www.wikidata.uk-ua.nina.az

Забайкальські хвойні ліси екорегіон розміром 1000 км Х 1000 км гірської південної тайги що тягнеться на схід і південь в

Забайкальські хвойні ліси

Забайкальські хвойні ліси — екорегіон, розміром 1000 км Х 1000 км гірської південної тайги, що тягнеться на схід і південь від берегів озера Байкал у Південному Сибіру і включає частину північної Монголії. Історично ця територія називалася «Даурія», або «Забайкалля». Регіон входить до Палеарктики і є головним чином є тайгою з субарктичним, вологим кліматом. Має площу 200,465 км².

Забайкальські хвойні ліси

Бурятія
Екозона Палеарктика
Біом Тайга
Типи клімату Субарктичний з сухою зимою (Koppen Dwc)
Площа 200465
Країни Росія, Монголія

Екорегіон позначено фіолетовим

Розташування та опис ред.

Екорегіон розташований на Яблоневому хребті, висоти якого досягають 1600 м, і прямує у напрямку SW — NE, паралельно берегу озера Байкал. Західний край області — східний берег Байкалу та Баргузинський хребет. Місто Чита знаходиться на північному сході від регіону, а місто Улан-Батор, Монголія, знаходиться поза межами південної частини регіону. З півдня обмежено горами Хентей, на сході — Даурським степом, на півночі — сточищем Вітіму.

Клімат ред.

Клімат екорегіону — субарктичний з сухою зимою (Dwc). Цей клімат характеризується довгою, дуже холодною зимою і прохолодним літом, з невеликими опадами взимку. Влітку Азійський антициклон приносить гаряче повітря з пустель Китаю та Монголії, підвищуючи температуру в Забайкаллі. На північ від Забайкалля клімат більш вологий континентальний з прохолоднішим літом. На південь від Забайкалля, в Монголії, клімат холодний семіаридний (Koppen BSk), з меншою кількістю опадів, ніж у Забайкаллі. Опади в Забайкаллі коливаються від 400—500 мм/рік у високогір'ях до 200 мм/рік у низовинах та південніших районах.

Флора ред.

Забайкальські хвойні ліси обмежені лінією 1400 метрів над рівнем моря. Характерними деревами західних схилів Яблоновського хребта є Larix gemilii, Pinus sibirica. На східних схилах модрина змішується з сосною шотландською (Pinus sylvestris). Дерева драпіровані мохом та лишайниками.

Флора Забайкалля має висотне районування. На найнижчих рівнях у річкових долинах і низовинах (0-600 метрів) переважають степи з видами: Stipa capillata, Koeleria gracilis, Tanacetum sibiricum. Вище (600—1100 метрів) переважає лісостеп, а від 1100—1800 метрів — ліси, де панівними є види Larix gemilii та Pinus sylvestris. Вище 1800 метрів розташовується лісотундра де панівними видами є Pinus pumila, Betula exilis та Juniperus pseudosibirica. На відміну від Саян та Алтаю на заході, клімат Забайкалля надто екстремальний для утворення та підтримки альпійських луків, біом переходить відразу з лісу у високогірну тундру.

Заповідники ред.

Береги Онону

Примітки ред.

  1. . Global Species. Myers Enterprises II. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016. 
  2. Trans-Baikal conifer forests. Wild World Ecoregion Profile. National Geographic / Internet Archive Wayback. оригіналу за March 8, 2010. Процитовано 17 квітня 2016. 
  3. Olson, David M; Dinerstein, Eric (Spring 2002). The Global 200: Priority Ecoregions for Global Conservation. Annals of the Missouri Botanical Garden 89 (2): 199–224. JSTOR 3298564. doi:10.2307/3298564. 
  4. . Amur Information Center. Amur Information Center. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2016. 
  5. ↑ . Russian Nature. Rusnature. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 17 квітня 2016. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zabajkalski hvojni lisi ekoregion rozmirom 1000 km H 1000 km girskoyi pivdennoyi tajgi sho tyagnetsya na shid i pivden vid beregiv ozera Bajkal u Pivdennomu Sibiru i vklyuchaye chastinu pivnichnoyi Mongoliyi 1 Istorichno cya teritoriya nazivalasya Dauriya abo Zabajkallya Region vhodit do Palearktiki i ye golovnim chinom ye tajgoyu z subarktichnim vologim klimatom Maye ploshu 200 465 km 2 3 Zabajkalski hvojni lisi BuryatiyaEkozona PalearktikaBiom TajgaTipi klimatu Subarktichnij z suhoyu zimoyu Koppen Dwc Plosha 200465Krayini Rosiya MongoliyaEkoregion poznacheno fioletovim Zmist 1 Roztashuvannya ta opis 2 Klimat 3 Flora 4 Zapovidniki 5 Primitki 6 PosilannyaRoztashuvannya ta opis red Ekoregion roztashovanij na Yablonevomu hrebti visoti yakogo dosyagayut 1600 m i pryamuye u napryamku SW NE paralelno beregu ozera Bajkal Zahidnij kraj oblasti shidnij bereg Bajkalu ta Barguzinskij hrebet Misto Chita znahoditsya na pivnichnomu shodi vid regionu a misto Ulan Bator Mongoliya znahoditsya poza mezhami pivdennoyi chastini regionu Z pivdnya obmezheno gorami Hentej na shodi Daurskim stepom na pivnochi stochishem Vitimu 4 5 Klimat red Klimat ekoregionu subarktichnij z suhoyu zimoyu Dwc Cej klimat harakterizuyetsya dovgoyu duzhe holodnoyu zimoyu i proholodnim litom z nevelikimi opadami vzimku Vlitku Azijskij anticiklon prinosit garyache povitrya z pustel Kitayu ta Mongoliyi pidvishuyuchi temperaturu v Zabajkalli 5 Na pivnich vid Zabajkallya klimat bilsh vologij kontinentalnij z proholodnishim litom Na pivden vid Zabajkallya v Mongoliyi klimat holodnij semiaridnij Koppen BSk z menshoyu kilkistyu opadiv nizh u Zabajkalli Opadi v Zabajkalli kolivayutsya vid 400 500 mm rik u visokogir yah do 200 mm rik u nizovinah ta pivdennishih rajonah 5 Flora red Zabajkalski hvojni lisi obmezheni liniyeyu 1400 metriv nad rivnem morya Harakternimi derevami zahidnih shiliv Yablonovskogo hrebta ye Larix gemilii Pinus sibirica Na shidnih shilah modrina zmishuyetsya z sosnoyu shotlandskoyu Pinus sylvestris 5 Dereva drapirovani mohom ta lishajnikami Flora Zabajkallya maye visotne rajonuvannya Na najnizhchih rivnyah u richkovih dolinah i nizovinah 0 600 metriv perevazhayut stepi z vidami Stipa capillata Koeleria gracilis Tanacetum sibiricum Vishe 600 1100 metriv perevazhaye lisostep a vid 1100 1800 metriv lisi de panivnimi ye vidi Larix gemilii ta Pinus sylvestris Vishe 1800 metriv roztashovuyetsya lisotundra de panivnimi vidami ye Pinus pumila Betula exilis ta Juniperus pseudosibirica Na vidminu vid Sayan ta Altayu na zahodi klimat Zabajkallya nadto ekstremalnij dlya utvorennya ta pidtrimki alpijskih lukiv biom perehodit vidrazu z lisu u visokogirnu tundru 5 Zapovidniki red nbsp Beregi OnonuRosiya Bajkalskij zapovidnik Barguzinskij biosfernij zapovidnik Sohondinskij zapovidnik en Mongoliya Han Hentejskij zapovidnik en Onon BalzhPrimitki red Trans Baikal conifer forests Global Species Myers Enterprises II Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2016 Trans Baikal conifer forests Wild World Ecoregion Profile National Geographic Internet Archive Wayback Arhiv originalu za March 8 2010 Procitovano 17 kvitnya 2016 Olson David M Dinerstein Eric Spring 2002 The Global 200 Priority Ecoregions for Global Conservation Annals of the Missouri Botanical Garden 89 2 199 224 JSTOR 3298564 doi 10 2307 3298564 Trans Baikal coniferous forests Amur Information Center Amur Information Center Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2016 a b v g d Mountains of the Baikal Region and Transbaikalia Russian Nature Rusnature Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2016 Posilannya red Mapa regionu Zabajkalski hvojni lisi GlobalSpecies org Arhivovano 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zabajkalski hvojni lisi amp oldid 34927558