Жировицький Свято-Успенський монастир — чоловічий ставропігійний монастир, який сьогодні належить Білоруському екзархату Російської православної церкви, в селі Жировичі (Слонімський район, Гродненська область).
| Жировицький монастир | |
|---|---|
| | |
| Ансамбль Свято-Успенського Жировицького монастиря | |
| 53°00′51″ пн. ш. 25°20′39″ сх. д. / 53.0143583° пн. ш. 25.3444361° сх. д. | |
| Статус | діючий |
| Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Країна | Білорусь |
| Розташування | Жировичі, Слонімський район, Гродненська область |
| Конфесія | Руська Унійна Церква, РПЦ |
| Орденська приналежність | Василіяни |
| Засновано | кін. XV ст. |
| Перша згадка | 1587 |
| Відомі мешканці | св. Йосафат Кунцевич |
| Сайт | zhirovichi-monastery.by |
| Жировицький монастир (Білорусь) | |
| Жировицький монастир у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Монастир виник на місці, де, згідно з переказами, 1470 року чудесним чином з'явилася ікона Матері Божої, названа Жировицькою. Монастир був заснований в кінці XV ст. як православний. У 1613 р перейшов до василіан, які відродили культ Богоматері і зробили монастир головним центром Унії. Першим ігуменом монастиря за часів унії був Йосафат Кунцевич. Зусиллями василіян за часів унії було зведено великий монастирський комплекс з кам'яних храмів барокової архітектури. У 1730 року в присутності десятків тисяч католиків візантійського та латинського обряду, а також інших віруючих чудотворна ікона Божої Матері з Жировицького монастиря була урочисто коронована золотими папськими коронами, а Жировицьку Богоматір оголошено покровителькою і заступницею білоруського народу.
У 1810—1828 рр. монастир був резиденцією Брестської унійної єпархії, в 1828—1839 рр. — Литовської унійної єпархії. У 1839 р Йосип Семашко, користуючись підтримкою царської влади і заступництвом самого імператора Миколи I, перевів частину ченців Жіровицького монастиря в православ'я, а незгідних вислав у спеціально призначені монастирі, в тому числі за межами Білорусі.
Завдяки тому, що до вересня 1939 року Жировичі не входили до складу СРСР, монастир ніколи не закривався. У міжвоєнний період монастирський храм — Кальварія (Церква Воздвиження Хреста) знаходився в користуванні римо-католиків.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Фотографії Жировицького монастиря з висоти пташиного польоту [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Планета Беларусь»