Мико́ла Микола́йович Жига́йлов (19 грудня 1905, Козині, Козинська волость Канівський повіт Київська губернія, Російська імперія — 16 червня 1971, м. Первомайськ, Миколаївська область) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор.
| Микола Миколайович Жигайлов | |
|---|---|
| | |
| Народження | 19 грудня 1905 Козин |
| Смерть | 16 червня 1971 (65 років) Первомайськ |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | кавалерія |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-майор |
| Формування | 5-й кавкорпус 6-а гв.кавдивізія 15-а гв. кавдивізія |
| Командування | 25-й гв. кавполк, 23-й гв. кавполк 93-тя мсд |
| Війни / битви | Польський похід РСЧА Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Життєпис ред.
Народився 19 грудня 1905 року в селі Козині, волосному центрі Канівського повіту Київської губернії (нині — село Обухівського району Київської області). Українець.
До лав РСЧА призваний у 1927 році Новгородським РВК Ленінградської області. Член ВКП(б) з 1930 року.
Брав участь у вторгненні Червоної армії до Польщі в 1939 році.
Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Донському, Сталінградському, Південному, Калінінському, 1-у і 2-у Прибалтійських та 1-у Білоруському фронтах. Двічі був поранений, одного разу важко.
Помічник начальника розвідувального відділу штабу 5-го кавалерійського корпусу капітан М. М. Жигайлов брав участь у оборонних боях під Бердичевим і Білою Церквою влітку 1941 року. Згодом — начальник 2-го (розвідувального) відділення штабу 6-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З листопада 1942 року — командир 25-го, а пізніше — 23-го гвардійських кавалерійських полків тієї ж дивізії. Війну гвардії полковник М. М. Жигайлов закінчив на посаді заступника командира 15-ї гвардійської кавалерійської дивізії по стройовій частині 7-го гвардійського кавалерійського корпусу.
Після війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У запас генерал-майор М. М. Жигайлов вийшов з посади командира 93-ї мотострілецької Нижньодніпровської Червонопрапорної дивізії. Мешкав у місті Первомайську Миколаївської області, де й помер 16 червня 1971 року. Похований на кладовищі по вулиці Одеській.
Нагороди ред.
- два ордени Леніна (31.05.1945, 05.11.1954);
- чотири ордени Червоного Прапора (16.08.1942, 03.01.1944, 12.03.1945, 06.11.1947);
- орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня (29.06.1945);
- орден Суворова 3-го ступеня (05.10.1943);
- орден Олександра Невського (20.04.1943);
- два ордени Червоної Зірки (29.12.1941, 05.11.1946);
- медалі.
Примітки ред.
- «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 червня 2015.
- «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Леніна. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 червня 2015.