Зангезурський хребет (азерб. Zəngəzur dağları, вірм. Զանգեզուրի լեռնաշղթա) — гірський хребет на (у внутрішній частині, що належить до Вірменського нагір'я). Довжина близько 130 км. Простягається меридіонально від межиріччя річок Тертер і (північніше витоку Воротану) до долини Араксу, утворюючи в своїй південній частині кордон між Вірменією й Нахічеванською Автономною Республікою. На території Ірану продовженням хребта є Карадагська гірська система.
Країна | Вірменія, Азербайджан | |||
---|---|---|---|---|
Є частиною | Кавказькі гори, Малий Кавказ | |||
Довжина | 130 км | |||
Найвища точка | ||||
- координати | 39°09′ пн. ш. 46°00′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 46.000° сх. д. | |||
- висота | Капутджух, 3904 м | |||
Зангезурський хребет у Вікісховищі |
Найвища точка — гора Капутджух (3904 м), крім того, виділяються гори (3827 м), Наапет (3510 м), (3362 м), (3204 м), (3167 м), (3144 м), (3125 м).
Є вододілом басейнів річок, що течуть на захід (, , , і ) і на схід (Тертер, Воротан, і Мегрі). Хребет асиметричний: південні й західні схили більш круті й скелясті, в той час, як східні схили мають помірний ухил і східчасто спускаються до долини річки Воротан.
За особливостями рельєфу хребет можна розділити на північну та південну частини. Північна частина порівняно невисока (середня висота близько 2800 м), є легкопрохідними перевалами (Воротанський 2344 м, Сисіанський 2347 м). Південна половина хребта досить різко підноситься. Тут розташовані головні вершини, поширені кари, , кам'яні нагромадження. Днища частини карів зайняті озерами (Газан, Капутан, Каджаранц, Капуйт). Від південної частини Зангезурського хребта відгалужуються його відроги — Баргушатський і Мегринський хребти. Між цими двома хребтами тягнеться .
Хребет складений, переважно, гранітами і гранодіоритами. Є родовища мідних і молібденових руд.
У передгір'ях хребта розташоване місто Ордубад.
Див. також
Примітки
- Bu gün Qubadlı rayonunun işğalı günüdür [ 22 листопада 2010 у Wayback Machine.]. 31/08/2010. Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів Азербайджанської Республіки. (азерб.)
Має багаті природні ресурси і красиву природу, розташований між Зангезурським хребтом і Нагорним Карабахом як адміністративна одиниця був утворений в 1933 р.
Оригінальний текст (азерб.)Zəngin yeraltı sərvətlərə və əsrarəngiz təbii gözəlliyə malik olan, Zəngəzur dağları ilə Dağlıq Qarabağ silsiləsi arasında yerləşən Qubadlı rayonu inzibati vahid kimi 1933-cü ildə yaradılmışdır. - БСЭ. http://bse.sci-lib.com/article043137.html [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.] Зангезурский хребет
- Ордубад // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Анохин Г. И. Малый Кавказ. — М.: Физкультура и спорт, 1981. [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zangezurskij hrebet azerb Zengezur daglari virm Զանգեզուրի լեռնաշղթա girskij hrebet na u vnutrishnij chastini sho nalezhit do Virmenskogo nagir ya Dovzhina blizko 130 km Prostyagayetsya meridionalno vid mezhirichchya richok Terter i pivnichnishe vitoku Vorotanu do dolini Araksu utvoryuyuchi v svoyij pivdennij chastini kordon mizh Virmeniyeyu j Nahichevanskoyu Avtonomnoyu Respublikoyu Na teritoriyi Iranu prodovzhennyam hrebta ye Karadagska girska sistema Zangezurskij hrebet virm Զանգեզուրի լեռնաշղթա azerb Zengezur daglariKrayina Virmeniya AzerbajdzhanYe chastinoyu Kavkazki gori Malij KavkazDovzhina 130 kmNajvisha tochka koordinati 39 09 pn sh 46 00 sh d 39 150 pn sh 46 000 sh d 39 150 46 000 visota Kaputdzhuh 3904 m Zangezurskij hrebet u Vikishovishi Najvisha tochka gora Kaputdzhuh 3904 m krim togo vidilyayutsya gori 3827 m Naapet 3510 m 3362 m 3204 m 3167 m 3144 m 3125 m Ye vododilom basejniv richok sho techut na zahid i i na shid Terter Vorotan i Megri Hrebet asimetrichnij pivdenni j zahidni shili bilsh kruti j skelyasti v toj chas yak shidni shili mayut pomirnij uhil i shidchasto spuskayutsya do dolini richki Vorotan Za osoblivostyami relyefu hrebet mozhna rozdiliti na pivnichnu ta pivdennu chastini Pivnichna chastina porivnyano nevisoka serednya visota blizko 2800 m ye legkoprohidnimi perevalami Vorotanskij 2344 m Sisianskij 2347 m Pivdenna polovina hrebta dosit rizko pidnositsya Tut roztashovani golovni vershini poshireni kari kam yani nagromadzhennya Dnisha chastini kariv zajnyati ozerami Gazan Kaputan Kadzharanc Kapujt Vid pivdennoyi chastini Zangezurskogo hrebta vidgaluzhuyutsya jogo vidrogi Bargushatskij i Megrinskij hrebti Mizh cimi dvoma hrebtami tyagnetsya Hrebet skladenij perevazhno granitami i granodioritami Ye rodovisha midnih i molibdenovih rud U peredgir yah hrebta roztashovane misto Ordubad Div takozhGirski hrebti VirmeniyiPrimitkiBu gun Qubadli rayonunun isgali gunudur 22 listopada 2010 u Wayback Machine 31 08 2010 Oficijnij sajt Ministerstva ekologiyi ta prirodnih resursiv Azerbajdzhanskoyi Respubliki azerb Maye bagati prirodni resursi i krasivu prirodu roztashovanij mizh Zangezurskim hrebtom i Nagornim Karabahom yak administrativna odinicya buv utvorenij v 1933 r Originalnij tekst azerb Zengin yeralti servetlere ve esrarengiz tebii gozelliye malik olan Zengezur daglari ile Dagliq Qarabag silsilesi arasinda yerlesen Qubadli rayonu inzibati vahid kimi 1933 cu ilde yaradilmisdir BSE http bse sci lib com article043137 html 20 sichnya 2015 u Wayback Machine Zangezurskij hrebet Ordubad Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaAnohin G I Malyj Kavkaz M Fizkultura i sport 1981 13 sichnya 2015 u Wayback Machine