Житняк донський (Agropyron tanaiticum) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).
| Житняк донський | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Житняк (Agropyron) |
| Вид: | A. tanaiticum |
| Біноміальна назва | |
| Agropyron tanaiticum Nevski, 1934 |
Морфологічна характеристика ред.
Багаторічна рослина 30–70(80) см заввишки; росте пучками. Кореневище видовжене. Листові піхви на поверхні голі чи запушені. Язичок до 5 мм завдовжки. Листові пластинки плоскі чи згорнуті, 8–15 см × 2–5 мм; поверхня запушена, волохата адаксіально (верх). Колосся двостороннє, 5–16 см × 5–12 мм, з голою чи рідше слабо запушеною віссю і трохи відігнутими від осі волосистими чи голими висхідними сидячими колосками. Колоски складаються з 3–4 плідних квіточок, зі зменшеними квіточками на верхівці. Колоски довгасті, стиснуті збоку, 7–12 мм завдовжки; розпадаються у зрілості, розчленовуючись під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски схожі; нижня колоскова луска ланцетна, 3–7 мм завдовжки, 1-кілева, 1-жилкова, верхівка загострена; верхня колоскова луска ланцетна, 5–7 мм завдовжки, 1-кілева, 1-жилкова, верхівка загострена. Лема еліптична, 6–8 мм завдовжки, 5-жилкова, поверхня запушена чи ворсиста, верхівка гостра. Верхівкові безплідні квіточки схожі на плодючі, але недорозвинені. Зернівка довгаста, волосиста на верхівці.
Середовище проживання ред.
Зростає у сх. Україні та пд.-євр. Росії. Обмежується у своєму поширенні піщаними ґрунтами та піщаними терасами пляжів двох річок: Сіверського Дінця та Дону. Його площа заселення (AOO) значно менше 500 км². Житняк донський — піонерський і панівний вид цього середовища проживання, де він зазвичай зустрічається разом з Euphorbia seguieriana.
Використання ред.
Культивується на корм і потенційним донором генів хлібної та твердої пшениці, а також ряду інших культурних видів пшениці.
Загрози й охорона ред.
Основними загрозами для цього виду є урбанізація та лісівництво.
Рід Agropyron занесений до Додатку I Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для харчових продуктів і сільського господарства як частину генофонду пшениці. Вид занесений до обласного Червоного списку Бєлгородської області. В Україні A. tanaiticum зростає в Сіверсько-Донецькому національному парку Луганської області.
Примітки ред.
- Agropyron tanaiticum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 437. (рос.)(укр.)
- . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 07.01.2022. (англ.)
- ↑ Smekalova, T.; Maslovky, O.; Melnyk, V. (2011). . The IUCN. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 07.01.2022. (англ.)
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |