www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ештеван Гоміш У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Гоміш Ештéван Го міш порт Estêvão Gomes бл 1483 Порту 1538 р

Ештеван Гоміш

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Гоміш.

Ештéван Го́міш (порт. Estêvão Gomes, бл. 1483, Порту — 1538, річка Парагвай), відомий також в Іспанії як Естебан Гомес (ісп. Esteban Gómez) — португальський і іспанський мореплавець та дослідник. Перебуваючи на службу у Кастильської корони (Іспанія), він відплив у навколосвітню подорож у складі флотилії іншого португальця — Фернана Магеллана, але покинув експедицію, коли вона дійшла до Магелланової протоки і повернувся до Іспанії в травні 1521 року. У 1524 році він дослідив сучасну Нову Шотландію. Хоча історичні відомості різняться, Гоміш, можливо, заходив у Нью-Йоркську затоку і відкрив річку Гудзон. Завдяки його експедиції на карті світу Діогу Рібейру 1529 року майже ідеально окреслено східне узбережжя Північної Америки.

Біографія Редагувати

Гоміш народився в Порто, на півночі Португалії, і, ймовірно, у молодості плавав на португальських кораблях.

У 1516 році Ештеван Гоміш та декілька інших португальських мореплавців та картографів, що конфліктували з португальським королем Мануелем I, зібрались у Севільї, щоб запропонувати свої послуги нещодавно коронованому іспанському королю Карлу І Габсбургу. Серед них були дослідники та картографи Діогу Рібейру, Діогу та Дуарте Барбоса, Фернанду Магеллан, Жуан Серран та Жоржі Рейнель, космографи Франсішку та Руй Фалейру та фламандський купець Крістофер де Гаро.

У 1518 році Гоміш переїхав до Кастилії, де 10 лютого 1518 року був призначений штурманом (навігатором) в Каса-де-Контратасьйон в Севільї вже як Естебан Гомес.

Плавання з Магелланом Редагувати

Кораблі Магеллана в протоці, яка згодом буде названа його ім'ям.

У 1519 р. Гоміш відплив разом з Магелланом у якості штурмана (pilot) флагманського корабля флотилії Магеллана «Тринідад[es]». Експедиція вирушила на пошуки західного шляху до Островів прянощів, у плавання, яке згодом перетворилось на першу навколосвітню подорож.

Під час плавання, можливо внаслідок ув'язнення декількох членів флотилії через бунт біля берегів Аргентини, був переведений Магелланом на корабель «Сан-Антоніо». Після того, як було відкрито протоку в Тихий океан (в майбутньому названою Магеллановою протокою), Магеллан скликав офіцерів на нараду, де Ештеван Гоміш не безпідставно зазначив, що подальше плавання неможливе, оскільки припасів залишилося вкрай мало, а точна відстань до Молуккських островів нікому не відома, і запропонував повернутися в Іспанію, оголосити про здійснене відкриття, після чого повернутися і повторити спробу з новими кораблями і більшою кількістю провіанту. Однак Магеллан відкинув його аргументи і плавання продовжилося.

Незабаром після цього Гоміш і ряд інших моряків з «Сан-Антоніо» підняли бунт, заарештували капітана корабля від'єднались від флотилії і попрямували назад в Іспанію. 6 березня 1521 року Сан-Антоніо досягнув Севільї, однак там Гоміша було негайно звинувачено в дезертирстві і ув'язнено. Проте, коли єдиний корабель експедиції Магеллана, що пережив плавання, досягнув Іспанії у вересні 1522 р., і вцілілий екіпаж розповів про свої поневіряння протягом подальшої подорожі, Гоміша було звільнено з-під варти.

Дослідження узбережжя Північної Америки Редагувати

Гоміш зміг переконати імператора Карла V профінансувати нову експедицію, щоб знайти північний прохід до Островів Прянощів, легендарний Північно-західний прохід. Для цього у Більбао була збудована 50-тонна каравела « La Anunciada». Детальний звіт про суми, витрачені на будівництво каравели, придбання запасів, утримання екіпажу та полонених індіанців, був знайдений нещодавно в Archivo de Indias у Севільї.

Каравела відплила з Ла-Коруньї 24 вересня 1524 р. На борту було 29 чоловік, двома керівниками експедиції були Гоміш (капітан і штурман) та Педро де Луна (контролер). Зробивши стоянку у порту Сантьяго-де-Куба для поповнення свіжих запасів, «Ла Анунсьяда» пішла на північ уздовж східного узбережжя аж від Флориди до мису Рейс.

Плавання тривало 10 місяців 27 днів. Гомішу не вдалось знайти Північно-західний прохід і корабель повернувся до Іспанії, діставшись Коруньї 21 серпня 1525 р. Під час своєї подорожі Гоміш полонив понад 50 тубільців та доправив їх до Іспанії як підтвердження потенційно прибуткової торгівлі рабами. Карл V був неприємно вражений цим вчинком і доручив звільнити бранців.

Оскільки письмового звіту про плавання не зберіглось, а залишилась лише карта, існують значні розбіжності в поглядах щодо маршруту Гоміша. Можливо, Гоміш дістався на північ до протоки Кабота і мису Кейп-Бретон (в сьогоднішній канадській провінції Нова Шотландія). Він також увійшов у Нью-Йоркську затоку та річку Гудзон (яку він назвав «річкою Сан-Антоніо»). Однак питання — чи подорожував він з півночі на південь чи йшов з півдня залишається спірним. Він пройшов через Мен, де, на його думку, лиман річки Пенобскот був бажаним проходом.

Дослідження Південної Америки Редагувати

У 1535 році Гоміш відплив до Ріо-де-ла-Плата як головний штурман армади Педро де Мендоса. У лютому 1537 року він супроводжував Хуана де Айоласа у його знаменитому поході через Гран-Чако у пошуках срібла та золота. Через 14 місяців подорожі, Айолас, Гоміш та їх супутники повернулися на берег річки Парагвай, де навесні 1538 року всі вони потрапили в засідку та були вбиті індіанцями.

Спадщина Редагувати

Карта Діогу Рібейру (1529) з зазначеній в Північній Америці «Землею Ештевана Гоміша» Оригінал знаходиться у Ватиканській бібліотеці .

Результати експедиції Гоміша дозволили іспанському картографу Діогу Рібейру майже ідеально зобразити східне узбережжя Північної Америки на своїй карті світу 1529 року.

В результаті того, що експедицією Гоміша не було знайдено Північно-західного проходу, на іспанських картах, що були складені після його повернення, показувалась суцільна берегова лінія від Флориди до Ньюфаундленду (чого не було раніше). На них також було позначено Tierra de Esteban Gómez («Земля Естебана Гомеса»), яка включала приблизно сучасну Нову Англію та Нову Шотландію. Першою картою, яка зробила це, стала «Кастильська карта», складена Педро Ріберо в 1525 році в Коруньї, незабаром після повернення Гоміша.

Алонсо де Санта-Крус у своєму «Islario general del mundo» (1542?) також подає інформацію щодо подорожі Гомеса, і позначає півострів Нова Шотландія як «Isla de San Juan». Мабуть, Гоміш не намагався проникнути в протоку Кабота, яка виглядала для нього просто як чергова затока, та проплив повз неї.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://sidcva.com/?news=el-piloto-esteban-gomez-y-el-descubrimiento-de-la-costa-de-nueva-york
  2. тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
  3. University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
    d:Track:Q1067935d:Track:Q180865d:Track:Q3101851d:Track:Q7896496d:Track:Q5546378d:Track:Q55723359d:Track:Q3402572d:Track:Q5479642d:Track:Q838302
  4. Bergreen, Laurence (2009). Over the Edge of the World: Magellan's Terrifying Circumnavigation of the Globe (англ.). Harper Collins. 
  5. Guillemard, Francis Henry Hill. The Life of Ferdinand Magellan, G. Philip & son, 1890, p. 203
  6. Vigneras (1957), ст.189-207
  7. Lawson, Russell M., The Sea Mark: Captain John Smith's Voyage to New England, University Press of New England, 2015, p. 39 [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]ISBN 9781611687170
  8. Douglas Hunter (31 серпня 2010). . Bloomsbury Publishing USA. с. 136. ISBN 978-1-60819-098-0. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 18 березня 2012. 
  9. W. F. Ganong (1964). Crucial Maps in the Early cartography and Place-Nomenclature of the Atlantic Coast of Canada. University of Toronto Press. с. 135. 

Джерела Редагувати

  • Arsène Francoeur NGANGA.,2017,Estéban Gomez et Mathieu Dacosta: Marins noirs sur l'atlantique(XVIe et XVIIe siècles).Préface du professeur John.K.Thornton, Edilivre(France).ISBN 9782414167166
  • Dictionary of Canadian Biography Online [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Archivo de Indias (Sevilla), Patronato real 37, Contaduria 2, 425, 426, 427.
  • Alonso de Santa Cruz, «Islario general de todas las islas del mundo», in Precursors (Biggar), 183–94 and Henry Harrisse, The discovery of North America: a critical, documentary, and historic investigation, with an essay on the cartography of the new world . . . (London, 1892), 243–48.
  • Ganong, «Crucial maps», IV. J. Toribio Medina, El Portugués Esteban Gómez al servicio de España (Santiago de Chile, 1908). Portugaliae monumenta cartographica, comp. A. Cortesão et A. Teixeira de Mota (5v., Lisboa, 1960–62), I, 95–98, plate 37. Precursors (Biggar), xxv–xxix, 183–94.
  • L.-A. Vigneras, «El viaje de Esteban Gómez a Norte América», Revista de Indias, LXVIII (1957), 189—207.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Gomish Eshtevan Go mish port Estevao Gomes bl 1483 Portu 1538 richka Paragvaj vidomij takozh v Ispaniyi yak Esteban Gomes isp Esteban Gomez portugalskij i ispanskij moreplavec ta doslidnik Perebuvayuchi na sluzhbu u Kastilskoyi koroni Ispaniya vin vidpliv u navkolosvitnyu podorozh u skladi flotiliyi inshogo portugalcya Fernana Magellana ale pokinuv ekspediciyu koli vona dijshla do Magellanovoyi protoki 4 i povernuvsya do Ispaniyi v travni 1521 roku U 1524 roci vin doslidiv suchasnu Novu Shotlandiyu Hocha istorichni vidomosti riznyatsya Gomish mozhlivo zahodiv u Nyu Jorksku zatoku i vidkriv richku Gudzon Zavdyaki jogo ekspediciyi na karti svitu Diogu Ribejru 1529 roku majzhe idealno okresleno shidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Eshtevan Gomishport Estevao Gomesisp Esteban GomezNarodivsya 1484 1 Portu PortugaliyaPomer 1538 2 3 Paragvaj Matu Grosu du Sul Braziliya Portugalska imperiya Korolivstvo PortugaliyaKrayina Ispaniya Korolivstvo PortugaliyaDiyalnist mandrivnik doslidnik kartografZnannya mov portugalska i ispanska Zmist 1 Biografiya 2 Plavannya z Magellanom 3 Doslidzhennya uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki 4 Doslidzhennya Pivdennoyi Ameriki 5 Spadshina 6 Div takozh 7 Primitki 8 DzherelaBiografiya RedaguvatiGomish narodivsya v Porto na pivnochi Portugaliyi i jmovirno u molodosti plavav na portugalskih korablyah U 1516 roci Eshtevan Gomish ta dekilka inshih portugalskih moreplavciv ta kartografiv sho konfliktuvali z portugalskim korolem Manuelem I zibralis u Sevilyi shob zaproponuvati svoyi poslugi neshodavno koronovanomu ispanskomu korolyu Karlu I Gabsburgu Sered nih buli doslidniki ta kartografi Diogu Ribejru Diogu ta Duarte Barbosa Fernandu Magellan Zhuan Serran ta Zhorzhi Rejnel kosmografi Fransishku ta Ruj Falejru ta flamandskij kupec Kristofer de Garo U 1518 roci Gomish pereyihav do Kastiliyi de 10 lyutogo 1518 roku buv priznachenij shturmanom navigatorom v Kasa de Kontratasjon v Sevilyi vzhe yak Esteban Gomes Plavannya z Magellanom Redaguvati nbsp Korabli Magellana v protoci yaka zgodom bude nazvana jogo im yam U 1519 r Gomish vidpliv razom z Magellanom u yakosti shturmana pilot flagmanskogo korablya flotiliyi Magellana Trinidad es Ekspediciya virushila na poshuki zahidnogo shlyahu do Ostroviv pryanoshiv u plavannya yake zgodom peretvorilos na pershu navkolosvitnyu podorozh Pid chas plavannya mozhlivo vnaslidok uv yaznennya dekilkoh chleniv flotiliyi cherez bunt bilya beregiv Argentini buv perevedenij Magellanom na korabel San Antonio Pislya togo yak bulo vidkrito protoku v Tihij okean v majbutnomu nazvanoyu Magellanovoyu protokoyu Magellan sklikav oficeriv na naradu de Eshtevan Gomish ne bezpidstavno zaznachiv sho podalshe plavannya nemozhlive oskilki pripasiv zalishilosya vkraj malo a tochna vidstan do Molukkskih ostroviv nikomu ne vidoma i zaproponuvav povernutisya v Ispaniyu ogolositi pro zdijsnene vidkrittya pislya chogo povernutisya i povtoriti sprobu z novimi korablyami i bilshoyu kilkistyu proviantu Odnak Magellan vidkinuv jogo argumenti i plavannya prodovzhilosya Nezabarom pislya cogo Gomish i ryad inshih moryakiv z San Antonio pidnyali bunt zaareshtuvali kapitana korablya vid yednalis vid flotiliyi i popryamuvali nazad v Ispaniyu 5 6 bereznya 1521 roku San Antonio dosyagnuv Sevilyi odnak tam Gomisha bulo negajno zvinuvacheno v dezertirstvi i uv yazneno Prote koli yedinij korabel ekspediciyi Magellana sho perezhiv plavannya dosyagnuv Ispaniyi u veresni 1522 r i vcililij ekipazh rozpoviv pro svoyi poneviryannya protyagom podalshoyi podorozhi Gomisha bulo zvilneno z pid varti Doslidzhennya uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki RedaguvatiGomish zmig perekonati imperatora Karla V profinansuvati novu ekspediciyu shob znajti pivnichnij prohid do Ostroviv Pryanoshiv legendarnij Pivnichno zahidnij prohid Dlya cogo u Bilbao bula zbudovana 50 tonna karavela La Anunciada Detalnij zvit pro sumi vitracheni na budivnictvo karaveli pridbannya zapasiv utrimannya ekipazhu ta polonenih indianciv buv znajdenij neshodavno v Archivo de Indias u Sevilyi 6 Karavela vidplila z La Korunyi 24 veresnya 1524 r Na bortu bulo 29 cholovik dvoma kerivnikami ekspediciyi buli Gomish kapitan i shturman ta Pedro de Luna kontroler Zrobivshi stoyanku u portu Santyago de Kuba dlya popovnennya svizhih zapasiv La Anunsyada pishla na pivnich uzdovzh shidnogo uzberezhzhya azh vid Floridi do misu Rejs 7 Plavannya trivalo 10 misyaciv 27 dniv Gomishu ne vdalos znajti Pivnichno zahidnij prohid i korabel povernuvsya do Ispaniyi distavshis Korunyi 21 serpnya 1525 r Pid chas svoyeyi podorozhi Gomish poloniv ponad 50 tubilciv ta dopraviv yih do Ispaniyi yak pidtverdzhennya potencijno pributkovoyi torgivli rabami Karl V buv nepriyemno vrazhenij cim vchinkom i doruchiv zvilniti branciv 8 Oskilki pismovogo zvitu pro plavannya ne zberiglos a zalishilas lishe karta isnuyut znachni rozbizhnosti v poglyadah shodo marshrutu Gomisha Mozhlivo Gomish distavsya na pivnich do protoki Kabota i misu Kejp Breton v sogodnishnij kanadskij provinciyi Nova Shotlandiya Vin takozh uvijshov u Nyu Jorksku zatoku ta richku Gudzon yaku vin nazvav richkoyu San Antonio Odnak pitannya chi podorozhuvav vin z pivnochi na pivden chi jshov z pivdnya zalishayetsya spirnim 9 Vin projshov cherez Men de na jogo dumku liman richki Penobskot buv bazhanim prohodom Doslidzhennya Pivdennoyi Ameriki RedaguvatiU 1535 roci Gomish vidpliv do Rio de la Plata yak golovnij shturman armadi Pedro de Mendosa U lyutomu 1537 roku vin suprovodzhuvav Huana de Ajolasa u jogo znamenitomu pohodi cherez Gran Chako u poshukah sribla ta zolota Cherez 14 misyaciv podorozhi Ajolas Gomish ta yih suputniki povernulisya na bereg richki Paragvaj de navesni 1538 roku vsi voni potrapili v zasidku ta buli vbiti indiancyami Spadshina Redaguvati nbsp Karta Diogu Ribejru 1529 z zaznachenij v Pivnichnij Americi Zemleyu Eshtevana Gomisha Original znahoditsya u Vatikanskij biblioteci Rezultati ekspediciyi Gomisha dozvolili ispanskomu kartografu Diogu Ribejru majzhe idealno zobraziti shidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki na svoyij karti svitu 1529 roku V rezultati togo sho ekspediciyeyu Gomisha ne bulo znajdeno Pivnichno zahidnogo prohodu na ispanskih kartah sho buli skladeni pislya jogo povernennya pokazuvalas sucilna beregova liniya vid Floridi do Nyufaundlendu chogo ne bulo ranishe Na nih takozh bulo poznacheno Tierra de Esteban Gomez Zemlya Estebana Gomesa yaka vklyuchala priblizno suchasnu Novu Angliyu ta Novu Shotlandiyu Pershoyu kartoyu yaka zrobila ce stala Kastilska karta skladena Pedro Ribero v 1525 roci v Korunyi nezabarom pislya povernennya Gomisha Alonso de Santa Krus u svoyemu Islario general del mundo 1542 takozh podaye informaciyu shodo podorozhi Gomesa i poznachaye pivostriv Nova Shotlandiya yak Isla de San Juan Mabut Gomish ne namagavsya proniknuti v protoku Kabota yaka viglyadala dlya nogo prosto yak chergova zatoka ta propliv povz neyi Div takozh RedaguvatiDzhovanni da Verraccano Diogu RibejruPrimitki Redaguvati http sidcva com news el piloto esteban gomez y el descubrimiento de la costa de nueva york tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 University of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 Bergreen Laurence 2009 Over the Edge of the World Magellan s Terrifying Circumnavigation of the Globe angl Harper Collins Guillemard Francis Henry Hill The Life of Ferdinand Magellan G Philip amp son 1890 p 203 Vigneras 1957 st 189 207 Lawson Russell M The Sea Mark Captain John Smith s Voyage to New England University Press of New England 2015 p 39 Arhivovano 20 chervnya 2020 u Wayback Machine ISBN 9781611687170 Douglas Hunter 31 serpnya 2010 Half Moon Henry Hudson and the Voyage That Redrew the Map of the New World Bloomsbury Publishing USA s 136 ISBN 978 1 60819 098 0 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 18 bereznya 2012 W F Ganong 1964 Crucial Maps in the Early cartography and Place Nomenclature of the Atlantic Coast of Canada University of Toronto Press s 135 Dzherela RedaguvatiArsene Francoeur NGANGA 2017 Esteban Gomez et Mathieu Dacosta Marins noirs sur l atlantique XVIe et XVIIe siecles Preface du professeur John K Thornton Edilivre France ISBN 9782414167166 Dictionary of Canadian Biography Online Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Archivo de Indias Sevilla Patronato real 37 Contaduria 2 425 426 427 Alonso de Santa Cruz Islario general de todas las islas del mundo in Precursors Biggar 183 94 and Henry Harrisse The discovery of North America a critical documentary and historic investigation with an essay on the cartography of the new world London 1892 243 48 Ganong Crucial maps IV J Toribio Medina El Portugues Esteban Gomez al servicio de Espana Santiago de Chile 1908 Portugaliae monumenta cartographica comp A Cortesao et A Teixeira de Mota 5v Lisboa 1960 62 I 95 98 plate 37 Precursors Biggar xxv xxix 183 94 L A Vigneras El viaje de Esteban Gomez a Norte America Revista de Indias LXVIII 1957 189 207 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Eshtevan Gomish amp oldid 39209313