Загвіздя Загві здя село Івано Франківського району Івано Франківської області Лежить на лівому березі річки Бистриці Сол

48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472Координати: 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472

Водойми

Бистриця Солотвинська, Черешенків

Місцева влада

Адреса ради

77450 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Загвіздя вул.Липова

Карта

Загвіздя

Мапа

Загвіздя у Вікісховищі

Клімат Редагувати

Клімат району помірно континентальний. Середні температури липня +18 С, січня — мінус 5 С. Середня річна кількість опадів 600—800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40 — 78 днів).

Географія Редагувати

Північно-східною околицею села тече потік Черешенків.

Історія Редагувати

Село засноване до 1394 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі.

Під час визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького 50 жителів села приєдналися до повстанців загону С. Г. Височана.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне.

В 1949 році створено колгосп «Авангард», який 1968 року реорганізований у птахофабрику «Авангард».

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,35%
російська	0,49%

Пам'ятки археології Редагувати

Поселення Загвіздя І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки; верхньодністровська група, ІІІ етап.
Поселення Загвіздя ІІ, багатошарове: мезоліт; голі-градська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів; Київська Русь.
Поселення Загвіздя ІІІ (трипільська к-ра).
Поселення Загвіздя IV (мезоліт).
Поселення Загвіздя V (голіградська культура фракійського гальштату).
Поселення Загвіздя VI (мезоліт)

Походження назви Редагувати

За народними переказами, кілька століть тому на території теперішнього села Загвіздя був лише хутір, з усіх боків оточений лісами. Можливо, що й первісною назвою цього хутора, як вказується у книзі «Топонімічні назви населених пунктів Покуття», була назва Загосдзе (1373 р.). До села вела заболочена дорога. Тоді про таку дорогу склали приказку: «Туди поїдеш, як загвоздишся — з багна не вилізеш». Назва села утворена від слів «гвіздь, гваздами^{[прояснити]}», які дуже давно, як пояснює «Словник народних термінів» (1984 р.) означали «болото, бруднити».

Сьогодення Редагувати

У селі є церква, школа, спортивний майданчик, дитячий садочок,бібліотека, будинок культури, клуб, медпункт, аптека, ресторан, мотель, сауна та багато магазинів.

Соціальна сфера Редагувати

Парафія УГКЦ, парох о. Іван (Шевчук)
ДНЗ ясла-садок «Сонечко».
Загвіздянський ліцей.
Будинок культури (бібліотека, кінозал, спортзал).
Адміністративний будинок (лікарська амбулаторія, кабінет стоматолога, аптека, перукарня, ательє, відділення зв'язку, ощадна каса).
Магазини: «Легенда», «Гостинець», «Святковий» та багато інших.
Ресторан-бар «Святковий», «Мангал», «Наталі».

Підприємства Редагувати

Птахофабрика ЗАТ «Авангард», що стала материнською компанією, на основі якої виник агрохолдинг «Авангард».
Кахельно-черепичний завод Івано-Франківського управління цегельних заводів.
ТОВ «Керамікбудсервіс» — виробництво керамічної цегли.
Навчально-виробничий корпус ІФТУНГ № 6.

Архітектура Редагувати

Українська Греко-католицька Церква Св. Івана Хрестителя (1932)

Відомі люди Редагувати

Ленкавський Степан Володимирович (6 липня 1904, Угорники — 30 жовтня 1977, Мюнхен) — ідеолог Організації Українських Націоналістів (ОУН). Після загибелі С. Бандери, очолював Провід ОУН (1959-68).
Драганчук Павло Іванович — голова сільської ради (обраний 2015).
Костишин Ярослав Мирославович (19 червня 1981, Загвіздя — 27 жовтня 2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Сбруєва Аліна Анатоліївна — український педагог.
Стрільців Василь Степанович (13 січня 1929, Загвіздя — 16 травня 2004, Івано-Франківськ) — учасник українського національно-визвольного руху, член Української Гельсінської Групи.
Ципердюк Іван Михайлович — поет.
Карина Ткачук — чемпіонка Європи 2018 року серед юнаків з Таеквон-До ІТФ.

Світлини Редагувати

Відео Редагувати

Загвіздя 2013, https://www.youtube.com/watch?v=czgz24krC5g
Загвіздя 2014, https://www.youtube.com/watch?v=Qek-B1v2jJM
Загвіздя 2015, https://www.youtube.com/watch?v=9GOgPHA_WpY
ЖИВИ.ЛЮБИ.ЗАГВІЗДЯ — https://www.youtube.com/watch?v=_HmQw9rf4Ic

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання Редагувати

facebook-комьюніті Загвіздя
[https://www.instagram.com/zahvizdyalook/}}
Загвіздя на twitter
Проліски [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]- відео
Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
Wordpress. https://zahvizdya.wordpress.com/ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.

[2] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[3] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних