Жерар Дебре Жера р Дебре фр Gerard Debreu 4 липня 1921 Кале Франція 31 грудня 2004 американський економіст французького

Жера́р Дебре́ (фр. Gerard Debreu; 4 липня 1921, Кале, Франція — 31 грудня 2004) — американський економіст французького походження, спеціаліст із математичної економіки; лауреат Нобелівської премії з економіки 1983 року, присудженої за розробки, що стосуються теорії загальної економічної рівноваги.

Жерар Дебре
фр. Gerard Debreu
Жерар Дебре Жерар Дебре
Народився	4 липня 1921(1921-07-04) Кале, Франція
Помер	31 грудня 2004(2004-12-31) (83 роки) Париж, Франція
Поховання	Крематорій-колумбарій Пер-Лашез^d
Країна	Франція
Діяльність	математик, економіст, дослідник
Alma mater	Вища нормальна школа Стенфордський університет
Галузь	Математична економіка
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі)
Посада	президент^[d]
Науковий керівник	Моріс Алле
Аспіранти, докторанти	Graciela Chichilnisky^d Xavier Vives i Torrents^d Beth E. Allen^d Volker Böhm^d Richard Russell Cornwall^d Marcus Berliant^d Jean-Pascal Bénassy^d Tatsuro Ichiishi^d Jean-Michel Grandmont^d R. Bryce (Robert) Hool^d
Членство	Французька академія наук Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство AAAS Економетричне товариство
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (1983)
Жерар Дебре у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Дж.Дебре народився 4 липня 1921 р. в м. Кале (Франція) у сім'ї дрібного промисловця. У рідному місті закінчив коледж, здобувши 1939 р. ступінь бакалавра. Прагнув стати математиком, але Друга світова війна внесла корективи в його плани. Після проходження навчання в офіцерській школі в Алжирі, служив у французькій армії. Службу закінчив влітку 1945 р. в Німеччині.

1945 р. Дебре одружився з Франсуазою Блед, у них народилися дві дочки.

1946 р. Дж.Дебре отримав кваліфікацію викладача математики, хоча його все більше приваблювала економіка. Він влаштовується працювати молодшим співробітником із економіки в Національний центр наукових досліджень.

1949 р. Дж.Дебре почав працювати асистентом-дослідником у Комісії Коулса з економічних досліджень у Чиказькому університеті.

1956 р. у Паризькому університеті він здобув ступінь доктора природничих наук, а 1962 р. став професором економіки в Каліфорнійському університеті. Там же 1975 р. його призначають професором математики, й цього ж року він стає громадянином США.

Наукові дослідження і досягнення Редагувати

Наукові дослідження Дж.Дебре були присвячені переважно проблемам загальної рівноваги. Разом з Кенетом Ерроу Дж.Дебре створив математичну модель рівноваги, що мала назву “модель Ерроу–Дебре”.

У своїй “Теорії вартості” вчений подав повну аксіоматичну систему, в якій описано функції споживача і роль фірми у сучасній економіці. За введення нових аналітичних методів дослідження в економічну теорію та формалізацію теорії загальної рівноваги 1983 р. Дж.Дебре присуджено Нобелівську премію з економіки. На церемонії вручення премії було відзначено, що Дж.Дебре “забезпечив економістів загальною теорією, яку можна застосовувати до найрізноманітніших ситуацій”.

Свідченням високого наукового авторитету Дж.Дебре є обрання його 1971 р. президентом Міжнародного економетричного товариства, а 1990 р. – президентом Американської економічної асоціації. Він є членом Американської академії наук і мистецтв, Національної академії наук США, Американської асоціації сприяння розвитку науки та Філософського товариства, іноземним членом Французької академії наук. Дж.Дебре веде спокійний спосіб життя в Берклі, до нього постійно приїздять студенти та провідні економісти зі всього світу.

Примітки Редагувати

↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
↑ Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. ^{[недоступне посилання з травня 2019]}
↑ . uareferats.com. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2.6.2011.

Джерела Редагувати

О. І. Пономаренко, М. О. Перестюк, В. М. Бурим «Сучасний економічний аналіз. Мікроекономіка», Київ, 2004, ISBN 966-642-048-1

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-1] Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-2] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[[https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam_https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam

[boo-4] Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. ^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[refe-5] . uareferats.com. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2.6.2011.