Данило Маркович Глейхенгауз (рос. Дании́л Ма́ркович Глейхенгауз; нар. 3 червня 1991, Москва) — російський фігурист, який виступав в одиночному катанні та спортивних танцях на льоду, з 2014 року російський тренер і постановник програм Центру спорту та освіти Самбо-70, відділення фігурного катання «Кришталевий» у групі Етері Тутберідзе. Заслужений тренер Росії (2019).
| Глейхенгауз Данило Маркович | |
|---|---|
| рос. Даниил Маркович Глейхенгауз | |
| Народився | 3 червня 1991 (32 роки) Москва, СРСР |
| Країна | Росія |
| Діяльність | фігурист, танцівник на льду, хореограф, тренер із фігурного катання |
| Відомі учні | Медведєва Євгенія Арманівна, Загітова Аліна Ільназівна, Щербакова Ганна Станіславівна, Турсинбаєва Елізабет Байтаківна, Косторна Альона Сергіївна, Трусова Олександра Вячеславівна, Квітелашвілі Моріс Михайлович, Валієва Каміла Валеріївна і Sofia Akatyevad |
| Знання мов | російська |
| Нагороди | |
|
Поставив багато програм, у тому числі й коротку програму олімпійської чемпіонки 2018 року у жіночому одиночному катанні Аліни Загітової. Працював з багатьма тренерами: Наталією Примаченко, Оленою Водорєзовою, Всеволодом Гольманом, Наталією Дубинською та Віктором Кудрявцевим.
Біографія ред.
Батько — Марк Самуїлович Глейхенгауз (7 липня 1948 — 13 листопада 2010) — російський режисер і кінооператор, мати — Людмила Борисівна Шалашова 15 січня 1948 — 29 серпня 2019) — колишня балерина Большого театру.
Спортивна кар'єра ред.
Данило Глейхенгауз почав займатися фігурним катанням у віці чотирьох років. Змінив кілька тренерів, працював із Віктором Кудрявцевим, став третім на Першості Росії серед юніорів. Відібрався на юніорський Чемпіонат світу 2007 року, в ході змагання отримав травму.
За словами Олексія Мішина Данило Глейхенгауз — спортсмен запам'ятався вже тоді, що виділявся, художнім даром, з середньою стабільністю.
Через травму у віці 18 років Глейхенгауз перейшов з одиночного катання в танці. Почав кататися у групі Олександра Жуліна з Ксенією Коробковою. У сезоні 2011/12 вони виграли два міжнародні турніри: Меморіал Павла Романа та NRW Trophy, на Першості Росії стали одинадцятими. У цей час у Данила помер батько, і він почав сам забезпечувати сім'ю. Таким чином Глейхенгауз завершив свою спортивну кар'єру.
У 2012 році закінчив Російський державний університет фізичної культури.
Данило Глейхенгауз зайнявся тренерською діяльністю та виступами в шоу Іллі Авербуха: спочатку у групових номерах, а потім і з невеликими сольними партіями.
Тренерська діяльність ред.
Після Олімпіади-2014 у Сочі спробував себе як тренер і постановник програм у групі Етері Тутберідзе. З кінця 2014 року став частиною команди Етері Тутберідзе.
На думку Олексія Мішина, буде справедливим поставити в один ряд з Етері Тутберідзе такі постаті, як Данило Глейхенгауз та Сергій Дудаков, як команду, яка сформувала найбільш очевидну перевагу в рамках жіночого одиночного катання.
Спортивні досягнення ред.
У танцях на льоду ред.
(з Ксенією Коробковою)
| Змагання | 10/11 | 11/12 |
|---|---|---|
| Міжнародні серед юніорів | ||
| NRW Trophy | 1 | |
| Pavel Roman Memorial | 1 | |
| Національні | ||
| Першість Росії серед юніорів | 11 | |
| Фінали Кубка Росії | 8 (кмс) |
В одиночному катанні ред.
| Змагання | 02/03 | 03/04 | 04/05 | 05/06 | 06/07 | 07/08 | 08/09 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міжнародні серед юніорів | |||||||
| Чемпіонат світу серед юніорів | 19 | ||||||
| Етапи юніорського Гран-прі: Канада. | 7 | ||||||
| Етапи юніорського Гран-прі: Великобританія | 5 | ||||||
| Triglav Trophy | 8 | ||||||
| Національні | |||||||
| Чемпіонат Росії | 17 | ||||||
| Фінали Кубка Росії | 1 | 6 | |||||
| Першість Росії серед юніорів | 17 | 3 | 9 | 8 | |||
| Спартакіади учнів Росії | 1 | 2 | |||||
| Відкрита першість Москви | 6 | 6 |
Нагороди ред.
- Медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня (29 червня 2018 року) — за успішну підготовку спортсменів, які досягли високих спортивних досягнень на XXIII Олімпійських зимових іграх 2018 року в місті Пхенчхані (Республіка Корея)
Примітки ред.
- ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00007354.htm
- Ольга Ермолина (21 июля 2017). (рос.). fsrussia.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2018.
- (рос.). Sports.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 1 листопада 2019.
- ↑ Алексей Мишин. [1] — Litres, 2020. — 347 с. — ISBN 978-5-04-213288-9. з джерела 9 лютого 2022
- . Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2018.
- FSkate.ru. . www.fskate.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 9 лютого 2022.