Завідняк Богдан Теодорович Ця стаття потребує істотної переробки Можливо її необхідно доповнити переписати або вікіфікув

Богда́н Теодо́рович Завідня́к (нар. 1966, Борислав) — український поет, перекладач і науковець, кандидат філософських наук, доктор філософії (Ph.D.), доцент кафедри філософії Українського католицького університету у Львові, викладач Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського.

Богдан Теодорович Завідняк
Народився	1966(1966) Борислав
Громадянство	УРСР → Україна
Діяльність	перекладач
Відомий завдяки	поет, науковець
Alma mater	Папський Урбаніанський університет
Науковий ступінь	кандидат філософських наук
Членство	НСПУ
Посада	доцент Українського католицького університету

З життєпису Редагувати

Випускник Папського університету св. Урбана в Римі 2001 року.

Перекладач і упорядник:

«Вибрані твори» Аннети фон Дросте-Гюльсгоф, у двох томах. Борислав 2001.
двох підручників з Метафізики Т. Альвіри, Л. Клявеля, Т. Мелендо, — 2002, та Б.Мондіна, — 2010, Теодицеї А. Гонсалеса та ін.

Переклав вибрані поезії німецьких поетів: А. Ґрифіюс, І. Кант, король Людвіґ І, А. фон Плятен-Галлермюнде, К. Брентано, Ф. Грільпарцер, Й. фон Айхендорф, Й. В. Ґете, Й. Х. фон Цедлітц, Аннети фон Дросте-Гюльсгоф, Новаліс, К. граф цу Штольберг, Г. Гайне, Ф. Гальм, І. Ган-Ган, король Людвіґ ІІ, кн. Єлизавета І, Е. фон Шенайх-Каролят, Р. М. Рільке, Б. фон Мюнхгавзен, Х. Морґенштерн, Р. Демель, Д. фон Лілієнкрон, Е. Меріке, Т. Шторм, Г. фон Ле Форт, М. Гайдеґер, М. Е. Беккер, італійських поетів: Ф. Петрарка, Мікеланджело Буонарроті, В. Колонна, Г. Стампа, Д. Пасколі, Е. Монтале, французьких: А. М. Л. де Ламартін, М. Деборд-Вальмор, П. Ж. Жув, П. Деланое, К. Лемель, англійських поетів: Д. Донн, Е. Марвелл, Р. Бернз, В. Вордсворт, А. лорд Теннісон, Д. Г. Ньюмен, Вістен Г'ю Оден, Л. Коен, Д. Леннон, П. Маккартні, пісні ВІА АББА, еспанських поетів: св. Хуан де ла Крус, А. Ф. Аймеріч, польських ліриків: Я. Кохановський, А. Асник, Л. Стафф, К. І. Галчинський, К. Пшерва-Тетмайєр, В. Белза, Б. Лесмян, Ю. Тувім, К. Войтила, А. Новак, Я. Твардовський, Л. Конопінський, А. К. Торбус, А. Ґнаровський, Е. Бриль, російських: Г. Державін, О. Пушкін, М. Лермонтов, Є. Баратинський, Ф. Тютчев, А. Фет, В. Іванов, М. Гумільов, І. Сєвєрянін, О. Блок, С. Єсєнін, Б. Пастернак, А. Ахматова, Є Євтушенко, А. Вознесенський, Р. Рождественський, Л. Міллер, Л. Дербеньов, О. Лосєв, Й. Бродський, грузинських поетів: Н. Бараташвілі, давньогрецьких філософів: Парменід, Клеанф, Аристотель, Золоті вірші піфагорійців, твори латинських поетів: Горацій, Овідій, з вагантів, мислителів схоластів: Гуго Сен-Вікторського, св. Бонавентури, св. Томи Аквінського, з давньогрецької Псевдо-Діонісія Ареопагіта та ін.

Автор шести поетичних збірок, філософських нарисів та монографій:

«Фіалкова флейта» — «Посвіт»: Дрогобич, 2006. — 116 с.
«Калинове вікно. Друга книга лірики і перекладів» — «Посвіт»: Дрогобич, 2007.— 252 с.
«Сонце вечорове. Лірика та переклади [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]. Книга третя» — Сполом: Львів 2015. — 380 с.
«Почерк часу. Лірика та переклади [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]. Книга четверта» — Сполом: Львів 2016. — 352 с.
«Діадема. Лірика та переклади [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]. Книга п'ята» — Сполом: Львів 2017. — 408 с.
«Обручка. Лірика та переклади. Книга шоста» — Сполом: Львів 2018. — 392 с.
Філософський нарис «Онтософія у ХХ столітті: фіаско чи успіх?» — «Коло»: Дрогобич, 2006. — 96 с.
У сяйві Богопізнання: Традиція містично-досвідної філософії Бога. — «Коло»: Дрогобич, 2011. — 120 с.
Золотисті клейноди: літературознавчі дослідження. Есеї, статті, рецензії. [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] «Сполом»: Львів, 2017. — 400 с.

Член НСПУ з 2016 р.

Дещо з опублікованого:

Баттіста Мондін. «Онтологія і метафізика» — серія «Підручники систематичної філософії», т. 3. Переклад з італійської Б. Завідняка. Місіонер: Жовква, 2010 — 284 с.
Баттіста Мондін. «Філософія релігії і теодіцея» — серія «Підручники систематичної філософії», т. 4. Переклад з італійської Б. Завідняка. Місіонер: Жовква, 2012 — 208 с.
Баттіста Мондін. «Логіка, семантика і гносеологія» — серія «Підручники систематичної філософії», т. 1. Переклад з італійської Б. Завідняка. Місіонер: Жовква, 2017 — 248 с.
«Християнство у творчості Б.-І Антонича. Спроба філософсько-богословського синтезу „Альфа та омега“ поетики Антонича», «Актуальні напрями дослідження Лемківщини: історія, постаті, говір», Львів 2008,
«Тесля слова. Про метод філігранної творчости Ігоря Качуровського», матеріали Всеукраїнської наукової конференції, Ніжин 2009 // Ігор Качуровський: від Крут до "Старої Европи. "Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Крути. 16 листопада 2008. Ніжин 2009. — С. 23-29.
Аннета фон Дросте-Гюльсгоф. «Вибрані поетичні твори: поезія» — журнал світової літератури «Всесвіт», 2010, переклад з німецької та примітки, № 5-6. Київ 2010. — С. 225—232.
«Духовна спадщина Аннети фон Дросте-Гюльсгоф», журнал світової літератури «Всесвіт», 2010,
Ідея «внутрішнього чернецтва» і глобалізаційні виклики: теологія XX століття лицем до людини // «Людина та її ідентичність у добу глобалізації». Матеріали міжнародної міждисциплінарної конференції. М. Львів. 29-30 червня 2010 р. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка 2010. — С. 116—118.
«Трансцендентна реальність у Філона Олександрійського», «Наукові записки. Серія „Філософія“», Острог, видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011,
Трансцендентна реальність і концепція «меторіос» у Філона Олександрійського // «Гілея» № 44, 2 (Київ 2011). — С. 404—412.
Поняття трансцендентного у Філона Олександрійського // «Гілея» № 46, 4 (2011). — С. 453—462.
Теодицейні погляди Григорія Сковороди // «Парадигма Sacrum & Profanum у літературі та культурі». Випуск 5. Збірник наукових праць. Кафедра мовної та міжкультурної комунікації. Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка. Дрогобич 2011. — С. 121—127.
Понятие трансцендентного в семантическом пространстве Филона Александрийского // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Вип. 41, Серія «Теорія культури і філософія науки», № 940, Харків, 2011. — С. 89—94.
Концепція трансцендентності у Філона Олександрійського // «Мультиверсум». Філософський альманах, гол. ред. В. В. Лях, Вип. 2 (100), Київ, 2011. — С. 55—63.
виступ на конференції — «Франко і германський дух. Ідейно-естетичні підходи Івана Франка у популяризації німецькомовного письменства», у матеріали конференції.
«Северин Боецій. Богословські трактати», УКУ, Львів, 2007, вступна стаття, у співавторстві з Ростиславом Параньком.
Богопізнання Памфіла Юркевича // «Парадигма Sacrum & Profanum у літературі та культурі». Випуск 6. Збірник наукових праць. Кафедра мовної та міжкультурної комунікації. Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка. Дрогобич 2012.— С. 262—278.
«Проблема прометеїзму в європейській культурі» // Наукові записки УКУ. Число ІІІ. Філософія І. Львів 2012. — С. 181—194.
Буття як прагнення в Артура Шопенгауера і Моріса Блонделя: Діалектика песимізму і оптимізму. // «Філософія Артура Шопенгауера і сучасність». Матеріали міжнародної наукової конференції 2011 р. ЛНУ ім. І. Я. Франка. Львів 2012. — С. 150—159.
Філософія етногенезу: чому «етногенез доіндоєвропейців та арійців» українською? // В. Кирій, Л. Сікора. Етногенеза арійських та доіндоєвропейських народів: історико-етнологічне дослідження. «Піраміда»: Львів 2012. — С. 809—825.
Гаррі Вольфсон. Огляд ключових філонознавчих праць гарвардського ученого // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 69 (№ 2), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 567—572.
Проблема зла у Філона Олександрійського // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 70 (№ 3), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 530—534.
Богопізнання велетнів українського духа: митрополитів Андрея Шептицького і Йосифа Сліпого // Бойківщина. Науковий збірник. Т. 4. Упор. ред. О. Німилович. «Коло»: Дрогобич 2013. — С. 11—30.
«До джерел естетики німецького романтизму: класики і романтики» // «Всесвіт» Журнал іноземної літератури. № 11—12. Київ 2013. — С. 225—232.
Філонознавці ХХ ст.: Роберто Радіче і Джованні Реале // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 71 (№ 4), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 587—591.
Трансцендентність і провидіння у Філона Олександрійського // Вісник Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, № 9/2. Том 21. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. / Гол. ред. О. С. Токовенко. Випуск 23 (2), (Дніпропетровськ, 2013). — С. 120—126.
Числовий символізм у Філона Олександрійського // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 72 (№ 5), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 622—627.
Антропо-психологічний вимір алегоризму у Філона Олександрійського // «Гілея».. Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 73 (№ 6), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 159—161.
Порівняльний аналіз концепцій споглядання Божества у Філона Олександрійського та філософів Середньовіччя // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 74 (№ 7), (ВІР УАН. Київ, 2013). — С. 257—259.
Платонівські ідеї у вченні Філона Олександрійського про Логос // Традиція і культура. Платон. Актуальність філософської традиції. Матеріали міжнародної наукової конференції 29-30 листопада 2013 р. Частина 1. Асоціація «Новий Акрополь», Національний університет «Острозька академія», Філософський факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, Інститут філософської освіти і науки НПУ ім. М. П. Драгоманова, Інститут проблем виховання НАПН України. Київ, 2013. — С. 6—7.
Баттіста Мондін. «... слабкий філософ, який згасив смолоскип істини, може вважати себе зрадником призначення і покликання філософа». Інтерв'ю з о. Б. Мондіном. Розмову підтримував Б. Завідняк // «Всесвіт». № 7—8. 2013. — С. 257—262.
Педагог і мудрець з Могилянки // Романтичні пригоди «Кота в чоботях» Людвіг Тік, Шарль Перро, Якоб та Вільгельм Грімми. Автор перекладів українською та російською мовами, приміток і наукової статті — Борис Шалагінов. Київ 2014. — С. 186—203.
