Ентре-Ріос

Е́нтре-Рі́ос (ісп. Entre Ríos — «між річками») — провінція Аргентини, розташована на північному сході країни. Межує з провінціями Буенос-Айрес на півдні, Коррієнтес на півночі, Санта-Фе на заході, і з Уругваєм на сході. Столиця провінції — Парана. Разом з провінціями Кордова і Санта-Фе, починаючи з 1999 року, провінція розглядається як частина економічно-політичної асоціації, відомої як Центральний регіон.

Ентре-Ріос
—  Провінція  —
Entre Ríos
Герб провінції Ентре-Ріос Прапор провінції Ентре-Ріос
Столиця	Парана
Країна	Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці Буенос-Айрес, Санта-Фе, Коррієнтес, Сальто, Пайсанду, Ріо-Неґро, Соріано, Колонія ^?
Департаментів	17
Офіційна мова	Іспанська
Населення	(2010)
- повне	1 236 300 (7-ма)
- густота	15,69 (7-ма)
Етнікон	Entrerriano
Площа
- повна	78 781 км² (17-та)
Висота
- максимальна	57 м
- мінімальна	57 м
Часовий пояс	UTC-3
ВВП	8,18 млрд. $ ]]
ІРЛП	0,822 (2010)
Губернатор	Густаво Бордет
Вебсайт	entrerios.gov.ar
Код ISO 3166-2	AR-E
Провінція Ентре-Ріос на мапі Аргентини
Провінція Ентре-Ріос на мапі Аргентини
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ентре-Ріос

Географія

Провінція Ентре-Ріос разом з провінціями Місьйонес і Коррієнтес входить до складу Аргентинської Месопотамії, обмеженої на сході і заході річками Парана і Уругвай відповідно.

Рельєф Ентре-Ріос горбистий, поборознений великою кількістю річок. Найважливішими річками є Парана, Гвайкіраро, Мокорета, Уругвай.

У провінції Ентре-Ріос переважають 5 типів ґрунтів:

• 24,36 % — молісоль
• 30,13 % — вертісоль
• 10,90 % — альфісоль
• 8,33 % — ентісоль
• 5,77 % — інсептісоль
• 20,51 % — суміш ентісолів і інсептісолів

Клімат Ентре-Ріосу змінюється від субтропічного на півночі до помірного на півдні. Переважають вітри Памперо і Судестада. Середня річна кількість опадів становить 1000 мм. Середня температура повітря влітку 26 °C на півночі і 19-23 °C на півдні, узимку — 7-10 °C.

Історія

Франсіско Рамірес

Спорудження тунелю Рауль Уранга — Карлос Сильвестре Беньїс (1970-ті)

До приходу європейців територія, де зараз знаходиться провінція Ентре-Ріос, була заселена індіанцями чана, тумбуе, чарруа, гуарані.

Під владою іспанської корони Ентре-Ріос входив з 1617 року до віце-королівства Перу, а з 1783 року — до віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. Перші європейські поселення Ентре-Ріосу Сан-Антоніо-де-Гвалегвай-Гранде, Консепсьйон-дель-Уругвай і Сан-Хосе-де-Гвалегвайчу були засновані 1783 року.

1810 року населення Ентре-Ріосу підтримало Травневу Революцію і надало допомогу військам Мануеля Бельграно. Але 1811 року відносини з Буенос-Айресом різко погіршилися через те, що центральна влада погодилася на окупацію міст провінції військами роялістів. 1820 року Франсіско Рамірес оголосив про незалежність Республіки Ентре-Ріос, до якої також увійшла територія сучасної провінції Коррієнтес, але держава проіснувала лише рік, до смерті засновника.

З 1853 по 1860 роки, внаслідок виходу Буенос-Айреса з Аргентинської конфедерації, конгрес назвав Парану тимчасовою столицею країни, а губернатора Ентре-Ріосу Хусто Хосе де Уркісу — президентом. 1860 року була прийнята конституція провінції.

У 1853—1930 роках до Ентре-Ріосу прибула значна кількість європейських мігрантів, які переважно засновували сільськогосподарські поселення. У 1930-х роках внаслідок Великої Депресії селяни почали масово переселятися до міст, завдяки чому розпочалася хвиля індустріалізації.

Численні державні перевороти у 1930—1983 роках звели до мінімуму автономію Ентре-Ріосу. Найпомітнішими подіями цього періоду вважається спорудження тунелю Рауль Уранга — Карлос Сильвестре Беньїс, який поєднав міста Парана і Санта-Фе, та будівництво ГЕС Сальто-Гранде у 1974—1979 роках.

Створення економічного союзу Меркосур 1991 року мало велике значення для провінції Ентре-Ріос завдяки її розташуванню на перетині шляхів сполучення чотирьох країн, які увійшли до блоку.

2004 року спорудження целюлозно-паперового комбінату на уругвайському березі річки Уругвай стало причиною відтоку туристів з міст Гвалегвайчу і Колон у провінції Ентре-Ріос, що згодом вилилося у дипломатичний конфлікт між двома країнами.

1 листопада 2008 року була затверджена нова конституція провінції Ентре-Ріос.

