www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жозефіна Шарлотта Бельгійська фр Joséphine Charlotte de Belgique нім Joséphine Charlotte von Belgien повне ім я Жозефіна

Жозефіна-Шарлотта Бельгійська

Жозефіна-Шарлотта Бельгійська (фр. Joséphine-Charlotte de Belgique, нім. Joséphine Charlotte von Belgien), повне ім'я Жозефіна-Шарлотта Стефанія Інгеборга Єлизавета Марія Жозе Маргарита Астрід Бельгійська (фр. Joséphine-Charlotte Stéphanie Ingeborg Elisabeth Marie José Marguerite Astrid de Belgique; 11 жовтня 1927 — 10 січня 2005) — бельгійська принцеса із Саксен-Кобург-Готської династії, донька короля Бельгії Леопольда III та шведської принцеси Астрід, дружина великого герцога Люксембургу Жана, матір правлячого великого герцога Анрі.

Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
Joséphine-Charlotte de Belgique
Жозефіна-Шарлотта Бельгійська
Жозефіна-Шарлотта у 1976
8-а велика герцогиня-консорт Люксембургу
Початок правління: 12 листопада 1964
Кінець правління: 7 жовтня 2000
Попередник: Феліче Бурбон-Пармський
Наступник: Марія-Тереза Местре
Дата народження: 11 жовтня 1927(1927-10-11)
Місце народження: Брюссель, Бельгія
Дата смерті: 10 січня 2005(2005-01-10) (77 років)
Місце смерті: Фішбах, Люксембург
Поховання Собор Люксембурзької Богоматері
Дружина: Жан Люксембурзький
Династія: Саксен-Кобург-Готська
Батько: Леопольд III
Мати: Астрід Шведська
Нагороди:

Біографія ред.

Дитинство та юність ред.

Жозефіна-Шарлотта народилась 11 жовтня 1927 року у Королівському палаці Брюсселя. Вона стала первістком в родині кронпринца Бельгії Леопольда та його першої дружини Астрід Шведської, народившись за одинадцять місяців після весілля батьків. Під час вагітності матір подорожувала Бельгією, а також читала біографію Жозефіни де Богарне, що приходилася їй пра-пра-прабабкою. Тож, перше ім'я дівчинка отримала на її честь, друге — на честь хресної матері Шарлотти Люксембурзької. З приводу народження королівської доньки був дан двадцять один гарматний залп.Хрестини відбулися у церкві Saint Jacques-sur-Coudenberg.

До шести років Жозефіна-Шарлотта росла в замку Стювенберг[fr] в Лакені. Літом кілька тижнів проводила з батьками на віллі Фрідхем у Швеції.

Країною в той час правив її дід Альберт I. У лютому 1934 він загинув, зірвавшись зі скелі під час альпіністського сходження. Трон успадкував Леопольд.

Влітку 1935, коли доньці йшов восьмий рік, батьки взяли її із молодшим братом Бодуеном на відпочинок до Швейцарії. Наприкінці серпня дітей відправили назад до Брюсселя. А наступного ранку матір загинула у автокатастрофі, що трапилася на берегу Фірвальдштетського озера. Наступні кілька місяців за Жозефіною-Шарлоттою та її братами приглядала тітка Маргарита, що терміново прибула з Данії.

Першу освіту юна принцеса отримувала у школі при палаці, а У 1940 — її відправили до інтернату. 10 травня 1940, після вторгнення нацистських військ на територію Бельгії, королівські діти були переправлені спочатку до Франції. а потім — до Іспанії. Леопольд відмовився залишити країну і очолити уряд у вигнанні. Проте, також він відмовився підписувати капітуляцію і затверджувати склад колабораціоністського уряду. король залишився у добровільному полоні і перебував під домашнім арештом у Лакенському палаці. Три місяці діти нічого не знали про долю батька, так само, як і він — про їхню.

Наприкінці 1941 року він таємно вступив у другий шлюб із донькою губернатора Західної Фландрії Анрі Баелса, Ліліан.

У 1942 Жозефіна-Шарлотта навчалася шляхом приватних уроків з репетиторами, а Ліліан Баелс стала турботливою та люблячою мачухою їй та її братам. Жили вони в Лакенському палаці та замку Сьєрнон[en] в Арденнах.

7 червня 1944 королівська родина була депортована до Німеччини. До 6 березня 1945 її тримали у замку Хірштайн[de] в Саксонії. а після цього — перевезли до Штробль-ам-Вольфгангзеє у Австрії. Звільнення прийшло від американських військ 7 травня 1945. Після цього сім'я переїхала до Швейцарії, де оселилася на віллі «Le Reposoir» у Преньї, поблизу Женеви, оскільки уряд заборонив Леопольду повертатися до Бельгії, звинувачуючи його у співпраці з нацистами.

У Швейцарії Жозефіна-Шарлотта продовжила своє навчання. Вона відвідувала «Ecole Supérieure de Jeunes Filles», а згодом прослухала курс дитячої психології у Женевському університеті, який викладав Жан Піаже.

У 1949 принцеса відвідала батьківщину. Її візит тривав з 11 по 16 квітня. Бельгійці були вражені її схожістю із улюбленою королевою Астрід.

У Бельгії 1950 року проведено референдум, за результатами якого королю було дозволено повернутися до країни та відновити правління. Звинувачення у колабораціонізмі були зняті за чотири роки до цього. Проте, володарювання її батька виявилось зовсім нетривалим. Почалися зіткнення на політичному та національному ґрунті, страйки, виникла загроза громадянської війни. Леопольд III в напруженій обстановці зрікся престолу на користь старшого сина Бодуена. Принцеса Жозефіна-Шарлотта, окрім звичайних службових обов'язків як представника королівської сім'ї, активно займалася питаннями соціальної сфери та мистецтва.

Шлюб ред.

7 листопада 1952 було оголошено про заручини принцеси Бельгії Жозефіни-Шарлотти із спадкоємцем люксембурзького престолу Жаном Бенуа Гійомом, старшим сином правлячої великої герцогині Шарлотти. Весілля відбулося 9 квітня 1953 у Соборі Люксембурзької Богоматері. Нареченій було 25 років, нареченому — 32. Національний банк Бельгії Société Générale як весільний подарунок презентував принцесі діамантову тіару. Після медового місяця, влітку 1953 молодята оселилися у замку Бецдорф[en], що на сході крайни. Він залишався їхньою резиденцією наступні одинадцять років. Політично мотивований, шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Марія-Астрід (нар.1954) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Крістіана, має трьох синів та двох доньок;
  • Анрі (нар.1955) — великий герцог Люксембурга з 2000 року, одружений із Марією-Терезою Местре, має п'ятьох дітей;
  • Жан (нар.1957) — був двічі морганатично одружений, має трьох синів та доньку;
  • Маргарита (нар.1957) — дружина принца Ліхтенштейнського Ніколауса, має трьох дітей;
  • Гійом (нар.1963) — одружений із Сибіллою Вайллер, має трьох синів та доньку.

Велика герцогиня ред.

У квітні 1961 її чоловік став намісником держави, під його наглядом вирішувались поточні державні справи. А у листопаді 1964 велика герцогиня Шарлотта зреклася трону на його користь. Жан офіційно став правителем Люксембургу.

Жозефіна-Шарлотта займалася соціальними питаннями, що стосувалися проблем здоров'я, дитинства та сім'ї. Була патроном кількох благодійних та філантропічних організацій, зокрема, Союзу добровільних донорів крові та Люксембурзького педітричного товариства. Із 1969 очолювала Бельгійську організацію Червоного Хреста.

Також покровительствовала мистецтвам. Була почесним президентом Люксембурзького філармонічного оркестра. Під її наглядом у 1991—1996 проходила реставрація Палацу великих герцогів. В замку Кольмар-Берг Жозефіна-Шарлотта зібрала чудову колекцію сучасного мистецтва, яка вперше була виставлена у 2003 році в Національному музеї історії та мистецтва.

У вільний час велика герцогиня займалася садівництвом, вирощуванням квітів та спортом, у тому числі, його водними видами та катанням на лижах. Полюбляла полювання та риболовлю. Вікенди часто проводила із дружинами своїх братів, Паолою і Фабіолою у замку Сьєрнон.

Останні роки ред.

Після зречення чоловіка проживала з ним у замку Фішбах.

У 2002 Жозефіна-Шарлотта здивувала свою родину, погодившись знятися у данському документальному фільмі про нащадків короля Крістіана IX.

2003 року було оголошено, що велика герцогиня страждає від онкозахворювання. Лікування проходило у Брюссельському інституті Борде.

Померла 10 січня 2005 у віці 77 років від раку легень у замку Фішбах в оточенні своєї родини. Згідно з останньою волею, тіло Жозефіни-Шарлотти було кремоване. Урна з прахом покоїться у склепі герцогської родини в Соборі Люксембурзької Богоматері.

2006-го року діти великої герцогині мали намір виставити на аукціоні Сотбі близько 150 ювелірних виробів, що їй належали. Проте, у зв'язку з широкою критикою, продаж скасовано, щоб не кинути тінь на образ династії.

Цікаві факти ред.

  • Велика герцогиня висловлювала не схвалювала шлюбу свого сина Анрі із простолюдинкою Марією-Терезою Местре. А із своїх 22 онуків ближчі відносини у неї складалися з тими, хто був народжений від династичних союзів.

Генеалогія ред.

Філіп Фландрський
 
Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
Карл Теодор Баварський
 
Марія Жозе Португальська
 
Оскар II
 
Софія Нассауська
 
Фредерік VIII
 
Луїза Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альберт I
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
Карл Шведський
 
 
 
 
 
Інгеборга Датська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Астрід Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна-Шарлотта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. ↑ Жозефіна-Шарлотта [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
  2. ↑ Велика герцогиня Жозефіна-Шарлотта [2] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
  3. Маргарита Датська. [3] [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Бельгійська королівська родина [4] (англ.)
  5. Біографія Жозефіни-Шарлотти. [5] [ 22 травня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  6. Замок Сьєрнон [6] [ 21 грудня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. Історія замку Хірштайн, [7] [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Бельгійська тіара [8] [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. Стаття у газеті «The Telegraph» від 11.01.2005 [9] [ 16 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhozefina Sharlotta Belgijska fr Josephine Charlotte de Belgique nim Josephine Charlotte von Belgien povne im ya Zhozefina Sharlotta Stefaniya Ingeborga Yelizaveta Mariya Zhoze Margarita Astrid Belgijska fr Josephine Charlotte Stephanie Ingeborg Elisabeth Marie Jose Marguerite Astrid de Belgique 11 zhovtnya 1927 10 sichnya 2005 belgijska princesa iz Saksen Koburg Gotskoyi dinastiyi donka korolya Belgiyi Leopolda III ta shvedskoyi princesi Astrid druzhina velikogo gercoga Lyuksemburgu Zhana matir pravlyachogo velikogo gercoga Anri Zhozefina Sharlotta BelgijskaJosephine Charlotte de BelgiqueZhozefina Sharlotta BelgijskaZhozefina Sharlotta u 19768 a velika gercoginya konsort LyuksemburguPochatok pravlinnya 12 listopada 1964Kinec pravlinnya 7 zhovtnya 2000Poperednik Feliche Burbon ParmskijNastupnik Mariya Tereza MestreData narodzhennya 11 zhovtnya 1927 1927 10 11 Misce narodzhennya Bryussel BelgiyaData smerti 10 sichnya 2005 2005 01 10 77 rokiv Misce smerti Fishbah LyuksemburgPohovannya Sobor Lyuksemburzkoyi BogomateriDruzhina Zhan LyuksemburzkijDinastiya Saksen Koburg GotskaBatko Leopold IIIMati Astrid ShvedskaNagorodi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo ta yunist 1 2 Shlyub 1 3 Velika gercoginya 1 4 Ostanni roki 2 Cikavi fakti 3 Genealogiya 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya red Ditinstvo ta yunist red Zhozefina Sharlotta narodilas 11 zhovtnya 1927 roku u Korolivskomu palaci Bryusselya Vona stala pervistkom v rodini kronprinca Belgiyi Leopolda ta jogo pershoyi druzhini Astrid Shvedskoyi narodivshis za odinadcyat misyaciv pislya vesillya batkiv Pid chas vagitnosti matir podorozhuvala Belgiyeyu a takozh chitala biografiyu Zhozefini de Bogarne sho prihodilasya yij pra pra prababkoyu Tozh pershe im ya divchinka otrimala na yiyi chest druge na chest hresnoyi materi Sharlotti Lyuksemburzkoyi Z privodu narodzhennya korolivskoyi donki buv dan dvadcyat odin garmatnij zalp 1 Hrestini vidbulisya u cerkvi Saint Jacques sur Coudenberg 2 Do shesti rokiv Zhozefina Sharlotta rosla v zamku Styuvenberg fr v Lakeni Litom kilka tizhniv provodila z batkami na villi Fridhem u Shveciyi 2 Krayinoyu v toj chas praviv yiyi did Albert I U lyutomu 1934 vin zaginuv zirvavshis zi skeli pid chas alpinistskogo shodzhennya Tron uspadkuvav Leopold Vlitku 1935 koli donci jshov vosmij rik batki vzyali yiyi iz molodshim bratom Boduenom na vidpochinok do Shvejcariyi Naprikinci serpnya ditej vidpravili nazad do Bryusselya A nastupnogo ranku matir zaginula u avtokatastrofi sho trapilasya na beregu Firvaldshtetskogo ozera Nastupni kilka misyaciv za Zhozefinoyu Sharlottoyu ta yiyi bratami priglyadala titka Margarita 3 sho terminovo pribula z Daniyi Pershu osvitu yuna princesa otrimuvala u shkoli pri palaci a U 1940 yiyi vidpravili do internatu 10 travnya 1940 pislya vtorgnennya nacistskih vijsk na teritoriyu Belgiyi korolivski diti buli perepravleni spochatku do Franciyi a potim do Ispaniyi Leopold vidmovivsya zalishiti krayinu i ocholiti uryad u vignanni Prote takozh vin vidmovivsya pidpisuvati kapitulyaciyu i zatverdzhuvati sklad kolaboracionistskogo uryadu korol zalishivsya u dobrovilnomu poloni i perebuvav pid domashnim areshtom u Lakenskomu palaci Tri misyaci diti nichogo ne znali pro dolyu batka tak samo yak i vin pro yihnyu 4 Naprikinci 1941 roku vin tayemno vstupiv u drugij shlyub iz donkoyu gubernatora Zahidnoyi Flandriyi Anri Baelsa Lilian U 1942 Zhozefina Sharlotta navchalasya shlyahom privatnih urokiv z repetitorami 5 a Lilian Baels stala turbotlivoyu ta lyublyachoyu machuhoyu yij ta yiyi bratam Zhili voni v Lakenskomu palaci ta zamku Syernon en v Ardennah 6 7 chervnya 1944 korolivska rodina bula deportovana do Nimechchini Do 6 bereznya 1945 yiyi trimali u zamku Hirshtajn de v Saksoniyi 7 a pislya cogo perevezli do Shtrobl am Volfgangzeye u Avstriyi Zvilnennya prijshlo vid amerikanskih vijsk 7 travnya 1945 Pislya cogo sim ya pereyihala do Shvejcariyi de oselilasya na villi Le Reposoir u Prenyi 4 poblizu Zhenevi oskilki uryad zaboroniv Leopoldu povertatisya do Belgiyi zvinuvachuyuchi jogo u spivpraci z nacistami U Shvejcariyi Zhozefina Sharlotta prodovzhila svoye navchannya Vona vidviduvala Ecole Superieure de Jeunes Filles a zgodom prosluhala kurs dityachoyi psihologiyi u Zhenevskomu universiteti yakij vikladav Zhan Piazhe U 1949 princesa vidvidala batkivshinu Yiyi vizit trivav z 11 po 16 kvitnya Belgijci buli vrazheni yiyi shozhistyu iz ulyublenoyu korolevoyu Astrid 1 U Belgiyi 1950 roku provedeno referendum za rezultatami yakogo korolyu bulo dozvoleno povernutisya do krayini ta vidnoviti pravlinnya Zvinuvachennya u kolaboracionizmi buli znyati za chotiri roki do cogo Prote volodaryuvannya yiyi batka viyavilos zovsim netrivalim Pochalisya zitknennya na politichnomu ta nacionalnomu grunti strajki vinikla zagroza gromadyanskoyi vijni Leopold III v napruzhenij obstanovci zriksya prestolu na korist starshogo sina Boduena Princesa Zhozefina Sharlotta okrim zvichajnih sluzhbovih obov yazkiv yak predstavnika korolivskoyi sim yi aktivno zajmalasya pitannyami socialnoyi sferi ta mistectva Shlyub red 7 listopada 1952 bulo ogolosheno pro zaruchini princesi Belgiyi Zhozefini Sharlotti iz spadkoyemcem lyuksemburzkogo prestolu Zhanom Benua Gijomom starshim sinom pravlyachoyi velikoyi gercogini Sharlotti Vesillya vidbulosya 9 kvitnya 1953 u Sobori Lyuksemburzkoyi Bogomateri Narechenij bulo 25 rokiv narechenomu 32 Nacionalnij bank Belgiyi Societe Generale yak vesilnij podarunok prezentuvav princesi diamantovu tiaru 8 Pislya medovogo misyacya vlitku 1953 molodyata oselilisya u zamku Becdorf en sho na shodi krajni Vin zalishavsya yihnoyu rezidenciyeyu nastupni odinadcyat rokiv Politichno motivovanij shlyub viyavivsya shaslivim U podruzhzhya narodilosya p yatero ditej Mariya Astrid nar 1954 druzhina ercgercoga Avstrijskogo Karla Kristiana maye troh siniv ta dvoh donok Anri nar 1955 velikij gercog Lyuksemburga z 2000 roku odruzhenij iz Mariyeyu Terezoyu Mestre maye p yatoh ditej Zhan nar 1957 buv dvichi morganatichno odruzhenij maye troh siniv ta donku Margarita nar 1957 druzhina princa Lihtenshtejnskogo Nikolausa maye troh ditej Gijom nar 1963 odruzhenij iz Sibilloyu Vajller maye troh siniv ta donku Velika gercoginya red U kvitni 1961 yiyi cholovik stav namisnikom derzhavi pid jogo naglyadom virishuvalis potochni derzhavni spravi A u listopadi 1964 velika gercoginya Sharlotta zreklasya tronu na jogo korist Zhan oficijno stav pravitelem Lyuksemburgu Zhozefina Sharlotta zajmalasya socialnimi pitannyami sho stosuvalisya problem zdorov ya ditinstva ta sim yi Bula patronom kilkoh blagodijnih ta filantropichnih organizacij zokrema Soyuzu dobrovilnih donoriv krovi ta Lyuksemburzkogo peditrichnogo tovaristva Iz 1969 ocholyuvala Belgijsku organizaciyu Chervonogo Hresta Takozh pokrovitelstvovala mistectvam Bula pochesnim prezidentom Lyuksemburzkogo filarmonichnogo orkestra Pid yiyi naglyadom u 1991 1996 prohodila restavraciya Palacu velikih gercogiv V zamku Kolmar Berg Zhozefina Sharlotta zibrala chudovu kolekciyu suchasnogo mistectva yaka vpershe bula vistavlena u 2003 roci v Nacionalnomu muzeyi istoriyi ta mistectva U vilnij chas velika gercoginya zajmalasya sadivnictvom viroshuvannyam kvitiv ta sportom u tomu chisli jogo vodnimi vidami ta katannyam na lizhah Polyublyala polyuvannya ta ribolovlyu Vikendi chasto provodila iz druzhinami svoyih brativ Paoloyu i Fabioloyu u zamku Syernon 2 Ostanni roki red Pislya zrechennya cholovika prozhivala z nim u zamku Fishbah U 2002 Zhozefina Sharlotta zdivuvala svoyu rodinu pogodivshis znyatisya u danskomu dokumentalnomu filmi pro nashadkiv korolya Kristiana IX 9 2003 roku bulo ogolosheno sho velika gercoginya strazhdaye vid onkozahvoryuvannya Likuvannya prohodilo u Bryusselskomu instituti Borde Pomerla 10 sichnya 2005 u vici 77 rokiv vid raku legen u zamku Fishbah v otochenni svoyeyi rodini Zgidno z ostannoyu voleyu tilo Zhozefini Sharlotti bulo kremovane Urna z prahom pokoyitsya u sklepi gercogskoyi rodini v Sobori Lyuksemburzkoyi Bogomateri 2006 go roku diti velikoyi gercogini mali namir vistaviti na aukcioni Sotbi blizko 150 yuvelirnih virobiv sho yij nalezhali Prote u zv yazku z shirokoyu kritikoyu prodazh skasovano shob ne kinuti tin na obraz dinastiyi Cikavi fakti red Velika gercoginya vislovlyuvala ne shvalyuvala shlyubu svogo sina Anri iz prostolyudinkoyu Mariyeyu Terezoyu Mestre A iz svoyih 22 onukiv blizhchi vidnosini u neyi skladalisya z timi hto buv narodzhenij vid dinastichnih soyuziv 2 Genealogiya red Filip Flandrskij nbsp Mariya Gogencollern Zigmaringen nbsp Karl Teodor Bavarskij nbsp Mariya Zhoze Portugalska nbsp Oskar II nbsp Sofiya Nassauska nbsp Frederik VIII nbsp Luyiza Shvedska nbsp Albert I nbsp Yelizaveta Bavarska nbsp Karl Shvedskij nbsp Ingeborga Datska nbsp Leopold III nbsp Astrid Shvedska nbsp Zhozefina Sharlotta Primitki red a b Zhozefina Sharlotta 1 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine fr a b v g Velika gercoginya Zhozefina Sharlotta 2 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine fr Margarita Datska 3 Arhivovano 14 bereznya 2012 u Wayback Machine a b Belgijska korolivska rodina 4 angl Biografiya Zhozefini Sharlotti 5 Arhivovano 22 travnya 2013 u Wayback Machine fr Zamok Syernon 6 Arhivovano 21 grudnya 2013 u Wayback Machine fr Istoriya zamku Hirshtajn 7 Arhivovano 12 travnya 2013 u Wayback Machine nim Belgijska tiara 8 Arhivovano 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Stattya u gazeti The Telegraph vid 11 01 2005 9 Arhivovano 16 grudnya 2012 u Wayback Machine angl Posilannya red Zhan i Zhozefina Sharlotta Foto Arhivovano 9 serpnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt gercogskoyi rodini Lyuksemburga angl Stattya u zhurnali Der Spiegel vid 10 01 2005 Arhivovano 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhozefina Sharlotta Belgijska amp oldid 40432421