Зенодот (325–260 рік до н. е.) — давньогрецький філолог та граматик, дослідник творчості Гомера, перший очільник Олександрійської бібліотеки.
| Зенодот | |
|---|---|
| грец. Ζηνόδοτος | |
| Народився | 330 до н. е. Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина |
| Помер | 260 до н. е. |
| Діяльність | бібліотекар, письменник, поет, епіграматист, Гофмейстер, редактор, грамматик |
| Вчителі | Філет |
| Відомі учні | Аристофан Візантійський і Птолемей II Філадельф |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | head of the Library of Alexandriad |
Життєпис Редагувати
Народився у м. Ефес, що у Малій Азії. Від цього здобув прізвисько ефеський. Був учнем відомого на той час вченого Філіта Коського. Проте відомостей стосовно особистого життя практично немає. Ймовірно Зенодот мав значний авторитет не тільки у своєму місті, а й в еллінському світі. У зв'язку з цим його було запрошено до Єгипту першими Птолемеями, можливо Птолемеєм II. Тут він незабаром очолив Олександрійську бібліотеку. ставши її першим бібліотекарем. На цій посади він залишався до самої смерті.
Він став першим організатором бібліотечної справи. Його методикою користуються донині. Зенодот розподілив книги в різних кімнатах бібліотеки за предметом. У самих кімнатах було створено алфавітний показчик за першою літерою імені.
Помер Зенодот Ефеський напевне у м. Олександрія Єгипетська.
Творчість Редагувати
Головні праці Зенодота пов'язані з аналізом творчості Гомера. Він дав перше наукове видання «Іліади» та «Одісеї», розподілив кожну на 24 пісні (цим ми користуємся до сих пір). Крім цього Зенодот написав декілька спеціальних досліджень з мови поем.
Водночас він читав лекції з творчості Піндара, Анакреона, Гесіода.
Джерела Редагувати
- Klaus Nickau: Untersuchungen zur textkritischen Methode des Zenodotos von Ephesos. De Gruyter, Berlin 1977. ISBN 3-11-001827-6.
Посилання Редагувати
- Зенодот Ефеський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 206. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Barbier F. Histoire des bibliothèques ; d'Alexandrie aux bibliothèques virtuelles — Armand Colin, 2013. — P. 34. — ISBN 978-2-200-27440-5