Заліщук Світлана Петрівна

Світлана Петрівна Заліщук (нар. 24 жовтня 1982(19821024), Жашків, Черкаська область, УРСР) — Народний депутат України 8-го скликання, член Комітету з питань закордонних справ, голова Підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції; засновниця громадсько-політичного руху #дійзнами, громадська активістка, журналістка й правозахисниця. В минулому член Політичної ради партії «Демократичний альянс».

Заліщук Світлана Петрівна
Народилася	24 жовтня 1982(1982-10-24) (40 років) Жашків, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	політична діячка, журналістка
Відома завдяки	журналіст, громадський діяч
Alma mater	КНУ імені Т. Г. Шевченка
Знання мов	українська і англійська
Членство	Верховна Рада України VIII скликання
Посада	Народні депутати України 8-го скликання Член партії Демократичний альянс
Термін	27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
Партія	безпартійна
У шлюбі з	Вейн Джордаш
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Штатний радник прем'єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовнішньої політики.

Особисте життя

• 21 липня 2018 року одружилася з британським юристом (королівським адвокатом) Вейном Джордашем.

Освіта

• 2006 — закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики та здобула диплом магістра.

• 2008 — стипендіатка Програми Джона Сміта (Велика Британія), де вивчала функціонування демократичних інститутів.

• 2011 — учасниця стажування в Draper Hills Summer Fellowship (Стенфорд).

Професійна діяльність

• 2001—2003 — головний редактор національного студентського журналу «Світ комунікації».
• 2003 — журналістка Першого національного радіоканалу в Україні, яке висвітлювало актуальні політичні та культурні проблеми.
• 2002—2004 — журналістка, редактор TOB «Перспектива ТБ».
• 2004—2005 — кореспондент-міжнародник на «5-му каналі».
• Червень — вересень 2005 — прес-секретар Віце-прем'єр-міністра України, Секретаріат Кабінету Міністрів України.
• 2005—2006 — голова медіа-простору департаменту інформаційно-аналітичної роботи Інформаційної служби відділу аналізу Секретаріату Президента України.
• 2006—2009 — заступниця начальника штабу радника Президента з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
• 2012 — співавтор та ведуча телепроєкту на телеканалі TVi «Вибори 2012: З іншого боку», присвячений парламентським виборам в Україні.
• З 2009 — позаштатна журналістка для різних українських ЗМІ і соціальних мереж, включаючи друковані ЗМІ; «Новое время», «Українська правда», «Деловая столица», журнал «Волонтер».

Громадська діяльність

• 2006—2008 — активістка ГО «Фундація „Суспільність“».
• 2006—2009 — керівник проєктів Асоціації «Спільний простір».
• З 2009 — співзасновниця і виконавчий директор ГО «Центр UA».

Фокусування на реформуванні ЗМІ і боротьбі з корупцією.

• 2009—2014 — засновниця громадського партнерства «Новий Громадянин».
• 2010—2014 — засновниця та член журналістського руху «Стоп цензурі!».
• 2011—2014 — співзасновниця і координаторка руху «Чесно».
• 2014 — співзасновниця ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
• 2013—2014 — активна учасниця Євромайдану.

Парламентська діяльність

• З 27 листопада 2014 — Народний депутат України 8-го скликання. Обрана від партії «Блоку Петра Порошенка» по партійному списку (№ 18). Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
• З липня 2014 — член координаційного комітету «Світовий рух за демократію», заснованого Національним фондом на підтримку демократії.
• З грудня 2014 — член парламентського міжфракційного об'єднання «Рівні можливості», що займається просуванням гендерної тематики.

У 2015 році Світлана Заліщук разом з Сергієм Лещенком стали першими депутатами в Україні, які публічно приєдналися до ЛГБТ-прайду.

• З лютого 2015 — член міжфракційної парламентської групи «Єврооптимісти», що об'єднує ряд представників партій «БПП», «Народний фронт», «Самопоміч» і «Батьківщина».

Також є співзасновницею платформи «Відкритий парламент» в Україні в рамках Партнерства з ООН «Відкритий уряд».

