www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закон діючих мас Зако н ді ючих мас рос закон действующих масс англ mass action law нім Massenwirkungsgesetz n 1 У хіміч

Закон діючих мас

Зако́н ді́ючих мас (рос. закон действующих масс; англ. mass action law; нім. Massenwirkungsgesetz n) —

1) У хімічній термодинаміці: для реакції

де  — символи хімічних речовин, що беруть участь у реакції,  — стехіометричні коефіцієнти, концентрації (активності) реагентів у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність

де  — константа хімічної рівноваги.

Наприклад, при хімічній реакції з вихідними реагентами A та B і продуктами реакції С та D:

закон діючих мас записується ( - константа швидкості прямої реакції, - константа швидкості зворотної реакції):

В умовах рівноваги ():

2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність збігається з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції:

де - коефіцієнт пропорційності.

Закон діючих мас встановили Като Максиміліан Гульдберґ і Петер Вааґе в 1860-1870 роках.

Теорія Редагувати

У стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гіббса повинна мати мінімальне значення, тому

Виходячи з рівнянь реакції

а тому

де - хімічний потенціал i-го реагента. Це рівняння є загальною формою запису закону, часткову форму якого можна отримати, виразивши хімічні потенціали через концентрації.

де - парціальний тиск, а - певна функція від термператури. Парціальні тиски кожної з речовин, що беруть участь у реакції, пропорційні їхнім концентраціям. Після нескладних перетворень можна отримати

Стала хімічної рівноваги не залежить від початкової концентрації реагентів, а визначається лише тиском і температурою.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zako n di yuchih mas ros zakon dejstvuyushih mass angl mass action law nim Massenwirkungsgesetz n 1 U himichnij termodinamici dlya reakciyi i n i A i 0 displaystyle sum i nu i text A i 0 de A i displaystyle A i simvoli himichnih rechovin sho berut uchast u reakciyi n i displaystyle nu i stehiometrichni koeficiyenti koncentraciyi aktivnosti reagentiv c i displaystyle c i u stani himichnoyi rivnovagi zadovolnyayut zalezhnist i c i n i K c P T displaystyle prod i c i nu i K c P T de K c displaystyle K c konstanta himichnoyi rivnovagi Napriklad pri himichnij reakciyi z vihidnimi reagentami A ta B i produktami reakciyi S ta D aA bB cC dD zakon diyuchih mas zapisuyetsya k 1 displaystyle k 1 konstanta shvidkosti pryamoyi reakciyi k 2 displaystyle k 2 konstanta shvidkosti zvorotnoyi reakciyi w 1 k 1 C A a C B b displaystyle w 1 k 1 C A a C B b w 2 k 2 C C c C D d displaystyle w 2 k 2 C C c C D d V umovah rivnovagi w 1 w 2 displaystyle w 1 w 2 k 1 k 2 C C c C D d C A a C B b K c displaystyle frac k 1 k 2 frac C C c C D d C A a C B b K c 2 U himichnij kinetici shvidkist elementarnoyi gomogennoyi reakciyi dlya yakoyi molekulyarnist zbigayetsya z poryadkom pri stalij temperaturi ye pryamoproporcijnoyu dobutkovi koncentracij reaktantiv u stepenyah sho dorivnyuyut stehiometrichnim koeficiyentam rechovin u rivnyanni reakciyi R g c i n i displaystyle R gamma prod c i nu i de g displaystyle gamma koeficiyent proporcijnosti Zakon diyuchih mas vstanovili Kato Maksimilian Guldberg i Peter Vaage v 1860 1870 rokah Zmist 1 Teoriya 2 Div takozh 3 Literatura 4 PosilannyaTeoriya RedaguvatiU stani himichnoyi rivnovagi pri fiksovanij temperaturi j tisku vilna energiya Gibbsa povinna mati minimalne znachennya tomu F N 1 F N 2 N 2 N 1 0 displaystyle frac partial Phi partial N 1 frac partial Phi partial N 2 frac partial N 2 partial N 1 ldots 0 nbsp Vihodyachi z rivnyan reakciyi N i N 1 n i n 1 displaystyle frac partial N i partial N 1 frac nu i nu 1 nbsp a tomu i m i n i 0 displaystyle sum i mu i nu i 0 nbsp de m i displaystyle mu i nbsp himichnij potencial i go reagenta Ce rivnyannya ye zagalnoyu formoyu zapisu zakonu chastkovu formu yakogo mozhna otrimati virazivshi himichni potenciali cherez koncentraciyi m i k B T ln P i x i T displaystyle mu i k B T ln P i chi i T nbsp de P i displaystyle P i nbsp parcialnij tisk a x T displaystyle chi T nbsp pevna funkciya vid termperaturi Parcialni tiski kozhnoyi z rechovin sho berut uchast u reakciyi proporcijni yihnim koncentraciyam Pislya neskladnih peretvoren mozhna otrimati c i n i P i n i e i n i x i k B T K c P T displaystyle prod c i nu i P sum i nu i e sum i nu i chi i k B T K c P T nbsp Stala himichnoyi rivnovagi ne zalezhit vid pochatkovoyi koncentraciyi reagentiv a viznachayetsya lishe tiskom i temperaturoyu Div takozh RedaguvatiKonstanta disociaciyi Koeficiyent rekombinaciyiLiteratura RedaguvatiGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Posilannya RedaguvatiGuldberga i Voga zakon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zakon diyuchih mas amp oldid 38654176