www.wikidata.uk-ua.nina.az

Збройні сили Еритреї Сили оборони Еритреї тигр ሓይልታት ምክልኻል ኤርትራ об єднані військові сили Еритреї що складаються з трьох

Збройні сили Еритреї

Сили оборони Еритреї (тигр. ሓይልታት ምክልኻል ኤርትራ) — об'єднані військові сили Еритреї, що складаються з трьох видів: сухопутних військ[en], повітряних сил[en] і військово-морських сил[en]. Сухопутні війська є найбільшою складовою, за нею йдуть ПС і ВМС. Головнокомандувачем СОБ є президент Еритреї. Мають велике стратегічне значення через географічне положення Еритреї, яка має вихід до Червоного моря та контролює Баб-ель-Мандебську протоку.

Сили оборони Еритреї
тигр. ሓይልታት ምክልኻል ኤርትራ
Прапор Еритреї
Види збройних сил
Сухопутні війська[en]
Повітряні сили[en]
Військово-морські сили[en]
Штаб м. Асмара
Командування
Головнокомандувач Ісаяс Афеверкі
Міністр оборони генерал
Філіпос Волдейоханнес[en]
Начальник штабу генерал
Філіпос Волдейоханнес[en]
Людські ресурси
Вік 18 років
Населення у
призовному віці		 1 985 023 ч., віком 18-40 (2004 оц.),
1 980 987 ж., віком 18-40 (2004 оц.)
Придатних для
військової служби		 1 599 979 ч., віком 18-40 (2004 оц.),
1 590 899 ж., віком 18-40 (2004 оц.)
Щорічно досягають
призовного віку		 (2004 оц.)
Активні службовці 200 000
Резерв 500 000
Витрати
Бюджет US$ 640 млн.
Відсоток у ВВП 10.9% (2019 оц.)
Промисловість
Закордонні постачальники  КНР
 Росія
 Єгипет
 Судан
Японія
 Індія
 Ізраїль
 Білорусь
 Болгарія
 Молдова
Історія
Військова історія Еритреї[en]
Війна за незалежність Еритреї
Криза острову Ганіш[en]
Ефіопсько-еритрейська війна
Еритрейсько-джибутійський прикордонний конфлікт
Військовий заколот 2013 року[en]
Битва за Цонору[en]
Тиграйська війна
Однострої та звання
Військові звання Еритреї[en]
Збройні сили Еритреї у Вікісховищі

Історія ред.

Перед незалежністю ред.

Військова історія в Еритреї тягнеться на тисячі років; з давніх часів до наших днів суспільство еритрейців мало справу як з війною, так і з миром. Під час королівства Медрі Багрі військові вели численні битви проти військ абіссінців на півдні та османських турків[en] у Червоному морі.

Протягом XVI століття порт Массауа використовувався османами для захисту морських шляхів від порушень, а після того його використовували італійці під час їхньої колоніальної окупації. Королівство Медрі-Бахрі було розпущено, а колонія Еритрея була заснована італійцями в 1890 році, незабаром після відкриття Суецького каналу. Коли італійські війська окупували Ефіопію в 1936 році, еритрейські солдати (відомі як Аскарі) підтримали сили вторгнення. Однак у 1941 році це було скасовано британськими та ефіопськими військами. Еритрейські піхотні батальйони та кавалерійські ескадрони «Regio Corpo Truppe Coloniali[en]» (Королівського колоніального корпусу) активно служили на різних італійських колоніальних територіях між 1888 і 1942 роками.

Під час війни за незалежність Еритреї повстанські рухи (ФВЕ і НФВЕ) використовували добровольців. В останні роки боротьби за незалежність лави НФВЕ зросли до 110 000 добровольців (близько 3% від загальної кількості населення).[джерело?]

Після проголошення незалежності в 1991 році ред.

Протягом перших двох десятиліть незалежності СОБ формально мали повноваження затримувати та арештовувати цивільних осіб і використовували це повноваження, щоб допомогти поліції затримувати та арештовувати цивільних осіб, що систематично відбувалося з довільних причин. Разом з поліцією, членами НФВЕ та урядовцями СОБ проводили широкомасштабні катування еритрейців.

Військові в'язниці включали підземний шлях B (або тракт B) на заході Асмари, утримуючи 2000 ув'язнених; Аді Абето біля Асмари; Вія, 32 км на південь від Массауа, для утримання військовослужбовців (військовослужбовців, які втекли та тих, хто ухилявся від призову) та членів недозволених релігій; Мітіре, на північному сході Еритреї для релігійних в'язнів; Хаддіс Мааскар, переважно під землею, поблизу військової бази Сава; Ала-Базіт у пустелі біля гір Ала; і Май Діма біля гори Беракіт для затриманих Кунама.

Збройний конфлікт у Тиграї ред.

Згідно з розслідуваннями Amnesty International і Human Rights Watch, під час Тиграйської війни на СОБ було покладено головну відповідальність за позасудове вбивство сотень мирних жителів під час різанини в Аксумі[en], яка в основному відбулася 28–29 листопада 2020 року в Аксумі. Станом на 26 лютого 2021 року, відразу після публікації звіту Amnesty International, Al Jazeera English не отримала відповіді від офіційних осіб Еритреї, але прокоментувала, що міністр інформації Еритреї в січні 2021 року заявив, що «шалена кампанія наклепу проти Еритреї [була ] знову на підйомі».

12 листопада 2021 року Управління контролю за іноземними активами[en] Міністерства фінансів США додало СОБ до свого списку спеціально призначених громадян (SDN) як «урядову установу, яка брала участь або члени якої брали участь у діяльності, яка сприяли виникненню кризи на півночі Ефіопії або перешкоджали припиненню вогню чи мирному процесу для вирішення такої кризи».

Лідерство ред.

З 1991 року EDF очолював Огбе Абраха[en] до 2000 року, коли його було звільнено за участь у групі міністрів G-15[en], які закликали до політичних змін в Еритреї. Тюремний охоронець заявив, що Огбе помер у в'язниці в 2002 році від астми. Станом на 2014 рік головою штабу[en] є Філіпос Волдейоханнес.

Людські ресурси ред.

Сили оборони Еритреї значно менші порівняно з найбільшими в Африці, такими як Єгипетські, Алжиру і Марокко. Чисельність населення Еритреї невелика, особливо в порівнянні з її сусідами. У мирний час армія Еритреї налічує приблизно 45 000 осіб з резервом приблизно 250 тис.

Військова служба ред.

Кожен працездатний чоловік і жінка повинні прослужити 18 місяців. За цей час вони проходять шість місяців військової підготовки, а залишок витрачається на роботу над проектами національної реконструкції. Ця програма нібито має на меті компенсувати брак капіталу в Еритреї та зменшити залежність від іноземної допомоги, водночас об’єднавши етнічно різноманітне суспільство, наполовину християнське, наполовину мусульманське, що представляє дев’ять етнічних груп. Це викладено як у Конституції Еритреї, так і в Прокламації 82, виданій Національними зборами[en] 23 жовтня 1995. Однак період призову може бути продовжений під час національної кризи, і типовий період державної служби є значно довшим за мінімальний. З 1990-х років призов на військову службу фактично був безстроковим; цей проект політики було порівняно з «рабством» і він зазнав міжнародного осудження.

Військова підготовка проводиться в Навчальному центрі оборони Сава[en] та Військовому навчальному центрі Кілома. Учні, як чоловіки, так і дівчата, зобов'язані відвідувати Навчальний центр Sawa для завершення останнього року середньої освіти, яка інтегрована з їхньою військовою службою. Якщо студент не відвідує цей період навчання, йому або їй не буде дозволено відвідувати університет - багато шляхів до працевлаштування також вимагають підтвердження військової підготовки. Однак вони можуть відвідувати центр професійної підготовки або знайти роботу в приватному секторі. Після 1,5-річної державної служби призовник може вибрати залишитися і стати кар'єрним військовим офіцером. Призовники, які оберуть інакше, теоретично можуть повернутися до цивільного життя, але залишаться резервістами. На практиці випускники військової служби часто вибираються для подальшої державної служби за своїм покликанням - наприклад, вчителі можуть бути примусово відряджені на кілька років до шкіл незнайомого регіону країни. За словами уряду Еритреї, «єдина мета програми Національної служби полягає в тому, щоб виховати здібних, працьовитих і чуйних людей».

Еритрейські призовники також використовуються в невійськових цілях. Солдатів часто використовують як додаткову робочу силу на сільськогосподарських полях країни, збираючи врожай, хоча значна частина зібраної їжі йде на харчування військових, а не населення в цілому.

Народне ополчення ред.

У 2012 році уряд створив Народне ополчення (відоме як «Хізбаві Серавіт»), щоб забезпечити додаткову військову підготовку цивільних осіб і допомогти в роботі з розвитку. Багато людей похилого віку були змушені приєднатися. Його організаційна структура встановлюється за професіями та/або географічно. Він служить формою національної служби. У 2013 році її очолив бригадний генерал Теклай Манжус.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. 2021 Eritrea Military Strength. 
  2. Eritrea | War Resisters' International. wri-irg.org. Процитовано 27 жовтня 2014. 
  3. CIA - World Factbook -- Eritrea. Central Intelligence Agency. 28 жовтня 2009. Процитовано 10 листопада 2009. 
  4. ↑ Eritrea. 14 грудня 2022. 
  5. Yohannes, O. (1991). Eritrea: A Pawn in World Politics. University of Florida Press. с. 31. ISBN 9780813010441. Процитовано 27 жовтня 2014. 
  6. Eritrea Operating As a Land in Limbo. The Washington Post. 
  7. ↑ Tronvoll, Kjetil (22 липня 2009). The Lasting Struggle for Freedom in Eritrea – Human Rights and Political Development, 1991–2009. www.ehrea.org. оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  8. The massacre in Axum. Amnesty International. 26 лютого 2021. оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
  9. Ethiopia: Eritrean Forces Massacre Tigray Civilians. Human Rights Watch. 5 березня 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021. 
  10. Killings in Axum by Eritrea troops 'may amount to war crimes'. Al Jazeera English. 26 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  11. Treasury Sanctions Four Entities and Two Individuals in Connection with the Crisis in Ethiopia. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 16 січня 2022. 
  12. Ethiopia-Related Designations; Kingpin Act Designations Removals; Issuance of Ethiopia-Related General License and Frequently Asked Questions. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 16 січня 2022. 
  13. Six Eritrean political leaders have died in prison: ex-guard. Asmarino. 7 травня 2010. оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  14. General Ogbe Abraha. Amnesty International. 27 вересня 2019. оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  15. Eritrea Appoints New Chief of Staff. tesfanews.net. 19 березня 2014. Процитовано 13 червня 2021. 
  16. Killion, Tom (1998). Historical Dictionary of Eritrea. The Scarecrow Press. ISBN 0-8108-3437-5. 
  17. Asmara's Finest. Процитовано 4 вересня 2006. 
  18. Connell, Dan (September 1997). . Архів оригіналу за 18 вересня 2006. Процитовано 19 вересня 2006.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  19. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 жовтня 2006.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  20. Issue 23: Open-Ended Conscription in Eritrea's National Military Service: Here is How to Improve the Policy. horninstitute.org (амер.). 20 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2022. 
  21. Bader, Laetitia (8 серпня 2019). "They Are Making Us into Slaves, Not Educating Us": How Indefinite Conscription Restricts Young People's Rights, Access to Education in Eritrea. Human Rights Watch (англ.). 
  22. Open-ended Conscription in Eritrea's National Military Service: Here is How to Improve the Policy. Africa Portal. 25 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2022. 
  23. In Eritrea, youth frustrated by long service. Процитовано 1 березня 2007. 
  24. ERITREAN TROOPS SENT TO HARVEST GRAIN (2008 November 3). 
  25. Country Guidance on Eritrea. 
  26. Eritrea - People's Army. www.globalsecurity.org. Процитовано 6 липня 2021. 

Додаткова література ред.

  • Warner, Jason (October 2013). Eritrea's military unprofessionalism and US security assistance in the Horn of Africa. Small Wars & Insurgencies 24 (4): 696–711. doi:10.1080/09592318.2013.857940. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Еритреї
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sili oboroni Eritreyi tigr ሓይልታት ምክልኻል ኤርትራ ob yednani vijskovi sili Eritreyi sho skladayutsya z troh vidiv suhoputnih vijsk en povitryanih sil en i vijskovo morskih sil en Suhoputni vijska ye najbilshoyu skladovoyu za neyu jdut PS i VMS Golovnokomanduvachem SOB ye prezident Eritreyi Mayut velike strategichne znachennya cherez geografichne polozhennya Eritreyi yaka maye vihid do Chervonogo morya ta kontrolyuye Bab el Mandebsku protoku Sili oboroni Eritreyitigr ሓይልታት ምክልኻል ኤርትራPrapor EritreyiVidi zbrojnih silSuhoputni vijska en Povitryani sili en Vijskovo morski sili en Shtab m AsmaraKomanduvannyaGolovnokomanduvach Isayas AfeverkiMinistr oboroni generalFilipos Voldejohannes en Nachalnik shtabu generalFilipos Voldejohannes en Lyudski resursiVik 18 rokivNaselennya uprizovnomu vici 1 985 023 ch vikom 18 40 3 2004 oc 1 980 987 zh vikom 18 40 3 2004 oc Pridatnih dlyavijskovoyi sluzhbi 1 599 979 ch vikom 18 40 3 2004 oc 1 590 899 zh vikom 18 40 3 2004 oc Shorichno dosyagayutprizovnogo viku 2004 oc Aktivni sluzhbovci 200 000 1 Rezerv 500 000 2 VitratiByudzhet US 640 mln 4 Vidsotok u VVP 10 9 2019 oc 4 PromislovistZakordonni postachalniki KNR Rosiya Yegipet Sudan Yaponiya Indiya Izrayil Bilorus Bolgariya MoldovaIstoriyaVijskova istoriya Eritreyi en Vijna za nezalezhnist EritreyiKriza ostrovu Ganish en Efiopsko eritrejska vijnaEritrejsko dzhibutijskij prikordonnij konfliktVijskovij zakolot 2013 roku en Bitva za Conoru en Tigrajska vijnaOdnostroyi ta zvannyaVijskovi zvannya Eritreyi en Zbrojni sili Eritreyi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Pered nezalezhnistyu 1 2 Pislya progoloshennya nezalezhnosti v 1991 roci 1 2 1 Zbrojnij konflikt u Tigrayi 2 Liderstvo 3 Lyudski resursi 3 1 Vijskova sluzhba 3 2 Narodne opolchennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dodatkova literatura 7 PosilannyaIstoriya red Pered nezalezhnistyu red Vijskova istoriya v Eritreyi tyagnetsya na tisyachi rokiv z davnih chasiv do nashih dniv suspilstvo eritrejciv malo spravu yak z vijnoyu tak i z mirom Pid chas korolivstva Medri Bagri vijskovi veli chislenni bitvi proti vijsk abissinciv na pivdni ta osmanskih turkiv en u Chervonomu mori 5 Protyagom XVI stolittya port Massaua vikoristovuvavsya osmanami dlya zahistu morskih shlyahiv vid porushen a pislya togo jogo vikoristovuvali italijci pid chas yihnoyi kolonialnoyi okupaciyi Korolivstvo Medri Bahri bulo rozpusheno a koloniya Eritreya bula zasnovana italijcyami v 1890 roci nezabarom pislya vidkrittya Sueckogo kanalu Koli italijski vijska okupuvali Efiopiyu v 1936 roci eritrejski soldati vidomi yak Askari pidtrimali sili vtorgnennya Odnak u 1941 roci ce bulo skasovano britanskimi ta efiopskimi vijskami Eritrejski pihotni bataljoni ta kavalerijski eskadroni Regio Corpo Truppe Coloniali en Korolivskogo kolonialnogo korpusu aktivno sluzhili na riznih italijskih kolonialnih teritoriyah mizh 1888 i 1942 rokami Pid chas vijni za nezalezhnist Eritreyi povstanski ruhi FVE i NFVE vikoristovuvali dobrovolciv V ostanni roki borotbi za nezalezhnist lavi NFVE zrosli do 110 000 dobrovolciv blizko 3 vid zagalnoyi kilkosti naselennya 6 dzherelo Pislya progoloshennya nezalezhnosti v 1991 roci red Protyagom pershih dvoh desyatilit nezalezhnosti SOB formalno mali povnovazhennya zatrimuvati ta areshtovuvati civilnih osib i vikoristovuvali ce povnovazhennya shob dopomogti policiyi zatrimuvati ta areshtovuvati civilnih osib sho sistematichno vidbuvalosya z dovilnih prichin Razom z policiyeyu chlenami NFVE ta uryadovcyami SOB provodili shirokomasshtabni katuvannya eritrejciv 7 Vijskovi v yaznici vklyuchali pidzemnij shlyah B abo trakt B na zahodi Asmari utrimuyuchi 2000 uv yaznenih Adi Abeto bilya Asmari Viya 32 km na pivden vid Massaua dlya utrimannya vijskovosluzhbovciv vijskovosluzhbovciv yaki vtekli ta tih hto uhilyavsya vid prizovu ta chleniv nedozvolenih religij Mitire na pivnichnomu shodi Eritreyi dlya religijnih v yazniv Haddis Maaskar perevazhno pid zemleyu poblizu vijskovoyi bazi Sava Ala Bazit u pusteli bilya gir Ala i Maj Dima bilya gori Berakit dlya zatrimanih Kunama 7 Zbrojnij konflikt u Tigrayi red Dokladnishe Zbrojnij konflikt u TigrayiZgidno z rozsliduvannyami Amnesty International i Human Rights Watch pid chas Tigrajskoyi vijni na SOB bulo pokladeno golovnu vidpovidalnist za pozasudove vbivstvo soten mirnih zhiteliv pid chas rizanini v Aksumi en yaka v osnovnomu vidbulasya 28 29 listopada 2020 roku v Aksumi 8 9 Stanom na 26 lyutogo 2021 roku vidrazu pislya publikaciyi zvitu Amnesty International Al Jazeera English ne otrimala vidpovidi vid oficijnih osib Eritreyi ale prokomentuvala sho ministr informaciyi Eritreyi v sichni 2021 roku zayaviv sho shalena kampaniya naklepu proti Eritreyi bula znovu na pidjomi 10 12 listopada 2021 roku Upravlinnya kontrolyu za inozemnimi aktivami en Ministerstva finansiv SShA dodalo SOB do svogo spisku specialno priznachenih gromadyan SDN yak uryadovu ustanovu yaka brala uchast abo chleni yakoyi brali uchast u diyalnosti yaka spriyali viniknennyu krizi na pivnochi Efiopiyi abo pereshkodzhali pripinennyu vognyu chi mirnomu procesu dlya virishennya takoyi krizi 11 12 Liderstvo red Z 1991 roku EDF ocholyuvav Ogbe Abraha en do 2000 roku koli jogo bulo zvilneno za uchast u grupi ministriv G 15 en yaki zaklikali do politichnih zmin v Eritreyi Tyuremnij ohoronec zayaviv sho Ogbe pomer u v yaznici v 2002 roci vid astmi 13 14 Stanom na 2014 rik golovoyu shtabu en ye Filipos Voldejohannes 15 Lyudski resursi red Sili oboroni Eritreyi znachno menshi porivnyano z najbilshimi v Africi takimi yak Yegipetski Alzhiru i Marokko Chiselnist naselennya Eritreyi nevelika osoblivo v porivnyanni z yiyi susidami U mirnij chas armiya Eritreyi nalichuye priblizno 45 000 osib 16 z rezervom priblizno 250 tis 17 Vijskova sluzhba red Kozhen pracezdatnij cholovik i zhinka povinni prosluzhiti 18 misyaciv Za cej chas voni prohodyat shist misyaciv vijskovoyi pidgotovki a zalishok vitrachayetsya na robotu nad proektami nacionalnoyi rekonstrukciyi Cya programa nibito maye na meti kompensuvati brak kapitalu v Eritreyi ta zmenshiti zalezhnist vid inozemnoyi dopomogi vodnochas ob yednavshi etnichno riznomanitne suspilstvo napolovinu hristiyanske napolovinu musulmanske sho predstavlyaye dev yat etnichnih grup 18 Ce vikladeno yak u Konstituciyi Eritreyi tak i v Proklamaciyi 82 vidanij Nacionalnimi zborami en 23 zhovtnya 1995 19 Odnak period prizovu mozhe buti prodovzhenij pid chas nacionalnoyi krizi i tipovij period derzhavnoyi sluzhbi ye znachno dovshim za minimalnij Z 1990 h rokiv prizov na vijskovu sluzhbu faktichno buv bezstrokovim cej proekt politiki bulo porivnyano z rabstvom i vin zaznav mizhnarodnogo osudzhennya 20 21 22 Vijskova pidgotovka provoditsya v Navchalnomu centri oboroni Sava en ta Vijskovomu navchalnomu centri Kiloma Uchni yak choloviki tak i divchata zobov yazani vidviduvati Navchalnij centr Sawa dlya zavershennya ostannogo roku serednoyi osviti yaka integrovana z yihnoyu vijskovoyu sluzhboyu Yaksho student ne vidviduye cej period navchannya jomu abo yij ne bude dozvoleno vidviduvati universitet bagato shlyahiv do pracevlashtuvannya takozh vimagayut pidtverdzhennya vijskovoyi pidgotovki Odnak voni mozhut vidviduvati centr profesijnoyi pidgotovki abo znajti robotu v privatnomu sektori Pislya 1 5 richnoyi derzhavnoyi sluzhbi prizovnik mozhe vibrati zalishitisya i stati kar yernim vijskovim oficerom Prizovniki yaki oberut inakshe teoretichno mozhut povernutisya do civilnogo zhittya ale zalishatsya rezervistami Na praktici vipuskniki vijskovoyi sluzhbi chasto vibirayutsya dlya podalshoyi derzhavnoyi sluzhbi za svoyim poklikannyam napriklad vchiteli mozhut buti primusovo vidryadzheni na kilka rokiv do shkil neznajomogo regionu krayini Za slovami uryadu Eritreyi yedina meta programi Nacionalnoyi sluzhbi polyagaye v tomu shob vihovati zdibnih pracovitih i chujnih lyudej 23 Eritrejski prizovniki takozh vikoristovuyutsya v nevijskovih cilyah Soldativ chasto vikoristovuyut yak dodatkovu robochu silu na silskogospodarskih polyah krayini zbirayuchi vrozhaj hocha znachna chastina zibranoyi yizhi jde na harchuvannya vijskovih a ne naselennya v cilomu 24 Narodne opolchennya red U 2012 roci uryad stvoriv Narodne opolchennya vidome yak Hizbavi Seravit shob zabezpechiti dodatkovu vijskovu pidgotovku civilnih osib i dopomogti v roboti z rozvitku Bagato lyudej pohilogo viku buli zmusheni priyednatisya Jogo organizacijna struktura vstanovlyuyetsya za profesiyami ta abo geografichno Vin sluzhit formoyu nacionalnoyi sluzhbi 25 U 2013 roci yiyi ocholiv brigadnij general Teklaj Manzhus 26 Div takozh red Uchast ukrayinciv v efiopo eritrejskomu konflikti Budivelnij bataljonPrimitki red 2021 Eritrea Military Strength Eritrea War Resisters International wri irg org Procitovano 27 zhovtnya 2014 CIA World Factbook Eritrea Central Intelligence Agency 28 zhovtnya 2009 Procitovano 10 listopada 2009 a b Eritrea 14 grudnya 2022 Yohannes O 1991 Eritrea A Pawn in World Politics University of Florida Press s 31 ISBN 9780813010441 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Eritrea Operating As a Land in Limbo The Washington Post a b Tronvoll Kjetil 22 lipnya 2009 The Lasting Struggle for Freedom in Eritrea Human Rights and Political Development 1991 2009 www ehrea org Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 The massacre in Axum Amnesty International 26 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 27 lyutogo 2021 Ethiopia Eritrean Forces Massacre Tigray Civilians Human Rights Watch 5 bereznya 2021 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Killings in Axum by Eritrea troops may amount to war crimes Al Jazeera English 26 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 15 bereznya 2021 Procitovano 15 bereznya 2021 Treasury Sanctions Four Entities and Two Individuals in Connection with the Crisis in Ethiopia U S Department of the Treasury angl Procitovano 16 sichnya 2022 Ethiopia Related Designations Kingpin Act Designations Removals Issuance of Ethiopia Related General License and Frequently Asked Questions U S Department of the Treasury angl Procitovano 16 sichnya 2022 Six Eritrean political leaders have died in prison ex guard Asmarino 7 travnya 2010 Arhiv originalu za 2 lipnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2021 General Ogbe Abraha Amnesty International 27 veresnya 2019 Arhiv originalu za 2 lipnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2021 Eritrea Appoints New Chief of Staff tesfanews net 19 bereznya 2014 Procitovano 13 chervnya 2021 Killion Tom 1998 Historical Dictionary of Eritrea The Scarecrow Press ISBN 0 8108 3437 5 Asmara s Finest Procitovano 4 veresnya 2006 Connell Dan September 1997 Eritrea Arhiv originalu za 18 veresnya 2006 Procitovano 19 veresnya 2006 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Eritrea Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 13 zhovtnya 2006 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Issue 23 Open Ended Conscription in Eritrea s National Military Service Here is How to Improve the Policy horninstitute org amer 20 veresnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2022 Bader Laetitia 8 serpnya 2019 They Are Making Us into Slaves Not Educating Us How Indefinite Conscription Restricts Young People s Rights Access to Education in Eritrea Human Rights Watch angl Open ended Conscription in Eritrea s National Military Service Here is How to Improve the Policy Africa Portal 25 veresnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2022 In Eritrea youth frustrated by long service Procitovano 1 bereznya 2007 ERITREAN TROOPS SENT TO HARVEST GRAIN 2008 November 3 Country Guidance on Eritrea Eritrea People s Army www globalsecurity org Procitovano 6 lipnya 2021 Dodatkova literatura red Warner Jason October 2013 Eritrea s military unprofessionalism and US security assistance in the Horn of Africa Small Wars amp Insurgencies 24 4 696 711 doi 10 1080 09592318 2013 857940 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zbrojni sili EritreyiACIG AFVID Mika Golf s armored vehicles Eritrean fighting vehicles Hazegray World Navies Today Eritrea Ascari I Leoni di Eritrea Ascari The Lions of Eritrea Iran Deploys Troops Ballistic Missiles To Eritrea Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zbrojni sili Eritreyi amp oldid 40629092