 1963 об'єднанням залізничного селища Мануїлівка та селища шахти Ніканор.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Мануїлівка Оленівської волості, мешкало 281 особа, налічувався 41 двір, існував винокурний завод.

На початок 1908 рік населення зросло до 451 особи (227 чоловічої статі та 224 — жіночої), 77 дворових господарства.

Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 265 жителів Зоринська.

Чисельність населення Зоринська у 1959 р. становила 12,1 тис. осіб, у 1979 р. — 9,4 тис. осіб, у 1989 р. — 9,8 тис. осіб.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району.

Економіка Редагувати

Видобуток кам'яного вугілля здійснюється на ОПП Шахта «Никанор-Нова» ДП «Луганськвугілля», яку російська терористична організація «ЛНР» планує закрити до 1 лютого 2021 року.

Транспорт Редагувати

Залізнична станція Мануїлівка на залізничній гілці Дебальцеве — Луганськ Донецької залізниці
Автодорога E40 (М04 Знам'янка — Луганськ — Ізварине) (на Волгоград, через Дніпропетровськ, Донецьк)

Галерея Редагувати

Залізничний вокзал станції Мануйлівка

Церква

Пам'ятник молодогвардійцям

Ринок

Постаті Редагувати

Безрук Віктор Олексійович (1950) — український футбольний функціонер. Голова Луганської обласної федерації футболу, член Президії Федерації футболу України.
Долгов Ігор Олександрович (1964—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Джерела Редагувати

Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
Офіційний вебсайт Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Донбаська широта // Укр. тиждень, № 1-2, 15 січня 2010 [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 7 березня 2016.
. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
В ОРЛО вирішили закрити ще п'ять шахт [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]. «Вчасно»

Література Редагувати

Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

[4] . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 7 березня 2016.

[5] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] В ОРЛО вирішили закрити ще п'ять шахт [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]. «Вчасно»