Зала́нів — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Заланів | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270240063619 |
| Основні дані | |
| Населення | 598 |
| Площа | 5,753 км² |
| Густота населення | 103,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77012 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′44″ пн. ш. 24°32′29″ сх. д. / 49.46222° пн. ш. 24.54139° сх. д.Координати: 49°27′44″ пн. ш. 24°32′29″ сх. д. / 49.46222° пн. ш. 24.54139° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77012 Івано-Франківська обл., Рогатинський район, с. Заланів вул. Центральна, 31а |
| Карта | |
Заланів | |
Заланів | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Рогатинської міської громади.
Географія Редагувати
Через село тече річка Струга, права притока Гнилої Липи.
Історія Редагувати
30 травня 1440 року княгиня Марія Гольшанська село «Залунів» разом із селами Дички, Підкамінь у Галицькій землі подарувала своєму чоловікові — Михайлу Гольшанському.
У 1446 році прокуратором Заланова був Лучан.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі.
1906 року священиком Омеляном Ваньом тут були засновані, почали діяти «Заланівські курси», які стали надійною підвалиною української гімназії імені Володимира Великого в Рогатині, урочисто відкритої 15 вересня 1909.
У 1939 році в селі проживало 1250 мешканців (1110 українців, 70 латинників, 40 євреїв і 30 німців та інших національностей).
Історичний музей (посів III. місце на огляді-конкурсі музеїв історії населених пунктів області — 2015).
Релігія Редагувати
У селі діє греко-католицька церква Святого Дмитрія.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Захарків Микола Степанович-«Скала» — кущовий провідник ОУН (1945—1948), Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА
- Кирилюк Юліан Васильович — заступник командира сотні, хорунжий УПА, провідник Бібрецького надрайонного проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
- Василь Іванович Мельник (1924 — 2009) — голова Рогатинської районної станиці Всеукраїнського братства вояків УПА.
- Микитка Осип — український військовий діяч, сотник УСС, генерал-майор УГА.
- Бжозовський Кароль — польський поет.
Примітки Редагувати
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, № 807 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.146, № 1642 [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
Джерела Редагувати
- Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |