Жиль Перро (фр. Gilles Perrault; 9 березня 1931, Париж — 3 серпня 2023, Сент-Марі-дю-Мон, Манш) — французький письменник, сценарист і журналіст. Здобув освіту юриста, працював ним протягом 5 років. Робота у сфері кримінології дала йому великий досвід та визначила жанр його творчості.
| Жиль Перро | |
|---|---|
| фр. Gilles Perrault | |
| Ім'я при народженні | фр. Jacques Peyroles |
| Псевдонім | Sidney Vania, Gil Perrault і Gilles Perrault |
| Народився | 9 березня 1931[…] XIII округ Парижа, Париж, Франція |
| Помер | 3 серпня 2023 (92 роки) Сент-Марі-дю-Мон, Манш, Франція ·зупинка серця |
| Поховання | Q110346723? |
| Країна | Франція |
| Місце проживання | Сент-Марі-дю-Мон |
| Діяльність | журналіст, сценарист, письменник, адвокат |
| Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі і Інститут політичних досліджень |
| Мова творів | французька |
| Жанр | роман, кримінальний роман[d], пригодницький роман, шпигунський романd і сценарій |
| Magnum opus | Q16653691?, Q3226081? і Notre ami le roid |
| Мати | Germaine Peyrolesd |
| Нагороди | |
| |
Життєпис ред.
Жиль Перро написав безліч книг, есе та кіносценаріїв на кримінальну тему. У своїх творах він торкався проблем, пов'язаних з правами людини, часто описуючи їх порушення. Його роботи викликали неоднозначну оцінку у французькому суспільстві. Книги Перро були перекладені багатьма мовами світу.
Найвідоміша робота Перро — документальна книга «Червоний пуловер», кримінальне дослідження, опубліковане в 1978 році. У ній автор проводить власне розслідування у справі Крістіана Рануччі, звинуваченого у викраденні та вбивстві маленької дівчинки Марі Долорес Рамбла. Через рік книга була екранізована. Книга викликала резонанс, було продано понад 1 мільйон екземплярів. Мішель Фуко прочитавши цю книгу, заявив про свою впевненість у невинності Рануччі.
У 2005 році командир кримінальної поліції у відставці Жерар Буладду опублікував книгу у відповідь: «L'Affaire du pull-over rouge, Ranucci coupable! : Un pull-over rouge cousu… de fil blanc» («Справа про червоного светра, Рануччі винен! Червоний пуловер, зшитий з білої нитки»), прямо протилежну версії, розробленої Жилем Перро. У 2006 році у своїй другій книзі «Autopsie d'une imposture» Буладду доводить вину Рануччі, і критикує Перро, називаючи «Червоний пуловер» відвертою маніпуляцією.
Жиль Перро також був редактором знаменитої в лівих політичних колах «Чорної книги капіталізму», яка користується популярністю і до сьогодення.
Примітки ред.
- ↑ https://www.lefigaro.fr/livres/gilles-perrault-auteur-du-pull-over-rouge-est-mort-a-l-age-de-92-ans-20230803#:~:text=L'%C3%A9crivain%20est%20d%C3%A9c%C3%A9d%C3%A9%20d,aupr%C3%A8s%20de%20son%20entourage%20familial.
- ↑ Fichier des personnes décédées
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119381583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Filmportal.de — 2005.
- https://www.rtbf.be/article/deces-a-92-ans-de-lecrivain-gilles-perrault-auteur-du-pull-over-rouge-11236536
- https://www.paris-normandie.fr/id437664/article/2023-08-03/lecrivain-gilles-perrault-est-mort-en-normandie-lage-de-92-ans
- http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6595
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gilles Perrault et son éditeur condamnés pour diffamation, 27 janvier 2009, La Provence
- Du bon usage du criminel. оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- Le Livre Noir du Capitalisme, The Black Book of Capitalism (фр.). 4 жовтня 2011. ISBN 978-2-84109-144-7.
Посилання ред.
- Жиль Перро на сайті Internet Movie Database(англ.)