Вирощування сої у провінції Ентре-Ріос

Економіка

Найважливішими галузями економіки провінції Ентре-Ріос є сільське господарство та туризм, дещо менше значення мають гірництво та промисловість.

Головними сільськогосподарськими культурами провінції є рис, соя, пшениця, кукурудза, цитрусові та евкаліпт. Ентре-Ріос є найбільшим аргентинським виробником мандаринів, апельсинів і рису. У скотарстві переважають вирощування великої рогатої худоби і птахівництво, менш розвинене вівчарство.

У промисловості найрозвиненішою є харчова галузь. Також важливою є деревообробна, хімічна, металургійна та машинобудівна промисловість.

Міст Росаріо-Вікторія

Транспорт

Провінція Ентре-Ріос розташована на перехресті важливих шляхів сполучення у Південній Америці. Оскільки провінція оточена річками, мости грають важливу роль у її транспортній системі. Три мости поєднують Ентре-Ріос з Уругваєм: Лібертадор Сан Мартін, Хенераль Артігас та міст по дамбі Сальто-Гранде. Між містами Росаріо у провінції Санта-Фе і Вікторія в Ентре-Ріосі збудовано міст Росаріо-Вікторія. Головним шляхом з провінції Буенос-Айрес до Ентре-Ріосу є міст Сарате — Брасо-Ларго. Водним кордоном з провінцією Коррієнтес є річки Гвайкіраро та Мокорета, над якими проведено три і два мости відповідно. Під річкою Парана прокладено тунель Рауль Уранга — Карлос Сильвестре Беньїс довжиною 2 397 м.

Загалом у провінції налічується 2 500 км асфальтованих доріг, з яких найважливішими є національні автотраси № 12, 14, 18, 127 і провінційні № 11, 6, 39. Також є 2000 км залізничних шляхів.

Освіта

Туризм

Національний парк Ель-Паломар

Туризм є важливою галуззю економіки Ентре-Ріосу. Туристичними атракціями провінції є:

• термальні джерела: міста Консепсьйон-дель-Уругвай, Ла-Пас, Колон, Сан-Хосе, Конкордія, Федерасьйон, Вілья-Еліса, Чахарі, Марія-Гранде, Вікторія, Гвалегвайчу
• сільський туризм
• спортивна риболовля: міста Конкордія, Пуерто-Єруа, Федерасьйон, Колон, Парана, Ернандерья, Пуебло-Бруго, П'єдрас-Бланкас, Ла-Пас, Санта-Елена, Вікторія, Діаманте, Хенераль-Альвеар і Вілья-Паранасіто
• карнавали у літні місяці: у Гвалегвайчу, Вікторії, Консепсьйон-дель-Уругвай, Санта-Елені, Гвалегваї, Конкордії, Асенкампі
• водні курорти і пляжі: міста Консепсьйон-дель-Уругвай, Колон, Сан-Хосе, Конкордія, Федерасьйон, Санта-Ана, Гвалегвайчу, Вікторія, Діаманте, Валья-Марія і Вілья-Уркіса
• Національні парки Ель-Пальмар та Предельта

Також провінція має багато історичних пам'яток.

Адміністративно-територіальний поділ

Департамент	Адміністративний центр	Рік створення	Населення (2010)	Площа (км²)	Мапа
Колон	Колон	1869	61.488	2.893
Конкордія	Конкордія	1849	169.459	3.357
Діаманте	Діаманте	1849	46.117	2.774
Федерасьйон	Федерасьйон	1887	68.706	3.760
Федераль	Федераль	1972	25.928	5.060
Фелісіано	Сан-Хосе-де-Фелісіано	1887	15.150	3.143
Гвалегвай	Гвалегвай	1849	51.756	7.178
Гвалегвайчу	Гвалегвайчу	1849	108.937	7.086
Іслас-дель-Ібікуй	Вілья-Паранасіто	1984	12.075	4.500
Ла-Пас	Ла-Пас	1849	66.988	6.500
Ногоя	Ногоя	1849	39.078	4.282
Парана	Парана	1821	340.861	4.974
Сан-Сальвадор	Сан-Сальвадор	1995	17.309	1.275
Тала	Росаріо-дель-Тала	1849	26.198	2.663
Уругвай	Консепсьйон-дель-Уругвай	1821	100.854	5.855
Вікторія	Вікторія	1849	35.951	6.822
Вільягвай	Вільягвай	1849	49.445	6.654

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010. 
2. Архівована копія. оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011. 
3. http://www.bcr.com.ar/pagcentrales/RegionCentro/Tratados/ActadeIntegracionEntreRiosAbril1999.pdf^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
4. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
5. . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
6. . Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
7. . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
8. . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011. 
9. без урахування університетів
10. . Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 1 лютого 2011. 
11. . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
12. . Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
13. . Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
14. . Архів оригіналу за 11 березня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
15. . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
16. . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
17. . Архів оригіналу за 30 березня 2010. Процитовано 1 лютого 2011. 
18. INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Ентре-Ріос (HTML). Архів оригіналу за 25-06-2013. Процитовано 13-01-2011. 

Посилання

• Офіційний сайт [ 11 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Туристична інформація [ 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Економіка провінції [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.]