Жан Галлон (фр. Jean Gallon; 25 червня 1878, Париж — 23 червня 1959, Париж) — французький композитор і музичний педагог. Брат Ноеля Галлона.
| Жан Галлон | |
|---|---|
| фр. Jean Gallon | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 червня 1878 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 23 червня 1959 (80 років) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор, диригент, хормейстер, музичний педагог, викладач університету |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Відомі учні | Олів'є Мессіан, Maurice Durufléd, Жанна Демессьє, П'єр Санкан, Henriette Puig-Rogetd, Henri Challand, Jean Hubeaud, Jean Rivierd і Paul Bonneaud |
| Жанри | класична музика |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Державна паризька опера |
Закінчив Паризьку консерваторію. У 1906—1914 рр. займав посаду хормейстера при Оркестрі концертного товариства Паризької консерваторії, на цій посаді домігся вражаючих успіхів, які, однак, не вплинули на становище хору (яке невпинно погіршувалось) в концертній діяльності під патронажем консерваторії. Рівночасно в 1909—1914 рр. хормейстер Паризької опери.
Найбільш відомий як керівник класу гармонії в Паризькій консерваторії в 1919—1948 рр. Через цей клас пройшли багато видатних французьких музикантів, і багато хто так чи інакше були вдячні Галлонові — зокрема, Олів'є Мессіан, імпровізаційні здібності якого високо оцінив Галлон та направив для подальшого навчання в органний клас Марселя Дюпре, що зіграло в подальшій кар'єрі композитора важливу роль. У 1949 році, до 30-річчя педагогічної роботи Галлона, безліч його колишніх учнів взяли участь у створенні колективної праці під назвою «Шістдесят чотири уроки гармонії, піднесених Жану Галлону його учнями» (фр. Soixante-quatre leçons d'harmonie offertes en hommage à Jean Gallon par ses élèves); збірку складали мініатюрні п'єси дидактичного призначення, найбільшою популярністю досі користується п'єса Моріса Дюрюфле, яка навіть увійшла в концертний репертуар під назвами «Поставлений голос» (фр. Chant Donné) або «Посвята Жану Галлону» (фр. Hommage à Jean Gallon); зазначалося, що викладацька манера самого Дюрюфле багато в чому сформувалася під впливом Галлона.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- D. Kern Holoman. The Societ́e ́des Concerts Du Conservatoire, 1828—1967 [ 22 січня 2015 у Wayback Machine.]. — University of California Press, 2004. — P. 331. (англ.)
- Christopher Philip Dingle. The Life of Messiaen [ 22 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Cambridge University Press, 2007. — P. 13. (англ.)
- James E. Frazier. Maurice Duruflé: The Man and His Music [ 22 січня 2015 у Wayback Machine.] — University Rochester Press, 2007. — P. 134. (англ.)
- Anthony Hammond. Pierre Cochereau: Organist of Notre-Dame [ 22 січня 2015 у Wayback Machine.] — University Rochester Press, 2012. — P. 140. (англ.)