www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ернст II князь Гогенлое Ланґенбурзький Князь Ернст II Гогенлое Ланґенбурзький нім Ernst II zu Hohenlohe Langenburg повне

Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)

Князь Ернст II Гогенлое-Ланґенбурзький (нім. Ernst II. zu Hohenlohe-Langenburg), повне ім'я Ернст Вільгельм Фрідріх Карл Максиміліан Гогенлое-Ланґенбурзький (нім. Ernst Wilhelm Friedrich Carl Maximilian Fürst zu Hohenlohe-Langenburg), (нар. 13 вересня 1863 — пом. 11 грудня 1950) — князь Гогенлое-Ланґенбурзький у 1913—1950 роках, син попереднього князя Гогенлое-Ланґенбурзького Германа та баденської принцеси Леопольдіни. Регент Саксен-Кобург-Готи у 1900—1905 роках. Заступник начальника колоніального відділу міністерства закордонних справ у 1905—1906 роках. Член Вищої палати Вюртемберзького ландтагу від 1895 року та депутат рейхстагу Німецької імперії у 1907—1911 роках. Перебував на дипломатичній службі. Член НСДАП від 1936 року.

Ернст II
нім. Ernst II
Ернст II
Світлина Ернста II
7-й князь Гогенлое-Ланґенбурзький
Початок правління: 9 березня 1913
Кінець правління: 11 грудня 1950
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Попередник: Герман
Наступник: Ґотфрід
Дата народження: 13 вересня 1863(1863-09-13)
Місце народження: Ланґенбург
Країна: Королівство Вюртемберг
Дата смерті: 11 грудня 1950(1950-12-11) (87 років)
Місце смерті: Ланґенбург, ФРН
Поховання Лангенбург
Дружина: Александра Саксен-Кобург-Готська
Діти: Готтфрід, Марія Меліта, Александра, Ірма, Альфред
Династія: Гогенлое-Лангенбурги
Батько: Герман
Мати: Леопольдіна Баденська
Нагороди:
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Ернст II у Вікісховищі

Біографія ред.

Ернст народився 13 вересня 1863 року у Лангенбурзі. Він став первістком в родині князя Гогенлое-Ланґенбургу Германа та його дружини Леопольдіни Баденської, з'явившись на світ менш, ніж за рік після їхнього весілля. Родина згодом поповнилася доньками Елізою та Феодорою. Резиденцією сімейства був замок Ланґенбург.

Здобув середню освіту у Великогерцогській гімназії Карлсруе, після чого до 1885 року вивчав юриспруденцію в університетах Парижа, Бонна, Тюбінгена та Лейпцигу. Був членом студентських братств Corps Suevia Tübingen та Corps Borussia Bonn. Проходив офіцерську підготовку у Головній кадетській школі Пруссії у Ліхтерфельде у 1885—1889 роках. Мав чин лейтенанта 2-го гвардійського полку драгунів. Від 1889 року стажувався в міністерстві іноземних справ. Здавши екзамен у 1891 році, до 1894 працював третім секретарем посольств у Санкт-Петербурзі та Лондоні. Згодом допомагав батькові, який отримав призначення на посаду генерал-губернатора Ельзас-Лотарингії. Від 1895 року представляв його у Вищій палаті Вюртемберького ландтагу.

Ернст із Александрою, світлина Едуарда Уленгута, квітень 1896

Наприкінці 1895 року заручився із британською принцесою Александрою, середньою донькою правлячого герцога Саксен-Кобург-Готи Альфреда, в яку закохався ще під час їхньої першої зустрічі на вечірці в Обердорфі влітку 1894. Партія була організована матір'ю нареченої, батько був проти, вважаючи майбутнього зятя нижчим за походженням.

У віці 32 років Ернст узяв шлюб із 17-річною Александрою Саксен-Кобург-Готською. Весілля відбулося 20 квітня 1896 у замку Еренбург у Кобурзі. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

У 1897 році вийшов у відставку з дипломатичного корпусу.

За пропозицією кайзера Вільгельма II, після смерті тестя влітку 1900 року, став регентом при 16-річному зятеві Карлові Едуардові, який протягом наступних п'яти років здобував необхідну освіту. Завдяки ліберальній політиці та простому характеру Ернст був популярним серед народу. На його честь були названі Башта Принца-Регента (Prinzregententurm) у Нойштадті та міст Гогенлое (Hohelohe-Brücke) у Кобурзі. Коли Карл Едуард на свій 21-й день народження перебрав повноту влади, Ернст залишив Саксен-Кобург-Готу, однак продовжував регулярно її навідувати.

За добре виконання регентських обов'язків Вільгельм призначив його заступником начальника колоніального відділу міністерства закордонних справ із майбутнім підвищенням. Проте, через внутрішні суперечки у рейхстагу, наступного року залишив свою посаду. У 1907 році князь повернувся до рейхстагу як депутат від Готи. Він зміг стати віце-президентом у 1909 році як компромісний кандидат від правого консервативного табору. Обіймав цю посаду також нетривалий час, не бажаючи погоджуватися зі звичаями парламентських дебатів.

Башта Принца-Регента, 2014

Після кількох спроб закріпитися на політичній арені, перейшов до управління батьківською спадщиною, яку отримав у 1913 році. Був активним у соціальній сфері, в першу чергу, у протестантській церкві, ордені Святого Іоанна та Червоному Хресті. В цих інститутах він займав ключові позиції на місцевому та державному рівнях, завдяки чому, разом зі своїм членством в численних фондах та асоціаціях, мав обширні зв'язки та листувався із аристократичним, політичними та науковими колами. Серед його адресатів були Максиміліан Баденський, Пауль фон Гінденбург та Козіма Вагнер.

У 1914 році отримав звання підполковника. Під час Першої Світової війни був генеральним делегатом Добровольчої сестринської організації на Східному фронті. Його дружина в цей час працювала сестрою милосердя у Червоному Хресті. У 1915 році був спеціальним посланцем у Константинополі та на Балканах. У 1918 став імперським комісаром та військовим інспектором.

Після падіння монархії восени 1918 року Ернст втратив місце у Вюртемберзькому ландтагу. Його син почав вивчати економіку в Гайдельбергу і зробив кар'єру у банківській справі.

У 1936 році князь вступив до НСДАП із номером членства 3726902. Дружина в останні роки життя багато хворіла і померла навесні 1942, перед 46-ю річницею їхнього весілля.

Після Другої Світової війни, на якій втратив онука, Ернст відійшов від справ. Був членом Асамблеї Євангелічної церкви Німеччини ( Deutscher Evangelischer Kirchentag), почесним президентом Вюртемберзького Червоного Хреста та Євангелічної Ліги Вюртембергу (Evangelischen Volksbund für Württemberg).

Помер 11 грудня 1950 року у Ланґенбурзі. Похований на родинному цвинтарі Ланґенбургу поруч із молодшим сином Альфредом.

Нагороди ред.

Генеалогія ред.

Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбурзький
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
Еміх Карл Лейнінґенський
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
Карл Фрідріх Баденський
 
Луїза Кароліна Ґейєр
 
Людвіг Вюртемберзький
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
 
 
 
 
 
Феодора Лейнінґенська
 
 
 
 
 
Вільгельм Баденський
 
 
 
 
 
Єлизавета Александріна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Герман Гогенлое-Лангенбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольдіна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Hohenlohe-Langenburg, Ernst Fürst zu. In: Neue Deutsche Biographie. [1] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. . Як представник свого батька, який в цей час мешкав у Страсбурі.
  3. Офіційний сайт замку Ланґенбург. Ернст II [2] (нім.)
  4. ↑ Архів Баден Вюртемберга. Біографія Ернста Гогенлое-Ланґенбурзького [3] (нім.)
  5. База даних депутатів рейхстагу Німецької імперії [4] [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Сина королеви Вікторії.
  7. Принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька [5] [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Zeepvat, Charlotte. «The other one: Alexandra of Hohenlohe-langeburg», in Royalty History Digest: [англ.]. — London: Piccadilly Rare Books, 1991. — стор. 260
  9. Фото із сестрами [6] [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.]
  10. Башта Принца-Регента [7] [ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  11. Стаття Маттіаса Столла «Ein Prinzregent dient als Namenspatron» від 26 серпня 2006 року [8] (нім.)
  12. Центральна база даних архіву Німеччини [9] (нім.)
  13. Родинний цвинтар у Ланґенбурзі [10] [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література ред.

  • Frank Raberg: Biographisches Handbuch der württembergischen Landtagsabgeordneten 1815—1933. Im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Kohlhammer, Stuttgart 2001, ISBN 3-17-016604-2, стор. 381.
  • Carlquist, Gunnar . Svensk uppslagsbok. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB: s förlag, 1932. band 13 стор. 182.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Knyaz Ernst II Gogenloe Langenburzkij nim Ernst II zu Hohenlohe Langenburg povne im ya Ernst Vilgelm Fridrih Karl Maksimilian Gogenloe Langenburzkij nim Ernst Wilhelm Friedrich Carl Maximilian Furst zu Hohenlohe Langenburg nar 13 veresnya 1863 pom 11 grudnya 1950 knyaz Gogenloe Langenburzkij u 1913 1950 rokah sin poperednogo knyazya Gogenloe Langenburzkogo Germana ta badenskoyi princesi Leopoldini Regent Saksen Koburg Goti u 1900 1905 rokah Zastupnik nachalnika kolonialnogo viddilu ministerstva zakordonnih sprav 1 u 1905 1906 rokah Chlen Vishoyi palati Vyurtemberzkogo landtagu vid 1895 roku 2 ta deputat rejhstagu Nimeckoyi imperiyi u 1907 1911 rokah Perebuvav na diplomatichnij sluzhbi 3 Chlen NSDAP vid 1936 roku Ernst IInim Ernst IIErnst IISvitlina Ernsta II7 j knyaz Gogenloe LangenburzkijPochatok pravlinnya 9 bereznya 1913Kinec pravlinnya 11 grudnya 1950Partiya Nacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniPoperednik GermanNastupnik GotfridData narodzhennya 13 veresnya 1863 1863 09 13 Misce narodzhennya LangenburgKrayina Korolivstvo VyurtembergData smerti 11 grudnya 1950 1950 12 11 87 rokiv Misce smerti Langenburg FRNPohovannya LangenburgDruzhina Aleksandra Saksen Koburg GotskaDiti Gottfrid Mariya Melita Aleksandra Irma AlfredDinastiya Gogenloe LangenburgiBatko GermanMati Leopoldina BadenskaNagorodi Velikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Virnosti Baden Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Orden Svyatogo Joanna Brandenburg Ernst II u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Genealogiya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Ernst narodivsya 13 veresnya 1863 roku u Langenburzi Vin stav pervistkom v rodini knyazya Gogenloe Langenburgu Germana ta jogo druzhini Leopoldini Badenskoyi z yavivshis na svit mensh nizh za rik pislya yihnogo vesillya Rodina zgodom popovnilasya donkami Elizoyu ta Feodoroyu Rezidenciyeyu simejstva buv zamok Langenburg Zdobuv serednyu osvitu u Velikogercogskij gimnaziyi Karlsrue 4 pislya chogo do 1885 roku vivchav yurisprudenciyu v universitetah Parizha Bonna Tyubingena ta Lejpcigu Buv chlenom studentskih bratstv Corps Suevia Tubingen ta Corps Borussia Bonn Prohodiv oficersku pidgotovku u Golovnij kadetskij shkoli Prussiyi u Lihterfelde u 1885 1889 rokah Mav chin lejtenanta 2 go gvardijskogo polku draguniv Vid 1889 roku stazhuvavsya v ministerstvi inozemnih sprav 5 Zdavshi ekzamen u 1891 roci do 1894 pracyuvav tretim sekretarem posolstv u Sankt Peterburzi ta Londoni Zgodom dopomagav batkovi yakij otrimav priznachennya na posadu general gubernatora Elzas Lotaringiyi Vid 1895 roku predstavlyav jogo u Vishij palati Vyurtemberkogo landtagu nbsp Ernst iz Aleksandroyu svitlina Eduarda Ulenguta kviten 1896Naprikinci 1895 roku zaruchivsya iz britanskoyu princesoyu Aleksandroyu serednoyu donkoyu pravlyachogo gercoga Saksen Koburg Goti Alfreda 6 v yaku zakohavsya she pid chas yihnoyi pershoyi zustrichi na vechirci v Oberdorfi vlitku 1894 7 Partiya bula organizovana matir yu narechenoyi batko buv proti vvazhayuchi majbutnogo zyatya nizhchim za pohodzhennyam 8 U vici 32 rokiv Ernst uzyav shlyub iz 17 richnoyu Aleksandroyu Saksen Koburg Gotskoyu Vesillya vidbulosya 20 kvitnya 1896 u zamku Erenburg u Koburzi U podruzhzhya narodilosya p yatero ditej Gotfrid 1897 1960 nastupnij knyaz Gogenloe Langenburzkij u 1950 1960 rokah buv odruzhenij iz princesoyu Greciyi ta Daniyi Margaritoyu mav p yatero ditej Mariya Melita 1899 1967 druzhina gercoga Shlezvig Golshtejnskogo Vilgelma Fridriha mala chetvero ditej Aleksandra 1901 1963 odruzhena ne bula ditej ne mala Irma 1902 1986 odruzhena ne bula ditej ne mala 9 Alfred 16 18 kvitnya 1911 prozhiv 2 dni U 1897 roci vijshov u vidstavku z diplomatichnogo korpusu Za propoziciyeyu kajzera Vilgelma II pislya smerti testya vlitku 1900 roku stav regentom pri 16 richnomu zyatevi Karlovi Eduardovi yakij protyagom nastupnih p yati rokiv zdobuvav neobhidnu osvitu Zavdyaki liberalnij politici ta prostomu harakteru Ernst buv populyarnim sered narodu Na jogo chest buli nazvani Bashta Princa Regenta Prinzregententurm u Nojshtadti 10 ta mist Gogenloe Hohelohe Brucke u Koburzi 11 Koli Karl Eduard na svij 21 j den narodzhennya perebrav povnotu vladi Ernst zalishiv Saksen Koburg Gotu odnak prodovzhuvav regulyarno yiyi naviduvati Za dobre vikonannya regentskih obov yazkiv Vilgelm priznachiv jogo zastupnikom nachalnika kolonialnogo viddilu ministerstva zakordonnih sprav iz majbutnim pidvishennyam Prote cherez vnutrishni superechki u rejhstagu nastupnogo roku zalishiv svoyu posadu U 1907 roci knyaz povernuvsya do rejhstagu yak deputat vid Goti Vin zmig stati vice prezidentom u 1909 roci yak kompromisnij kandidat vid pravogo konservativnogo taboru Obijmav cyu posadu takozh netrivalij chas ne bazhayuchi pogodzhuvatisya zi zvichayami parlamentskih debativ 4 nbsp Bashta Princa Regenta 2014Pislya kilkoh sprob zakripitisya na politichnij areni perejshov do upravlinnya batkivskoyu spadshinoyu yaku otrimav u 1913 roci Buv aktivnim u socialnij sferi v pershu chergu u protestantskij cerkvi ordeni Svyatogo Ioanna ta Chervonomu Hresti V cih institutah vin zajmav klyuchovi poziciyi na miscevomu ta derzhavnomu rivnyah zavdyaki chomu razom zi svoyim chlenstvom v chislennih fondah ta asociaciyah mav obshirni zv yazki ta listuvavsya iz aristokratichnim politichnimi ta naukovimi kolami Sered jogo adresativ buli Maksimilian Badenskij Paul fon Gindenburg ta Kozima Vagner 4 U 1914 roci otrimav zvannya pidpolkovnika 4 Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni buv generalnim delegatom Dobrovolchoyi sestrinskoyi organizaciyi na Shidnomu fronti 12 Jogo druzhina v cej chas pracyuvala sestroyu miloserdya u Chervonomu Hresti U 1915 roci buv specialnim poslancem u Konstantinopoli ta na Balkanah U 1918 stav imperskim komisarom ta vijskovim inspektorom Pislya padinnya monarhiyi voseni 1918 roku Ernst vtrativ misce u Vyurtemberzkomu landtagu Jogo sin pochav vivchati ekonomiku v Gajdelbergu i zrobiv kar yeru u bankivskij spravi U 1936 roci knyaz vstupiv do NSDAP iz nomerom chlenstva 3726902 Druzhina v ostanni roki zhittya bagato hvorila i pomerla navesni 1942 pered 46 yu