Запах мінералів (англ. smell of minerals, нім. der Geruch m der Mineralen) — здатність мінералів пахнути при нагріванні (сірка самородна, органічні мінерали), при вибиванні іскор (пірит, арсенопірит), при розбиванні і розтиранні в порошок (деякі кварци, флюорити, фосфорити), при зволоженні (каолініт). Запах багатьох мінералів зумовлений наявністю захоплених при утворенні мінералу пахучих речовин. Деякі мінерали пахнуть самі по собі (асфальт, озокерит).
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
| Це незавершена стаття з мінералогії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |