Епі́ктет (близько 50 — близько 140) — давньогрецький філософ-стоїк. Епіктет — прізвисько раба, що перекладається з грецької мови як Придбаний. Справжнє ім'я філософа невідоме.
| Епіктет | |
|---|---|
| дав.-гр. ΕΠΙΚΤΗΤΟΣ | |
| Народився | 50 Ієраполіс |
| Помер | 138 Нікополь, Municipality of Prevezad, Превеза, Епір, Греція |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | філософ, письменник |
| Галузь | філософія |
| Вчителі | Гай Музоній Руф |
| Відомі учні | Арріан і Демонактd |
| Знання мов | давньогрецька |
| Напрямок | стоїцизм |
| Суспільний стан | раб |
|
Біографія Редагувати
Епіктет був рабом одного з фаворитів римського імператора Нерона. Пізніше відпущений на волю. Слухав лекції стоїка Мусонія Руфа. Після того як в 89 році Доміціан вигнав із Риму філософів, Епіктет оселився в Нікополі (Епір) в 94 році. На вулицях Нікополя розповсюджував мораль стоїцизму за прикладом Сократа через бесіди і суперечки. Після себе письмових робіт не залишив, його філософські промови збереглися завдяки записам його учня Флавія Арріана. Епіктет жив у крайній бідності.
Філософські погляди Редагувати
У Епіктета, навіть більше ніж у Сенеки, практична етика стає головним предметом діяльності. Фізика, в якій грецькі стоїки, а також епікурійці бачили основу етики, відіграє, на його думку, незначну роль, а те, що залишається від неї, наближене до богослов'я. В центрі філософських поглядів Епіктета — розробка моральних принципів, які б допомогли людині за будь-яких обставин, багатства, злиднів, влади або рабства, зберегти внутрішню незалежність від цих обставин і духовну свободу. Для цього, вважає Епіктет, людина повинна розділити усі речі і обставини на залежні від неї і незалежні. У першому разі мужньо виконувати свій обов'язок, решту — ігнорувати.
У вченні про людину посилюється протилежність душі і тіла. Сутність блаженства він бачить тільки у людський волі. Зневажливе відношення до родини і держави наближує Епіктета до кініків. Мораль Епіктета близька до християнських проповідей.
Джерела Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Епіктет |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епіктет |
- Епіктет. Енхейридіон і Фраґменти [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]. Буенос-Айрес : Видавництво Юліяна Середяка, 1976. 103 с.
- Кондзьолка В. В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.
Література Редагувати
- Епіктет // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання Редагувати
- Епіктет [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 362. — ISBN 966-7492-00-8.
- Епіктет [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 416. — 1000 екз.
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118530577 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
| Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Стародавню Грецію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |