www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заятуляк і Хиухилу башк Заятүләк менән Һыуhылыу башкирський епос кубаїр Одна з ранніх пам яток епічної творчості башкирс

Заятуляк і Хиухилу

«Заятуляк і Хиухилу» (башк. Заятүләк менән Һыуhылыу) — башкирський епос (кубаїр). Одна з ранніх пам'яток епічної творчості башкирського народу.

Опис ред.

Існуючий нині в усному ужитку сюжет представлений безліччю варіантів і є надбанням башкирського фольклору.

У 1843 році вперше опублікований російською мовою в журналі «Москвитянин» Володимиром Далем під назвою «Башкирська русалка». У викладі В. Даля, він дещо відрізняється від башкирських варіантів своєю художньою формою. Оповідання викладається прозою, тоді як в башкирських варіантах деяка частина передається в пісенно-віршованій формі (башк. һамаҡ).

У 1858 році Левом Суходольским опублікована під назвою «Башкирська легенда про Туляка». На відміну від першої публікації, в даному варіанті деяка частина була представлена у віршованій формі.

Г. М. Потанін у своїй праці «Дочка моря в степовому епосі» звертається до варіанту Л. Суходольського. Сюжет «Зая-Туляка і Хиухилу» він розглядає не стільки як оригінальне творіння усної поезії башкирського народу, що виникло на конкретній історичній основі, скільки як матеріал для порівняння з іншими тюркськими епічними творами.

У 1875 році етнограф Р. Г. Ігнатьєв опублікував варіант епосу під назвою «Казка про сина Абдрахмана Хари Сахипе».

У 1894 році С. Г. Рибаковим записані ноти епосу.

У 1901 році угорський тюрколог В. Преле записав цікавий варіант епосу «Заятуляк і Хиухилу». Невелика частина його матеріалів опублікована в Будапешті під назвою «Варіант відомої башкирської казки» німецькою і угорською мовами.

Озеро Асиликуль — місце, де розгортаються основні події в епосі

Варіант епосу опублікованого Х. С. Султановим у 1902 році під назвою «Зая-Туляк і Су-Сулу», набагато відрізняється від інших. Наприклад, батька головного героя звуть не Самар, а Харимиркиса. Також твір не закінчується загибеллю Заятуляка і Хиухилу, а розповідається про те, як герої жили довго і щасливо на Балкан-Тау.

М. Гафурі записав і опублікував епос «Заятуляк і Хиухилу» в 1909 році, після того як побував серед башкирів, що живуть в околицях озера Асиликуль. У варіанті епосу, записаному ним, герої зображуються у піднесено-романтичному плані. Особливістю даного варіанта є велика архаїчність, обумовлена наявністю елементів огузької мови.

Також відомі інші варіанти з назвами «Заятуляк», «Туляк», «Балкантау» та іншими записані К. Мергеном, Ф. А. Надршиной, М. М. Сагітовим, Н. Д. Шункаровим та ін.

До 1917 року, «Заятуляк і Хиухилу» був також поширений і в рукописному варіанті. Це підтвердилося під час археографічної експедиції. В останні роки вчені-фольклористи записали безліч варіантів даного епосу в Башкортостані і Оренбурзькій області.

В башкирській фольклористиці пророблена велика робота з вивчення даного епосу. Наприклад, у книзі «Епічна спадщина башкирського народу» К. Мергена, про нього говориться в окремому розділі. В ньому ж учений підкреслює схожість деяких мотивів «Заятуляк і Хиухилу» з епосом «Урал-батир».

Сюжет ред.

В епосі «Заятуляк і Хиухилу» розповідається про кохання легендарного батира Заятуляка і дочки владики озер Асиликуль і Кандрикуль Хиухилу. Як і в стародавніх епосах «Урал-батир» і «Акбузат», дія розгортаються не тільки на землі, але й у фантастичному підводному світі. Події в історії розгортаються в епічно-казковому плані.

Заворожений красою підводної принцеси Хиухилу, єгет Заятуляк опускається на дно озера і одружується на ній. Але незабаром він стане сумувати за земним життям. Хиухилу намагається відволікти його від сумних роздумів, показує йому палац свого батька, різні скарби підводного світу. Але на все це Заятуляк відповідає вихвалянням рідної землі та рідної гори Балкантау. Про тугу зятя довідається цар підводного світу і посилає своїх девів, щоб вони перетягли Балкан-Тау в підводне царство, не можуть розшукати гору Балкан і повертаються в палац з іншою горою. Заятуляк відразу ж зауважує підміну і відповідає їм піснею, що прославляє Балкантау.