• З грудня 2015 — член робочої групи, яка займалася проведенням Антикорупційного форуму. Надалі разом з низкою депутатів БПП, Батьківщини та Одеської облради увійшла в координаційну раду «Руху за очищення» голови Одеської обласної адміністрації Михайла Саакашвілі. Влітку 2016 року на його основі виникло дві політичні групи, в результаті скоординувавшись навколо партії «Демократичний альянс» і колишніх заступників генпрокурора Давида Сакварелідзе і Віталія Каська.
• Липень 2016 — член партії «Демократичний альянс» разом з Найємом і Лещенко, на чотири місяці була обрана співголовою разом з ними і Василем Гацьком.
• Січень 2015 — січень 2017 — член Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), де працювала в Комітеті з протидії дискримінації і дотримання рівності, а також заступником члена Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ.
• Січень 2015 — січень 2017 — заступник члена Української частини Парламентського комітету асоціації.
• Січень — квітень 2019 — радниця з міжнародних питань кандидата у президенти Анатолія Гриценка, номінована на посаду Міністра закордонних справ [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.].
• Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року, самовисування (виборчий округ № 199, Черкаська область).

Лекції та презентації

• З 2009 — лектор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Також є лектором в іноземних університетах, в тому числі в США (Університет Джорджа Вашингтона) і по всій Європі (в Оксфорді, Вільному університеті Берліна, Університеті Гумбольдта, Університеті Потсдама, Вільнюському університеті тощо).

Є спікером на різних міжнародних та регіональних форумах (включно ООН, Рада Європи, Парламент ЄС, Мюнхенська конференція з безпеки тощо), присвячених зовнішній політиці, безпеці та демократії.

Досягнення

• 2013 — визнана одним з нових лідерів України у проєкті «40 under 40 Ukrainians [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]».
• 2014—2018 — визнана однією з «100 найвпливовіших жінок України».
• 2016 — «найвідважніша» жінка Мюнхенської конференції з безпеки за версією німецької газети Bild.
• 2016 — нагороджена Премією Анни Лінд (на честь колишнього міністра закордонних справ Швеції). Це міжнародна відзнака правозахисників, яка присуджується молодій людині, що «бореться з байдужістю, забобонами, пригніченням і несправедливістю задля поліпшення життя людства» (попередні переможці — Аміра Хасс і Мадлен Олбрайт).

Хобі

Подорожі, читання, йога, кіно.

Соціальні мережі

Світлана Заліщук має значну кількість підписників у Facebook і Twitter.

Примітки

1. . web.archive.org. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 9 грудня 2022. 
2. Заліщук стала радником Гончарука з питань зовнішньої політики [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] LB.ua (9 листопада 2019)
3. . 24 Канал. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018. 
4. Trust, John Smith. . www.johnsmithmemorialtrust.org (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
5. . Meduza (ru-RU). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
6. . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016. 
7. . rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
8. (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
9. . rus.newsru.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 24 грудня 2016. 
10. . cedem.org.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
11. новости., #Буквы - все важные и свежие. . Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016. 
12. . Українська правда. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
13. . Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016. 
14. Заліщук заявила, що йде у Раду по мажоритарному округу в Жашкові [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] Новое Время
15. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2019. 
16. . svitlanazalishchuk.com (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018. 
17. . Единый Информационный Портал. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 12 травня 2017. 
18. . ФОКУС. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
19. . Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
20. . BILD.de (нім.). Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
21. . www.annalindhsminnesfond.se (sv-SE). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 12 травня 2017. 
22. Svitlana Zalishchuk. www.facebook.com (укр.).  Пропущений або порожній |url= (довідка); |accessdate= вимагає |url= (довідка)
23. Svitlana Zalishchuk (@svitlanaza) | Твіттер. twitter.com (укр.).  Пропущений або порожній |url= (довідка); |accessdate= вимагає |url= (довідка)

Посилання

• Офіційний сайт Світлани Заліщук [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Світлана Заліщук як народний депутат VIII скликання на сайт Верховної Ради України [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Сторінка Світлани Заліщук у Фейсбуці [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Сторінка Світлани Заліщук у Твітері [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.]