Епіциклічна частота — це частота, з якою коливатися тіло, слабко зміщене відносно колової орбіти в симетричному гравітаційному потенціалі. При цьому рух досліджуються в системі відліку, пов'язаній з «ведучим центром» — уявною точкою на незбуреній коловій орбіті з тим самим періодом обертання. Назва походить від епіциклів, якими описувався руз планет в системі Птолемея, і на які буває схожим обертання тіла навколо ведучого центру.
Поняття епіциклічної частоти буває зручним для опису різних астрофізичних дисків: руху частинок в кільцях планет, руху газу в акреційному диску, зоряної динаміки в галактичному диску. Іноді це поняття також використовують для дослідження кеплерівських орбіт в небесній механіці або динаміці космічних кораблей.
Епіциклічна частота виражається через період обертання і радіус R наступною формулою:
Для кеплерівської орбіти , епіциклічний і орбітальний рух синхронізовані, і орбіта замкнута.
Опис Редагувати
В астрофізиці може розглядатися рух тіла у певному гравітаційному потенціалі, наприклад, рух у галактиці. Однак навіть якщо гравітаційний потенціал є симетричним щодо будь-якої виділеної осі, то рівняння, що описують рух тіла, можуть мати аналітичні розв'язки лише в окремих випадках — наприклад, в задачі двох тіл, коли вся маса, що створює поле тяжіння, знаходиться в одній точці. Ця обставина змушує розглядати рух у спрощеному вигляді. Якщо траєкторія руху зорі в галактиці близька до кола, можна розглянути колову орбіту в площині галактики, за якою рух відбувався б з тією ж частотою , та досліджувати коливання зорі навколо точки на цій коловій орбіті. Частота таких коливань у площині диска називається епіциклічною частотою та позначається . Наприклад, для потенціалу точкової маси, в якому , і рух пробного тіла відбувається за законами Кеплера, . В інших випадках, які можуть виникнути на практиці, найчастіше .
Розгляд задачі у такому вигляді називається епіциклічним наближенням. Назва пов'язана з тим, що рух у площині галактики щодо колового руху відбувається за еліпсом і тим самим нагадує рух епіциклом.
Вивод Редагувати
У загальному вигляді рівняння руху зорі у циліндричних координатах у потенціалі виглядають наступним чином:
Для осесиметричного потенціалу друге з цих рівнянь має 0 в правій частині і після інтегрування дає , де — стала, звана інтегралом площ. Рух орбітою, близькою до колової, можна представити як суму колового руху по орбіті навколо центру галактики у площині диска і малих відхилень. У циліндричних координатах рух буде виражено формулами:
Тут — Радіус відповідної колової орбіти, — азимутальний кут відносно центру галактики для рівномірного колового руху. Для заданої орбіти можна визначити так, щоб для колової орбіти з радіусом збігався з для заданої орбіти. Також за допомогою можна переписати перше рівняння руху.
Частота обертання галактики на радіусі визначається як . Розглядаючи колові орбіти, з першого рівняння можна отримати такий вираз, в якому нижній індекс 0 означає взяття похідної в точці :
Потенціал можна розкласти в ряд за степенями і і залишити лише перші степені. Тоді вийде:
Повертаючись до значень малих відхилень від колового руху, можна переписати рівняння так:
Значення в дужках зазвичай є від'ємними, і тоді перше і третє рівняння є рівняннями гармонічних коливань. Можна ввести такі позначення:
Тоді рішення рівнянь набудуть наступного вигляду:
У цих формулах — сталі інтегрування. Вид формул означає, що при відхиленні від колової орбіти тіло в галактичній площині рухається еліпсом навколо точки на коловій орбіті з частотою , а вздовж осі здійснює гармонічні коливання із частотою . Величина і називається епіциклічною частотою, а — вертикальною частотою, її квадрат називають динамічним параметром і часто позначають . Частоти обертання навколо центру галактики, коливань у площині галактики й перпендикулярно до неї зазвичай не збігаються, так що орбіта в загальному випадку не замкнута.
Застосування Редагувати
Епіциклічну частоту в околицях Сонця можна оцінити через сталі Оорта: . В цій області дорівнює приблизно 32 км/с/кпк, і період епіциклічних коливань становить приблизно 80 % періоду обертання Галактики. Динамічний параметр залежить від дисперсії швидкостей у напрямку, перпендикулярному до диску Галактики, та розподілу густини :
В околицях Сонця період вертикальних коливань становить 45 % періоду обертання Галактики. Густину речовини в диску Галактики поблизу Сонця можна виразити через динамічний параметр і сталі Оорта:
Оцінка густини, отримана таким чином, називається динамічною і становить для околиць Сонця 6 × 10−24 г/см3.
Примітки Редагувати
- p161, Astrophysical Flows, Pringle and King 2007
- ↑ Локтин А.В., Марсаков В.А. Лекции по звёздной астрономии. — 2009. — С. 232.
- ↑ Звездная астрономия в лекциях. 16.1. Эпициклическое приближение. Астронет. Процитовано 6 лютого 2023.
- Binney, Tremaine, 2008, с. 165.
- Binney, Tremaine, 2008, с. 164—165.
Література Редагувати
- Binney J., Tremaine S. Galactic Dynamics: Second Edition. — Princeton University Press, 2008. — 903 с. — ISBN 978-0-691-13027-9.