www.wikidata.uk-ua.nina.az

Златник Зла тник або золо тник умовна назва золотої монети в Київській Русі що карбувалася великим князем київським Воло

Златник

Зла́тник, або золо́тник — умовна назва золотої монети в Київській Русі, що карбувалася великим князем київським Володимиром Святославовичем наприкінці Х століття. Ймовірно, перша емісія була здійснена 990 року з нагоди хрещення Русі та одруження князя з візантійською принцесою Анною. Усього знайдено 11 златників, 6 з яких походять із Пінського скарбу. Подібний до візантійського соліда за технікою карбування, зовнішнім виглядом та вагою (близько 4,2 г). Легенда монети написана кириличним шрифтом. Має статичне зображенням князя, тризубом. Типологічно поділяються на 2 типи, які відрізняються текстом легенд. Як засіб обігу та платежу широко не використовувався, а носив, скоріше, прокламативну роль. Проте знахідки златників у скарбах разом із солідами свідчать про визнання цих монет як рівних.

Златник
Златник Володимира Святославовича
Територія обігу
Емітент Київська Русь
Похідні та паралельні одиниці
Паралельні Візантійський Солід
Історія
Дата після 990
Виробництво монет та банкнот
Монетний двір Київ

Історія Редагувати

Введення монет в обіг Редагувати

У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські золоті монети. Візантійський солід був однією зі світових грошових одиниць доби раннього і зрілого середньовіччя. Їх використовували усі народи східної і центральної Європи, а також вікінги. Більшість солідів потрапляли до Русі завдяки торговим операціям купців, а також завдяки військовим викупам. Срібні та мідні монети Візантії використовували лише у Тмутороканському князівстві при торгівлі з візантійським Кримом, в Києві і сусідніх князівствах використовували арабські дирхеми.

Згодом, візантійська золота монета стала зразком для перших монет київських князів — златників.

Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. На аверсі першого типу монет вміщено надпис «Владимир, а се его злато». На монетах другого типу інший надпис: «Владимир на столе». У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На реверсі (реверс монет обох типів однаковий) ім'я Ісуса Христа та його зображення (Христос-Пантократор). Композиційно златники наслідують візантійські соліди Василя ІІ та Константина VIII (976—1025).

Монети карбувались з високопробного золота (916 і 958 проби), ймовірно, шляхом перекарбування солідів.

Відомі лише монети князя Володимира Святославича.

Солід Василя ІІ і Константина VІІІ

Історія досліджень Редагувати

В літописах немає свідчень про початок карбування монет київськими князями. Назва «златник» також умовна. Її взяли з договору 945 року князя Ігоря з візантійцями, — златником тоді називали будь-яку золоту монету.

Перший відомий златник викупив київський аптекар Бунге у 1796 році, але згодом ця монета була втрачена.

Декілька златників були виявлені у 1804 році в Пінському скарбі археологами, і тому потрапили до Ермітажу, де їх описали без відомостей про походження.

У ХІХ ст. досить популярною була думка про варварську і економічно відсталу Русь, що ставило під сумнів можливість карбування власних монет. Перші знахідки златників і срібників були нечисельними, тому дослідники одразу поставили під сумнів їх оригінальність. Першим визнав ці монети давньоруськими Ф. І. Круг, який переписав каталог Ермітажу, де златники значились як варварські підробки солідів.

У 1852 році було знайдено великий скарб срібників (200 монет), після дослідження якого вже ні в кого не було сумніву в належності монет до Київської Русі, але знайдених златників досі лишалось 6 екземплярів.

У 1876 р. відомий нумізмат І.Толстой створив перший каталог давньоруських монет. Він провів стилістичний аналіз, порівняв типи монет і розробив хронологію випуску монет. Толстой першим визнав подібність срібників перших років випуску із златниками і довів їх приналежність добі князя Володимира Святославича.

Радянська ювілейна монета із зображенням златника

Каталог Толстого призвів до постійних дискусій. Наступну класифікацію монет запропонував О. В. Орєшніков у 1920-і роки, назвавши златники — монетами Володимира Мономаха. Його класифікацію заперечували дослідники Р.Фасмер і Н.Бауер. Надалі дослідження грошового обігу Русі виявили хибність ідей Орєшнікова. А дослідження князівськіх знаків на монетах археологом Н.Ліхачовим остаточно реабілітували класифікацію І.Толстого. Ліхачов першим запропонував думку про те, що срібники 1-ого типу і златники були випущені на честь прийняття християнства на Русі.

Наступний крок у дослідженні давньоруських монет зробив нумізмат І. Г. Спаський, котрий розділив всі монети за класифікацією по майстрам-різчикам штемпелів для карбування. Дослідження Спаського довели ідеї Ліхачова, а також уточнили історію карбування срібних монет. Спаський вперше опублікував історію походження кожного златника і партій срібників.

Всього офіційно було знайдено 11 златників. Сьогодні відоме місцезнаходження 10 з них: В Ермитажі — 7, в ГИМ — 1, в Національному музеї історії України — 1, в Одеському археологічному музеї — 1.

Додаткові факти Редагувати

  • Вага візантійського соліду та златника з часом стали руською одиницею ваги — золотника (4,266 г).
  • У 1988 році на честь 1000-річчя перших монет Русі була випущена монета 100 рублів із зображенням златника.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Р. М. Шуст. Златник // Енциклопедія історії України… Т. 3, С. 364.
  2. Зварич В. В. Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ, 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 61
  3. Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — 376 с.
  4. ↑ Спасский, И. Г., Сотникова, М. П. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет X—XI веков. — М.: Искусство, 1983. — 240 с.
  5. Златник князя Володимира Святославича [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.], статья из книги «100 найвідоміших шедеврів України». — Київ: Автограф, 2004.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

  • , стаття з книги «100 найвідоміших шедеврів України». — Київ: Автограф, 2004.
  • Златник (золотник) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — С. 292. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zla tnik abo zolo tnik umovna nazva zolotoyi moneti v Kiyivskij Rusi sho karbuvalasya velikim knyazem kiyivskim Volodimirom Svyatoslavovichem naprikinci H stolittya 1 Jmovirno persha emisiya bula zdijsnena 990 roku z nagodi hreshennya Rusi ta odruzhennya knyazya z vizantijskoyu princesoyu Annoyu 1 Usogo znajdeno 11 zlatnikiv 6 z yakih pohodyat iz Pinskogo skarbu 1 Podibnij do vizantijskogo solida za tehnikoyu karbuvannya zovnishnim viglyadom ta vagoyu blizko 4 2 g 2 1 Legenda moneti napisana kirilichnim shriftom Maye statichne zobrazhennyam knyazya trizubom 1 Tipologichno podilyayutsya na 2 tipi yaki vidriznyayutsya tekstom legend 1 Yak zasib obigu ta platezhu shiroko ne vikoristovuvavsya a nosiv skorishe proklamativnu rol 1 Prote znahidki zlatnikiv u skarbah razom iz solidami svidchat pro viznannya cih monet yak rivnih 1 ZlatnikZlatnik Volodimira SvyatoslavovichaTeritoriya obiguEmitent Kiyivska RusPohidni ta paralelni odiniciParalelni Vizantijskij SolidIstoriyaData pislya 990Virobnictvo monet ta banknotMonetnij dvir Kiyiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Vvedennya monet v obig 1 2 Istoriya doslidzhen 2 Dodatkovi fakti 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVvedennya monet v obig Redaguvati U period stanovlennya Kiyivskoyi Rusi na yiyi zemlyah poshirilis vizantijski zoloti moneti Vizantijskij solid buv odniyeyu zi svitovih groshovih odinic dobi rannogo i zrilogo serednovichchya Yih vikoristovuvali usi narodi shidnoyi i centralnoyi Yevropi a takozh vikingi 3 Bilshist solidiv potraplyali do Rusi zavdyaki torgovim operaciyam kupciv a takozh zavdyaki vijskovim vikupam Sribni ta midni moneti Vizantiyi vikoristovuvali lishe u Tmutorokanskomu knyazivstvi pri torgivli z vizantijskim Krimom v Kiyevi i susidnih knyazivstvah vikoristovuvali arabski dirhemi Zgodom vizantijska zolota moneta stala zrazkom dlya pershih monet kiyivskih knyaziv zlatnikiv Zlatniki Volodimira buli odnimi z najpershih monet kiyivskogo karbuvannya Voni dilyatsya na dva tipi Na aversi pershogo tipu monet vmisheno nadpis Vladimir a se ego zlato Na monetah drugogo tipu inshij nadpis Vladimir na stole U centralnij chastini aversu zobrazhennya knyazya zi skipetrom j hrestom Nad livim plechem Volodimira znak rodu Ryurikovichiv trizub Na reversi revers monet oboh tipiv odnakovij im ya Isusa Hrista ta jogo zobrazhennya Hristos Pantokrator Kompozicijno zlatniki nasliduyut vizantijski solidi Vasilya II ta Konstantina VIII 976 1025 Moneti karbuvalis z visokoprobnogo zolota 916 i 958 probi jmovirno shlyahom perekarbuvannya solidiv Vidomi lishe moneti knyazya Volodimira Svyatoslavicha nbsp Solid Vasilya II i Konstantina