www.wikidata.uk-ua.nina.az

Завдіту I Завдіту амх ዘውዲቱ 29 квітня 1876 2 квітня 1930 імператриця Ефіопії друга дочка Менеліка II амх ዘውዲቱ 90px Прапор

Завдіту I

Завдіту (амх. ዘውዲቱ; 29 квітня 1876 — 2 квітня 1930) — імператриця Ефіопії, друга дочка Менеліка II.

Завдіту I
амх. ዘውዲቱ
Завдіту I
[[Файл:|90px|]]
27 вересня 1916 — 2 квітня 1930 року
Попередник: Іясу V
Наступник: Хайле Селассіє I
 
Народження: 29 квітня 1876(1876-04-29)
Харер, Ефіопія
Смерть: 2 квітня 1930(1930-04-02) (53 роки)
Аддис-Абеба, Ефіопія
Поховання: Imperial Palace, Addis Ababad
Країна: Ефіопія
Релігія: Ефіопська православна церква
Рід: Соломонова династія
Батько: Менелік II
Мати: Абечі
Шлюб: Гугса Воле
Діти: N. Gwanguld і N. Gugsad

 Медіафайли у Вікісховищі

Була проголошена імператрицею після усунення від влади її племінника Іясу V в результаті державного перевороту 1916 року, стала першою жінкою на ефіопському престолі з часів Цариці Савської. Не була повновладною правителькою країни — ініціатори зведення дочки Менеліка на престол призначили регентом при ній раса Тефері Меконнена, який став, по суті, співправителем імператриці. У період протистояння младо- та староефіопів, що припав на роки правління Завдіту, остання підтримувала консервативні староефіопські кола, виступаючи проти модернізації країни за європейським зразком і встановлення тісних контактів з іноземними державами.

Родина Редагувати

Завдіту народилась 29 квітня 1876 року в Харері, у родині правителя провінції Шоа Сале Мар'яма, та його дружини войзеро Абечі, що належала до одного з ефіопських аристократичних родів. Завдіту, яка народилась невдовзі після повернення батька з полону в Мекделі, стала другою дитиною Сале Мар'яма: до того моменту у нього вже була дочка Шоуарег від першого шлюбу. За кілька років після народження Завдіту Абечі померла, а батько був змушений доручити виховання дочки няням, а згодом — своїй новій дружині, Таїту Бетул, з якою майбутня імператриця упродовж всього їхнього спільного життя зберігала теплі стосунки.

Семирічною дівчинкою Менелік II видав її заміж за раса Арая, сина імператора Йоганниса IV. Після смерті раса Арая Завдіту вдруге видали заміж за деджазмача Вебе, а потім за раса Гугсу Воле. Під час хвороб імператора вона приїхала до Аддис-Абеби й перебувала з батьком. 1909 року була втягнута до боротьби за владу між прибічниками імператриці Таїту й онука Менеліка Ліджа Іясу. Таїту мала на меті проголосити спадкоємицею престолу Завдіту, а ї чоловіка раса Гугсу — регентом при ній. Однак тоді той план здійснити не вдалось — 1910 року шоанська знать змусила Таїту відмовитись від своїх планів та обмежитись лише піклуванням про хворого Менеліка. Після смерті останнього за наказом Ліджа Іясу Завдіту була змушена залишити столицю та поїхати до Фале, де перебувала до вересня 1916 року. До Аддис-Абеби вона повернулась на запрошення змовників за кілька днів до перевороту. Вирішальним фактом у її сходженні на престол виявилось те, що вона була дочкою Менеліка, її ж особисті якості ролі не відігравали.

Правління Редагувати

Прихід до влади Редагувати

27 вересня 1916 року в бенкетній залі імператорського палацу, де були присутніми міністри, крупні шоанські й південноефіопські феодали, абуна Матеос X й ечеге, противники Іясу V, скориставшись відсутністю монарха, оголосили про його усунення від влади. Для змовників було важливо зберегти спадковість, тому шоанське угрупування проголосило імператрицею Завдіту. Регентом при новій правительці став її кузен, Тефері Меконнен, який отримав титул раса. Призначаючи регента, який перетворився, по суті, на повноправного співправителя Завдіту, ініціатори перевороту керувались традиційним переконанням, що верховна влада не має утримуватись у жіночих руках. Окрім того, шляхом встановлення фактичного двовладдя змовники розраховували завоювати симпатії як представників північної аристократії, що мали міцні зв'язки з Завдіту, так і шоанських та південних феодалів, чию підтримку мав Тефері Меконнен. Первинного головний ініціатор змови, військовий міністр Габте Гійоргіс, розраховував, що обидва вони — як політично недосвідчена та раніше не причетна до державних справ Завдіту, так і молодий рас Тефері — обмежаться ролями лялькових правителів, а фактична влада тим часом буде зосереджена в руках шоанських феодалів, однак подальші події показали, що регента не влаштовував такий стан справ.

11 лютого 1917 року в Аддис-Абебі, у соборі Святого Георгія, відбулась коронація імператриці Завдіту. Для більшої пишності у момент, коли Завдіту вирушила на церемонію, електричне світло, яким до цього освітлювали лише імператорський палац, запалало усім шляхом її проїзду. Коронацію проводив абуна Матеос X. Того ж дня був коронований і рас Тефери, офіційно проголошений спадкоємцем престолу.

Виникнення в Ефіопії своєрідної подвійної структури державної влади задовольнило наміри й політичні амбіції низки крупних феодалів і, разом з тим, потягнуло за собою розкол у суспільно-політичній і соціально-економічній галузях життя держави на дві тенденції: прогресивної, чиї прибічники виступали за модернізацію країни, та консервативної — її представники наполягали на збереженні старих порядків. Останні об'єднувались навколо імператриці Завдіту, натомість прибічники модернізації мали підтримку молодого регента. Скинутий Іясу тим часом вжив кількох невдалих спроб повернутись до влади та після низки поразок деякий час переховувався у пустелі Данакіль.

Реформи раса Тефері Редагувати

До моменту проголошення Завдіту імператрицею Ефіопія була феодальною традиціоналістською державою, яка ще не сягнула централізації: фактична влада на місцях належала феодальній знаті, кожен регіон був відокремленим не лише у географічному, але й у політичному, етнолінгвістичному та етноконфесійному сенсах. У країні не було гарних доріг і радіозв'язку, між багатьма районами не було й телефонно-телеграфного сполучення. Відсталість демонструвала соціально-економічна структура Ефіопії: селянство перебувало у важких умовах, абсолютна більшість селян були безземельними. Окрім того, значну частину населення держави продовжували складати раби: 1914 року їх, за деякими даними, налічувалось близько 3-4 мільйонів.

Упродовж всього періоду правління Завдіту у країні тривала гостра боротьба двох основних феодальних угрупувань, що увійшли до історії як «младоефіопи» та «староефіопи». Перші, які підтримували раса Тефері Меконнена, активно виступали за технічну й соціальну модернізацію Ефіопії за європейським зразком, за розвиток освіти й економіки; вони висловлювались на користь розширення зовнішніх зв'язків та внутрішньої інтеграції з метою усунення соціальних суперечностей у межах держави, а також погоджувались із необхідністю централізації влади. Староефіопські кола, натомість, спирались на традиціоналістські ідеї, виступаючи проти централізації та за посилення об'єднувальної ролі трону й церкви в ефіопському суспільстві. Представники младоефіопського руху прагнули до встановлення в країні абсолютної монархії та зміцнення суверенітету країни, що уявлялось можливим лише за умови проведення реформ. Незважаючи на абсолютистські настрої, младоефіопи, однак, не розглядали як абсолютного монарха Завдіту й, натомість, усіляко намагались обмежити владу імператриці, нейтралізувати її прибічників, посилюючи тим самим позиції раса Тефері.

Украй консервативна, імператриця Завдіту стала негласним лідером староефіопів. Вона цікавилась релігійними справами набагато більше, ніж політичними, й була дуже набожною. Значний вплив на неї мали священики, а іноді навіть маніпулювали імператрицею. Разом з тим, незважаючи на релігійність, правителька не була цілковито усунута від державних справ і в тих випадках, що торкались її інтересів, рішучо застосовувала свою владу.

До певного моменту боротьба між прибічниками та противниками реформ мала характер палацових інтриг — представники сторін не вдавались до застосування зброї, оскільки враховували можливі наслідки збройних сутичок. Перший серйозний конфлікт між угрупуваннями стався 1918 року, коли рас Тефері розпустив уряд, сформований ще Менеліком II та реорганізований за Іясу V. У вересні того ж року, під час важкої хвороби регента, Завдіту знову призначила міністрів, включивши до їхнього складу частину членів попереднього кабінету. Рас Тефері був змушений погодитись з імператрицею.

На початку 1928 року староефіоп, деджазмач Сафо Балча, який керував провінцією Сідамо, підбурив збройне повстання проти раса Тефері, очоливши 10-тисячну армію, однак зазнав поразки. Невдача виступу Балчі спричинила суттєву занепокоєння у староефіопських колах, як і підписання того ж року угоди з Італією, що значно посилила позиції регента. У вересні 1928 року противники раса Тефері організували нову змову, спрямовану на повалення співправителя Завдіту, але знову безуспішну.

Останньої та найбільш масштабної спроби повалити Тефері Меконнена було вжито староефіопами на початку 1930 року — того разу збройне повстання проти регента очолив чоловік Завдіту рас Гугса Воле. Незважаючи на підтримку, надану йому деякими феодалами та племінними вождями, війська консорта були розбиті. На цьому багаторічна боротьба за владу в Ефіопії завершилась.

Незважаючи на користь, принесену діями регента Ефіопії, низка консервативних державних діячів, налаштованих ворожо до младоефіопів, об'єднались навколо постаті Завдіту та прийняли рішення про державний переворот. У вересні 1928 року між заколотниками та прибічниками регента відбулись незначні сутички, що закінчились перемогою краще озброєних та більш готових до бойових дій людей раса Тефері. Невдовзі після перемоги младоефіопів імператриця була змушена надати регенту титул негуса, а сама при цьому залишилась «царицею царів».

Примітки Редагувати

  1. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
    d:Track:Q217595d:Track:Q60d:Track:Q561458d:Track:Q46002746d:Track:Q18353479
  2. ↑ Shinn, Ofcansky, 2004, с. 25.
  3. Бартницький, Мантель-Нечко, 1976, с. 434.
  4. . (Біографія Завдіту на офіційному сайті ефіопської імператорської родини) (англ.). Emperial Ethiopia. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015. 
  5. Кобищанов Ю. М. Политическая жизнь Эфиопии в 1907–1910 гг. // Эфиопские исследования. История, культура. — М.: Видавництво «Наука». Главная редакция восточной литературы, 1981. стор. 122
  6. Цыпкин Г. В., Ягья В. С. История Эфиопии в новое и новейшее время. М.: «Наука». Главная редакция восточной литературы, 1989. стор. 125–126
  7. Бартницкий, Мантель-Нечко, 1976, с. 434.
  8. Ягья, 1978, с. 24—25.
  9. Бартницький, Мантель-Нечко, 1976, с. 433—434.
  10. Бартницький, Мантель-Нечко, 1976, с. 438.
  11. Ягья, 1978, с. 25.
  12. Ягья, 1978, с. 26—27.
  13. Ягья, 1978, с. 28—29.
  14. Ягья, 1978, с. 35—37.
  15. Ягья, 1978, с. 38.
  16. Ягья, 1978, с. 40—41.
  17. Ягья, 1978, с. 42—43.
  18. Ягья, 1978, с. 44—45.
  19. Ягья, 1978, с. 45.

Література Редагувати

  • Henze, Paul B. Layers of Time: A History of Ethiopia. — C. Hurst & Co, 2000. — 372 p. — ISBN 1-85065-393-3.
  • Metaferia, Getachew. Ethiopia and the United States: History, Diplomacy, and Analysis. — Algora Publishing, 2009. — 208 p. — ISBN 978-0-87586-645-1.
  • Roberts, A. D. The Cambridge history of Africa. — Cambridge University Press, 2008. — Vol. 7: from 1905 to 1940. — 994 p. — ISBN 0-521-22505-1.
  • Shinn, David Hamilton; Ofcansky, Thomas P. Historical Dictionary of Ethiopia. — Rowman & Littlefield, 2004. — 633 p. — ISBN 0-8108-4910-0.
  • Бартницкий А., Мантель-Нечко Н. История Эфиопии. — М. : Библиотека зарубежной африканистики, 1976. — 592 с.
  • Цыпкин Г. В., Ягья, В. С. История Эфиопии в новое и новейшее время. — М. : Наука, 1989. — 299 с.
  • Ягья, В. С. Эфиопия в новейшее время. — М. : Мысль, 1978. — 327 с.
  • Африка. Енциклопедичний довідник. Гол. ред. Громико А. А. Москва, «Советская энциклопедия», 1986. т. 1, стор. 563

Посилання Редагувати

  • . (Біографія Завдіту на офіційному сайті ефіопської імператорської родини) (англ.). Emperial Ethiopia. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015. 
  • ВРЕ. Вид. 3[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zavditu amh ዘውዲቱ 29 kvitnya 1876 2 kvitnya 1930 imperatricya Efiopiyi druga dochka Menelika II Zavditu I amh ዘውዲቱZavditu I Fajl 90px Prapor 91 a Imperatricya Efiopiyi27 veresnya 1916 2 kvitnya 1930 rokuPoperednik Iyasu VNastupnik Hajle Selassiye I Narodzhennya 29 kvitnya 1876 1876 04 29 Harer EfiopiyaSmert 2 kvitnya 1930 1930 04 02 53 roki Addis Abeba EfiopiyaPohovannya Imperial Palace Addis AbabadKrayina Efiopiya 1 Religiya Efiopska pravoslavna cerkvaRid Solomonova dinastiyaBatko Menelik IIMati AbechiShlyub Gugsa VoleDiti N Gwanguld i N Gugsad Mediafajli u VikishovishiBula progoloshena imperatriceyu pislya usunennya vid vladi yiyi pleminnika Iyasu V v rezultati derzhavnogo perevorotu 1916 roku stala pershoyu zhinkoyu na efiopskomu prestoli z chasiv Carici Savskoyi Ne bula povnovladnoyu pravitelkoyu krayini iniciatori zvedennya dochki Menelika na prestol priznachili regentom pri nij rasa Teferi Mekonnena yakij stav po suti spivpravitelem imperatrici U period protistoyannya mlado ta staroefiopiv sho pripav na roki pravlinnya Zavditu ostannya pidtrimuvala konservativni staroefiopski kola vistupayuchi proti modernizaciyi krayini za yevropejskim zrazkom i vstanovlennya tisnih kontaktiv z inozemnimi derzhavami 2 Zmist 1 Rodina 2 Pravlinnya 2 1 Prihid do vladi 2 2 Reformi rasa Teferi 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaRodina RedaguvatiZavditu narodilas 29 kvitnya 1876 roku v Hareri u rodini pravitelya provinciyi Shoa Sale Mar yama ta jogo druzhini vojzero Abechi sho nalezhala do odnogo z efiopskih aristokratichnih rodiv Zavditu yaka narodilas nevdovzi pislya povernennya batka z polonu v Mekdeli stala drugoyu ditinoyu Sale Mar yama do togo momentu u nogo vzhe bula dochka Shouareg vid pershogo shlyubu 3 Za kilka rokiv pislya narodzhennya Zavditu Abechi pomerla a batko buv zmushenij doruchiti vihovannya dochki nyanyam a zgodom svoyij novij druzhini Tayitu Betul z yakoyu majbutnya imperatricya uprodovzh vsogo yihnogo spilnogo zhittya zberigala tepli stosunki 4 Semirichnoyu divchinkoyu Menelik II vidav yiyi zamizh za rasa Araya sina imperatora Jogannisa IV Pislya smerti rasa Araya Zavditu vdruge vidali zamizh za dedzhazmacha Vebe a potim za rasa Gugsu Vole Pid chas hvorob imperatora vona priyihala do Addis Abebi j perebuvala z batkom 1909 roku bula vtyagnuta do borotbi za vladu mizh pribichnikami imperatrici Tayitu j onuka Menelika Lidzha Iyasu Tayitu mala na meti progolositi spadkoyemiceyu prestolu Zavditu a yi cholovika rasa Gugsu regentom pri nij 5 Odnak todi toj plan zdijsniti ne vdalos 1910 roku shoanska znat zmusila Tayitu vidmovitis vid svoyih planiv ta obmezhitis lishe pikluvannyam pro hvorogo Menelika 6 Pislya smerti ostannogo za nakazom Lidzha Iyasu Zavditu bula zmushena zalishiti stolicyu ta poyihati do Fale de perebuvala do veresnya 1916 roku Do Addis Abebi vona povernulas na zaproshennya zmovnikiv za kilka dniv do perevorotu Virishalnim faktom u yiyi shodzhenni na prestol viyavilos te sho vona bula dochkoyu Menelika yiyi zh osobisti yakosti roli ne vidigravali 7 Pravlinnya RedaguvatiPrihid do vladi Redaguvati 27 veresnya 1916 roku v benketnij zali imperatorskogo palacu de buli prisutnimi ministri krupni shoanski j pivdennoefiopski feodali abuna Mateos X j echege protivniki Iyasu V skoristavshis vidsutnistyu monarha ogolosili pro jogo usunennya vid vladi Dlya zmovnikiv bulo vazhlivo zberegti spadkovist tomu shoanske ugrupuvannya progolosilo imperatriceyu Zavditu Regentom pri novij pravitelci stav yiyi kuzen Teferi Mekonnen yakij otrimav titul rasa Priznachayuchi regenta yakij peretvorivsya po suti na povnopravnogo spivpravitelya Zavditu iniciatori perevorotu keruvalis tradicijnim perekonannyam sho verhovna vlada ne maye utrimuvatis u zhinochih rukah Okrim togo shlyahom vstanovlennya faktichnogo dvovladdya zmovniki rozrahovuvali zavoyuvati simpatiyi yak predstavnikiv pivnichnoyi aristokratiyi sho mali micni zv yazki z Zavditu tak i shoanskih ta pivdennih feodaliv chiyu pidtrimku mav Teferi Mekonnen 8 Pervinnogo golovnij iniciator zmovi vijskovij ministr Gabte Gijorgis rozrahovuvav sho obidva voni yak politichno nedosvidchena ta ranishe ne prichetna do derzhavnih sprav Zavditu tak i molodij ras Teferi obmezhatsya rolyami lyalkovih praviteliv a faktichna vlada tim chasom bude zoseredzhena v rukah shoanskih feodaliv odnak podalshi podiyi pokazali sho regenta ne vlashtovuvav takij stan sprav 9 11 lyutogo 1917 roku v Addis Abebi u sobori Svyatogo Georgiya vidbulas koronaciya imperatrici Zavditu Dlya bilshoyi pishnosti u moment koli Zavditu virushila na ceremoniyu elektrichne svitlo yakim do cogo osvitlyuvali lishe imperatorskij palac zapalalo usim shlyahom yiyi proyizdu Koronaciyu provodiv abuna Mateos X 2 Togo zh dnya buv koronovanij i ras Teferi oficijno progoloshenij spadkoyemcem prestolu 10 Viniknennya v Efiopiyi svoyeridnoyi podvijnoyi strukturi derzhavnoyi vladi zadovolnilo namiri j politichni ambiciyi nizki krupnih feodaliv i razom z tim potyagnulo za soboyu rozkol u suspilno politichnij i socialno ekonomichnij galuzyah zhittya derzhavi na dvi tendenciyi progresivnoyi chiyi pribichniki vistupali za modernizaciyu krayini ta konservativnoyi yiyi predstavniki napolyagali na zberezhenni starih poryadkiv Ostanni ob yednuvalis navkolo imperatrici Zavditu natomist pribichniki modernizaciyi mali pidtrimku molodogo regenta 11 Skinutij Iyasu tim chasom vzhiv kilkoh nevdalih sprob povernutis do vladi ta pislya nizki porazok deyakij chas perehovuvavsya u pusteli Danakil Reformi rasa Teferi Redaguvati Do momentu progoloshennya Zavditu imperatriceyu Efiopiya bula feodalnoyu tradicionalistskoyu derzhavoyu yaka she ne syagnula centralizaciyi faktichna vlada na miscyah nalezhala feodalnij znati kozhen region buv vidokremlenim ne lishe u geografichnomu ale j u politichnomu etnolingvistichnomu ta etnokonfesijnomu sensah U krayini ne bulo garnih dorig i radiozv yazku mizh bagatma rajonami ne bulo j telefonno telegrafnogo spoluchennya 12 Vidstalist demonstruvala socialno ekonomichna struktura Efiopiyi selyanstvo perebuvalo u vazhkih umovah absolyutna bilshist selyan buli bezzemelnimi Okrim togo znachnu chastinu naselennya derzhavi prodovzhuvali skladati rabi 1914 roku yih za deyakimi danimi nalichuvalos blizko 3 4 miljoniv 13 Uprodovzh vsogo periodu pravlinnya Zavditu u krayini trivala gostra borotba dvoh osnovnih feodalnih ugrupuvan sho uvijshli do istoriyi yak mladoefiopi ta staroefiopi Pershi yaki pidtrimuvali rasa Teferi Mekonnena aktivno vistupali za tehnichnu j socialnu modernizaciyu Efiopiyi za yevropejskim zrazkom za rozvitok osviti j ekonomiki voni vislovlyuvalis na korist rozshirennya zovnishnih zv yazkiv ta vnutrishnoyi integraciyi z metoyu usunennya socialnih superechnostej u mezhah derzhavi a takozh pogodzhuvalis iz neobhidnistyu centralizaciyi vladi Staroefiopski kola natomist spiralis na tradicionalistski ideyi vistupayuchi proti centralizaciyi ta za posilennya ob yednuvalnoyi roli tronu j cerkvi v efiopskomu suspilstvi Predstavniki mladoefiopskogo ruhu pragnuli do vstanovlennya v krayini absolyutnoyi monarhiyi ta zmicnennya suverenitetu krayini sho uyavlyalos mozhlivim lishe za umovi provedennya reform 14 Nezvazhayuchi na absolyutistski nastroyi mladoefiopi odnak ne rozglyadali yak absolyutnogo monarha Zavditu j natomist usilyako namagalis obmezhiti vladu imperatrici nejtralizuvati yiyi pribichnikiv posilyuyuchi tim samim poziciyi rasa Teferi 15 Ukraj konservativna imperatricya Zavditu stala neglasnim liderom staroefiopiv Vona cikavilas religijnimi spravami nabagato bilshe nizh politichnimi j bula duzhe nabozhnoyu Znachnij vpliv na neyi mali svyasheniki a inodi navit manipulyuvali imperatriceyu Razom z tim nezvazhayuchi na religijnist pravitelka ne bula cilkovito usunuta vid derzhavnih sprav i v tih vipadkah sho torkalis yiyi interesiv rishucho zastosovuvala svoyu vladu 16 Do pevnogo momentu borotba mizh pribichnikami ta protivnikami reform mala harakter palacovih intrig predstavniki storin ne vdavalis do zastosuvannya zbroyi oskilki vrahovuvali mozhlivi naslidki zbrojnih sutichok Pershij serjoznij konflikt mizh ugrupuvannyami stavsya 1918 roku koli ras Teferi rozpustiv uryad sformovanij she Menelikom II ta reorganizovanij za Iyasu V U veresni togo zh roku pid chas vazhkoyi hvorobi regenta Zavditu znovu priznachila ministriv vklyuchivshi do yihnogo skladu chastinu chleniv poperednogo kabinetu Ras Teferi buv zmushenij pogoditis z imperatriceyu 17 Na pochatku 1928 roku staroefiop dedzhazmach Safo Balcha yakij keruvav provinciyeyu Sidamo pidburiv zbrojne povstannya proti rasa Teferi ocholivshi 10 tisyachnu armiyu odnak zaznav porazki Nevdacha vistupu Balchi sprichinila suttyevu zanepokoyennya u staroefiopskih kolah yak i pidpisannya togo zh roku ugodi z Italiyeyu sho znachno posilila poziciyi regenta U veresni 1928 roku protivniki rasa Teferi organizuvali novu zmovu spryamovanu na povalennya spivpravitelya Zavditu ale znovu bezuspishnu 18 Ostannoyi ta najbilsh masshtabnoyi sprobi povaliti Teferi Mekonnena bulo vzhito staroefiopami na pochatku 1930 roku togo razu zbrojne povstannya proti regenta ocholiv cholovik Zavditu ras Gugsa Vole Nezvazhayuchi na pidtrimku nadanu jomu deyakimi feodalami ta pleminnimi vozhdyami vijska konsorta buli rozbiti Na comu bagatorichna borotba za vladu v Efiopiyi zavershilas 19 Nezvazhayuchi na korist prinesenu diyami regenta Efiopiyi nizka konservativnih derzhavnih diyachiv nalashtovanih vorozho do mladoefiopiv ob yednalis navkolo postati Zavditu ta prijnyali rishennya pro derzhavnij perevorot U veresni 1928 roku mizh zakolotnikami ta pribichnikami regenta vidbulis neznachni sutichki sho zakinchilis peremogoyu krashe ozbroyenih ta bilsh gotovih do bojovih dij lyudej rasa Teferi Nevdovzi pislya peremogi mladoefiopiv imperatricya bula zmushena nadati regentu titul negusa a sama pri comu zalishilas cariceyu cariv Primitki Redaguvati Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 ISBN 978 0 19 538207 5 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 a b Shinn Ofcansky 2004 s 25 Bartnickij Mantel Nechko 1976 s 434 Empress Zewditu Queen of Kings Biografiya Zavditu na oficijnomu sajti efiopskoyi imperatorskoyi rodini angl Emperial Ethiopia Arhiv originalu za 27 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Kobishanov Yu M Politicheskaya zhizn Efiopii v 1907 1910 gg Efiopskie issledovaniya Istoriya kultura M Vidavnictvo Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1981 stor 122 Cypkin G V Yagya V S Istoriya Efiopii v novoe i novejshee vremya M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 stor 125 126 Bartnickij Mantel Nechko 1976 s 434 Yagya 1978 s 24 25 Bartnickij Mantel Nechko 1976 s 433 434 Bartnickij Mantel Nechko 1976 s 438 Yagya 1978 s 25 Yagya 1978 s 26 27 Yagya 1978 s 28 29 Yagya 1978 s 35 37 Yagya 1978 s 38 Yagya 1978 s 40 41 Yagya 1978 s 42 43 Yagya 1978 s 44 45 Yagya 1978 s 45 Literatura RedaguvatiHenze Paul B Layers of Time A History of Ethiopia C Hurst amp Co 2000 372 p ISBN 1 85065 393 3 Metaferia Getachew Ethiopia and the United States History Diplomacy and Analysis Algora Publishing 2009 208 p ISBN 978 0 87586 645 1 Roberts A D The Cambridge history of Africa Cambridge University Press 2008 Vol 7 from 1905 to 1940 994 p ISBN 0 521 22505 1 Shinn David Hamilton Ofcansky Thomas P Historical Dictionary of Ethiopia Rowman amp Littlefield 2004 633 p ISBN 0 8108 4910 0 Bartnickij A Mantel Nechko N Istoriya Efiopii M Biblioteka zarubezhnoj afrikanistiki 1976 592 s Cypkin G V Yagya V S Istoriya Efiopii v novoe i novejshee vremya M Nauka 1989 299 s Yagya V S Efiopiya v novejshee vremya M Mysl 1978 327 s Afrika Enciklopedichnij dovidnik Gol red Gromiko A A Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 t 1 stor 563Posilannya RedaguvatiEmpress Zewditu Queen of Kings Biografiya Zavditu na oficijnomu sajti efiopskoyi imperatorskoyi rodini angl Emperial Ethiopia Arhiv originalu za 27 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 VRE Vid 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zavditu I amp oldid 35589905