Оцінка тематики єдності Бога і трансцендентального єдиного у Філона Олександрійського // Вісник Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Філософія і політологія в контексті сучасної культури Серія: Філософія і політологія / Гол. ред. О. С. Токовенко. Випуск 1 (9), (Дніпропетровськ, 2015). — С. 109—116.
Іван Гнатюк. Життя в безсмерті // «Золота пектораль». zolotapektoral.te.ua/bohdan-zavidnyak-poet-ivan-hnatyuk-zhyttya-v-bezsmerti/ 08.03.2015.
Поетове П'ятикнижжя. Про Ігоря Нижника. // «Золота пектораль». 09.02.2015.
Особові та сотеріологічні божественні імена: спроба феноменологічного обґрунтування божественної ономатології // Наукові записки Українського католицького університету. Число V. Богослов'я. Випуск 2. Львів 2015. — С. 463—482.
Містично-богословські джерела Богопізнання в любові Григорія Сковороди: на матеріалі агапічного богослов'я Філона Олександрійського і Діонісія Ареопагіта // Античні витоки європейської раціональності: до 2400-річчя Арістотеля. Матеріали XXIV Харківських міжнародних сковородинівських читань. 23—24 вересня 2016 року. Сковородинівка-Харків «Майдан» 2016. — 139—151.
Метафорика «Птахокардії» або «Ordo amoris» Світлани-Майї Залізняк // «Рідний край». Альманах. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Голов. ред. М. Степаненко. — 2016. — № 1.— С. 187—190.
Петро Ліницький і його праця «Вчення Платона про Божество» // Наукові записки Дрогобицької духовної семінарії. Ювілейний випуск (до 20-ліття семінарії). Дрогобич 2016. — С. 58—71.
Філологія і мелос: дискурс взаємодії // «Первісність життєвих змагань». Студії з україністики. Випуск XVIII. Частина І. Науковий збірник на пошану доктора філологічних наук, професора, академіка Академії Вищої школи України Миколи Зимомрі. / Упор. М. Ткачук, І. Зимомрі. Заг. ред. Р. Радишевського, М. Ткачука, І. Зимомрі, І. Добрянського. Київ—Ужгород—Дрогобич: Посвіт, 2016. — С. 105—109.
До джерел філософського мислення Баттісти Мондіна // Дні науки філософського факультету. 25-26 квітня 2017. Міжнародна наукова конференція. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Матеріали доповідей та виступів. Частина 1. / Редкол. А. Є. Конверський [та ін.]. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет» 2017. — С. 106—108.
Бог релігійних мислителів-поетів // Наукові записки Українського католицького університету. Число X. Богослов'я. Випуск 4. Львів, 2017. — С. 173—197.
Містично-богословські джерела богопізнання в любові Григорія Сковороди: на матеріалі агапічного богослов'я Філона Александрійського, Ареопагіта і Рішара Сен-Вікторського // «Античний ерос в інтерпретації Григорія Сковороди: філософські контексти та культурні відгомони». Матеріали ІІІ Міжнародного Сковородинського колоквіуму. Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 11—12 червня 2015. В-во Майдан, Харків, 2018. — С. 75—122.
Філософія оптимізму. Про філософсько-богословську спадщину о. Баттісти Мондіна // Наукові записки Дрогобицької духовної семінарії. Випуск 3. Дрогобич, 2018. — С. 39—77.
Поет Іван Гнатюк. Життя в безсмерті // Іван Гнатюк. Життя і творчість. Документи, світлини, ілюстрації, твори, спогади, літературознавчі матеріали, листи. Упор. Галина Капініс. Серія: Літературні профілі. Львів, Сполом 2018. — С. 153—165.
Блаж. Антоніо Розміні-Сербаті та Імануїл Кант: теодицейні розбіжності філософів // Матеріали наукової конференції «500 років Реформації». Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. Кафедра філософії та економіки. Львів, 2017. — С. 90—94.
Філонознавці ХХ ст.: Б. Мондін, А. Маддалена і А.-Ж. Фестюжьєр. Огляд ключових філонознавчих праць // Evropský filozofický a historický diskurz. EUROPEAN PHILOSOPHICAL AND HISTORICAL DISCOURSE. — Svazek 3, 4. vydání (том 3, вип. 4). — Jižní Palmíra, Brno, 2017. — Р. 12 — 17.
Алегоризм як метод у Філона Олександрійського // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету Серія: Історія. Філософія. Політологія: зб. наук. праць. — Вип. No 14. — Одеса: Фенікс, 2017. — С. 34—39.
Порівняльний аналіз проблематики зла у Філона Олександрійського і мислителів античності та Середньовіччя // Вісник Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Філософія і політологія в контексті сучасної культури. Серія: Філософія / Гол. ред. О. С. Токовенко. Випуск 5 (20), Дніпро, 2017. — С. 10-18.
Теодіцея Фрідріха Шеллінґа // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 127 (№ 12), (ВІР УАН. Київ, 2017). — С. 164—169.
«Deus semper major» або теодицея Еріха Пшивари // Українське релігієзнавство, 84, 2017. — С. 67—73.
Теодіцея Сьорена К'єркеґора // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Серія 7. Релігієзнавство Культурологія Філософія: [зб. наукових праць] / ред рада В. П. Андрущенко (голова); за ред. Н. Г. Мозгової. — Київ Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. — Вип. 38 (51). — С. 157—166.
Сили, Пневма та Ідеї у Філона Олександрійського // «Актуальні проблеми філософії та соціології» № 20, Одеса, 2017. — С. 25—28.
Філонознавці ХІХ—ХХ ст. М. Мурєтов, В. Іваницький та ін.: огляд основних філонознавчих праць // "Власть и общество (История, Теория, Практика), 44 (4). Тбилиси, 2017. — C. 119—131.
Теодицея Бенедикта Спінози // «Схід». Аналітично-інформаціний журнал. Листопад-грудень, 6(152), Маріуполь 2017. — С. 91—97.
Порівняльний аналіз концепцій трансцендентного виміру Божества у Філона Олександрійського та філософів античності // Вісник Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Філософія і політологія в контексті сучасної культури Серія: Філософія і політологія / Гол. ред. О. С. Токовенко. Випуск 6 (21), (Дніпро, 2017). — С. 29—36.
Теодіцея Ґеорга Вільгельма Фрідріха Геґеля // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 130 (3), (ВІР УАН. Київ, 2018). — С. 167—171.
Теодіцея Ісаака Ньютона і Чарльза Дарвіна // «Гілея». Науковий вісник. Збірник наукових праць. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Випуск 131 (№ 4), (ВІР УАН. Київ, 2018). — С. 186—191.
Теодицея Антоніо Розміні-Сербаті // Науковий журнал. «Практична філософія» 4 (№ 66). Київ, 2017. — С. 43—50.
Природне богослов'я Раймунда Луллія // Науковий вісник НУБіП (Національний університет Біоресурсів і Природокористування України) України. Серія «Гуманітарні студії» № 295 (Київ, 2018). — С. 116—126.
Теодіцея Іммануїла Канта // Науковий журнал. «Практична філософія» 4 (№ 70). Київ, 2018. — С. 118—125.
Теодіцея Моріса Блонделя // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 799. Філософія. Збірник наукових праць. Чернівці, Чернівецький національний університет, 2018. — С. 111—116.
«Інтимне дихання епохи» Ігоря Павлюка // «Дзвін». Березень № 6. Львів, 2018. — С. 192—193.
Богдан Стельмах, поет ліричного тайнопису // Богдан Стельмах. Життя і творчість. Літературні профілі. Львів, Сполом, 2018. — С. 46—47.
Петрарчині мотиви у творчості Ігоря Качуровського // «Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського». Всеукраїнський віршознавчий семінар. До 100-річчя від дня народження. Київ, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. — С. 126—175.
Петрарчині мотиви у творчості Григорія Сковороди // «Творчість Г. С. Сковороди як метатекст української культури». Матеріали XXVI Харківських міжнародних сковородинівських читань (ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди») 28-29 вересня 2018 року). — Харків: «Майдан», 2018. — С. 121—139.
Про Логос у Філона Александрійського // Наукові записки. Українського католицького університету, Число ХІІ. Богослов'я. Випуск 6. Львів, 2019. — С. 121—136.
Провидіння і свобода: Контроверсійність молінізму і баньєсіанства // «Феномен свободи у контексті цивілізаційних викликів ХХІ століття». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 23—24 травня. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. Кафедра філософії та економіки. Львів, 2019. — С. 124—133.
