Жадобін Юрій Вікторович Юрій Вікторович Жадобін біл Юрый Віктаравіч Жадобін нар 14 листопада 1954 Дніпропетровськ УРСР С

Юрій Вікторович Жадобін (біл. Юрый Віктаравіч Жадобін; нар. 14 листопада 1954, Дніпропетровськ, УРСР, СРСР) — білоруський військовий і державний діяч, генерал-лейтенант (2009). Голова Комітету державної безпеки (2007—2008), держсекретар Ради безпеки Республіки Білорусь (2008—2009), міністр оборони Республіки Білорусь (2009—2014).

Жадобін Юрій Вікторович

Народився	14 листопада 1954(1954-11-14) (68 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Білорусь
Діяльність	політик, офіцер
Alma mater	Казанське вище військове командне училище^d і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Посада	Defence Minister of Belarus^d і Chairperson of the State Security Committee of the Republic of Belarus^d
Військове звання	генерал-лейтенант
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився 14 листопада 1954 року в Дніпропетровську. У Збройних Силах з 1972 року.

У 1976 році закінчив Казанське вище танкове командне училище, у 1985 році — командний факультет Військової академії бронетанкових військ.

З 1976 року по 1990 рік проходив службу на командних посадах у Збройних силах СРСР, пройшов шлях від командира танкового взводу до командира полку.

З 1990 року по 1999 рік обіймав керівні посади в системі цивільної оборони Білорусії та у Внутрішніх військах МВС Білорусі.

У 1999 році призначений на посаду заступника Міністра внутрішніх справ — Командувача внутрішніми військами.

З вересня 2003 року керував Службою безпеки Президента Республіки Білорусь.

17 липня 2007 року призначений головою КДБ Республіки Білорусь. 15 липня 2008 року призначений Державним секретарем Ради безпеки.

25 листопада 2014 року звільнений з військової служби в запас за віком з правом носіння військової форми одягу і знаків розрізнення.

Дружина — Лариса Олександрівна, лікар, працювала старшим викладачем кафедри екології людини БГУ.
Дочка — Олександра, капітан внутрішньої служби, старший юрисконсульт управління правового забезпечення МНС, одружена з колишнім начальником Мінського обласного управління МНС Максимом Шишкановим.
Син — Віктор, полковник внутрішніх військ, командир 6-ї окремої спеціальної міліцейської бригади внутрішніх військ МВС Республіки Білорусь.

Орден святителя Кирила, єпископа Туровського, I ступеня (20 листопада 2014 року)
Орден Вітчизни III ступеня (11 січня 2014 року) — за зразкове виконання військового обов'язку, службових обов'язків, високий професіоналізм та зміцнення обороноздатності республіки
Орден «За службу Батьківщині» III ступеня
Орден Дружби (28 липня 2012 року, Росія) — за заслуги у зміцненні бойової співдружності між Російською Федерацією і Республікою Білорусь.
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бездоганну службу» I ступеня
29 медалей