Земомисл Земоми сл Семомисл пол Siemomysł близько 960 польський князь 930 960 з династії П ястів син Лєстка й онук Семов

Роки життя і правління Земомисла невідомі. Гіпотетично він повинен був народитися близько 930 року (деякі дослідники вважають, що правління Земомисла було дуже коротким, а сам народився близько 950 року). Земомисл зазвичай приписують політичне об'єднання земель полян, гоплян і мазовшан, хоча і не виключають, що об'єднання могло статися і під час правління його батька. Відповідно до гіпотези Генріха Ловмянського, у 954 році Земомисл підтримав повстання племені укран проти влади німців.

Згідно творів польських істориків XVI—XVII столітть, достовірність яких сучасні історики піддають серйозному сумніву, Земомисл надавав допомогу Олегу Моравському, нібито, близькому родичу князів Русі з династії Рюриковичів.

Дружина та діти Редагувати

Ім'я дружини чи дружин князя Земомисл невідомо. За однією з версій, його дружиною була дочка князя ляхів Влодіслава, данника Давньоруської держави. Тим часом, недолік джерел не дозволяє говорити про цю версію скільки-небудь серйозно. Згідно чеської хроніки Вацлава Гаека, матір'ю Мешко I була Ґорка, ім'я якої в інших джерелах не зустрічається, проте це твердження піддав сумнівам ще Бальцер.

Мешко I (нар. бл. 935, пом. 25 травня 992) — князь Польщі бл. 960(?) — 992;
Невідомий син (нар. ?) — помер у 964 або 965 (за Бальцером, у 963 році). Існує ймовірність того, що він може також бути старшим зведеним братом Мешка I, місце його поховання невідоме.
Чтібор (нар. ? — пом. після 24 червня 972).

Відомо про трьох синів Земомисла. Ймовірно, старшим був Мешко, який став князем після смерті батька, хоча старшим міг би і померти у 964 чи 965 роках (за Бальцером, у 963 році) невідомий на ім'я син. Молодшим сином Земомисла був Чтібор.

Цілком можливо, що дочкою Земомисла була дружина невідомого на ім'я князя поморян. Ця версія заснована в тому числі і на тому факті, що ім'я Земомисл носив поморський князь, згадуваний в джерелах у 1046 році. Тим часом, деякі дослідники вважають, що вона була дочкою Мешка I.

Освальд Бальцер в своїй «Генеалогія П'ястів» приписував Земомислу сина Прокуя, який, як вважається нині, не має відношення до династії П'ястів, і дочка Аделаїду, легендарну «Білу княгиню» популярний образ в ранній польської історіографії.

Родовід Редагувати

Земовит нар. ? пом. ?	Невідомий нар.. ? пом. ?	Невідомий нар.. ? пом. ?	Невідомий нар.. ? пом. ?


	Лєстек нар.. ? пом. бл. 930—940 (?)	Невідомий нар.. ? пом. ?

1 декілька дружин	Земомисл (нар.. бл. IX/X w. пом. бл. 950—960)	2 Невідомий (Ґорка?) нар.. ? пом. ? OO ?


	1,2		1,2	1,2	1,2
Мешко I нар.. бл. 922—945 пом. 25.5.992	Невідомий син нар.. ? пом. 964 абр 965	Чтібор нар.. ? пом. після 24.6.972	Невідомий, Ґорка? нар.. ? пом. ?

Література Редагувати

Buczek K. Zagadnienie wiarygodności dwu relacji o początkowych dziejach państwa polskiego // Prace z dziejów Polski Feudalnej ofiarowane Romanowi Grodeckiemu. — Warszawa, 1960. — S. 45.(пол.)
Gieysztor A. Siemomysł książę polański // Słownik Starożytności Słowiańskich. — T. 5, 1975. — S. 168.(пол.)
Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa-Wrocław, 1992.(пол.)
Jasiński K. Siemomysł // Polski Słownik Biograficzny. — T. 37. — 1992. — S. 58-59.(пол.)
Koneczny F. Dzieje Polski za Piastówю — Kraków, 1902. — S. 28.(пол.)
Łowmiański H. Dynastia Piastów we wczesnym średniowieczu // Początki Państwa Polskiego. — T. 1. — Poznań, 1962.(пол.)
Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973.(пол.)
Trawkowski S. Jak powstawała Polska. — Wyd. 5. — Warszawa, 1969.(пол.)
Wojciechowski Z. Polska nad Wisłą i Odrą. Katowice, 1939. — S. 34.(пол.)
Wyrozumski J. Dzieje Polski piastowskiej (VIII wiek-1370). — Kraków, 1999. — S. 70.(пол.)
Balzer O., Genealogia Piastów, Kraków 1895. ISBN 83-918497-0-8 (пол.)
Labuda G., Mieszko I [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 21 (1976).(пол.)
Labuda G., Siemomysł [w:] Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. Seria «Pomorze Gdańskie», nr 13 (1981).(пол.)
Rymar E., Dagome Iudex jako organiczna część decyzji Mieszka I, w sprawie podziału Polski na dzielnice. Reanimacja hipotezy o piastowskim rodowodzie dynastii pomorskiej. Materiały Zachodniopomorskie 32 (1986).(пол.)

Примітки Редагувати

Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 512—513.(пол.)
Powierski J. O pochodzeniu imienia Władysław w dynastii piastowskiej. Przyczynek do stosunków polsko-ruskich w X—XII w. // Zeszyty Naukowe Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Gdańskiego, Historia. — № 14 (1984). — S. 43.(пол.)
Balzer O. Genealogia Piastów. — Wyd. II. — Kraków 2005. — S. 44.(пол.)
K. Jasiński, Rodowód pierwszych Piastów, s. 70 (wyd. 2).(пол.)
Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 90.{{ref-pl}
Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 418.(пол.)
Labuda G. Mieszko I // PSB. — T. 21. — 1976. — S. 33.(пол.)
Siemomysł // Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. — Seria popularnonaukowe «Pomorze Gdańskie». — № 13. — 1981ю — S. 124.(пол.)
Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 71-72.(пол.)

Джерела Редагувати

Oswald Balzer. Genealogia Piastów [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.].— Kraków, 1895.— 575 s.— Tabl. I. (пол.)

Попередник
Лєстек

Князь західних полян
930-960

Наступник
Мешко I

[1] Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 512—513.(пол.)

[2] Powierski J. O pochodzeniu imienia Władysław w dynastii piastowskiej. Przyczynek do stosunków polsko-ruskich w X—XII w. // Zeszyty Naukowe Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Gdańskiego, Historia. — № 14 (1984). — S. 43.(пол.)

[3] Balzer O. Genealogia Piastów. — Wyd. II. — Kraków 2005. — S. 44.(пол.)

[4] K. Jasiński, Rodowód pierwszych Piastów, s. 70 (wyd. 2).(пол.)

[5] Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 90.{{ref-pl}

[6] Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 418.(пол.)

[7] Labuda G. Mieszko I // PSB. — T. 21. — 1976. — S. 33.(пол.)

[8] Siemomysł // Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. — Seria popularnonaukowe «Pomorze Gdańskie». — № 13. — 1981ю — S. 124.(пол.)

[9] Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 71-72.(пол.)