Аліна Ільназівна Загітова (рос. Алина Ильназовна Загитова) — російська фігуристка, що спеціалізується в одиночному катанні, олімпійська чемпіонка та срібна медалістка в командних змаганнях 2018 року, чемпіонка світу 2019 та Європи 2018, срібний призер чемпіонату Європи 2019, переможниця фіналу Гран-прі 2017 та срібний призер фіналу Гран-прі 2018, Чемпіонка Росії 2018, Чемпіонка світу серед юніорів 2017 та переможниця юніорського Фіналу Гран-прі 2016 року. Заслужений майстер спорту Росії.
| Загітова Аліна Ільназівна рос. Алина Ильназовна Загитова | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | татарка | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Росія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Ленінський район (Іжевськ) Москва | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 18 травня 2002 (21 рік) Іжевськ, Росія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 160 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Ільназ Загітов | |||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | Росія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | фігурне катання | |||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | жіноче одиночне фігурне катання | |||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Етері Тутберідзе, Сергій Дудаковd і Глейхенгауз Данило Маркович | |||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Загітова Аліна Ільназівна у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Загітова — друга після Кім Йон А фігуристка, яка здобула перемоги на всіх головних турнірах, що існують у фігурному катанні: Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи чи Чемпіонат Чотирьох Континентів, Фінал Гран-прі та чемпіонат своєї країни.
Біографія Редагувати
Аліна Загітова народилася 18 травня 2002 року в Іжевську (Удмуртія) в сім'ї хокейного тренера Ільназа Загітова і Лейсан Загітової. Аліна має молодшу сестру Сабіну, яка також займається фігурним катанням. Через чотири місяці після народження Аліни сім'я переїхала в Леніногорськ, куди запросили грати батька спортсменки за місцевий хокейний клуб "Нафтовик". Тут майбутня фігуристка провела свої ранні роки, перш ніж разом вона з сім'єю переїхала в місто Альметьєвськ, де в палаці спорту «Ювілейний» і почала займатися фігурним катанням у віці чотирьох років під керівництвом Даміри Пічугіної. У 2008 році сім'я Загітових повернулася до Іжевська та Аліна пішла в місцеву групу фігурного катання до тренера Наталії Антипин. Коли їй було шість років, Аліна кинула заняття фігурним катанням і почала займатися художньою гімнастикою, але незабаром мама спортсменки знову повернула її на ковзанку. Всього в дитинстві Аліна сім разів намагалася кинути фігурне катання.
За національністю Аліна є татаркою, за віросповіданням - мусульманкою. Батьки дали їй ім'я тільки через рік після народження, назвавши на честь гімнастки Аліни Кабаєвої. У ранньому віці також захоплювалася малюванням.
У червні 2020 року отримала атестат про закінчення школи. Після цього вона стала студенткою факультету журналістики в Російську академію народного господарства та державної служби при Президенті РФ на програму «Продюсування та культурна політика». З вересня 2020 року в парі з Олексієм Ягудіним була запрошена вести телевізійний проект Льодовиковий період .
Сезон 2019—2020 Редагувати
У липні 2019 року стало відомо, що в сезоні 2019/2020 у короткій програмі фігуристка виступатиме під пісню Me Voy ізраїльської співачки Ясмін Леві, у довільній програмі постане в образі Клеопатри. Перший виступ у сезоні на міжнародній арені відбувся на комерційному командному турнірі Japan Open, де Загітова виступила за збірну Європи, яка у підсумку виграла золоті медалі турніру. На початку листопаді 2019 року виступила на турнірі серії Гран-прі на французькому етапі, де здобула срібну медаль, а також представила показовий номер на сезон 2019/2020. Потім наприкінці листопада 2019 року фігуристка взяла участь у японському етапі, де здобула бронзову медаль, що дозволило у результаті кваліфікуватися до Фіналу турніру серії Гран-прі. На початку грудня виступила у фіналі Гран-прі, чисто виконавши коротку програму розташовувалась на проміжному другому місці з 79,60 балами, здійснивши низку помилок у довільній програмі (125,63 бала) за підсумком посіла шосте місце із загальною сумою балів 205,23.
13 грудня в ефірі телепередачі «Время» на «Першому каналі» оголосила про зупинення змагальної кар'єри у фігурному катанні, зробивши заяву, що не братиме участі в чемпіонаті Росії, тим самим не зможе боротися за попадання до складу команди на чемпіонат Європи і в цьому сезоні більше не виступить. При цьому вона залишається у складі збірної Росії.
2 червня 2020 року Аліна Загітова заїхала на базу в Новогорську для проведення повноцінного збору перед сезоном змагань. Пізніше з'явилася інформація, що вона пропустить змагання у 2020 році. У 2021 році була виключена зі складу збірної Росії.
Програми Редагувати
| Сезон | Коротка програма | Довільна програма | Показові номери |
|---|---|---|---|
| 2019—2020 |
|
|
|
| 2018—2019 |
|
|
|
| 2017—2018 |
|
|
|
| 2016—2017 |
|
|
|
| 2015—2016 |
|
|
Спортивні досягнення Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Виступ Аліни з короткою програмою на Олімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані | |
| Виступ Аліни с довільною програмою на Олімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані |
| Змагання | 15/16 | 16/17 | 17/18 | 18/19 | 19/20 |
|---|---|---|---|---|---|
| Міжнародні індивідуальні | |||||
| Зимові Олімпійські ігри | 1 | ||||
| Чемпіонати світу | 5 | 1 | |||
| Чемпіонати Європи | 1 | 2 | |||
| Фінали Гран-прі | 1 | 2 | 6 | ||
| Етапи Гран-прі. Cup of China | 1 | ||||
| Етапи Гран-прі. Internationaux de France | 1 | 2 | |||
| Етапи Гран-прі. NHK Trophy | 3 | ||||
| Етапи Гран-прі. Rostelecom Cup | 1 | ||||
| Етапи Гран-прі. Гельсінки | 1 | ||||
| Челенджери. Кубок Ломбардії | 1 | ||||
| Челенджери. Nebelhorn Trophy | 1 | ||||
| Міжнародні командні | |||||
| Зимові Олімпійські ігри | 2 | ||||
| Japan Open | 1 | 2 | 1 | ||
| Національні | |||||
| Чемпіонати Росії | 2 | 1 | 5 | ||
| Першість Росії серед юніорів | 9 | 1 | |||
| Відкрита першість Москви серед юніорів | 4 | ||||
| Міжнародні серед юніорів | |||||
| Чемпіонати світу серед юніорів | 1 | ||||
| Фінали юніорского Гран-прі | 1 | ||||
| Етапи юніорське Гран-прі. Франція | 1 | ||||
| Етапи юніорського Гран-прі. Словенія | 3 | ||||
| Європейський юнацький Олімпійський фестиваль | 1 |
Детальні результати Редагувати
Шаблон:Начало скрытого блока На чемпіонатах ІСУ нагороджує малими медалями за коротку і довільну програми. Поточні світові рекорди по системі ІСУ виділені жирним курсивом, попередні — жирным.
| Дата | Змагання | КП | ДП | Загальна |
|---|---|---|---|---|
| Сезон 2019—20 | ||||
| 5—8 грудня 2019 | Фінал Гран-прі 2019/2020 | 2 79,60 | 6 125,63 | 6 205,23 |
| 22—24 ноября 2019 | Етапи Гран-прі: NHK Trophy 2019 | 4 66,84 | 3 151,15 | 3 217,99 |
| 1—3 листопада 2019 | Етапи Гран-прі: Internationaux de France 2019 | 2 74,24 | 3 141,82 | 2 216,06 |
| 5 жовтня 2019 | Japan Open 2019 | — | 2 154,41 | 1 (команда) |
| Сезон 2018—19 | ||||
| 18—24 березня 2019 | Чемпіонат світу 2019 | 1 82,08 | 1 155,42 | 1 237,50 |
| 21—27 січня 2019 | Чемпіонат Європи 2019 | 1 75,00 | 4 123,34 | 2 198,34 |
| 19—23 грудня 2018 | Чемпіонат Росії 2019 | 1 80,62 | 12 131,41 | 5 212,03 |