VIIIIstoriya doslidzhen Redaguvati V litopisah nemaye svidchen pro pochatok karbuvannya monet kiyivskimi knyazyami Nazva zlatnik takozh umovna Yiyi vzyali z dogovoru 945 roku knyazya Igorya z vizantijcyami zlatnikom todi nazivali bud yaku zolotu monetu Pershij vidomij zlatnik vikupiv kiyivskij aptekar Bunge u 1796 roci ale zgodom cya moneta bula vtrachena 4 Dekilka zlatnikiv buli viyavleni u 1804 roci v Pinskomu skarbi arheologami i tomu potrapili do Ermitazhu de yih opisali bez vidomostej pro pohodzhennya U HIH st dosit populyarnoyu bula dumka pro varvarsku i ekonomichno vidstalu Rus sho stavilo pid sumniv mozhlivist karbuvannya vlasnih monet Pershi znahidki zlatnikiv i sribnikiv buli nechiselnimi tomu doslidniki odrazu postavili pid sumniv yih originalnist Pershim viznav ci moneti davnoruskimi F I Krug yakij perepisav katalog Ermitazhu de zlatniki znachilis yak varvarski pidrobki solidiv 4 U 1852 roci bulo znajdeno velikij skarb sribnikiv 200 monet pislya doslidzhennya yakogo vzhe ni v kogo ne bulo sumnivu v nalezhnosti monet do Kiyivskoyi Rusi ale znajdenih zlatnikiv dosi lishalos 6 ekzemplyariv U 1876 r vidomij numizmat I Tolstoj stvoriv pershij katalog davnoruskih monet Vin proviv stilistichnij analiz porivnyav tipi monet i rozrobiv hronologiyu vipusku monet Tolstoj pershim viznav podibnist sribnikiv pershih rokiv vipusku iz zlatnikami i doviv yih prinalezhnist dobi knyazya Volodimira Svyatoslavicha nbsp Radyanska yuvilejna moneta iz zobrazhennyam zlatnikaKatalog Tolstogo prizviv do postijnih diskusij Nastupnu klasifikaciyu monet zaproponuvav O V Oryeshnikov u 1920 i roki nazvavshi zlatniki monetami Volodimira Monomaha Jogo klasifikaciyu zaperechuvali doslidniki R Fasmer i N Bauer Nadali doslidzhennya groshovogo obigu Rusi viyavili hibnist idej Oryeshnikova A doslidzhennya knyazivskih znakiv na monetah arheologom N Lihachovim ostatochno reabilituvali klasifikaciyu I Tolstogo Lihachov pershim zaproponuvav dumku pro te sho sribniki 1 ogo tipu i zlatniki buli vipusheni na chest prijnyattya hristiyanstva na Rusi Nastupnij krok u doslidzhenni davnoruskih monet zrobiv numizmat I G Spaskij kotrij rozdiliv vsi moneti za klasifikaciyeyu po majstram rizchikam shtempeliv dlya karbuvannya Doslidzhennya Spaskogo doveli ideyi Lihachova a takozh utochnili istoriyu karbuvannya sribnih monet Spaskij vpershe opublikuvav istoriyu pohodzhennya kozhnogo zlatnika i partij sribnikiv Vsogo oficijno bulo znajdeno 11 zlatnikiv Sogodni vidome misceznahodzhennya 10 z nih 5 V Ermitazhi 7 v GIM 1 v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini 1 v Odeskomu arheologichnomu muzeyi 1 Dodatkovi fakti RedaguvatiVaga vizantijskogo solidu ta zlatnika z chasom stali ruskoyu odiniceyu vagi zolotnika 4 266 g U 1988 roci na chest 1000 richchya pershih monet Rusi bula vipushena moneta 100 rubliv iz zobrazhennyam zlatnika Div takozh RedaguvatiZolotij rinskij Sribnik Moneti Kiyivskoyi RusiPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i R M Shust Zlatnik Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 S 364 Zvarich V V Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU 1975 156 s 292 il S 61 Shust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 376 s a b Spasskij I G Sotnikova M P Tysyacheletie drevnejshih monet Rossii Svodnyj katalog russkih monet X XI vekov M Iskusstvo 1983 240 s Zlatnik knyazya Volodimira Svyatoslavicha Arhivovano 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine statya iz knigi 100 najvidomishih shedevriv Ukrayini Kiyiv Avtograf 2004 Dzherela ta literatura RedaguvatiR M Shust Zlatnik Arhivovano 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 364 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Posilannya RedaguvatiZlatnik knyazya Volodimira Svyatoslavicha stattya z knigi 100 najvidomishih shedevriv Ukrayini Kiyiv Avtograf 2004 Zlatnik zolotnik Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L S 292 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zlatnik amp oldid 38746682