richniceyu yihnogo vesillya Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni na yakij vtrativ onuka Ernst vidijshov vid sprav Buv chlenom Asambleyi Yevangelichnoyi cerkvi Nimechchini Deutscher Evangelischer Kirchentag pochesnim prezidentom Vyurtemberzkogo Chervonogo Hresta ta Yevangelichnoyi Ligi Vyurtembergu Evangelischen Volksbund fur Wurttemberg Pomer 11 grudnya 1950 roku u Langenburzi Pohovanij na rodinnomu cvintari Langenburgu poruch iz molodshim sinom Alfredom 13 Nagorodi red Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest 1893 Orden Chervonogo orla 2 go klasu Korolivstvo Prussiya 12 travnya 1896 Orden Lazni pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 22 zhovtnya 1897 Orden Alberta Saksoniya velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu 1900 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1901 Orden Virnosti Baden 1904 Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden 1904 Orden Svyatogo Joanna Brandenburg Genealogiya red Karl Lyudvig Gogenloe Langenburzkij nbsp Amaliya Genriyetta Solms Barutska nbsp Emih Karl Lejningenskij nbsp Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska nbsp Karl Fridrih Badenskij nbsp Luyiza Karolina Gejyer nbsp Lyudvig Vyurtemberzkij nbsp Genriyetta Nassau Vajlburzka nbsp Ernst I nbsp Feodora Lejningenska nbsp Vilgelm Badenskij nbsp Yelizaveta Aleksandrina Vyurtemberzka nbsp German Gogenloe Langenburzkij nbsp Leopoldina Badenska nbsp Ernst Primitki red Hohenlohe Langenburg Ernst Furst zu In Neue Deutsche Biographie 1 Arhivovano 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Yak predstavnik svogo batka yakij v cej chas meshkav u Strasburi Oficijnij sajt zamku Langenburg Ernst II 2 nim a b v g Arhiv Baden Vyurtemberga Biografiya Ernsta Gogenloe Langenburzkogo 3 nim Baza danih deputativ rejhstagu Nimeckoyi imperiyi 4 Arhivovano 24 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Sina korolevi Viktoriyi Princesa Gogenloe Langenburzka 5 Arhivovano 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Zeepvat Charlotte The other one Alexandra of Hohenlohe langeburg in Royalty History Digest angl London Piccadilly Rare Books 1991 stor 260 Foto iz sestrami 6 Arhivovano 8 sichnya 2018 u Wayback Machine Bashta Princa Regenta 7 Arhivovano 24 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Stattya Mattiasa Stolla Ein Prinzregent dient als Namenspatron vid 26 serpnya 2006 roku 8 nim Centralna baza danih arhivu Nimechchini 9 nim Rodinnij cvintar u Langenburzi 10 Arhivovano 3 travnya 2017 u Wayback Machine angl Literatura red Frank Raberg Biographisches Handbuch der wurttembergischen Landtagsabgeordneten 1815 1933 Im Auftrag der Kommission fur geschichtliche Landeskunde in Baden Wurttemberg Kohlhammer Stuttgart 2001 ISBN 3 17 016604 2 stor 381 Carlquist Gunnar Svensk uppslagsbok Malmo Svensk Uppslagsbok AB s forlag 1932 band 13 stor 182 Posilannya red Gogenloe Langenburgi Arhivovano 30 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com Arhivovano 18 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com Arhivovano 14 listopada 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Ernsta II Gogenloe Langenburzkogo Arhivovano 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ernst II knyaz Gogenloe Langenburzkij amp oldid 39369723