| 6—9 грудня 2018 | Фінали Гран-прі 2018 | 2 77,93 | 2 148,60 | 2 226,53 |
| 16—18 листопада 2018 | Етапи Гран-прі: Rostelecom Cup 2018 | 1 80,78 | 1 142,17 | 1 222,95 |
| 2—4 листопада 2018 | Етапи Гран-прі: Гельсінки 2018 | 1 68,90 | 1 146,39 | 1 215,29 |
| 6 жовтня 2018 | Japan Open 2018 | — | 1 159,18 | 2 (команда) |
| 26—29 вересня 2018 | Nebelhorn Trophy 2018 | 1 79,93 | 1 158,50 | 1 238,43 |
| Сезон 2017—18 | ||||
| 21—25 березня 2018 | Чемпіонат світу 2018 | 2 79,51 | 7 128,21 | 5 207,72 |
| 21—23 лютого 2018 | Зимові Олімпійськие ігри 2018 Індивідуальні змагання | 1 82,92 | 2 156,65 | 1 239,57 |
| 9—12 лютого 2018 | Зимові Олімпійськие ігри 2018 Командні змагання | — | 1 158,08 | 2 (команда) |
| 15—21 січня 2018 | Чемпіонат Європи 2018 | 1 80,27 | 1 157,97 | 1 238,24 |
| 21—24 грудня 2017 | Чемпіонат Росії 2018 | 1 78,15 | 1 155,44 | 1 233,59 |
| 7—10 грудня 2017 | Фінали Гран-прі 2017 | 2 76,27 | 1 147,03 | 1 223,30 |
| 17—19 листопада 2017 | Етапи Гран-прі: Internationaux de France 2017 | 5 62,46 | 1 151,34 | 1 213,80 |
| 3—5 листопада 2017 | Етапи Гран-прі: Audi Cup of China 2017 | 4 69,44 | 1 144,44 | 1 213,88 |
| 7 жовтня 2017 | Japan Open 2017 | — | 3 145,28 | 1 (команда) |
| 14—17 вересня 2017 | Кубок Ломбардії 2017 | 3 71,29 | 1 147,17 | 1 218,46 |
| Сезон 2016—17 | ||||
| 15—19 березня 2017 | Чемпіонат світу серед юніорів 2017 | 1 70,58 | 1 138,02 | 1 208,60 |
| 13—15 лютого 2017 | Зимовий європейський юнацький Олімпійський фестиваль 2017 | 1 58,30 | 1 128,76 | 1 187,06 |
| 1—5 лютого 2017 | Чемпіонат Росії серед юніорів 2017 | 1 74,46 | 1 142,36 | 1 216,82 |
| 20—26 грудня 2016 | Чемпіонат Росії 2017 | 3 74,26 | 2 146,95 | 2 221,21 |
| 8—11 грудня 2016 | Фінал юніорського Гран-прі 2016−17 | 1 70,92 | 1 136,51 | 1 207,43 |
| 22—24 сентября 2016 | Етап юніорського Гран-прі: Словенія | 1 68,09 | 4 109,29 | 3 177,38 |
| 24—27 серпня 2016 | Етап юніорського Гран-прі: Франція | 1 68,07 | 1 126,30 | 1 194,37 |
| Сезон 2015—16 | ||||
| 19—23 січня 2016 | Чемпіонат Росії серед юніорів 2016 | 12 52,85 | 8 108,08 | 9 160,93 |
Шаблон:Конец скрытого блока
Світові рекорди Редагувати
| Дата | Бали | Змагання | Примітки |
|---|---|---|---|
| Рекорди одиночниць в короткій програмі | |||
| 16 листопад 2018 | 80.78 | Rostelecom Cup 2018 | Рекорд побитий Рікою Кіхірою на Фінал Гран-прі 2018 |
| 27 вересня 2018 | 79.93 | Nebelhorn Trophy 2018 | |
| Рекорди одиночниць в довільній програмі | |||
| 28 вересня 2018 | 158.50 | Nebelhorn Trophy 2018 | Рекорд побитий Олександрою Трусовою на Меморіалі Ондрея Непели 2019 |
| Рекорди одиночниць по сумі двох програм | |||
| 28 вересня 2018 | 238.43 | Nebelhorn Trophy 2018 | Рекорд побитий Олександрою Трусовою на Меморіалі Ондрея Непели 2019 |
Історичні світові рекорди Редагувати
Примітка. Через запровадження нової системи оцінювання елементів +5 / −5 GOE (якість виконання), яка замінила попередню систему +3 / −3 GOE, а також коректування базової оцінки багатьох елементів, ISU вирішив, що вся статистика, починаючи з сезону 2018—2019, ведеться з нуля і всі попередні статистичні дані є історичними.
Алині Загітова володіє одним історичним світовим рекордом в дорослих змаганнях і п'яти — в юніорських.
| Дата | Бали | Змагання | Примітки |
|---|---|---|---|
| Рекорди одиночниць в короткій програмі | |||
| 21 лютого 2018 | 82,92 | Олімпійські ігри 2018 | Власниця світового рекорду з набранних балів в короткій програмі. Побила рекорд Євгенії Медведєвої через 10 хвилин після того, як Медведєва обновила власний рекорд. |
| Рекорди юніорок по сумі двох програм | |||
| 19 березня 2017 | 208,60 | Чемпіонат світу серед юніорів 2017 | Рекорд був побитий Олександрою Трусовою на Чемпіонаті світу серед юніорів 2018 |
| 11 грудня 2016 | 207,43 | Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017 | Перша юніорка, яка отримала більше 200 балів |
| Рекорди юніорок в короткій програмі | |||
| 10 грудня 2016 | 70,92 | Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017 | Перша юніорка, яка отримала більше 70 балів в короткій програмі. Рекорд був побитий Альоною Косторною на Фіналі Гран-прі серед юніорів 2017/2018 |
| Рекорди юніорок в довільній програмі | |||
| 19 березня 2017 | 138,02 | Чемпіонат світу серед юніорів 2017 | Рекорд був побитий Олександрою Трусовою на Чемпіонаті світу серед юніорів 2018 |
| 11 грудня 2016 | 136,51 | Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017 |
Зовнішні посилання Редагувати
- Картка Загітової на сайті Міжнародного союзу ковзанярів [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- https://gytely.info/udmurtia
- http://www.isuresults.com/bios/isufs00101053.htm
- . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.
- Поветкин Г. Фигуристка из Удмуртии Алина Загитова выступит в финале юниорского Гран-при в Марселе [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] // ИА «Сусанин», 08.12.2016
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- ДЖАУДАТ АБДУЛЛИН (10 грудня 2017). . sport.business-gazeta.ru. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
- Алексей Адамов (28 серпня 2020). . championat.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
- . sports.ru. 19 червня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- ↑ ДЖАУДАТ АБДУЛЛИН (22 січня 2018). . sport.business-gazeta.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
- . Спорт-Экспресс. 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- Дмитрий Кузнецов (10 квітня 2019). . Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 26 листопада 2020.
- Гузий А. Папин характер. Что нужно знать о юной чемпионке Алине Загитовой? [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Еженедельник «Аргументы и Факты» 11.01.2017. № 1-2
- Дмитрий Кузнецов (19 травня 2020). . sport-express.ru. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- . youtube. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
. sports.ru. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018. - https://www.fsrussia.ru/intervyu/2658-alina-zagitova-roditeli-menya-nazvali-v-chest-aliny-kabaevoj.html [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.] name="Ермолина10.12.2016"
- https://udm.aif.ru/sport/person/yunaya_sverhnovaya_top-10_interesnyh_faktov_iz_biografii_aliny_zagitovoy%7Ctitle=Юная[недоступне посилання] сверхновая. Топ-10 интересных фактов из биографии Алины Загитовой|publisher=Аргументы и факты|author=Анастасия Переверзева|date=2018-02-21}}
- . sports.ru. 15 червня 2020. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 202]-06-21.
- Елена Чистова (30 серпня 2020). . championat.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
- . sports.ru. 7 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- . tass.ru. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- . championat.com. 5 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- . sports.ru. 3 листопада 2019. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . sport24.com. 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- . sports.ru. 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . sports.ru. 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . sports.ru. 7 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . sports.ru. 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- . sports.ru. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . championat.com. 19 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
- "isuresults-6649"
- (англ.). ISU Results. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2019.
- . Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- . Интерфакс/Meduza. 21 лютого 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ . ISU Results. Міжнародний союз ковзанярів. 10 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.