Нарешті, цар змушений був відпустити Заятуляка на рідну землю разом зі своєю дочкою і подарувати як придане табун коней разом з Тулпаром. Але незабаром помирає батько Заятуляка — легендарний Самар-хан, і шестеро його синів починають боротьбу за ханський престол. Народ покликав Заятуляка, щоб він встановив мир і порядок в країні. Перед відходом Хиухилу попередила чоловіка: «я буду чекати тебе, але я не проживу більше сорока днів без озера Асиликуль і без тебе».

Заятуляк встановив мир у країні. Зайнятий справами держави, він і не помітив, як настав призначений термін. Поскакав на тулпарі до гори Балкан-тау, але було вже пізно — русалонька ж гине від туги в очікуванні свого коханого, який запізнився всього на один день. Не змігши перенести цю біду, Заятуляк заколов себе булатним списом на могилі Хиухилу.

Використання ред.

За мотивами епосу в 2015 році в Башкирському державному театрі опери та балету поставлений молодіжний національний балет «Водна красуня».

Географічні назви в епосі ред.

В епосі згадуються географічні топоніми і гідроніми Давлекановського району Башкортостану:

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2017. 
  2. Ф.[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zayatulyak i Hiuhilu bashk Zayatүlәk menәn Һyuhylyu bashkirskij epos kubayir Odna z rannih pam yatok epichnoyi tvorchosti bashkirskogo narodu Zmist 1 Opis 2 Syuzhet 3 Vikoristannya 3 1 Geografichni nazvi v eposi 4 Primitki 5 PosilannyaOpis red Isnuyuchij nini v usnomu uzhitku syuzhet predstavlenij bezlichchyu variantiv i ye nadbannyam bashkirskogo folkloru U 1843 roci vpershe opublikovanij rosijskoyu movoyu v zhurnali Moskvityanin Volodimirom Dalem pid nazvoyu Bashkirska rusalka U vikladi V Dalya vin desho vidriznyayetsya vid bashkirskih variantiv svoyeyu hudozhnoyu formoyu Opovidannya vikladayetsya prozoyu todi yak v bashkirskih variantah deyaka chastina peredayetsya v pisenno virshovanij formi bashk һamaҡ U 1858 roci Levom Suhodolskim opublikovana pid nazvoyu Bashkirska legenda pro Tulyaka Na vidminu vid pershoyi publikaciyi v danomu varianti deyaka chastina bula predstavlena u virshovanij formi G M Potanin u svoyij praci Dochka morya v stepovomu eposi zvertayetsya do variantu L Suhodolskogo Syuzhet Zaya Tulyaka i Hiuhilu vin rozglyadaye ne stilki yak originalne tvorinnya usnoyi poeziyi bashkirskogo narodu sho viniklo na konkretnij istorichnij osnovi skilki yak material dlya porivnyannya z inshimi tyurkskimi epichnimi tvorami U 1875 roci etnograf R G Ignatyev opublikuvav variant eposu pid nazvoyu Kazka pro sina Abdrahmana Hari Sahipe U 1894 roci S G Ribakovim zapisani noti eposu U 1901 roci ugorskij tyurkolog V Prele zapisav cikavij variant eposu Zayatulyak i Hiuhilu Nevelika chastina jogo materialiv opublikovana v Budapeshti pid nazvoyu Variant vidomoyi bashkirskoyi kazki nimeckoyu i ugorskoyu movami nbsp Ozero Asilikul misce de rozgortayutsya osnovni podiyi v eposiVariant eposu opublikovanogo H S Sultanovim u 1902 roci pid nazvoyu Zaya Tulyak i Su Sulu nabagato vidriznyayetsya vid inshih Napriklad batka golovnogo geroya zvut ne Samar a Harimirkisa Takozh tvir ne zakinchuyetsya zagibellyu Zayatulyaka i Hiuhilu a rozpovidayetsya pro te yak geroyi zhili dovgo i shaslivo na Balkan Tau M Gafuri zapisav i opublikuvav epos Zayatulyak i Hiuhilu v 1909 roci pislya togo yak pobuvav sered bashkiriv sho zhivut v okolicyah ozera Asilikul U varianti eposu zapisanomu nim geroyi zobrazhuyutsya u pidneseno romantichnomu plani Osoblivistyu danogo varianta ye velika arhayichnist obumovlena nayavnistyu elementiv oguzkoyi movi Takozh vidomi inshi varianti z nazvami Zayatulyak Tulyak Balkantau ta inshimi zapisani K Mergenom F A Nadrshinoj M M Sagitovim N D Shunkarovim ta in Do 1917 roku Zayatulyak i Hiuhilu buv takozh poshirenij i v rukopisnomu varianti Ce pidtverdilosya pid chas arheografichnoyi ekspediciyi V ostanni roki vcheni folkloristi zapisali bezlich variantiv danogo eposu v Bashkortostani i Orenburzkij oblasti 1 V bashkirskij folkloristici proroblena velika robota z vivchennya danogo eposu Napriklad u knizi Epichna spadshina bashkirskogo narodu K Mergena pro nogo govoritsya v okremomu rozdili V nomu zh uchenij pidkreslyuye shozhist deyakih motiviv Zayatulyak i Hiuhilu z eposom Ural batir Syuzhet red V eposi Zayatulyak i Hiuhilu rozpovidayetsya pro kohannya legendarnogo batira Zayatulyaka i dochki vladiki ozer Asilikul i Kandrikul Hiuhilu Yak i v starodavnih eposah Ural batir i Akbuzat diya rozgortayutsya ne tilki na zemli ale j u fantastichnomu pidvodnomu sviti Podiyi v istoriyi rozgortayutsya v epichno kazkovomu plani 2 Zavorozhenij krasoyu pidvodnoyi princesi Hiuhilu yeget Zayatulyak opuskayetsya na dno ozera i odruzhuyetsya na nij Ale nezabarom vin stane sumuvati za zemnim zhittyam Hiuhilu namagayetsya vidvolikti jogo vid sumnih rozdumiv pokazuye jomu palac svogo batka rizni skarbi pidvodnogo svitu Ale na vse ce Zayatulyak vidpovidaye vihvalyannyam ridnoyi zemli ta ridnoyi gori Balkantau Pro tugu zyatya dovidayetsya car pidvodnogo svitu i posilaye svoyih deviv shob voni peretyagli Balkan Tau v pidvodne carstvo ne mozhut rozshukati goru Balkan i povertayutsya v palac z inshoyu goroyu Zayatulyak vidrazu zh zauvazhuye pidminu i vidpovidaye yim pisneyu sho proslavlyaye Balkantau Nareshti car zmushenij buv vidpustiti Zayatulyaka na ridnu zemlyu razom zi svoyeyu dochkoyu i podaruvati yak pridane tabun konej razom z Tulparom Ale nezabarom pomiraye batko Zayatulyaka legendarnij Samar han i shestero jogo siniv pochinayut borotbu za hanskij prestol Narod poklikav Zayatulyaka shob vin vstanoviv mir i poryadok v krayini Pered vidhodom Hiuhilu poperedila cholovika ya budu chekati tebe ale ya ne prozhivu bilshe soroka dniv bez ozera Asilikul i bez tebe Zayatulyak vstanoviv mir u krayini Zajnyatij spravami derzhavi vin i ne pomitiv yak nastav priznachenij termin Poskakav na tulpari do gori Balkan tau ale bulo vzhe pizno rusalonka zh gine vid tugi v ochikuvanni svogo kohanogo yakij zapiznivsya vsogo na odin den Ne zmigshi perenesti cyu bidu Zayatulyak zakolov sebe bulatnim spisom na mogili Hiuhilu Vikoristannya red Za motivami eposu v 2015 roci v Bashkirskomu derzhavnomu teatri operi ta baletu postavlenij molodizhnij nacionalnij balet Vodna krasunya Geografichni nazvi v eposi red V eposi zgaduyutsya geografichni toponimi i gidronimi Davlekanovskogo rajonu Bashkortostanu gora Balkan Tau Zajtulyaktau ozero Kandrikul ozero Aslikul Primitki red Bashkirskij epos Zayatulyak i Hyuhylu Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2017 F nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Posilannya red Stattya v Bashkortostan Kratkaya enciklopediya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ahmetshin B G Zayatulyak menen Hyuhylu Arhivovano 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya Arhivovano 22 sichnya 2020 u Wayback Machine Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2015 2017 Shablon EBE2013 Ob ozere Asslykul iz Bashkirskoj rusalki V Arhivovano 11 listopada 2013 u Wayback Machine I Dalya Arhivovano 11 listopada 2013 u Wayback Machine Zayatulyak i Hyuhylu Zayatulyak i Hiuhilu na angl movi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zayatүlәk menәn Һyuһylyu na bashk movi na YouTube Zayatүlәk menәn Һyuһylyu na bashk movi u vikonanni etno rok gurtu Argimak na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zayatulyak i Hiuhilu amp oldid 34951003