«Зехер Чаддикім» (дав.-євр. זכר צדיקים) — караїмське історичне дослідження єврейською мовою написане Мордехаєм Султанським в 1838 році.
| Зехер Чаддикім | |
|---|---|
| Автор | Султанський Мордехай Йосипович |
| Мова | караїмська |
| Опубліковано | 1838 рік |
| |
Назва й історія рукопису ред.
Назва книжки «Zecher Chaddykim», а з давньоєврейської мови (זכר צזיקים או קצור אגדה) «Зехер Чаддикім» перекладається як «Пам'ять праведників або коротка оповідь». Завдяки старанням польської караїмської громади та Самуїла Авраамовича Познанського, через майже сто років, у Варшаві в 1920 році було надруковано книжечку «Zecher Chaddykim», рукопис якої зберігався у Великій синагозі Варшави.
Зміст ред.
Переїхавши до Криму і спізнавшись з караїмським сподвижником Фірковичем, Мордехай Султанський утвердився в своїх здогадках та знаннях щодо існування караїмів від давніх часів. Тож написав свій рукопис, який став практичним дослідженням історії караїмів, які він знав і збирав, а потім переніс із усної форми у письмовий варіант, склавши свої «54 короткі оповіді»:
- 1 - 32 глави — оповідь про відмінності караїмів від раввиністів, виведена ще від часів історії поділу ізраїльтян на караїмів і раввинів-талмудистів, також читач дізнається про виникнення караїмських громад на Близькому Сході.
- 33 - 39 глави — оповідь про появу караїмських громад у Криму;
- 40 - 54 глави — оповідь про розселення караїмів у Європі, зокрема в тодішній Речі Посполитій (саме в Литві та Західній Україні).
Видання і переклади ред.
Першим хто намагався опублікувати караїмський поетичний раритет був караїмознавець Гумуш Давид у своєму історичному дослідженні, якого так і не опублікував. Хоча саму пісню-оповідь про загибель фортеці Мангуп він повністю опрацював.
Суть і наслідки твору ред.
Своєю роботою Султанський ще більше загострив полеміку щодо відмінності караїмів та талмудистів і, приставши на сторону Фірковича, він вирізняє правовірність караїмів над їх опонентами. Праця головного газзана Чуфут-Кале мала великий розголос серед караїмів та інших впливових верств Криму, формуючи їх загальну думку та сприйняття цієї національної меншини, чого й добивався автор (вказуючи у своїй передмові):
| У наш час Творець, благословенний Він, пробудив дух багатьох вчених з народів землі до вивчення різних наук. І стали вони досліджувати події минулого, що відбувалися в кожному народі, і вирушили мандрувати по землі, щоб побачити все на власні очі і отримати знання з перших рук. Через наше місто Бахчисарай проїжджали знатні і відомі люди з різних країн, з Франції, Німеччини, Англії та ін. , І особливо з країни Государя нашого великого Імператора Російського, та піднесеться слава його, поважні й шановані люди з Петербурга і Москви та інших великих міст. Коли їм ставало відомо про те, що недалеко від Бахчисарая є скеля Кале, на якій відокремлено від решти живуть одні тільки караїми, то у них виникало благий намір піти подивитися на нас. Бажаючи якомога більше дізнатися про нас, вони відвідували наш дім молитви і гостювали в одному з наших будинків, де ми їх пригощали, як могли. Розмовляючи з нами, вони ставили запитання про караїмів, кажучи: «Хто такі караїми? Звідки і за яких обставин прийшли сюди? Скільки років пройшло з тих пір як вони тут оселилися? У яких ще країнах живуть караїми? Коли з'явилася релігія караїмів, і які її основи? Що означає ім'я караїмів і що означає ім'я раввіністів? Які основи релігії раввіністів? Чому караїми відділилися від раввіністів і в який час це сталося? »І так далі. Ми відповідали їм те, що знали, але ж слова, вимовлені устами, несуться вітром і зникають. Тому вирішив я записати в книгу оповідання, в якому будуть коротко дані відповіді на всі питання про караїмів і раввіністів, від виникнення і до наших днів, щоб всякий цікавиться караїмами зміг скласти про них повне уявлення. |
Примітки ред.
Джерела ред.
- Б. С. Ельяшевич. «Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г. )». // Караїми. 2-ге видання. — Москва: РАН, 1993 р. (рос.).
- М. Й. Султанский. «Зехер чаддыким». Варшава. 1920. С. 71 - 72. (переклад на російську мову В. А. Єльяшевич)(рос.)
Посилання ред.
- Історичне дослідження Мордехая Султанського — «Зехер Чаддикім» [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)