Енріко Ґуаццоні (італ. Enrico Guazzoni 18 вересня 1876, Рим — 24 вересня 1949, Рим) — італійський кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, художник.
| Енріко Ґуаццоні | |
|---|---|
| італ. Enrico Guazzoni | |
| | |
| Дата народження | 18 вересня 1876 |
| Місце народження | Рим |
| Дата смерті | 24 вересня 1949 (73 роки) |
| Місце смерті | |
| Громадянство | Італія |
| Національність | італієць |
| Професія | кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, художник |
| Кар'єра | 1909–1944 |
| IMDb | ID 0345500 |
| Енріко Ґуаццоні у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Енріко Ґуаццоні навчався живопису в інституті витончених мистецтв у Римі. Потім працював художником-декоратором і плакатистом. У 1904, спільно з Федеріко Балестером створив розпису в будівлі Cinema Moderno, що збереглися до наших днів.
У 1907 році Енріко Ґуаццоні захопився кіно. У 1909 зняв свій перший короткометражний фільм.
Енріко Ґуаццоні визнаний фахівець у жанрі історичних фільмів, один з родоначальників пеплума. Є автором великої кількості пишних псевдоісторичних постановочних фільмів. Картини Енріко Ґуаццоні за своєю потужністю та експресії в трактуванні античної історії сильно відрізнялися від знятих іншими режисерами в ті ж роки кінострічок. Всього їм було знято 58 кінофільмів.
У 1911 зняв один з перших італійських фільмів «Аґріпіна», в якому було зайнято близько 2000 акторів. Світову популярність отримав після виходу фільму «Камо грядеши»? (Quo Vadis?) (1912), який був найкасовішим фільмом у Лондоні, Парижі, Берліні і Нью-Йорку. У 1944 зняв свій останній кінофільм. В останні роки життя відійшов від творчої діяльності.
Джерела Редагувати
- Aldo Bernardini, Vittorio Martinelli, Matilde Tortora, Enrico Guazzoni regista pittore, La Mongolfiera editrice, 2005.(італ.)
Примітки Редагувати
- КІНОМИСТЕЦТВО — eKMAIR — Києво-Могилянська академія