www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан де Майоль Жан Марі П єр Луї де Майоль де Люпе фр Jean Marie Pierre Louis de Mayol de Lupé 21 січня 1873 Париж 28 чер

Жан де Майоль

Жан Марі П'єр Луї де Майоль де Люпе (фр. Jean Marie Pierre Louis de Mayol de Lupé; 21 січня 1873, Париж — 28 червня 1955, Версаль) — французький католицький священник. Військовий капелан французького Волонтерського Легіону, підрозділу 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань» (1-ї французької) під час Другої світової війни, штурмбаннфюрер військ СС. Прелат (не єпископ), йому дозволено було носити звання «Монсеньор».

Жан де Майоль
фр. Jean Marie Pierre Louis de Mayol de Lupé
Жан де Майоль на обкладинці журналу «Сигнал», 1943 р.
Народився 21 січня 1873(1873-01-21)
м. Париж
Помер 28 червня 1955(1955-06-28) (82 роки)
м. Версаль
Поховання Люпе
Громадянство  Франція
Діяльність католицький священник
Знання мов французька
Учасник Друга світова війна
Титул граф, лицар Костянтинівського ордену, монсеньор, прелат
Посада Ялмужник
Військове звання капелан, ялмужник, оберштурмбаннфюрер
Конфесія Католицька церква у Франції
Батько Анрі де Майоль де Лупе
Мати Еліса Караччоло
Нагороди
Воєнний хрест 1914—1918
Медаль «За втечу»
Кавалер ордена Почесного легіону
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Життєпис ред.

Жан де Майоль народився на вулиці Феру в 6-у районі м. Парижу в дворянській родині графів Люпе (за свідоцтвом короля — у 1707—1737 рр.). Його батько був монархістом Анрі де Майоль де Лупе, матір — Еліса Караччоло[en], з неаполітанської знаті. Весь час він виступав проти символів не монархічної Французької Республіки: марсельєзний і трикольоровий прапор. Навчався в школі-інтернаті в Пуату в бенедиктинському абатстві. Після вишколу 10 червня 1900 р. він був висвячений на священника, і став церковним лицарем військового і релігійного порядку у Константіанському священному і військовому ордені святого Георгія[en].

Під час Першої світової війни він служив 41-м військовим капеланом (ялмужник) у 1-й кавалерійській дивізії Франції. Він був узятий у полон у 1914 р., де пробув два роки, потім звільнився, повернувся на фронт, де був серйозно поранений у Соммі 1918 р.. Його нагороджували в армії багато разів за його мужність (у тому числі Військовий хрест 1914-1918 (Франція)[en], Медаль біженців[en]). Його відрізняла відвертість й людяність, ризикував життям багато разів щоби принести віру до вмираючих солдатів. Він був відправлений в Сирію і Ліван, був оголошений кавалером ордену Почесного легіону. Він звільнився з армії в 1927 р. через хворобу.

Повернувся до цивільного життя. Він видавав бюлетень «Bulletin de St Mayol» (у 1927—1936 рр.) за допомогою свого двоюрідного брата барона Марселя Німецького, Хав'єра герцога Пармського[en]. Жан де Майоль звернувся до Міністерством народної освіти Франції[en] організувати різні культурні місії. Саме в цьому контексті йому сприяли посол Андре Франсуа-Понсе[en], маршал Юбер Ліоте[en], президент Жозеф Кайо. Легітиміст Жан де Майоль є капелан Жака де Бурбон (1870—1931), Хайме герцог Мадридський[en], глава дому Бурбонів[fr] і зробили кавалером ордену Святого Духа. Серед претендентів на трон Франції Жан де Майоль висував Альфонса-Шарля де Бурбона[en] (1849—1936). У 1935 р. він захищав права Бурбонів[en] (1886—1934), Хав'єра герцога Пармського[en] (Герцогство Парма). Від 1936 р. проявив вірність Альфонсо XIII королю Іспанії, став новим лідером для Дому Бурбонів і легітимістів того часу (Ерве Піноту[en]), звернув їх увагу до Салічної правди.

У 1938 р. ходив на Конгрес НСДАП в Нюрнберзі, мав симпатії до націонал-соціалізму.

Під час іспанської громадянської війни він звертався до Франсіско Франко у справі баскського націоналіста Хуан де Аджуріугера Очдіаніо[fr].

Визнав Режим Віші. У 1941 р. він став головним військовим капеланом Легіону французьких добровольців на Східному фронті. У 1942 р. він був нагороджений Залізним хрестом, про нього повідомляв журнал «Сигнал[en]». Від липня 1944 р. служив в 33-й гренадерській дивізії СС «Шарлемань» (1-а французька). Був на фронту в Померанії, осів у Мюнхені коли прибули союзники СРСР в квітні 1945 р., служив при місцевому монастирі.

Після Другої світової війни він повернувся до Франції, де в 1947 р. його заарештували й засудили до 15 років ув'язнення (сидів у в'язниці «Фреснес[fr]»). Було майно конфісковано в нього, оголошена була йому публічна зневага[fr]. Однак у 1951 році він був умовно звільнений.

Він помер у Версалі в 1955 р., у монастирі. Похований в Люпе.

Твори ред.

  • (фр.)Mayol de Luppé (1934). 37. Moulins: Bulletin de la Société d'émulation du Bourbonnais. с. 315–318. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 2 червня 2018. 
  • (фр.)Mayol de Luppé (1935). 38. Moulins: Bulletin de la Société d'émulation du Bourbonnais. с. 151–154. Mayol1935. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 2 червня 2018. 
Капеланство
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Католицтво»
Проєкт «Католицтво»
Капеланство у Вікісховищі?

Нагороди ред.

Нагороджений численними французькими і німецькими нагородами, серед яких:

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Mayol de Lupé Bio - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 9 серпня 2020. 
  3. (фр.)Hervé Pinoteau, État de l'ordre du Saint-Esprit en 1830 et la survivance des ordres du roi, Paris, Nouvelles Éditions Latines, coll. «Autour des dynasties françaises» (no II), 1983, 165 p. (ISBN 2-7233-02 13-X, notice BnF no FRBNF36270574), p. 116.
  4. (фр.)Jean de Mayol de Lupé dans Histoire(s) de la dernière guerre, n° 16, janvier-février 2012, p. 70.
  5. (фр.)Jean-Paul Cointet, Sigmaringen, Paris, Perrin, coll. «Tempus», 2014, 462 p., p. 429.
  6. ↑ Mayol de Lupé, de, Jean - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 9 серпня 2020. 

Джерела ред.

  • (фр.)René Bail, «Les Croix de Monseigneur Mayol de Lupé», Dualpha, 2000. — ISBN 2-912476-14-3.
  • (фр.)Eric Deschodt, «Le Royaume d'Arles, JC.Lattes», 1988. — ISBN 978-2-7096-0674-5.
  • (фр.)Pierre Giolitto, «Volontaires français sous l'uniforme allemand», Tempus, 2007. — ISBN 978-2-262-02641-7.
  • (фр.)Saint-Loup, «Les Volontaires, Presses de la Cité», 1963.
  • (фр.)Roger Maudhuy, «Les Grands procès de la Collaboration», Lucien Souny, 2009. — ISBN 2-84886-228-9.
  • Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag, 1998, ISBN 3924309396

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhan Mari P yer Luyi de Majol de Lyupe fr Jean Marie Pierre Louis de Mayol de Lupe 21 sichnya 1873 Parizh 28 chervnya 1955 Versal francuzkij katolickij svyashennik Vijskovij kapelan francuzkogo Volonterskogo Legionu pidrozdilu 33 yi grenaderskoyi diviziyi SS Sharleman 1 yi francuzkoyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shturmbannfyurer vijsk SS 2 Prelat ne yepiskop jomu dozvoleno bulo nositi zvannya Monsenor Zhan de Majolfr Jean Marie Pierre Louis de Mayol de LupeZhan de Majol na obkladinci zhurnalu Signal 1943 r Narodivsya 21 sichnya 1873 1873 01 21 m ParizhPomer 28 chervnya 1955 1955 06 28 82 roki m VersalPohovannya LyupeGromadyanstvo FranciyaDiyalnist katolickij svyashennikZnannya mov francuzka 1 Uchasnik Druga svitova vijnaTitul graf licar Kostyantinivskogo ordenu monsenor prelatPosada YalmuzhnikVijskove zvannya kapelan yalmuzhnik obershturmbannfyurerKonfesiya Katolicka cerkva u FranciyiBatko Anri de Majol de LupeMati Elisa KarachcholoNagorodi Voyennij hrest 1914 1918 Medal Za vtechu Kavaler ordena Pochesnogo legionuHrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Zhan de Majol narodivsya na vulici Feru v 6 u rajoni m Parizhu v dvoryanskij rodini grafiv Lyupe za svidoctvom korolya u 1707 1737 rr Jogo batko buv monarhistom Anri de Majol de Lupe matir Elisa Karachcholo en z neapolitanskoyi znati Ves chas vin vistupav proti simvoliv ne monarhichnoyi Francuzkoyi Respubliki marselyeznij i trikolorovij prapor Navchavsya v shkoli internati v Puatu v benediktinskomu abatstvi Pislya vishkolu 10 chervnya 1900 r vin buv visvyachenij na svyashennika i stav cerkovnim licarem vijskovogo i religijnogo poryadku u Konstantianskomu svyashennomu i vijskovomu ordeni svyatogo Georgiya en Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin sluzhiv 41 m vijskovim kapelanom yalmuzhnik u 1 j kavalerijskij diviziyi Franciyi Vin buv uzyatij u polon u 1914 r de probuv dva roki potim zvilnivsya povernuvsya na front de buv serjozno poranenij u Sommi 1918 r Jogo nagorodzhuvali v armiyi bagato raziv za jogo muzhnist u tomu chisli Vijskovij hrest 1914 1918 Franciya en Medal bizhenciv en Jogo vidriznyala vidvertist j lyudyanist rizikuvav zhittyam bagato raziv shobi prinesti viru do vmirayuchih soldativ Vin buv vidpravlenij v Siriyu i Livan buv ogoloshenij kavalerom ordenu Pochesnogo legionu Vin zvilnivsya z armiyi v 1927 r cherez hvorobu Povernuvsya do civilnogo zhittya Vin vidavav byuleten Bulletin de St Mayol u 1927 1936 rr za dopomogoyu svogo dvoyuridnogo brata barona Marselya Nimeckogo Hav yera gercoga Parmskogo en Zhan de Majol zvernuvsya do Ministerstvom narodnoyi osviti Franciyi en organizuvati rizni kulturni misiyi Same v comu konteksti jomu spriyali posol Andre Fransua Ponse en marshal Yuber Liote en prezident Zhozef Kajo Legitimist Zhan de Majol ye kapelan Zhaka de Burbon 1870 1931 Hajme gercog Madridskij en glava domu Burboniv fr i zrobili kavalerom ordenu Svyatogo Duha 3 Sered pretendentiv na tron Franciyi Zhan de Majol visuvav Alfonsa Sharlya de Burbona en 1849 1936 U 1935 r vin zahishav prava Burboniv en 1886 1934 Hav yera gercoga Parmskogo en Gercogstvo Parma Vid 1936 r proyaviv virnist Alfonso XIII korolyu Ispaniyi stav novim liderom dlya Domu Burboniv i legitimistiv togo chasu Erve Pinotu en zvernuv yih uvagu do Salichnoyi pravdi U 1938 r hodiv na Kongres NSDAP v Nyurnberzi mav simpatiyi do nacional socializmu Pid chas ispanskoyi gromadyanskoyi vijni vin zvertavsya do Fransisko Franko u spravi baskskogo nacionalista Huan de Adzhuriugera Ochdianio fr Viznav Rezhim Vishi U 1941 r vin stav golovnim vijskovim kapelanom Legionu francuzkih dobrovolciv na Shidnomu fronti U 1942 r vin buv nagorodzhenij Zaliznim hrestom pro nogo povidomlyav zhurnal Signal en 4 Vid lipnya 1944 r sluzhiv v 33 j grenaderskij diviziyi SS Sharleman 1 a francuzka Buv na frontu v Pomeraniyi osiv u Myunheni koli pribuli soyuzniki SRSR v kvitni 1945 r sluzhiv pri miscevomu monastiri Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin povernuvsya do Franciyi de v 1947 r jogo zaareshtuvali j zasudili do 15 rokiv uv yaznennya sidiv u v yaznici Fresnes fr 5 Bulo majno konfiskovano v nogo ogoloshena bula jomu publichna znevaga fr Odnak u 1951 roci vin buv umovno zvilnenij Vin pomer u Versali v 1955 r u monastiri Pohovanij v Lyupe Tvori red fr Mayol de Luppe 1934 La maison de Bourbon et ses branches actuelles 37 Moulins Bulletin de la Societe d emulation du Bourbonnais s 315 318 Arhiv originalu za 18 serpnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 fr Mayol de Luppe 1935 La maison de Bourbon et ses branches actuelles suite 38 Moulins Bulletin de la Societe d emulation du Bourbonnais s 151 154 Mayol1935 Arhiv originalu za 18 serpnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 Kapelanstvou sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Katolictvo nbsp Proyekt Katolictvo nbsp Kapelanstvo u Vikishovishi Nagorodi red Nagorodzhenij chislennimi francuzkimi i nimeckimi nagorodami sered yakih Krua de Gerr 6 zrazka Pershoyi svitovoyi vijni zrazka uryadu Vishi z palmovoyu gilkoyu 27 serpnya 1942 Medal Za vtechu 6 Orden Pochesnogo legionu kavaler 6 Zaliznij hrest 2 go klasu 26 chervnya 1942 6 1 go klasu 2 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami 2 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 2 Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Mayol de LupA c Bio Axis History Forum forum axishistory com Procitovano 9 serpnya 2020 fr Herve Pinoteau Etat de l ordre du Saint Esprit en 1830 et la survivance des ordres du roi Paris Nouvelles Editions Latines coll Autour des dynasties francaises no II 1983 165 p ISBN 2 7233 02 13 X notice BnF no FRBNF36270574 p 116 fr Jean de Mayol de Lupe dans Histoire s de la derniere guerre n 16 janvier fevrier 2012 p 70 fr Jean Paul Cointet Sigmaringen Paris Perrin coll Tempus 2014 462 p p 429 a b v g Mayol de Lupe de Jean TracesOfWar com www tracesofwar com Procitovano 9 serpnya 2020 Dzherela red fr Rene Bail Les Croix de Monseigneur Mayol de Lupe Dualpha 2000 ISBN 2 912476 14 3 fr Eric Deschodt Le Royaume d Arles JC Lattes 1988 ISBN 978 2 7096 0674 5 fr Pierre Giolitto Volontaires francais sous l uniforme allemand Tempus 2007 ISBN 978 2 262 02641 7 fr Saint Loup Les Volontaires Presses de la Cite 1963 fr Roger Maudhuy Les Grands proces de la Collaboration Lucien Souny 2009 ISBN 2 84886 228 9 Prominente ohne Maske Drittes Reich FZ Verlag 1998 ISBN 3924309396Posilannya red fr Forez Info A propos d une tombe arhiv 20 05 2007 fr Jean de Mayol de Lupe 21 janvier 1873 28 juin 1955 Arhivovano 31 travnya 2018 u Wayback Machine 21 janvier 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan de Majol amp oldid 40980385