Жан-Баті́ст Біо́ (фр. Jean-Baptiste Biot; 21 квітня 1774 — 3 лютого 1862) — французький фізик, геодезист і астроном.
| Жан-Батіст Біо | |
|---|---|
| фр. Jean-Baptiste Biot | |
| | |
| Народився | 21 квітня 1774[…] Париж |
| Помер | 3 лютого 1862[…] (87 років) Париж |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна | Франція |
| Діяльність | математик, фізик, астроном, інженер-будівельник, інженер, професор, астролог |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Галузь | фізика, астрономія, математика |
| Заклад | Колеж де Франс |
| Посада | seat 12 of the Académie françaised |
| Науковий керівник | Гаспар Монж |
| Аспіранти, докторанти | Шарль Ежен Делоне Альфред-Луї-Олів'є Легран Деклуазо |
| Членство | Лондонське королівське товариство Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія Шведська королівська академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук Національна академія наук Італіїd Баварська академія наук Академія надписів та красного письменства Туринська академія наук |
| Відомий завдяки: | Число Біо, Закон Біо-Савара-Лапласа |
| Діти | Едуар Біоd |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Жан-Батіст Біо у Вікісховищі |
Член Паризької АН (з 1803). З 1800 року — професор Колеж де Франс, з 1809 року — професор Паризького університету. Основні його наукові праці присвячені дослідженню поляризації світла, магнітного поля електричного струму і акустиці. В 1815 році відкрив явище обертання площини поляризації в рідинах і розчинах. У 1820 році разом із Ф. Саваром дослідами встановив залежність напруженості магнітного поля від величини струму у прямолінійному провіднику, відомий як закон Біо-Савара.
На честь Біо названий мінерал біотит, число Біо та місячний кратер Біо.
Перші роботи Біо були присвячені дослідженню властивостей газів (вимірюванню їхньої густини й показників заломлення). В 1804 році Біо разом з Гей-Люссаком здійнявся на повітряній кулі у верхні шари атмосфери, щоб визначити склад повітря на різних висотах і виміряти магнітне поле Землі. У 1808 та 1809 роках він визначив довжину секундного маятника у Бордо та Дюнкірхені. У 1809 році Біо був призначений професором астрономії.
В 1811 році Біо відкрив поляризацію при заломленні (незалежно від Е. Малюса), в 1815 році — кругову поляризацію (незалежно від Д. Араго й Д. Брюстера), у тому ж році встановив закон обертання площини поляризації (закон Біо) і відкрив існування право- і лівообертальних речовин. Виявив оптичну активність у деяких органічних сполук, зокрема в розчину цукру. Показав, що кут повороту площини поляризації пропорційний концентрації розчину, заклавши тим самим основу недеструктивного методу визначення концентрації цукру — цукрометрії. За цю роботу Біо був нагороджений в 1840 році медаллю Румфорда. В 1820 році разом з Ф. Саваром відкрив закон, що визначає напруженість магнітного поля провідника зі струмом (закон Біо — Савара).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Список професорів Колеж де Франс
- ↑ Французька академія — 1635.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
| Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |