Залізна дивізія (Dzelzsdivīzija) — добровільне військове з'єднання, укомплектоване в грудні 1918 в основному з військовослужбовців 8-ї німецької армії для боротьби з озброєними силами Латвійської РСР. Командиром був призначений полковник Куммер, потім майор Йозеф Бішоф. Девіз — «І все ж» (Und doch). Всі чини Залізної дивізії носили на головних уборах череп з кістками.
| Залізна дивізія | |
|---|---|
| Прапор Залізної дивізії | |
| Гасло | «І все ж» (Und doch) |
| Тип | піхотна дивізія |
| Засновано | грудень 1918 |
| Розпущено | 31 грудня 1919 |
| Країна | Німеччина · Біла армія |
| Керівник | Йозеф Бішоф |
Брала участь в боях як проти сил Латвії, так і проти естонської армії і Північно-латвійської бригади у битві під Винну. У складі Західної добровольчої армії Бермондта-Авалова воювала проти латвійської армії. Після розгрому військ Бермондт-Авалова Залізна дивізія покинула територію Латвії та за наказом майора Бішофа була розпущена 31 грудня 1919.
Джерела ред.
- Erich Balla: Landsknechte wurden wir… Tradition, Berlin 1932.
- Josef Bischoff: Die letzte Front 1919. Geschichte der Eisernen Division im Baltikum 1919. Buch und Tiefdruck Gesellschaft, Berlin 1935.
- Rüdiger von der Goltz: Meine Sendung in Finnland und im Baltikum. Koehler, Leipzig 1920, (Deutsche Denkwürdigkeiten).(online)
- Gustav Noske: Von Kiel bis Kapp. Zur Geschichte der deutschen Revolution. Verlag für Politik und Wirtschaft, Berlin 1920.
- M. Peniķis: Latvijas atbrīvošanas kaŗa vēsture. 4 Bände. Austrālijas latviešu balva Jaunsargiem, Riga 2006, ISBN 9984-19-951-7.
- Bernhard Sauer: Mythos eines ewigen Soldatentums, Der Feldzug deutscher Freikorps im Baltikum im Jahre 1919 [ 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] (pdf, 7,4 Mbyte) In: Zeitschrift für Geschichtswissenschaft (ZfG), 43. Jahrgang 1995, Heft 10, 1995, Heft 10, S. 869—902
- Hagen Schulze: Freikorps und Republik. 1918—1920. Boldt, Boppard 1969, (Wehrwissenschaftliche Forschungen — Abteilung Militärgeschichtliche Studien 8, ZDB-ID 1173304-4).