«Поема про білу сорочку» Івана Франка як ідейно-філософський переспів хорватського епосу // Україна і Хорватія: історичні паралелі. Матеріали Другої міжнародної хорватсько-української наукової конференції, 1—3 червня 2017 року, Дрогобич—Трускавець—Східниця—Уріч / Упорядник В. Пограничний — Дрогобич, 2019 — С. 333—353.
Евдемонологічний доказ існування Божого буття // «Щастя та цивілізаційний розвиток». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 14—15 листопада. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. Кафедра філософії та економіки. Львів, 2019. — С. 102—109.
Публікації в електронних виданнях:
Богдан Завідняк. Любов — це зустріч вдалині… // Християнин і світ xic.com.ua/…/271-ljubov-ce-zustrich-vdalyni
Богдан Завідняк. Наталія Гурницька — Золота Пектораль // zolotapektoral.te.ua/…/bohdan-zavidnyak-natali…Богдан Завідняк. [Про роман Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону»]. 09.07.2014 КРИТИКА, РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ, ЛІТЕРАТУРНІ …
Богдан Завідняк. Наталя Пасічник. «Пастух бджіл» Archives // zolotapektoral.te.ua/…/bohdan-zavidnyak-natal… Богдан Завідняк. Аріаднина нитка сучасності у збірці «Пастух бджіл» Наталії Пасічник. 08.07.2014 КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ, КРИТИКА, РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ, …
Завідняк Богдан | Жінка-УКРАЇНКА — Головна ukrainka.org.ua/zavidnyak-bohdan. Богдан Теодорович Завідняк (нар. 1966), випускник Папського університету святого Урбана в Римі (1992—2001). Перекладач і упорядник "Вибраних …
Богдан Завідняк. Григорій Сковорода сучасними очима // «Жінка-Українка». ukrainka.org.ua/bohdan-zavidnyak
Поетично — філософський світ Богдана Завідняка // bozhena1972.blogspot.com/…/blog-post_28.ht…28 нояб. 2014 г. — 20 листопада в центральній міській бібліотеці відбулася творча зустріч «Поетично — філософський світ Богдана Завідняка».
«Всесвіт митця освячений любов'ю». Про творчий вечір Богдана Завідняка. Борислав. Офіційний сайт міської ради. — Головна boryslavmvk.gov.ua/index.php?start=32. В читальній залі центральної бібліотеки для дорослих відбулась творча зустріч на тему: «Поетично-філософський світ Богдана Завідняка». Детальніше..
Поезія Богдана Завідняка — Християнин і світ www.xic.com.ua/…/311-poeziji-bogdana-zavid…Ці образи ясні серед жінок. Велична, недосяжна і майлива, Привітна й лагідна у всі часи. В Успінні сяє світлість особлива, Мов янголині линуть голоси.
Духовна велич Львова. Інтерв'ю з Богданом Завідняком. 2015.
Б. Завідняк. Доповідь на тему: Українська богопізнавальна традиція // Київський університет ім. М. Драгоманова. Відеозапис матеріалів конференції 2017
Рецензії на переклади Б. Завідняка: В. Петрушенко. Розширення горизонтів вітчизняної філософської думки. Рецензія до виходу українською мовою праці Б. Мондіна Онтологія і метафізика // Вісник кафедри філософії Університету «Львівська політехніка». Львів 2011. — С. 120—123.
Віталій Мазуренко. Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. Мондін Баттіста. Підручник систематичної філософії: Том 3. Онтологія і метафізика / Пер. з італ. Б. Завідняка.— Жовква: Місіонер, 2010. — 284 с. // сайт кафедри філософії УКУ.
Ганна Трегуб. Путівник у метафізичному морі. Український переклад “Онтології і метафізики” Баттісти Мондіна. // Всесвіт. № 7—8. 2012. — С. 239—242.
Р. Соловчук. Співець небесної діадеми. Літературний портрет Богдана Завідняка // Франкова нива. Літературний альманах, Випуск 3. Львів, Сполом, 2018. — С. 392—421.

Посилання Редагувати

Духовна спадщина Аннети фон Дросте-Гюльсгоф [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Нагуєвичі, 1-2 вересня 2007."Посвіт": Дрогобич 2008. — С. 194—221.