Венденська битва (ест. Võnnu lahing, латис. Cēsu kaujas, нім. Schlacht von Wenden). Вирішальна частина битви сталася в період з 19 по 23 червня 1919, між естонськими збройними силами, до складу яких входили і латиські полки, і військами пронімецького латвійського уряду Нієдри, до складу яких входили Залізна дивізія (сформована з громадян Німеччини) і Прибалтійський Ландесвера (що складався переважно з балтійських німців). Латиські частини ландесвера (Южнолатвійская бригада) під час боїв зберегли фактичний нейтралітет.
| Венденська битва | |
|---|---|
| Естонська війна за незалежність | |
Армія пронімецького Уряду Латвії (Прибалтійський Ландесвер) Червона армія Латвійська армія Естонська армія | |
| Сторони | |
| Естонія Латвія | Балтійський ландесвер |
| Командувачі | |
| Ернест Пиддер | Альфред Флетчер |
| Сили | |
| 8 000 солдат 37 гармат 270 кулеметів | 6 000 солдат 52 гармати 350 кулеметів |
| Втрати | |
| Естонія: 110 загинули, 295 поранено Латвія: 13 загинули, 30 поранено | 274 загинули |
Битва відбулася на півночі Латвії недалеко від міста Цесіс. Власне сама битва почалася ще 5 червня з захоплення міста німцями і тривала з невеликими перервами аж до 23 червня, коли естонські і латвійські війська відновили контроль над містом. Наслідком перемоги при Цесісі став розвиток наступу об'єднаних військ Естонії і Латвії на Ригу і її звільнення від німців. Німецькі війська покинули Латвію, а Прибалтійський Ландесвер перейшов під контроль Латвійського уряду.
Перемога Естонії над військами Ландесвера дала Латвії можливість зміцнитися як національній державі і одночасно посилила південний кордон Естонії. У сучасній Естонії щороку 23 червня дана подія святкується як День Перемоги. У Латвії 22 червня відзначається як День пам'яті героїв.
Джерела Редагувати
- Zellis K. Cēsu kaujas, igauņi un latviešu vēsturiskā apziņa [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]